ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" грудня 2016 р.Справа № 921/83/16-г/8 Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Гирили І.М. , судді Хоми С.О. , судді Півторака М.Є.
розглянув справу
за позовом Комунального закладу Тернопільської районної ради "Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання", вул. Кн. Острозького, 9, м. Тернопіль, 46001
до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Укрмедіка", АДРЕСА_1, 46001 (фактична адреса: вул. Кн. Острозького, 9, м. Тернопіль, 46001)
про cтягнення заборгованості в сумі 18 930,33 грн та звільнення з займаного приміщення
За участі представників:
Позивача: ОСОБА_2
Відповідача: не прибув
В судових засіданнях представникам сторін роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Комунальний заклад Тернопільської районної ради "Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання", м. Тернопіль (надалі - позивач), звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Укрмедіка", м. Тернопіль (надалі відповідач), про стягнення заборгованості в загальній сумі 18 930 грн 33 коп., з якої: 7 575,35 грн - заборгованість по орендній платі, 11 354,98 грн - заборгованість по комунальних платежах, 549,18 грн - пеня, а також про зобов'язання відповідача звільнити приміщення комунальної власності площею 135,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9 та передати його позивачу в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили по акту приймання-передачі (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача б/н від 29.04.2016 р. про зменшення розміру позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності б/н від 14.01.2013 р., Договором оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності б/н від 04.02.2010 р. та Договором про відшкодування витрат за енергоносії, що був погоджений і підписаний сторонами одночасно із підписанням протоколу розбіжностей - 17.09.2015 р., у зв'язку із чим у позивача відповідно до положень ЦК України та умов договору виникло право на звернення до суду з даним позовом.
В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності б/н від 04.02.2010 р.; акт здачі - приймання частини приміщення (Додаток №1 до договору оренди) від 04.02.2010 р.; розпорядження голови Тернопільської районної ради №14-од від 21.04.2015 р., договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності б/н від 14.01.2013 р., заяви №702 від 21.10.2015 р., №843 від 17.12.2015 р., б/н від 28.12.2015 р.; виставлені відповідачу рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг; розрахунки заборгованості, Договір про відшкодування витрат за енергоносії, протокол розбіжностей від 17.09.2015 р., уточнені розрахунки заборгованості по орендній платі та пені за порушення зобов'язань щодо сплати орендних платежів, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 01.07.2016 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гирила І.М., судді Андрушків Г.З. та Хома С.О.) провадження у справі №921/83/16-г/8 зупинено до вирішення Львівським апеляційним господарським судом справи №921/1005/15-г/7 та набранням відповідним судовим рішенням законної сили; зобов'язано сторін повідомити суд про результат апеляційного розгляду зазначеної справи, долучивши відповідний судовий акт судовий акт, що набрав законної сили.
Ухвалою суду від 24.11.2016 р. провадження у справі №921/83/16-г/8 поновлено; судове засідання призначено на 14:30 год. 28.11.2016 р. та зобов'язано сторін до дати проведення судового засідання надати суду додаткові документи.
Поряд із цим, враховуючи перебування судді Андрушків Г.З. у період з 28.11.2016 р. по 02.12.2016 р. у відпустці та закінчення 28.11.2016 р. встановленого ст. 69 ГПК України, з врахуванням ухвали суду від 15.06.2016 р., строку для розгляду спору, розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 28.11.2016 р., у зв'язку із необхідністю внесення змін до складу колегії суддів по розгляду справи №921/83/16-г/8, відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого визначено склад колегії: головуючий суддя Гирила І.М., судді Півторак М.Є. та Хома С.О.
Ухвалами суду від 28.11.2016 р. справу № 921/83/16-г/8 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гирила І.М., судді Півторак М.Є. та Хома С.О.; розгляд справи призначено на 10:00 год. 19.12.2016 р.
