Рішення

від 16.12.2016 по справі 915/244/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року Справа № 915/244/15

За позовом ОСОБА_1, (56470, Миколаївська область, Доманівський район, с. Мостове, вул. І. Франка, 12).

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького,

( 56470, Миколаївська область, Доманівський район, с. Мостове).

про: стягнення 1179429грн. 25 коп. вартості частки майна.

головуючий суддя - Коваль С.М.

суддя - Олейняш Е.М.

суддя - Мавродієва М.В.,

П Р Е Д С Т А В Н И К И

Від позивача : ОСОБА_3, довіреність № 228 від 21.03.2014 року.

ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність б/№ від 17.03.2015;

ОСОБА_5, довіреність б/№ від 01.04.2015;

ОСОБА_6, директор;

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий в 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького 1179429 грн. 25 коп. - вартість частки майна пропорційно частки ОСОБА_7 у статутному капіталі товариства.

Позовні вимоги обґрунтовуються недотриманням вимог законодавства та установчих документів товариства по виплаті або передачі майна пропорційно частці ОСОБА_7 в статутному капіталі у зв'язку з виходом з товариства.

23.02.2015 року порушено провадження у справі (Суддя -Фролов В.Д.).

Ухвалою суду від 03.04.2015 року суддею Фроловим В.Д. відмовлено у задоволенні заяви про відвід та заявлено самовідвід.

Ухвалою суду від 03.04.2015 року суддя Коваль С.М. прийняв до свого провадження справу № 915/244/15.

Ухвалою суду від 17.06.2015 р. призначено колегіальний розгляд та ухвалою від 18.06.2016 р. прийнято про провадження головуючий суддя Коваль С.М., судді Василяка К.Л., Олейняш Е.М.

Ухвалою суду від 25.10.2016 р. прийнято до провадження головуючий суддя Коваль С.М., судді Мавродієва М.В., Олейняш Е.М.

Відповідач свого представника в судове засідання направив, письмовий відзив по суті спору надав, та просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 07 липня 2016 року за ініціативою суду було призначено бухгалтерську експертизу, проведення котрої було доручено Науково-дослідному екпертно-криміналістичному центру при УМВС України в Миколаївській області (т.1 а.с.238).

Провадження в справі було зупинено відповідно до статті 79 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2016 року провадження в справі було поновлено у зв'язку з її поверненням із Науково-дослідного екпертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області з висновком експерта № 67 від 29.02.2016 року (т. 2 аркуші справи 8-20).

Заявою від 17.06.2016 року представник ОСОБА_7 позовні вимоги зменшив та просив стягнути з товариства 828229 грн. 28 коп. вартість частки майна товариства, 23588 грн. 30 коп. судових витрат.

Враховуючи, що відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, заява від 17.06.2015 року господарським задовольняється.

Заявою від 16.09.2016 року представник ОСОБА_7 позовні вимоги зменшив та просить суд стягнути з відповідача 823551 грн. 44 коп., з яких:

466229 грн. 25 коп. - вартість частки майна товариства, 325669 грн. 69 коп. - втрати від інфляції за період з 14.06.2014 р. по 16.09.2016 р., 31652 грн. 50 коп. - проценти за користування коштами за період з 14.06.2014 р. по 16.09.2016 р., 23588 грн. 30 коп. судових витрат.

Справа розглянута за позовними вимогами, зазначеними у заяві від 16.09.16 року.

До господарського суду 14 листопада 2016 року від відповідача надійшло клопотання відповідача про призначення повторної експертизи.

Клопотання мотивує тим, що висновок експерта № 67 від 29.02.2016 року є необґрунтованим таким, що суперечить іншим матеріалам справи і викликає сумнів у його правильності.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечує.

В задоволенні цього клопотання господарський суд відмовляє з наступного.

У п.15.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року № 4 В«Про деякі питання практики призначення судової експертизи В» вказано: В« Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.В» .

Так, 07 липня 2015 року ухвалою господарського суду Миколаївської області, було зупинено провадження у справі у зв'язку із призначенням експертизи на вирішення якої поставлено наступні питання:

- визначити вартість чистих активів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького на дату виходу зі складу учасників товариства ОСОБА_1,- 13.06.2013 рік, та станом на 31.12.2013 рік.

