Рішення

від 21.12.2016 по справі 914/2080/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016р. Справа№ 914/2080/16

за позовом: Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар», м.Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Галтехбізнесресурс», м.Львів

про внесення змін до додатку №1 договору №1584/Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Петрашко М.М.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

від третьої особи: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар», м.Львів до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів про внесення змін до додатку №1 договору №1584/Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді (обсяги споживання теплової енергії), укладеного між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» та Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» шляхом викладення додатку №1 до договору №1584/Ф від 03.10.2013р. в наступній редакції: « 1.1. Максимальним тепловим навантаженням 0,013000 Гкал/годину, в тому числі: Назва об'єкта - нежитлові приміщення, ОСОБА_1 - №1 ОСОБА_3, 37, Опалення - 0,00600, Наявність обліку опалення (так.ні) - так, гаряче водопостачання (ГВП) - 0,00000, Наявність обліку на ГВП (так,ні) - ні, Загальне максимальне теплове навантаження об'єкта, Гкал/добу 0,006000, ГВП за середньодобовим тепловим навантаженням Гкал/добу, зима - 0,00000, літо - 0,00000, Загальна опалювальна площа будинку, м.кв. - опалення 160,80, Кількість та назва споживачів або одиниці норм споживання гар. води., Об'єм споживання гарячої води у метрах кубічних на місяць - 0,00».

Ухвалою суду від 12.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2016р. Ухвалою суду від 29.08.2016р. за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 12.10.2016р. Ухвалою суду від 12.10.2016р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Мороз Н.В., Петрашко М.М.

Ухвалою суду від 17.10.2016р. вказаною колегією суддів справу прийнято до провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2016р. Зважаючи на те, що призначене на 07.11.2016р. судове засідання не відбулося у зв'язку із повідомленням про замінування приміщення суду і необхідністю його обстеження, та екстренною евакуацією працівників суду та інших громадян, що підтверджується актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів №655/16 від 07.11.2016р., ухвалою суду від 07.11.2016р. судове засідання призначено на 16.11.2016р. В судовому засіданні 16.11.2016р. оголошено перерву до 30.11.2016р. для надання можливості позивачу уточнити заявлені позовні вимоги. Ухвалою суду від 30.11.2016р. прийнято заяву позивача про зміну предмету позову (вх.№5655/16 від 28.11.2016р.) та за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ПП «Галтехбізнесресурс» та розгляд справи відкладено на 14.12.2016р. Ухвалою суду від 14.12.2016р. розгляд справи відкладено на 21.12.2016р. для надання можливості сторонам подати додаткові документи на підтвердження своїх правових позицій.

Представникам сторін роз'яснено права, згідно ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 21.12.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову (вх.№5655/16 від 28.11.2016р.), поясненнях до заяви про зміну предмету позову (вх.№50312/16 від 14.12.2016р.). Ствердив, зокрема, що в жовтні 2013 року між позивачем та відповідачем - ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді із визначенням у відповідному додатку обсягів постачання теплової енергії до об'єктів, що знаходяться на балансі ЛКП «Львівський ліхтар». Водночас, позивач стверджує, що частину вказаних приміщень займає ПП «Галтехбізнесресурс», який безпідставно ухиляється від оплати за послуги теплопостачання, які фактично споживає. Відтак, ЛКП «Львівський ліхтар» змушене сплачувати за надання таких послуг третій особі, що негативно впливає на його фінансове становище. Оскільки ЛМКП «Львівтеплоенерго» залишає без відповіді пропозиції позивача про внесення змін до договору в частині зменшення опалювальних площ, ЛКП «Львівський ліхтар» звернулось із відповідним позовом до суду. Просив позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 21.12.2016р. з'явився, проти задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у поданому ним відзиві (вх.№34659/16 від 29.08.2016р.). Зокрема зазначив, що підстави для внесення змін у вказаний договір відсутні, оскільки ЛМКП «Львівтеплоенерго», виконуючи взяті на себе за договором зобов'язання із постачання теплової енергії в гарячій воді не допускало порушень умов договору, в тому числі й істотних. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача явки повноважного представника в судове засідання 21.12.2016р. повторно не забезпечено, письмових пояснень по суті спору не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, копії ухвал суду від 31.11.2016р. та 14.12.2016р, направлено на адресу ПП «Галтехбізнесресурс»: 79044, м.Львів, вул.Єфремова, 37, що відповідає відомостям про місцезнаходження юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На час проведення судового засідання, вказану кореспонденцію або повернуто суду установою зв'язку із відміткою «Уточніть адресу», або не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Між Львівським міським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» (споживач за договором, позивач по справі) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація за договором, відповідач по справі) укладено договір №1584/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.10.2013р., за яким теплопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач - отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені вищевказаним договором (п.1).