В судове засідання 19.12.2016 р. повноважний представник позивача прибув, на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2016 р. надав витребовувані документи. Позовні вимоги, з врахуванням прийнятої судом заяви б/н від 29.04.2016 р. про зменшення позовних вимог, просить задовольнити в повному обсязі. Вважає, що оскільки заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів по серпень місяць 2015 р. включно встановлена постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 р. у справі №921/1005/15-г/7, позовні вимоги про стягнення орендної плати за період з вересня місяця 2015 р. по 14.12.2015 р. є обґрунтованими, а правомірність здійснених нарахувань відображена у наданому суду розрахунку. Окрім того, звертає увагу суду на те, що вказаною вище постановою апеляційної інстанції встановлений факт дійсності укладеного між сторонами у справі Договору оренди від 14.01.2013 р. Стверджує, що дані обставини, в силу ст. 35 ГПК України, є преюдиційними для розгляду даної справи, а доводи відповідача про чинність та регулювання відносин сторін на підставі Договору оренди від 04.02.2010 р. є безпідставними.
Відповідач у запереченні на позов б/н від 18.04.2016 р. та заяві до заперечення на позов б/н від 18.04.2016 р., підтриманих його повноважними представниками в попередніх судових засіданнях, позовні вимоги визнавав частково, а саме: в частині заборгованості по орендній платі в сумі 8 456,70 грн та в частині заявленої до стягнення суми пені - 267,62 грн; позовні вимоги про стягнення заборгованості по комунальних платежах - в повному обсязі. В задоволенні позову в частині зобов'язання звільнити приміщення комунальної власності площею 135,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9 та передання його позивачу по акту приймання-передачі в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили просив відмовити. Стверджував, що Договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 14.01.2013 р. є неукладеним, оскільки сторонами не підписувався акт здачі-приймання приміщення за даним правочином. Відносини сторін, на думку відповідача, регулюються умовами Договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 04.02.2010 р.
В судових засіданнях 11.05.2016 р. та 30.06.2016 р. повноважні представники відповідача, окрім наведеного вище, зазначали, що позивачем в суму здійснених нарахувань орендних платежів безпідставно включено податок на додану вартість. Також, звертали увагу суду на те, що договором оренди від 14.01.2013 р. не передбачено обов'язку відповідача сплачувати позивачу плату по комунальних послугах, а тому, відповідно, якщо взяти до уваги факт сплати відповідачем даних платежів та прийняти позицію позивача про чинність договору оренди приміщення від 14.01.2013 р., у підприємства по орендних платежах заборгованості немає, а має місце переплата.
Поряд із цим, згідно наданих в судове засідання 30.06.2016 р. додаткових письмових заперечень б/н б/д (вх. №12634 від 30.06.2016 р.) позовні вимоги в частині заявленої до стягнення за період з вересня місяця 2015 р. по 14.12.2015 р. заборгованості по орендній платі визнавав на суму 1 370,68 грн. В обґрунтування наведеного зазначав, що за даними відповідача на дату виставлення позовних вимог існувала переплата по орендній платі в сумі 3 373,46 грн. Окрім того, при проведенні первинного перерахунку заборгованості по орендній платі відповідачем не враховано оплату в сумі 2 831,21 грн, яка ним здійснена 15.03.2013 р. та відображена у наданому позивачем згідно клопотання б/н від 13.06.2016 р. розрахунку заборгованості по орендній платі. Також, зазначав, що 22.09.2015 р. та 30.09.2015 р. відповідачем проведено оплату за електроенергію в загальній сумі 2 000 грн. Відтак заборгованість по комунальних платежах станом на 01.07.2016 р., на його думку, становила 9 354,98 грн. Зарахування позивачем проведених підприємством 22.09.2015 р. та 30.09.2015 р. оплат в погашення заборгованості з орендних платежів вважав неправомірним.