На виконання зазначеної ухвали, було проведено експертизу, яка оформлена висновком експерта № 67 від 29.02.2016 р., як вбачається з матеріалів висновку, під час дослідження було використано:

- Матеріали справи № 915/244/15;

- Додаткові матеріали: бухгалтерські документи Відповідача: баланс ТОВ «ім. Богдана Хмельницького» станом на 31.12.2013 та 30.06.2013; головна книга товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Богдана Хмельницького»; аудиторський звіт № 84 від 10.05.2014 «щодо фінансової звітності форми №1 «Баланс» станом на 28 лютого 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Богдана Хмельницького»; відомості аналітичного обліку розрахунків учасників ТОВ «ім. Богдана Хмельницького»; довідка - розрахунок частки майна вибулому Засновнику ТОВ «ім. Богдана Хмельницького» ОСОБА_7 станом на 28.02.2013 року; пояснювальна записка до розрахунків показників довідки про вартість частки майна для Засновника, що вибув з нього .

Отже, експертом досліджено усі документи, які були залучені Відповідачем у якості доказів по справі, а також первинні бухгалтерські документи (оригінали).

Крім того, за результатами слухання експерта ОСОБА_8 у судовому засіданнях, не встановлено обставин, які свідчать про те, що його висновок від 29.02.2016 року № 67 є неповний або неясний, ним надано відповіді з посиланням на нормативні акти на всі питання, які виникли у Відповідача та зазначені в клопотанні, як не обґрунтовані.

Відповідачем всупереч вимог статті 33 ГПК України не доведено, що:

- висновки експерта №67 від 29.02.2016 р. є необґрунтованими, суперечать іншим матеріалам справи, викликають сумнів у їх правильності;

- при призначенні та проведенні експертиз допущено істотне порушення норм, які регаментують порядок призначення і проведення експертизи.

Отже, в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення повторної судової експертизи слід відмовити.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

ОСОБА_1 є засновником товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького з початковою часткою в статутному капіталі розміром 2360 грн., що становить 20%.

13 червня 2013 року, позивач скориставшись своїм право на вільний вихід з госпо-дарського товариства подав до загальних зборів учасників нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького.

13 червня 2013 року відбулися збори ОСОБА_2, якими було прийнято рішення, оформлене протоколом №7, про виключення позивача зі складу ТОВ ім. Богдана Хмельницького та надання йому частки в розмірі 20 % активів товариства, в тому числі внески в статутний капітал що складає 2360 грн. (т.1 а.с.11-14).

17.06.2013 року державним реєстратором Доманівської районної державної адміністрації було проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ ім. Богдана Хмельницького, затвердженого зборами.

17.06.2013р. державним реєстратором Доманівської районної державної адміністрації було проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ ім.Богдана Хмельницького, затвердженої зборами учасників ОСОБА_2 13.06.2013р. (Протокол №7).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.06.2014 № 915/376/14, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014, та постановою Вищого господарського суду від 24.12.2014 у справі № 915/376/14 було встановлено вище наведені обставини та те, що датою виходу ОСОБА_7 із складу учасників ТОВ ім.Богдана Хмельницького є 13.06.2013 р., що у розумінні ч. 3 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України не потребує доказуванню.

Відповідачем частково виплачено Позивачу вартість частини майна, яка належить до виплати, а саме: за 2013 р. грошові кошти у розмірі 545 150 грн. 52 коп.; 26.02.2014 р. - грошові кошти у розмірі 240 000 грн. 00 коп.; 17.03.2014 р. - грошові кошти у розмірі 5820 грн.23 коп., що разом складає: 790 970,75 грн.

30 квітня 2013 р. Позивач в рахунок розрахунків по накладній № 94 було передано автомобіль ВАЗ 21214 «НИВА» державний № ВЕ 9214, вартістю 71 000,00 (сімдесят одна тисяча) грн., в тому числі ПДВ 11 833,33 грн.

Однак, відповідач повної виплати, у визначені строки, позивачеві не здійснив, а тому, останній звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вартості частки майна.

Позивач просить стягнути з ТОВ ім.Богдана Хмельницького 466229 грн. 25 коп. - вартість частки майна товариства, 325669 грн. 69 коп. - втрати від інфляції за період з 14.06.2014 р. по 16.09.2016 р., 31652 грн. 50 коп. - проценти за користування коштами за період з 14.06.2014 р. по 16.09.2016 р., а також 23588 грн. 30 коп. судових витрат.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на ст.ст. 54 Закону України В«Про господарські товаристваВ» , ст. ст. 116, 148, 190, 625 Цивільного кодексу України, п. 5.5 Статуту товариства.

Відповідач, як вже вищевказане, просить у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що з позивачем розрахувались у повному обсязі з урахуванням частки прибутку, яка складає 790970,75 грн., по накладній № 94 від 30.04.2013 р. передано позивачу автомобіль ВАЗ 21214 «Нива» вартістю 71000 грн. Крім того, до визначеної частини майна позивачем включена вартість майна, яка не є власністю ОСОБА_2 та не належить йому на правовій підставі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Відповідно до статей 54 Закону України В«Про господарські товариства В» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Пунктом 5.5 Статуту ТОВ ім. Богдана Хмельницького визначено, що виплата належної учаснику суми проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до дванадцяти місяців з дня виходу. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Відповідач своєчасної виплати належних сум учаснику, який вийшов із товариства (ОСОБА_7І.) повністю не здійснив.

