Рішення

від 20.12.2016 по справі 909/1206/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 р. Справа № 909/1206/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Галпромбуд" в особі філії шляхово-ремонтного підприємства "Шляхбуд-Р", вул. Мухи, 6, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000

до відповідача: Рогатинської міської ради, вул. Шевченка, 5, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000

про стягнення 375264,24 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №8 від 13.12.16),

від відповідача: ОСОБА_2 - начальник відділу муніципальних послуг та правової політики, (довіреність №02-08/551 від 13.05.16).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Галпромбуд" в особі філії шляхово-ремонтного підприємства "Шляхбуд-Р" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Рогатинської міської ради про стягнення 375264,24 грн.

Ухвалою від 17.12.15 провадження у справі зупинено до проведення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 30.11.16 у зв"язку із надходженням висновку Львівського НДІСЕ судової будівельно-технічної експертизи №4960 від 23.11.16 (вх.№17112/16 від 28.11.16) провадження у справі поновлено в порядку ч.3 ст.79 ГПК України та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.16, за наслідками якого розгляд справи відкладено на 20.12.16.

В судовому засіданні 20.12.16 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог вх. №13489/16 та просив суд стягнути з відповідача 288664,80 грн. - основного боргу, 15761,10 грн. - пені та 17319,90 грн. - 3% річних.

Дослідивши заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України, права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що зменшення позовних вимог є правом позивача та не порушує процесуальних прав відповідача, то суд розглядає позов згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог вх.№13489/16 від 20.12.16.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов вх.№18129/15 від 19.11.15 та додатку до відзиву вх.№18562/16 від 20.12.16. Представник зазначив, що даний позов є безпідставним, необґрунтованим та не підтверджений належними доказами. Також зазначив, що договір підряду від 07.08.14 та акт приймання виконаних будівельних робіт від 09.09.14 підписаний міським головою шостого демократичного скликання одноосібно без прийняття відповідного рішення сесії, про надання йому вищезгаданих повноважень, що суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Висновок експерта вважає неповним, оскільки експертизою не встановлено факту виконання підрядних робіт з капітального ремонту дороги у серпні 2014 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості в сумі 321745,80 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №б/н від 07.08.14 в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт.

07.08.14 між сторонами даного спору укладено договір підряду №б/н (далі-договір).

Даний договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, скріплено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Відповідно до п.1.1. договору, підрядник зобов"язується здійснити капітальний ремонт дороги за адресою місто Рогатин по вулиці Турянського та передати виконані роботи у встановлений строк замовнику. Провести роботи відповідно до будівельних норм і правил України, згідно дефектного акта та кошторису до даного договору.

Замовник зобов"язується надати підряднику склад та обсяги робіт прийняти роботи та оплатити їх відповідно до умов договору (п.1.2. договору).

Сторони у п 3.1. договору погодили, що загальна вартість договірної ціни за цим договором складає 288664,80 грн.

Згідно п.5.2 договору, оплата за виконаний обсяг ремонтно-будівельних робіт проводиться, протягом 4-х банківських днів, після підтвердження прийнятих робіт актом приймання-передачі виконаних робіт, котрий пред"являється замовнику від підрядника.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору ним виконано роботи з капітального ремонту дороги на суму 288664,80 грн., а замовником прийнято дані роботи без зауважень, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2014 року №21-0-1-8 на суму 288664,80 грн. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року №21-0-1-8 на суму 288664,80 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками 09.09.14.

Відповідачем дані роботи не оплачено.

У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу.

З метою встановлення реально виконаних робіт та їх вартості, а також їх відповідності проектно-кошторисній документації, ухвалою суду від 17.12.16 призначено судову будівельно-технічну експертизу.

28.11.16 до суду надійшов висновок будівельно-технічної експертизи №4960 від 23.11.16.