В судове засідання 19.12.2016 р. відповідач явки свого уповноваженого представника не забезпечив, витребовуваних судом в ухвалі від 28.11.2016 р. документів не надав, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 28.11.2016 р. та сформований судом витяг з реєстру поштових відправлень (відстеження пересилання поштових відправлень) "Укрпошти". Поряд із цим, в судове засідання 28.11.2016 р. представником ПП "Укрмедіка" було надано заяву б/н і б/д (вх. №20499 від 28.11.2016 р.), згідно якої останній просив суд розглядати справу без його участі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне:
14.01.2013 р. між Тернопільським районним територіальним медичним об`єднанням, як Орендодавцем, з одної сторони, та ОСОБА_1 підприємством "Укрмедіка", як Орендарем, з другої сторони, за погодженням з Фондом комунального майна у Тернопільському районі, укладено Договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності (надалі - Договір оренди).
За умовами даного Договору Орендодавець здав, а Орендар з 14.01.2013 р. прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлі) комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9, площею 135,3 кв.м, що знаходяться на балансі Тернопільського районного територіального медичного об'єднання, для використання його під аптеку (п. 1.1 р. 1 Договору оренди). Згідно п. 1.2 Договору оренди, надані в оренду приміщення Орендар може використовувати лише для потреб, визначених в п. 1.1 даного Договору.
Вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна (п. 2.1 р. 2, п. 6.1 р 6 Договору оренди).
Відповідно до п. п. 4.1-4.2 р. 4 Договору оренди, Орендар зобов'язався використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення визначеного умовами цього договору; своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату.
П. п. 3.1 -3.4 р. 3 Договору оренди сторони передбачили, що розрахунок орендної плати проводиться згідно з рішенням Тернопільської районної ради від 17.08.2007 р. №127 і за перший місяць оренда становить 1 251,95 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця. Не внесена своєчасно сума орендної плати при сплаті збільшується на індекс інфляції попередніх місяців в залежності від часу прострочення. Розмір орендної плати може бути зміненим за погодженням сторін у випадку зміни орендної ставки, методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в оренду майно, згідно п. 1.1 цього Договору, по акту приймання - передачі майна, які підписуються одночасно з цим договором (п. 6.1. р. 6 Договору оренди).
П. 9.1 р. 9 Договору сторони визначили, що останній діє з 14 січня 2013 р. по 14 грудня 2015 р.
Слід зазначити, що відповідач приміщенням комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9, площею 135,3 кв.м, що знаходяться на балансі Тернопільського районного територіального медичного об'єднання, користувався і до укладення Договору оренди від 14.01.2013 р., а саме: з 04.02.2010 р., згідно договору оренди від 04.02.2010 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи: договором оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 04.02.2010 р., актом здачі-приймання частини приміщення до договору оренди приміщення від 04.02.2010 р. та не заперечувалось в судових засіданнях повноважними представниками сторін. Беручи до уваги, що зазначене приміщення з користування відповідача не вибувало (у зв'язку із закінченням договору оренди, укладенням договору оренди на новий строк) акт прийому передачі нежитлового приміщення сторонами не складався.
Поряд із цим, факт укладення між сторонами у справі Договору оренди приміщення від 14.01.2013 р., правомірність останнього, користування відповідачем орендованим майном, а саме: приміщенням комунальної власності, площею 135,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9 та неналежного виконання Орендарем взятих на себе зобов'язань по сплаті орендних платежів за ним вже був предметом судового розгляду у справі № 921/1005/15-г/7.
Так, рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.12.2015 р. у даній справі позовні вимоги Комунального закладу Тернопільської районної ради "Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання" до ОСОБА_1 підприємства "Укрмедіка" про стягнення 9 260 грн 96 коп. - боргу по орендній платі, за період з травня місяця 2015 р. по серпень місяць 2015 р., 23 701 грн 97 коп. - боргу за комунальні платежі, за період з грудня місяця 2014 р. по серпень місяць 2015 р., 4 152 грн 73 коп. - пені, 11 471 грн 07 коп. - інфляційних втрат та 929 грн 15 коп. 3% річних, з врахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення позовних вимог від 14.12.2015 р. за вх. №26113, задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Укрмедіка" 32 962 грн 93 коп.- заборгованості по орендній платі та комунальних платежах, 4 152 грн 73 коп. - пені, 11 471 грн 07 коп. - інфляційних втрат, 929 грн 15 коп. - річних та 1 218 грн судового збору.