У п.2.1 договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до нього у вигляді гарячої води. Так, у додатку №1 до вказаного договору визначено обсяги постачання теплової енергії в гарячій воді до таких об'єктів споживача за адресою: вул. Єфремова, 37: нежитлове приміщення № 1 (загальна опалювальна площа 160,80 кв.м.) та нежитлове приміщення № 2 (загальна опалювальна площа 217,20 кв.м.). Суд звертає увагу на те, що будинок №37 на вулиці ОСОБА_4ОСОБА_3 знаходиться на балансі ЛКП «Львівський ліхтар» відповідно до рішення Львівської міської ради №887 від 30.09.2011р.

Позивач стверджує, що частина вказаних нежитлових приміщень перебуває у постійному користуванні Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» (третя особа по справі), відтак ЛКП «Львівський ліхтар» зобов'язане оплачувати за послуги постачання теплової енергії, які фактично не споживає.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2015р. по справі №914/3544/15 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівський ліхтар», м.Львів до Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс», м.Львів, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів та Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів про стягнення 15598,02грн. встановлено, що ПП «Галтехбізнесресурс» є орендарем нежитлових приміщень загальною площею 374,1 кв.м, а саме: нежитлових приміщень на цокольному поверсі, що позначені в технічній документації під літерами 85-1, 85-2, 85-3, 85-4, 85-5, 85-6, 85-7, 85-8, 85-9, 85-10, 85-11, 85-12, 85-13, площею 251,4 кв.м, приміщення під літерою I у спільному користуванні площею 3,7 кв.м, (загальною площею па цокольному поверсі 255,1 кв.м), та приміщень в підвалі, що позначені в технічній документації під літерами I, II, III, IV, V, VI, площею 119,0 кв.м, які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Єфремова, 37, на підставі договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6 від 20.11.2006р., укладеного між Управлінням комунального майна Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «Акан», а також договору №Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010р. про внесення змін до договору оренди №Ф-4849-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м.Львів, вул. Академіка ОСОБА_3, буд.37, укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Приватним підприємством «Галтехбізнесресурс» (утвореним за результатами реорганізації ТзОВ «Спільне українсько-канадське підприємство «Акан»).

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 15.11.2007р. №1267 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Львова, що підлягають приватизації способом викупу», об'єкт нерухомого майна за адресою: вул. ОСОБА_4ОСОБА_3, 37 загальною площею 370,4 кв.м (підвал, цокольний поверх) включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації Приватним підприємством «Галтехбізнесресурс» способом викупу.

Судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-4849-6 від 20.11.2006р. станом на день розгляду справи є чинним, доказів припинення договору та передачі об'єкта оренди орендодавцю або приватизації об'єкта оренди (актів здачі - приймання) суду не надано, відтак, суд приходить до висновку, що нежитлові приміщенні згідно договору №Ф-4849-6 від 20.11.2006р. станом на день розгляду справи перебувають в оренді ПП «Галтехбізнесресурс». Використання зазначених приміщень ПП «Галтехбізнесресурс» протягом всього часу з моменту укладення договору оренди (20.11.2006р.) підтверджується також актом ЛКП «Львівський ліхтар» від 02.12.2015р., що складено комісією в складі головного інженера ОСОБА_5, майстра з експлуатації житлового фонду ОСОБА_6, менеджера - економіста ОСОБА_7 в присутності мешканців житлового будинку №37 на вул.ОСОБА_4ОСОБА_3 про нежитлові приміщення ПП «Галтехбізнесресурс».

