Рішення

від 22.12.2016 по справі 922/3962/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р.Справа № 922/3962/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок", м. Харків про стягнення 52.277,13 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 14-75 від 21.04.2016 р.)

відповідача - ОСОБА_2 - директор

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось 18.11.2016р. до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Будівельний торговий будинок" про стягнення 52.277,13грн. заборгованості, з яких 33.894,94грн. основний борг, 14.030,27грн. пеня, 1.062,18грн. 3% річних, 3.289,74грн. інфляційні втрати. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем у 2016 році умов договору від 21.12.2015р. №2301/16-ТЕ(Т)-32 купівлі-продажу природного газу, зокрема, в частині здійснення оплати за переданий газ у строк передбачений пунктом 6.1 договору, що в свою чергу стало підставою для нарахування пені на підставі п. 7.2 Договору та трьох відсотків річних і інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. В якості правових підстав вказує на норми ст.ст. 11-16,258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити в повному обсязі, проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% заперечує.

Представник відповідач у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог з підcтав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 44025 від 22.12.2016 р.), в якому наголошує на хибності тверджень позивача про наявність простроченої та несплаченої суми основного боргу за договором № 2301/16-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу, оскільки згідно Акту звіряння розрахунків, складеного та підписаного 17.11.2016 року між позивачем та відповідачем, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором дорівнює 0,00 грн. Щодо нарахування штрафних санкцій, то вони є не співрозмірними з сумою основного боргу, а тому, посилаючись на ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3.ст. 83 ГПК України, просить суд зменшити розмір інфляційних втрат, 3% річних та штрафні санкції на 90%. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач також вказує, що спірний договір укладався з метою забезпечення природним газом мешканців житлового будинку № 34 по вул. Зубарєва в місті Харкові, разом з тим рішенням суду від 21.07.2015 р. у справі № 922/3157/15 зобов'язано відповідача передати управління вказаним будинком ОСББ «Зубр» та з цього часу грошові кошти за використаний газ від мешканців житлового будинку № 34 не поступали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд установив наступне.

21 грудня 2015 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір № 2301/16-ТЕ-32 купівлі - продажу природного газу.

Відповідно до п.п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору.

За змістом пункту 12 Договору він набирає чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 року до 31.03.2016 року, у частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до пункту 3.1 Договору право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі, після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно з пунктом 3.5 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, споживач зобов'язується надати підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов укладеного Договору позивач поставив у період з січня по березень 2016 року включно, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 210.698,43 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (т.с. 1 а.с. 22-24).

Відповідач, в свою чергу, як вказує позивач у позовній заяві, оплатив отриманий газ частково в розмірі 176.803,49 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві та вбачається із розрахунку заборгованості (а.с. 10-11), несплаченим станом на 22.07.2016 року залишився основний борг за поставлений природний газ у розмірі 33.894,94 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку. При цьому, позивачем, крім основного боргу, нараховані та заявлені до стягнення 14.030,27грн. пені, 1.062,18 грн. 3% річних та 3.289,74 грн. інфляційних нарахувань.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується представником позивача, станом на 31.10.2016 року основний борг відповідача перед позивачем за договором № 2301/16-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 р. відсутній, що підтверджується Актом звіряння розрахунків від 17.11.2016 р., підписаним та скріпленим печатками позивача та відповідача.

Тому, враховуючи, що заборгованість була погашена до звернення позивача із даним позовом до суду - 18.11.2016 р., суд відмовляє в позові про стягнення 33.894,94 грн. основного боргу, як у заявленому безпідставно.

Разом з цим, судом приймається до уваги, що відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором, оплату поставленого природного газу протягом січня-березня 2016 року здійснював з порушенням строку оплати, який встановлений п.6.1 договору.

Згідно з ч.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно з п.8.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору останній у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі зазначеного позивачем нараховано пеню за несвоєчасну оплату поставленого газу: за січень 2016 р. - 3.255,35 грн.; за лютий 2016 р. - 5.518,05 грн.; за березень 2015 р. - 5.256,86 грн., а всього за період нарахування з 15.02.2016 по 22.07.2016 у розмірі 14.030,27 грн.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 1.062,18 грн. 3% річних та 3.289,74 грн. інфляційних нарахувань.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору купівлі-продажу та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що нарахування здійснені правомірно та арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 3.289,74 грн. та 3% річних в сумі 1.062,18 грн. нарахованих за період 15 січень 2016 по 22 липня 2016 р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за фактично отриманий природний газ, і позивачем правомірно нараховані 14.030,27 грн. пені.

Разом з тим суд враховує, що згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Нормами матеріального права, зокрема приписами ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України, також передбачено можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) судом.

З огляду на надані позивачем розрахунки заборгованості по пені, інфляційним втратам та 3% річних, судом вбачається, що строк прострочення розрахунків з позивачем за отриманий природний є відносно незначним, сума заборгованості виплачена відповідачем в повному обсязі, вини власне відповідача у допущенні цього порушення не вбачається. Так, з матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що спірний договір укладався з метою забезпечення природним газом мешканців житлового будинку № 34 по вул. Зубарєва в місті Харкові, разом з тим рішенням суду від 21.07.2015 р. у справі № 922/3157/15 зобов'язано відповідача передати управління вказаним будинком ОСББ "Зубр" та з цього часу грошові кошти за використаний газ від мешканців житлового будинку № 34 не поступали, що ускладнило здійснення вчасних розрахунків за договором.

При цьому, суд відзначає, що позивачем не надано доказів наявності у нього збитків, пов'язаних із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 2301/16-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015 р., в той час як присутній у судовому засіданні представник позивача обґрунтованих заперечень проти зменшення пені не навів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм суд, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково, та у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 50%. За таких обставин, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 7.015,14 грн.

Щодо зменшення інфляційних втрат та 3% річних, заявлених до стягнення, суд констатує, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 83 ГПК України, оскільки ці нарахування не є штрафними санкціями у розумінні ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, у зв'язку з чим суд не наділений повноваження на вчинення вказаних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, проте з урахуванням приписів п.3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 485,00 грн.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 551, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст.193, 223, 233 ГК України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" (61005, м. Харків, код ЄДРПОУ 34632036) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 7.015, 14 грн., три відсотки річних у сумі 1.062,18 грн., інфляційні втрати у сумі 3.289,74 грн. та 485,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 33.894,94 грн. основного боргу та 7.015,13 грн. пені - відмовити.

Повне рішення складено 26.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

/справа № 922/3962/16/