Поряд із цим, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 р. у даній справі рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2015 р. скасовано в частині необґрунтованого стягнення заборгованості по орендній платі та комунальних платежах в сумі 26 603,34 грн, збитків від інфляції в сумі 11 252,10 грн, пені в сумі 1 604,97 грн та 3% річних в сумі 800,39 грн. В цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
При цьому, у вказаному судовому рішенні апеляційної інстанції встановлено факт припинення з 05.01.2013 р. дії Договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності від 04.02.2010 р., у зв'язку із закінчення строку на який його було укладено; укладення, чинність та, відповідно, існування між сторонами у справі з 14.01.2013 р. орендних правовідносин саме на підставі Договору оренди приміщення від 14.01.2013 р., правомірність нарахування орендної плати виходячи із передбаченої умовами договору фіксованої суми щомісячної орендної плати та її подальшого коригування лише в залежності від змін індексу інфляції, безпідставність включення ПДВ до сум орендних платежів, а також необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з орендаря (відповідача) заборгованості по комунальних платежах з грудня місяця 2014 р. по серпень місяць 2015 р., тобто в період дії Договору оренди від 14.01.2013 р., у зв'язку із відсутністю у даному Договорі умови, яка передбачала би обов'язок Орендаря здійснювати оплату за користування електроенергією чи іншими комунальними послугами.
Враховуючи наведене, обґрунтованими та доведеними, відповідно до вимог ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, апеляційною інстанцією визнано вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 359,59 грн орендної плати за період з червня місяця 2015 р. по серпень місяць 2015 р. включно та, відповідно, нарахованих на неї сум збитків від інфляції в розмірі 218,97 грн, пені за період з 01.04.2015 р. по 21.09.2015 р. в розмірі 2 547,76 грн та 3% річних в розмірі 128,76 грн.
В силу приписів ч. 3 ст. 105 ГПК України, постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно наявних на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 р. у справі №921/1005/15-г/7 набрала законної сили 09.11.2016 р.
В судовому засіданні встановлено, що станом на день розгляду даного спору в суді зазначена вище постанова не оскаржена у встановленому законом порядку, не скасована та, відповідно, є чинною.
Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За даних обставин, доводи відповідача та його представника, викладені у відзиві на позов та наведені ними у попередніх судових засіданнях про неукладеність Договору оренди від 14.01.2013 р. та чинність Договору оренди від 04.02.2010 р., на думку суду, є безпідставними.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у комунальній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов'язки сторін.
У відповідності до п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є (крім іншого) орендна плата з урахуванням її індексації. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 р. 3 Договору, Орендар зобов'язався сплачувати Орендодавцю орендну плату не пізніше 15 числа наступного місяця. При цьому, розрахунок орендної плати за перший місяць оренди становить 1 251,95 грн , орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць оренди.
В силу приписів ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, як стверджує позивач та вбачається із долученого до матеріалів справи уточненого розрахунку заборгованості по орендній платі у справі за позовом ТРТМО до ПП "Укрмедіка", за період з вересня місяця 2015 р. по 14 грудня 2015 р. (включно), відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати не виконував, орендні платежі не сплачував, внаслідок чого його заборгованість по орендній платі за вказаний вище період становить 7 575 грн 35 коп., з яких: 2 194,75 грн - орендна плата за вересень місяць 2015 р., 2 166,22 грн - орендна плата за жовтень місяць 2015 р., 2 209,54 грн - орендна пала за листопад місяць 2015 р. та 1004,84 грн - орендна плата за період з 01 грудня 2015 р. по 14 грудня 2015 р. (включно).
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Поряд із цим, в силу приписів ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як вже зазначалось вище, п. 3.1 Договору сторони передбачили, що розрахунок орендної плати проводиться згідно з рішенням Тернопільської районної ради від 17.08.2007 р. №127 і за перший місяць орендна плата становить 1 251,95 грн.