Позивач стверджує, що договір з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на постачання теплової енергії на весь будинок №37 по вул. Академіка ОСОБА_3 у м.Львові, включно із нежитловими приміщеннями, що використовуються ПП «Галтехбізнесресурс», укладено з метою недопущення порушення прав та законних інтересів мешканців житлового будинку. Оскільки ПП «Галтехбізнесресурс» відмовляється оплачувати рахунки за спожиту теплову енергію, сформовані ЛКП «Львівський ліхтар» на підставі рахунків, виставлених йому ЛМКП «Львівтеплоенерго» на підставі зазначеного договору, позивач, починаючи з листопада 2013 року, вимушений безпідставно оплачувати вартість комунальних послуг, а саме постачання теплової енергії, які ним безпосередньо не споживаються.

З метою врегулювання ситуації, що склалась ЛКП «Львівський ліхтар» неодноразово зверталось до ЛМКП «Львівтеплоенерго». Зокрема, листом №195 від 20.07.2016р. просило відповідача внести зміни до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1584/Ф від 03.10.2013 року, в частині зменшення обсягів постачання теплової енергії на нежитлове приміщення №2 площею 217,20 кв.м. за рахунок зменшення опалювальної площі шляхом відключення вищевказаного приміщення від центрального опалення (Додаток № 1 до договору). Як вбачається з матеріалів справи, вказаний лист залишено без відповіді, проте, листом №18-6281 від 17.08.2015р. ЛМКП «Львівтеплоенерго», у відповідь на звернення ЛКП «Львівський ліхтар» від 11.08.2015р., роз'яснено, що надання дозволів на відключення від системи централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання не входить до його повноважень.

Окрім цього, ЛКП «Львівський ліхтар» 02.11.2016р. звернулося до ЛМКП «Львівтеплоенерго» із офертою щодо внесення змін до додатку №1 до договору №1584Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді. Відповідь ЛМКП «Львівтеплоенерго» на таке звернення в матеріалах справи відсутня.

Позивач вважає, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» безпідставно ухиляється від внесення змін у додаток №1 до вказаного договору, які є необхідними, оскільки дозволять позивачу здійснювати оплату лише за фактично спожиті послуги із постачання теплової енергії, що зменшить фінансове навантаження на підприємство й позитивно вплине на якість житлово-комунальних послуг, що ним надаються споживачам.

Зазначене зумовило звернення ЛКП «Львівський ліхтар» до суду із позовною заявою про внесення змін до додатку №1 договору №1584/Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді (обсяги споживання теплової енергії), укладеного між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» та Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» шляхом викладення додатку №1 до договору №1584/Ф від 03.10.2013р. в наступній редакції: « 1.1. Максимальним тепловим навантаженням 0,013000 Гкал/годину, в тому числі: Назва об'єкта - нежитлові приміщення, ОСОБА_1 - №1 ОСОБА_3, 37, Опалення - 0,00600, Наявність обліку опалення (так.ні) - так, гаряче водопостачання (ГВП) - 0,00000, Наявність обліку на ГВП (так,ні) - ні, Загальне максимальне теплове навантаження об'єкта, Гкал/добу 0,006000, ГВП за середньодобовим тепловим навантаженням Гкал/добу, зима - 0,00000, літо - 0,00000, Загальна опалювальна площа будинку, м.кв. - опалення 160,80, Кількість та назва споживачів або одиниці норм споживання гар. води., Об'єм споживання гарячої води у метрах кубічних на місяць - 0,00».

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Постачання гарячої води та опалення за змістом ст.1 та ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є одним із видів комунальних послуг. А згідно з ч.1 ст.19 вказаного Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Так, відповідно до п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 (далі - Правила), користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Статтями 24 та 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, а також теплогенеруючої, теплотранспортної та теплопостачальної організацій.

У ст.1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Схоже за змістом визначення надано й у ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансотуримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. У розумінні Закону України «Про теплопостачання», балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами (ст.1).

