Рішення

від 20.12.2016 по справі 904/10695/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2016 Справа № 904/10695/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МАКРОКУРСОР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 140 860, 18 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.04.16р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МАКРОКУРСОР" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 140 860 грн. 18 коп. в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8638/15 від 10.11.2015р. встановлено обставини, які свідчать про невиконання ПАТ "ЦГЗК" обов'язків за основним договором поставки технологічного обладнання №2089-08-01 від 31.08.2012р., укладеного із ТОВ "Санторин"; визнано обов'язок ТОВ "Макрокурсор", як поручителя за договором поруки № 15/09/14 від 15.09.2014р., укладеного із ТОВ "Санторин" в забезпечення виконання ПАТ "ЦГЗК" основного договору, та стягнуто з ТОВ "Макрокурсор" на підставі вказаного договору поруки заборгованість в сумі 138 778 грн. 50 коп. та 2 081 грн. 68 коп. судового збору. Оскільки згідно платіжного доручення № 47 від 04.12.2015р. ТОВ „МакрокурсорВ» виконало солідарний обов'язок перед кредитором у повному обсязі, позивач в порядку ст. 544 ЦК України звернувся до господарського суду зі зворотною вимогою до відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 р. у справі № 904/10695/15 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Макрокурсор" 139 819 грн. 34 коп. заборгованості, 2 097 грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 р. у справі № 904/10695/15 залишено без змін. Замінено відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2016 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 р. у справі № 904/10695/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2016 р. прийнято справу № 904/10695/15 до провадження судді Рудовської І.А. та призначено її розгляд в судовому засіданні 03.11.2016 р.

У зв'язку із знаходженням судді Рудовської І.А. на лікарняному слухання справи № 904/10695/15 не відбулось, про що повідомлено сторін листом господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016р. по справі № 904/10695/15 розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.11.2016р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016р. залучено у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" та розгляд справи відкладено на 08.12.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2016 р. продовжено строк розгляду справи до 02.01.2017 р. та розгляд справи відкладено на 20.12.2016 р.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі, до суду надав пояснення.

Представник відповідача у судових засіданнях від 29.11.2016 р. та 08.12.2016 р. заперечував проти позовних вимог з підстав викладених у поясненнях. В судове засідання 20.12.2016 р. не з'явився, про причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судові засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, а також надав пояснення в яких підтримав позовні вимоги позивача.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.12.2016 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (29.11.2016 р., 08.12.2016 р.), оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 р. ОСОБА_3 акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець, відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" (постачальник, третя особа) укладено Договір № 2089-08-01 (на придбання технологічного обладнання) від 31.08.2012 р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та сплатити за обладнання на умовах, передбачених Договором.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кількість, номенклатура обладнання зазначається в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємною його частиною.

Згідно умов Специфікації № 1 до Договору, постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та сплатити поставку наступного обладнання: перфоратор телескопний, вартість якого складає 85 478, 40 грн.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в Договорі.

Оплата за обладнання, що поставляється буде здійснюватись протягом строку, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки обладнання.

Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Згідно п. 5 Специфікації, строк оплати поставленого обладнання складає 5 календарних днів з моменту поставки.

15.09.2014 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" (кредитор, третя особа) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Макрокурсор" (поручитель, позивач) укладено Договір поруки № 15//09/14 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань - ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", що виникли з Договору № 2089-08-01 від 31.08.2012 р. на придбання технологічного обладнання, який був укладений між кредитором та боржником.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015р. у справі № 904/8638/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та відповідача-2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Макрокурсор" про солідарне стягнення заборгованості в сумі 138 778 грн. 50 коп., позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача-2 на користь позивача заборгованість в розмірі 138 778 грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 081 грн. 68 коп., в частині вимог до відповідача-1 провадження у справі припинене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, зазначеним судовим рішенням встановлено порушення ОСОБА_3 акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" умов договору поставки технологічного обладнання №2089-08-01 від 31.08.2012р., укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" в частині своєчасної оплати поставленого останнім обладнання на суму 75 478 грн. 40 коп., що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 56 302 грн. 75 коп. та 3% річних в сумі 6 997 грн. 35 коп. Крім того, встановлено порушення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Макрокурсор" умов договору поруки № 15/09/14 від 15.09.2014р., укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" в забезпечення виконання ОСОБА_3 акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" зобов'язань за договором поставки технологічного обладнання №2089-08-01 від 31.08.2012р., в частині своєчасної оплати заборгованості боржника за основним договором на вимогу кредитора від 15.07.2015р. № 57.

Як вбачається з вищенаведеного рішення, провадження у справі в частині вимог до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" припинене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із наявністю в договорі поставки технологічного обладнання №2089-08-01 від 31.08.2012р. узгодженого сторонами третейського застереження.