Рішенням Тернопільської районної ради №127 від 17.08.2007 р. "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, Тернопільського району" затверджено та введено в дію з 01.09.2007 р. Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району (надалі - Методика).
ОСОБА_3 передбачено, що плата за оренду цілісного майнового комплексу, нерухомого майна (будівлі, споруди, нежилі приміщення), іншого окремого індивідуально визначеного майна складається з таких етапів: розрахунок вартості орендованого майна, визначений експертним шляхом; визначення базової річної орендної плати; визначення орендної плати за перший місяць оренди. Якщо термін дії оренди менший чи більший за одну добу або за один місяць, то на основі розміру місячної орендної плати розраховується добова, а в разі необхідності - на основі розміру добової орендної плати розраховується погодинна орендна платі, при цьому за основу приймається розмір річної орендної ставки. За базу для розрахунку орендної плати приймається вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом. Розмір річної плати за оренду нерухомого майна без урахування ПДВ визначається за формулою: Опл=Вп*Сор, де Вп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №786 від 04.10.1995 р., зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1846 від 27.12.2006 р. Якщо орендоване нежиле приміщення є частиною будівлі (споруди), то загальною площею приміщень, що передаються в оренду, вважається площа виробничих або адміністративних кімнат, яку фактично займає орендар, збільшена на коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну. Якщо орендар використовує частину приміщень коридору, вестибюлю, холу тощо, то коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну не застосовується. У разі, якщо частина будівлі (споруди), що передається в оренду, має окремий вихід і орендар не користується іншими приміщеннями у будинку, загальною площею оренди є площа, яку фактично використовує орендар. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.2005 р., у редакції постанови Кабінету міністрів України №3 від 02.01.2003 р. №3, затверджено Методику оцінки об'єктів оренди. П. 2 даної Методики визначено, що оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією ОСОБА_3 з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.
П. 17 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМ України №1440 від 10.09.2003 р., який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, визначено, що у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість . Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.
З долученого позивачем до матеріалів справи експертного висновку про оцінку вартості нежитлового приміщення загальною площею 135,3 м 2 , в т.ч. площа спільного користування - 15,1 м 2 , за адресою: вул. Острозького, 9, м. Тернопіль вбачається, що в ринкову вартість оцінюваного об'єкту - 198 840 грн сума податку на додану вартість не включена. З наданого позивачем розрахунку вартості орендної плати за здачу в оренду приміщення ПП "Укрмедіка" для використання під аптеку, який проведено згідно Методики, яка є Додатком 2 до рішення сесії районної ради №127 від 17.08.2008 р., вбачається, що вказаний у п. 3.1 Договору від 14.01.2013 р. розмір орендної плати за перший місяць орендної плати в сумі 1 251,95 грн визначено Орендарем саме на підставі наведеної вище оцінки, яка не включає суму ПДВ.
З огляду на наведене, твердження відповідача про включення позивачем в суму здійснених нарахувань орендних платежів податку на додану вартість є безпідставними.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що в силу приписів ч. 1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання (п. 23.1 Податкового кодекс України).
Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що базою оподаткування податком на додану вартість, в т.ч. операцій з оренди, є їх договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків і зборів. Твердження відповідача про те, що базою оподаткування ПДВ є сума договірної оренди з вже нарахованим ПДВ є безпідставними.
Окрім того, судом встановлено, що ТРТМО (позивач у справі) статус платника ПДВ втратив з 17.02.2015 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка Головного управління ДФС у Тернопільській області за №15356/19-18-08-01 від 22.04.2016 р. Слід зазначити, що підставою для скасування апеляційною інстанцією рішення господарського суду Тернопільської області у справі №921/1005/15-г/7 в частині заявленої до стягнення суми заборгованості по орендних платежах за попередні періоди стали, зокрема, і наведені вище обставини.