Водночас, у ч.6 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

В контексті вищенаведеного, суд звертає увагу на роз'яснення, надані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у листі № 3295/15/61-15 від 08.04.2015р. У ньому, зокрема, зазначається що ст.1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Тобто, зазначеною нормою визначено, що теплова енергія, як товар, не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг (зокрема, власниками приміщень ОСББ), а визначає перелік саме господарських і технологічних потреб де її застосування можливе, а саме: для опалення (послуг з централізованого опалення), підігріву питної води (послуг централізованого постачання гарячої води), інших господарських і технологічних потреб (використання, наприклад, у промисловому виробництві). Також, ст.1 Закону України В«Про теплопостачанняВ» визначено, що місцева (розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Тобто, зазначеною нормою визначена ще одна обов'язкова ознака споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може буди особа (зокрема, ОСББ), теплоспоживче обладнання якого (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування, тощо) через тепловий ввод приєднане, або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі. Враховуючи зазначене вище, до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/ балансоутримувачі/ управителі будинків (споруд), в тому числі ОСББ, будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Відтак, виходячи із комплексного аналізу наведених вище норм права, суд приходить до висновку, що ЛКП «Львівський ліхтар» як балансоутримувач приміщень, що знаходить у м.Львові по вул. Академіка ОСОБА_3, 37, будучи особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг, може бути споживачем послуг із постачання теплової енергії в гарячій воді, та не позбавлене можливості укласти договори на надання житлово-комунальних послуг (в тому числі й теплопостачання) з кінцевими споживачами.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.188 ГК України, норми якої кореспондують ст.525 ЦК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом встановлено, що Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» та Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» як сторонами договору №1584/Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді не досягнуто згоди щодо внесення змін до додатку №1(обсяги споживання теплової енергії) до вказаного договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд звертає увагу на те, що Верховним Судом України 18.09.2013р. ухвалено постанову у справі №6-75цс13, при розгляді якої зроблено правовий висновок щодо істотності порушення умов договору. Так, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Згідно з ч.1 ст.111-28 ГПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, необхідність внесення змін в додаток №1 (обсяги споживання теплової енергії) до договору №1584/Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, позивач обґрунтовує тим, що на підставі вказаного договору ЛКП «Львівський ліхтар» фактично сплачує за надання послуг із теплопостачання, які не споживає, оскільки частина приміщень, зазначених у вказаному додатку, використовується ПП «Галтехбізнесресурс», яким не укладено ані окремого договору із ЛМКП «Львівтеплоенерго» про постачання теплової енергії до займаних ним нежитлових приміщень в будинку №37 по вул. Академіка ОСОБА_3 у м.Львові, ані договору із ЛКП «Львівський ліхтар», як балансоутримувачем зазначеного майна, на відшкодування експлуатаційних витрат. Позивач стверджує, що зазначене приводить до погіршення його фінансового становища та позбавляє можливості надавати якісні житлово-комунальні послуги споживачам.

Водночас, суд звертає увагу на те, що нежитлові приміщення, що визначені як об'єкти теплопостачання у додатку №1 (обсяги споживання теплової енергії) до договору №1584/Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, на момент його укладення вже перебували у користуванні ПП «Галтехбізнесресурс» протягом тривалого часу (починаючи з листопада 2006 року) і ЛКП «Львівський ліхтар», як балансоутримувач зазначеного майна, не міг не знати про такі обставини. ЛКП «Львівський ліхтар», як балансоутримувач нерухомого майна, не позбавлений можливості, у відповідності до Закону України «Про теплопостачання», надавати житлово-комунальні послуги кінцевим споживачам, в тому числі й послуги теплопостачання ПП «Галтехбізнесресурс». Суд зазначає, що п.7.1 договору оренди №Ф-4849-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 20.11.2006р., встановлено обов'язок орендаря укласти угоду з балансоутримувачем на відшкодування експлуатаційних витрат. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ПП «Галтехбізнесресурс» укладено окремий договір із ЛМКП «Львівтеплоенерго» про постачання теплової енергії до займаних ним нежитлових приміщень в будинку №37 по вул. Академіка ОСОБА_3 у м.Львові, чи договір із ЛКП «Львівський ліхтар», як балансоутримувачем зазначеного майна, на відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг чи на відшкодування експлуатаційних витрат, хоч вбачається, що відповідні послуги із теплопостачання йому надаються та ним споживаються. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що хоча б однією зі сторін вживались заходи, спрямовані на укладення таких договорів.

Відтак, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що з моменту укладення договору №1584/Ф від 03.10.2013р. про постачання теплової енергії в гарячій воді та підписання додатку №1 (обсяги споживання теплової енергії) до вказаного договору, Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» допущено істотні порушення його умов. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що підстави для задоволення позову ЛКП «Львівський ліхтар» відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін, відтак, судовий збір слід покласти на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 26.12.2016р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Петрашко М.М.