Ухвалою господарського суду від 07 липня 2016 року було призначено бухгалтерську експертизу для визначення дійсної (ринкової) вартості майна, що належало відповідачу станом на 13.06.13 року (дата виходу зі складу учасників товариства).

За результатами судової бухгалтерської експертизи (висновок № 67 від 29.02.16 року) вартість чистих активів, станом 13.06.2013 рік визначити не є можливим у зв'язку із відсутністю (ненаданням) звітності ОСОБА_2 на відповідну дату; станом на 31.12.2013 року, без урахуванням вартості соціальної інфраструктури, вартість чистих активів складає 6641000 грн., у вказаній сумі також знаходяться основні засоби по майновим паям, які не були викуплені ОСОБА_2 станом на 31.12.2013.

Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч.1 ст. 66 та в ст. 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування.

Учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачена можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87).

При цьому вартість майна, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Висновок судового експерта містить ретельний опис проведених досліджень, в них надані відповіді на всі поставлені господарським судом питання, розрахунок вартості чистих активів, що належить позивачу, зроблений з урахуванням матеріалів справи та норм чинного законодавства, отже, є обґрунтований. При проведенні досліджень як вказано вище, в експертизі не було враховано виплати орендної плати за оренду земельного паю спадкоємцям померлих власників в період з 2004 по 2013 рік.

За таких обставин, господарський суд на підставі ст. 43 ГПК України вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням вище визначеного висновку експерта, а саме.

Стягненню підлягає вартість частини майна ТОВ ім. Богдана Хмельницького на загальну суму 395 194 грн. 05 коп. (6641000 грн. (вартість майна) - 128189 грн. 20 коп. (виплати спадкоємцям померлих пайщиків) - 227187 грн. (майно що не викуплено товариством) * 20% - 790970 грн. 75 коп. (часткова виплата вартості частини майна) - 71000 грн. (автомобіль ВАЗ 21214 «Нива» переданий позивачу в рахунок розрахунків) = 395154 грн. 05 коп.

Стосовно стягнення 128189 грн. 20 коп. (виплати спадкоємцям померлих пайщиків) то слід зазначити, що відповідач розрахувався з вказаними особами, про що свідчить декларація податкової інспекції (т. 2 а.с. 178-180), а отже в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо стягнення 227187 грн., то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки вартість по майновим паям не була викуплена ОСОБА_2 станом на 31.12.2013 року.

Посилання відповідача, щодо не відображення у балансі ОСОБА_2 суми 556000 грн., оскільки на нього не оформлено право власності, судом не береться до уваги, оскільки навіть не зареєстроване майно відображається в балансі або як необоротні активи (за умови реєстрації як об'єкту нерухомого майна), або як оборотні активи - наявність дебіторської заборгованості. Тобто у будь-якому випадку зазначена сума включається до вартості що підлягає виплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд не погоджується з розрахунками 3% річних та збитків від інфляції, що здійснив позивач.

Так за ініціативою суду зроблено перерахунок нарахованих трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 14.06.2014 року по 16.09.2016 року та встановлено, що три відсотки річних від суми простроченого платежу за вказаний період складає 26804 грн. 10 коп., а отже в частині стягнення 4848 грн. 40 коп. безпідставно нарахованих 3% річних у позові слід відмовити.

Розрахунок втрат від інфляції позивач здійснив без врахування приписів, викладених Верховним судом України у листі № 62-97 від 03.04.1997р. В«Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справВ» , тому розмір втрат є безпідставно завищеним на 56292 грн. 64 коп., отже, стягненню з відповідача підлягає не 325669 грн. 69 коп. втрат від інфляції, а 269377 грн. 05 коп. за період з липня 2014 року по вересень 2016 року.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22,44,49,82,84,85 ГПК України, господар-ський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького, ( 56470, Миколаївська область, Доманівський район, с. Мостове, ідентифікаційний код 00429163) на користь ОСОБА_1, (56470, Миколаївська область, Доманівський район, с. Мостове, вул. І. Франка, 12, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 395154 (триста дев'яносто п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 05 коп. вартості частини майна, 269377 (двісті шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 05 коп. втрати від інфляції; 26804 (двадцять шість тисяч вісімсот чотири) грн. 10 коп. - 3% річних, а також 13826 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять шість ) грн. 70 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2016 р.

Головуючий суддя С.М. Коваль

Суддя Е.М. Олейняш

Суддя М.В. Мавродієва