Дослідивши долучений позивачем до матеріалів справи згідно клопотання б/н від 13.06.2016 р. (вх. №11904 від 14.06.2016 р.) розрахунок заборгованості по орендній платі у справі за позовом ТРТМО до ПП "Укрмедіка", суд встановив, що суми орендних платежів розраховано позивачем відповідно до умов Договору, виходячи із розміру оренди за попередній місяць, шляхом коригування останньої на індекс інфляції за поточний місяць.
За даних обставин, враховуючи, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за користування приміщенням за Договором оренди від 14.01.2013 р. по серпень місяць 2015 р. (включно) та правомірність визначення останніх за попередні періоди, зокрема - серпень місяць 2015 р., встановлено судовим рішенням (постановою ЛАГС) у справі №921/1005/15-г/7 від 09.11.2016 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Комунального закладу Тернопільської районної ради "ТРТМО" щодо стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Укрмедіка" 7 575 грн 35 коп. боргу по орендній платі згідно Договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 14.01.2013 р., за період з вересня місяця 2015 р. по 14.12.2015 р. (включно) є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідач та його повноважний представник в судове засідання не прибули, не заперечили належними до допустимими доказами доводів позивача, як і не надали доказів добровільної, своєчасної та повної сплати боргу.
Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов б/н від 01.06.2016 р. (вх.. №11167 від 01.06.2016 р.) та підтримані його повноважними представниками у попередніх судових засіданнях, про відсутність заборгованості по сплаті орендних платежів та наявність переплати в сумі 57 222,09 грн, у зв'язку із оплатою ним не передбачених умовами Договору оренди від 14.01.2013 р. комунальних платежів, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем самостійно під час їх сплати визначалася підстава платежу, дані платежі зараховані позивачем саме в рахунок комунальних послуг, а суд не наділений процесуальним правом самостійно здійснювати їх перепризначення.
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання
Ст. 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
П. 3.5 р. 3 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення орендної плати, Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі 0,5 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
З огляду на наведене, позивачем помісячно, з врахуванням встановленого умовами Договору оренди терміну внесення орендної плати, нараховано та заявлено до стягнення, за період з 16.10.2015 р. по 22.01.2016 р., пеню в розмірі 549 грн 18 коп.
Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок штрафної санкції та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені в межах визначеного позивачем періоду.
Згідно проведеного судом перерахунку, вимоги позивача про стягнення з відповідача 549,18 грн пені є правомірними та такими, що підлягають до задоволення (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 354 грн 98 коп. заборгованості по комунальних платежах за період з вересня місяця 2015 р. по 14.12.2015 р., суд відзначає наступне:
Ч. 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
В силу приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, "безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать".
В силу ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
П.1 ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Як вже зазначалось вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 р. у справі №921/1005/15-г/7 встановлений факт безпідставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по комунальних платежах на підставі Договору оренди від 14.01.2013 р., у зв'язку із відсутністю в положеннях останнього умови, яка б покладала на Орендаря (відповідача у справі) обов'язок здійснювати оплату за користування електроенергією чи іншими комунальними послугами.
Дані обставини, в силу приписів ст. 35 ГПК України, є преюдиційними та не потребують повторного доказування.
З огляду на наведене, підстави для стягнення заборгованості по комунальних платежах в сумі 11 354,98 грн на підставі Договору оренди від 14.01.2013 р. відсутні.
Доводи позивача про правомірність даних вимог, з огляду на наявність укладеного між сторонами у справі Договору про відшкодування витрат за енергоносії, який був погоджений та підписаний повноважними представниками одночасно із протоколом розбіжностей - 17.09.2016 р., на думку суду, також є безпідставними, з огляду на наступне:
П. п. 1.1 -1.2 р. 1 Договору про відшкодування витрат за енергоносії визначено, що між Комунальним закладом Тернопільської районної ради ТРТМО та ПП "Укрмедіка" укладено договір оренди приміщення площею 135,3 м 2 за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 9, для використання під аптеку. У зв'язку із тим, що ТРТМО здійснює оплату за енергоносії та компослуги енергопостачальним організаціям за ці приміщення, ПП "Укрмедіка" компенсує оплату за спожиті ним енергоносії та компослуги ТРТМО.