Як встановлено судом, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015р. у справі № 904/8638/16 набрало чинності та на його виконання господарським судом видано наказ від 27.11.2015р., який виконано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Макрокурсор" у добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 04.12.2015р., згідно якого ТОВ „МакрокурсорВ» перерахувало на рахунок ТОВ "Санторин" грошові кошти в сумі 140 860 грн. 18 коп. із призначенням платежу: "оплата заборгованості на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015р. та наказу від 27.11.2015р. по справі № 904/8638/16" (а.с. 35).

Позивач просить стягнути з відповідача сплачену ним суму боргу у розмірі 140 860 грн. 18 коп., в тому числі 2 081 грн. 68 коп. судового збору, в порядку регресу на підставі ч. 1 ст. 544 Цивільного кодексу України, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ст. 556 Цивільного кодексу України встановлено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Крім того, частиною 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Оскаржуваним договором поруки не порушено умов основного договору, оскільки не був договором про зміну кредитора та за яким не передавались права та обов'язки сторін. У даному випадку заміна кредитора у зобов'язанні відбулась на підставі закону, внаслідок настання юридичного факту яким є виконання обов'язку боржника поручителем.

Тому посилання відповідача на порушення під час укладення договору поруки загальних норм права щодо правочинів (ст.ст. 203, 626 Цивільного кодексу України) є безпідставним, оскільки їх вимоги дотримані сторонами під час укладення договору поруки.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно пункту 5.2.1. договору поруки сторони укладають договір про відступлення права вимоги лише після виконання поручителем зобов'язань, забезпечених порукою, що спростовує припущення відповідача про приховання правочину з відступлення права вимоги підписанням Договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Макрокурсор", отримавши вимогу кредитора в основному зобов'язанні (ТОВ "Санторин") про виконання обов'язку поручителя, на виконання ст. 555 Цивільного кодексу України, листом від 20.07.2015р. повідомило відповідача, як боржника в основному зобов'язанні, про свій намір виконати обов'язок поручителя і просило його повідомити про всі наявні заперечення з боку боржника проти вимог Кредитора за Основним договором № 2089-08-01 від 31.08.2012р. на придбання технологічного обладнання у кредитора у ТОВ "Санторин", а також про сплату (у разі якщо така відбулась) їй намір сплати боргу Кредитору.

Отримавши відповідь боржника із запереченнями проти договору поруки (лист від 27.08.2015р. № 4123/18), ТОВ "Макрокурсор" не стало виконувати вимоги ТОВ "Санторин" щодо виконання зобов'язань поручителя.

Підтвердженням відсутності заміни кредитора у зобов'язанні є факт пред'явлення кредитором за мовним договором ТОВ "Санторин" - позовної вимоги до відповідача (боржника) і позивача (поручителя), визнання вимог первісного кредитора судом у справі № 904/8638/15 і стягнення суми боргу з поручителя.

Таким чином, ТОВ "Макрокурсор" виконало обов'язки поручителя на підставі рішення суду, що набрало законної сили і, відповідно ст. 556 Цивільного кодексу України набуло всіх прав кредитора за основним зобов'язанням, яке було забезпечене порукою.

Щодо вимог відповідача про визнання недійсними п.п. 3 1, 5.2.1, 5.3.1 Договору поруки № 15//09/14 від 15.09.2014р. необхідно зауважити, що з урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 Цивільного кодексу України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем. За загальним правилом, волевиявлення боржника щодо укладення договору поруки не є обов'язковим, а відтак у силу статей 203, 215, 553 Цивільного кодексу України відсутність згоди боржника не є підставою для визнання недійсним договору поруки, укладеного поручителем та кредитором боржника.

Так, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015р. у справі № 904/8638/16 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" заборгованість в розмірі 138 778 грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 081 грн. 68 коп.

Доказів повернення погашеної позивачем суми боргу у розмірі 138 778 грн. 50 коп. відповідачем не надано, позовні вимоги не спростовано, у зв'язку з чим позовна вимога в частині стягнення заборгованості у розмірі 138 778 грн. 50 коп. підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу судових витрат, суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове їх задоволення, з огляду на наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 081 грн. 68 коп.

Суд зазначає, що сплата вказаних судових витрат є обов'язком як позивача, так і відповідача, оскільки саме з їх вини спір про стягнення 138 778 грн. 50 коп. доведений до суду, та зазначеним судовим рішенням встановлено порушення як позивачем, так і відповідачем умов укладених із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санторин" правочинів (договору поставки та договору поруки).

Як вже зазначалось, відповідно до ч.1 ст. 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

За вказаних підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" має відшкодувати понесені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Макрокурсор" судові витрати на користь позивача у частці, яка припадає на нього, а саме в розмірі 1 040 грн. 84 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Решта заперечень відповідача спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не може бути прийнята господарським судом.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район, код ЄДРПОУ 00190977) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Макрокурсор" (50049, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Курчатова, буд. 1д, код ЄДРПОУ 33874110) 139 819 грн. 34 коп. (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн. 34 коп.) заборгованості, 2 097 грн. 29 коп. (дві тисячі дев'яносто сім грн. 29 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 26" грудня 2016 р.