Судом досліджено висновок будівельно-технічної експертизи, у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судом враховано вимоги, викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Проведеним експертним дослідженням, методом візуального огляду, фотографуванням з фотофіксацією результатів огляду і проведенням окремих обмірів за допомогою сталевої рулетки з ціною поділки 1мм, експертом зазначено, що встановити чи проводився в серпні 2014 року капітальний ремонт дороги по вулиці Турянського в м.Рогатин, станом на час проведення дослідження, не видалось можливим (у зв"язку із плином часу - більше двох років).

Вартість будівельних робіт, згідно договору підряду від 07.08.14 практично відповідає вартості будівельних робіт, зазначених в довідці №21-0-1-8 та в акті приймання виконаних підрядних робіт від 09.09.14

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В силу ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1,2 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Акти приймання виконаних будівельних робіт є документами, що підтверджують належну якість робіт, оскільки, відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України прийняття робіт свідчить про те, що відповідач оглянув роботи, виконані позивачем відповідно до договору підряду, та не виявив допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків.

Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт також є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в силу того, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст.854 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч.4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Заперечення відповідача про те, що договір підряду від 07.08.14 та акт приймання виконаних будівельних робіт від 09.09.14 підписаний міським головою шостого демократичного скликання одноосібно без прийняття відповідного рішення сесії про надання йому вищезгаданих повноважень, що суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" оцінюється судом критично, оскільки згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже договір підряду №б/н від 07.08.14 є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування чи визнання недійсним цього договору) сторонами суду не представлено.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документальні докази та висновок будівельно-технічної експертизи в сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт виконання робіт по капітальному ремонту дороги та невиконання відповідачем зобов"язань щодо їх оплати, отже, позовні вимоги в частині стягнення 288664,80 грн. вартості виконаних підрядних робіт є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.3 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за виконані роботи, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми неоплачених робіт за кожний день затримки оплати виконаних робіт.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивачем за період з 14.09.14 по 14.03.15 нарахована відповідачу пеня в сумі 15761,10 грн.

Керуючись частиною 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, враховуючи положення п.5.2 договору підряду №б/н від 07.08.14, перевірено правильність нарахування пені, яка згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" перевищує суму пені заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем за період 14.09.14 по 14.09.16 нараховано відповідачу 3% річних в сумі 17319,90 грн.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, судом враховуючи положення п.5.2 договору підряду №б/н від 07.08.14, перевірено правильність нарахування трьох відсотків річних, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 17279,44 грн. В решті суми нарахованих 3% річних слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 321705,34 грн., з яких: 288664,80 грн. - основного боргу, 17279,44 грн. - 3% річних та 15761,10 грн. - пені.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог. При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог. Ухвалою суду від 20.12.16 позивачу повернено 802,81 грн. судового збору.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст.11, 204, 207, 208, 509, 525, 526, 530, 546, 549,599, 610, 611, 612, 614, 625 , 629, 837, 853, 875, 879, 882 ЦК України, ст.ст. 173,193, 216,230 ГК України, керуючись ст.ст. 4-7, 22, 33, 43, 49, 55, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Галпромбуд" в особі філії шляхово-ремонтного підприємства "Шляхбуд-Р" до Рогатинської міської ради про стягнення 321745,80 грн. задовольнити частково.

Стягнути із Рогатинської міської ради, вул. Шевченка, 5, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (код 04054323) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Галпромбуд" в особі філії шляхово-ремонтного підприємства "Шляхбуд-Р", вул.Мухи, 6, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (код 38713569) - 288664,80 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні вісімдесят копійок) заборгованості, 17279,44 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дев"ять гривень сорок чотири копійки) - 3% річних та 15761,10 (п"ятнадцять тисяч сімсот шістдесят одну гривню десять копійок) - пені, а також 4825,58 (чотири тисячі вісімсот двадцять п"ять гривень п"ятдесят вісім копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 40,46 (сорока гривень сорока шести копійок) 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.12.16

Суддя Максимів Т. В.