Р. р. 2-3 Договору передбачено, що ТРТМО проводить нарахування ПП "Укрмедіка" витрат за користування енергоносіями відповідно до фактичних витрат та діючих тарифів. ПП "Укрмедіка" оплачує фактичну вартість витрат за енергоносії та компослуги відповідно до виставлених рахунків одночасно із сплатою орендної плати . Загальна сума договору становить згідно виставлених рахунків. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТРТМО. Можливі інші форми розрахунків, в т.ч. взаєморозрахунки.
Відповідно до п. 5.2 р. 5 даного договору, останній вступає в силу з дати підписання і діє по 14 грудня 2015 р.
Поряд із цим, зі змісту п. 1.1 р. 1, п. 5.2 р. 5 даного Договору, в погодженій сторонами редакції у протоколі розбіжностей від 17.09.2015 р., вбачається, що останній має відношення до Договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 04.02.2010 р. Так, підписуючи даний Договір, сторони визнали дійсним Договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності, зазначений в п. 1.1 (договір від 04.02.2010 р.) та узгодили дію Договору про відшкодування витрат за електроенергію з дати його підписання і дію цих Договорів до 14 грудня 2015 р.
Наведене свідчить про те, що укладаючи Договір про відшкодування витрат за енергоносії, в редакції протоколу розбіжностей від 17.09.2015 р., сторони тим самим погодили, що визначені даним договором обов'язки ПП "Укрмедіка" оплачувати фактичну вартість витрат за енергоносії та комунальні послуги відповідно до виставлених рахунків одночасно із сплатою орендної плати за Договором оренди від 04.02.2010 р.
Поряд із цим, в судовому засіданні встановлено та вже зазначено вище, що Договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 04.02.2010 р. припинив свою дію 05.01.2013 р., внаслідок закінчення строку на який його було укладено. Наведене, в свою чергу, унеможливлює внесення до нього будь-яких змін чи доповнень, а також укладення інших правочинів пов'язаних із виконанням даного договору .
Доказів укладення між сторонами у справі відповідного правочину, внаслідок якого на відповідача покладався би обов'язок відшкодовувати позивачу фактичну вартість витрат за енергоносії та комунальні послуги, відповідно до виставлених рахунків, одночасно із сплатою орендної плати згідно Договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 14.01.2013 р. позивачем не надано, а судом не здобуто.
Відтак, заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 11 354 грн 98 коп., яка виникла, на його думку, у відповідача згідно Договору про відшкодування витрат за енергоносії, в редакції протоколу розбіжностей від 17.09.2015 р., за період з вересня місяця 2015 р. по 14.12.2015 р., за своєю правовою природою не є заборгованістю із відшкодування витрат позивача на оплату комунальних послуг, оскільки договірні зобов'язання за договором оренди від 04.02.2010 р. відсутні, а позов в даній частині є таким, що задоволенню не підлягає.
В силу приписів ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря; банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
П. 9.4 р. 9 Договору сторони визначили, що договір оренди припиняється, зокрема, в результаті закінчення строку, на який його було укладено.
Ч. 4 ст. 284 ГК України, п. п. 1, 2 ст. 17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.
Із змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору.
При цьому слід зазначити, що приписами чинного законодавства початок перебігу строку для вчинення заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору не встановлений. Настання такого юридично значимого наслідку, як продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором пов'язане саме із з'ясуванням обставин про те, чи не закінчився в момент надіслання відповідного повідомлення передбачений ст. 17 Закону місячний строк. Водночас в праві заявити про припинення або зміну умов договору, як протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії вказаного договору сторони не обмежені.
Як вже зазначалось вище, п. 9.1 р. 9 Договору сторони визначили термін його дії з 14 січня 2013 р. по 14 грудня 2015 р.
Згідно п. 4.7 р. 4 Договору, Орендар зобов'язався після закінчення терміну орендного користування приміщенням, якщо не має згоди про його продовження на новий термін або у випадку дострокового розірвання Договору в 10-ти денний термін здати Орендодавцю приміщення в добротному стані разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому покращеннями. Весь інвентар і обладнання, встановлені Орендарем за його рахунок, які не можуть бути відокремлені без пошкодження конструкції будівлі переходять у власність Орендодавця без відшкодування понесених затрат. Передача приміщення оформляється актом прийому-передачі .
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.10.2015 р. Тернопільське районне територіальне медичне об'єднання звернулось до ПП "Укрмедіка" із заявою за №702 (отримано відповідачем 21.10.2015 р.), згідно якої повідомило Орендаря про відсутність згоди на продовження Договору оренди від 14.01.2013 р. на новий термін та про те, що останній буде припинено з 14.12.2015 р. за закінченням строку, на який його було укладено. Поряд із цим, Орендодавець (позивач у справі) наголосив Орендарю на необхідність в десятиденний термін з моменту закінчення строку дії даного правочину звільнити займане приміщення за адресою: вул. Князя Острозького, 9, м. Тернопіль, площею 135,3 кв.м та передати його по акту приймання-передачі Орендодавцю.
Окрім того, на виконання п. 9.3 р. 9 Договору оренди та вимог ст. 17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майна", із аналогічною за змістом заявою позивач звертався до відповідача і 17.12.2015 р. (належним чином засвідчена копія заяви за №843 від 17.12.2015 р. - в матеріалах справи).
Однак відповідач, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, орендоване приміщення не звільнив, по акту приймання-передачі позивачу не передав. У відповідь на заяву позивача (заява б/н від 28.12.2015 р.), зазначив, що Договір оренди від 14.01.2013 р. між сторонами укладений не був, відносини сторін регулюються Договором оренди від 04.02.2010 р., який, на думку Орендаря, є пролонгованим до 04.11.2018 р.
Дослідивши долучені позивачем до матеріалів справи документи, зважаючи на встановлений судовим рішення у справі №921/1005/15-г/7 факт припинення з 05.01.2013 р. дії Договору оренди від 04.02.2010 р. та наявності договірних відносин між сторонами у справі саме на підставі Договору оренди від 14.01.2013 р., беручи до уваги заперечення Орендаря щодо продовження строку договору оренди, суд вважає, що після 14.12.2015 р. відповідач орендованим раніше ним майном - нежитловим приміщенням комунальної власності площею 135,3 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Князя Острозького, 9, м. Тернопіль, фактично користується без належних правових підстав, чим порушує умови договору та норми чинного законодавства України.
Ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до п. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
В судовому засіданні встановлено, що станом на день розгляду спору в суді нежитлове приміщення, загальною площею 135,3 кв.м, що розміщене за адресою: вул. Князя Острозького, 9, м. Тернопіль знаходиться в користуванні ПП "Укрмедіка" та ТРТМО не повернуто. Доказів повернення позивачу орендованого майна відповідачем та сплати наявної у нього заборгованості останнім не надано, а судом не здобуто.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути його позивачу є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1 967 грн 41 коп., суд покладає на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 35, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2 . Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Укрмедіка", АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36509159, на користь Комунального закладу Тернопільської районної ради "Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання", вул. Кн. Острозького, 9, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36143907, 7 575 грн 35 коп. - заборгованості по орендній платі, 549 грн 18 коп - пені та 1 969 грн 41 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.
3 . Зобов'язати Приватне підприємство "Укрмедіка", АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36509159, звільнити приміщення комунальної власності, площею 135,3 кв.м, що знаходиться по вулиці Князя Острозького, 9 в м. Тернополі та повернути його по акту прийму-передачі Комунальному закладу Тернопільської районної ради "Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання", вул. Кн. Острозького, 9, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36143907, в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.
4. В задоволенні решти частини позову відмовити.
5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).
7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (складення повного рішення), через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 27.12.2016 р.
Головуючий суддя І.М. Гирила
Суддя С.О. Хома
Суддя М.Є. Півторак
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2016 |
Оприлюднено | 30.12.2016 |
Номер документу | 63714741 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Гирила І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні