Постанова

від 14.12.2016 по справі 911/1461/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа№ 911/1461/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 14.12.2016 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» на рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 року

у справі № 911/1461/16 (суддя: Подоляк Р.Ю.)

за позовом Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс»

про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2016 року у справі № 911/1461/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» на користь Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 48 060,06 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 2 756 грн. витрат по сплаті судового збору. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007 року, укладений між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» та Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-1254, зареєстрований у Київській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що вчинено запис за № 040732900098 від 07.12.2007 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 року у справі № 911/1461/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того скаржник просив відновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає подану апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необгрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції 18.10.2016 року, 22.11.2016 року, 06.12.2016 року та 14.12.2016 року представник ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у скарзі та письмових поясненнях. Представник відповідача просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник та голова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у судових засіданнях апеляційного господарського суду 18.10.2016 року, 22.11.2016 року, 06.12.2016 року та 14.12.2016 року також надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених в запереченнях на скаргу, вважають скаргу необґрунтованою та безпідставною. Представники позивача просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням 7 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «НВП «Інвест-плюс» від 19.04.2007 року, вирішено, зокрема, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,3538 га під розміщення хлібопекарні та магазину ТОВ «НВП «Інвест-плюс» в с. Віта Поштова, вул. Боярська та передати зазначену земельну ділянку в користування на умовах оренди під розміщення хлібопекарні та магазину ТОВ «НВП «Інвест-плюс» в с. Віта Поштова, вул. Боярська.

Пунктом 4 вказано рішення встановлено ставку орендної плати в розмірі 1319,82 грн. на місяць, які становлять 8% від нормативно грошової оцінки - 197972,98 грн. на рік.

Відповідно до витягу Києво-Святошинського районного відділення земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що надається в оренду від 02.02.2007 № 1160, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Боярська, становить 197972,98 грн.

На підставі вказаного вище рішення сільради, між сторонами у справі був укладений договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - орендодавець надав, а відповідач - орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення хлібопекарні та магазину, яка знаходиться за адресою: с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Боярська, в межах населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 3222481201:01:001:0054 (п. 1 договору).

Згідно п. 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3538 га (рілля). Експертна (ринкова) вартість земельної ділянки становить - 491393 грн. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 197972,98 грн. (п. 4 договору). Відповідно до п. 6 договору договір укладено строком на 49 років.

Згідно п. 7 договору оренда земельної ділянки встановлюється у розмірі, що дорівнює 8 (вісім) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, та сплачується орендарем на рахунок орендодавця в безготівковому порядку щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Пунктом 8 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

У відповідності до п. 10 договору орендна плата нараховується з дня укладення та підписання сторонами цього договору та вноситься частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 9 договору).

Відповідно до п. 11 договору земельна ділянка надається в оренду із земель запасу села Віто-Поштова для розміщення хлібопекарні та магазину.

Згідно п. 12 договору земельна ділянка надається в оренду з метою її використання орендарем для своєї господарської діяльності без зміни цільового призначення.

При цьому, пунктом 27 договору передбачено, що орендар має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації в органі, що проводить його державну реєстрацію за місцем розташування земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007 року посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-1254, зареєстрований у Київській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що вчинено запис за № 040732900098 від 07.12.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди в 2007 році позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3538 га під розміщення хлібопекарні та магазину, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що відповідач недоплачує оренду плату за земельну ділянку, в результаті чого за ним за період з січня 2016 по березень 2016 включно рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 48060,06 грн. Вказана заборгованість по орендній платі виникла через неврахування відповідачем, під час сплати орендних платежів, зміни нормативно грошової оцінки землі.

На підтвердження своїх доводів, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було надано суду Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2673/86-16 від 31.05.2016 року, наданого Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Боярська, становить 2610151,79 грн.

Так, враховуючи п. 7 договору та нормативно грошову оцінку орендованої земельної ділянки у розмірі 2610151,79 грн., позивач вважає, що орендна плата за вказану земельну ділянку має сплачуватись відповідачем у 2016 році у розмірі 208812,15 грн. (8% від нормативно грошової оцінки землі на 2016 рік - 2610151,79 грн.), а відповідно щомісячний платіж становить 17401,02 грн.

В той же час, як зазначає позивач, здійснюючи орендні платежі у спірному періоді відповідач не враховував нормативно грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки на 2016 рік, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 48060,06 грн. - різниця між здійсненими орендними платежами у спірному періоді та розміром орендної плати, що має сплачуватись відповідачем у спірному періоді з врахування зазначеної нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач використовує земельну ділянку з порушенням умов договору оренди, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором. Умовами договору передбачено, що земельна ділянка надається в оренду із земель запасу села Віто-Поштова з метою її використання орендарем для своєї господарської діяльності для розміщення хлібопекарні та магазину без зміни цільового призначення. Однак, як вказує позивач, згідно інформації Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області наданої в листі від 01.03.2016 року № 10/10-35/0103/02 відповідно до реєстру ТОВ «НВП «Інвест-плюс», код ЄДРПОУ 32549486 зареєстрована, зокрема, декларація про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці орендованій ним за вищезазначеним договором оренди на об'єкт будівництва «Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська Києво-Святошинського району» від 14.11.2011 року № КС 08211076846.

Позивач зазначає, що будівництво відповідачем двох одноквартирних житлових будинків на орендованій земельній ділянці не погоджувалось Віто-Поштовою сільською радою та відповідно жодних рішень з надання відповідачу згоди на будівництво на орендованій земельній ділянці жилих будинків, Віто-Поштова сільська рада не приймала.

Оскільки, згода Віто-Поштової сільської ради, як орендодавця, на зведення у встановленому законодавством порядку жилих будинків на орендованій земельній ділянці, відсутня, то на думку позивача, орендар використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, що є істотним порушенням умов договору, а відтак існують підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у справі, на підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 651 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ТОВ «НВП «Інвест-плюс» немає заборгованості по сплаті орендної плати, що підтверджується довідкою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежі, що контролюється ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 25.05.2016 року № 4147/10/10-13-23-36 та актом ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 26.05.2016 року № 3088-20/582. Нова нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки не затверджувалась, рішення сільської рада з цього приводу не приймалось та відповідачу не повідомлялось. Зміни до договору оренди земельної ділянки з приводу іншого розміру орендної плати, сторонами договору не вносилися, пропозицій від позивача не надходило.

Що стосується посилань позивача про нецільове використання земельної ділянки, то на думку відповідача вони є необґрунтованими, оскільки п. 27 договору передбачено, що орендар має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди. Крім того, щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на орендованій земельній ділянці за вказаним вище договором на об'єкт будівництва "Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська Києво-Святошинського району" від 14.11.2011 № КС 08211076846, то ці дії не свідчать про нецільове використання, а є лише наміром будівництва будівель передбачених п. 27 договору.

Так, як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2016 року у справі № 911/1461/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 48 060,06 грн. заборгованості зі сплати орендної плати та розірвано договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007 року, укладений між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» та Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-1254, зареєстрований у Київській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що вчинено запис за № 040732900098 від 07.12.2007 року.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, погодитися не може та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням 3 сесії 6 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про затвердження технічної документації по грошовій оцінці земель с. Віта Поштова» від 30.12.2010 року, вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Віта Поштова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та прийняти до роботи для нарахування земельного податку та орендної платні за користування землею з 01.01.2011 року, яка підлягає індексації станом на 01.01.2011року за 2010 рік.

Вказане рішення є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, доказів протилежного суду не надано, а тому воно є обов'язковим до виконання на відповідній території та підлягає застосуванню при визначенні розміру орендної плати.

Статями 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до технічної документації з нормативно грошової оцінки земель села Віта Поштова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, затвердженої зазначеним вище рішення сільради від 30.12.2010 року, витяг з якої міститься в матеріалах справи, для с. Віта Поштова базова (середня) вартість одного квадратного метра земель на 01.01.2010 складає 99,97 грн.

Відповідно до п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6 у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до п. 4 Рішення 7 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «НВП «Інвест-плюс» від 19.04.2007 року та п. 7 договору оренда земельної ділянки встановлюється у розмірі, що дорівнює 8 (вісім) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Пунктом 8 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

У відповідності до п 12.3.4 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю п. 12.3.5 ст. 12 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. (п. 289.2, п. 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка у відповідності до ст. 18 цього ж Закону проводиться для земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; а для розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативно грошової оцінки земель, а її розмір, визначений відповідно до приписів законодавства встановлюється в договорі.

Нормативно грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача 48060,06 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, місцевий господарський суд виходив з того, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки на 2016 рік, становить 208812,15 грн. (8% від нормативно грошової оцінки землі - 2610151,79 грн.), а відповідно щомісячний платіж - 17401,02 грн.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, що був зроблений позивачем, суд першої інстанції прийняв до уваги Витяг Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2016 року № 2673/86-16, згідно до якого, нормативно грошова оцінка земельної ділянки для розміщення хлібопекарні та магазину, що розташована за адресою: с. Віто-Поштова, вул. Боярська, Києво-Святошинський район, Київська область, площею 0,3538 га становить 2610151,79 грн.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що наданий позивачем Витяг Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2016 року № 2673/86-16 не може бути належним доказом зміни нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Як встановлено судом на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 165790,68 грн. Зазначена нормативно грошова оцінка земельної ділянки підтверджується довідкою з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 2376 від 25.02.2011 року, яка видана Деркомземом у Києво-Святошинськогму районі Київської області. Судом встановлено, що з 2011 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки не змінювалася, а тому посилання на довідку яка отримана позивачем № 2673/86-16 від 31.05.2016 року є помилковим.

Крім того, як сам зазначив позивач, нова нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області не затверджувалась, рішення з цього приводу радою не приймалось, а розгляд даного питання сільською радою планується у січні 2017 року.

До того ж, судом встановлено, що сторонами не вносилися будь-які зміни до договору оренди земельної ділянки з приводу іншого розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, аніж 8% (як передбачено договором) для сплати орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач у спірному періоді, а саме у січні 2016 року здійснив орендний платіж у розмірі 1381 грн., у лютому 2016 року - 1381 грн., у березні 2016 року - 1381 грн.

У відповідності до листа ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 25.11.2016 року № 8870/10/13-11-03, ТОВ «НВП «Інвест-плюс» по орендній платі за земельну ділянку площею 0,3538 га застосовано коефіцієнти індексації 1,249 за 2014 рік та 1,433 за 2015 рік.

Таким чином, враховуючи, що Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у розмірі 2610151,79 грн. не затверджувалась, рішення з цього приводу не приймалось, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом при розрахунку орендної плати за землю помилково було стягнуто з відповідача 48060,06 грн. заборгованості зі сплати орендної плати.

При прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції також помилково не було взято до уваги довідку ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 25 травня 2016 року № 4147/10/10-13-23-36 та акт звірки № 3088-20/582 по орендній платі за землю з 01.01.2016 року по 26.05.2016 року, що безпосередньо контролюється ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області. Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що вказані документи свідчать про відсутність у відповідача заборгованості по орендній платі по спірному договору.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, а позивачем не спростовано, що ТОВ «НВП «Інвест-плюс» належним чином та відповідно до нормативно визначеного порядку та необхідних показників самостійно обчислило орендну плату, що підлягала сплаті у спірний період та своєчасно її сплачувало, відповідні обставини підтверджено також довідкою контролюючого органу. Розрахунок позивача щодо наявної заборгованості ґрунтується на хибних даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка не була затверджена сільською радою.

Крім того, щодо Витягу Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2016 року № 2673/86-16 на який суд першої інстанції послався як на доказ зміни нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки саме у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з позовної заяви, за даними сільської ради с. Віта-Поштова станом на день подання позову (01.04.2016 року) за підприємством рахується заборгованість в розмірі 20 173 грн. по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25 травня 2007 року. В подальшому після відкриття провадження у справі і початку розгляду по суті позивач подає заяву про збільшення позовних вимог посилаючись на нормативно грошову оцінку № 2673/86-16 отриману лише 31.05.2016 року. Тобто, у строк понад два місяці після подання позову, і вже після початку розгляду справи по суті, яке відбулось 30 травня 2016 року.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог від 02.08.2016 року є посилання на пояснення № 11-02/989 від 01.08.2016 року надане позивачем до якого надано нормативно грошову оцінку № 2673/86-16 від 31.05.2016 року, яка є обгрунтуванням позовних вимог.

Відповідно до Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Таким чином на переконання колегії суддів, позивачем було здійснено зміну підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача. А тому господарський суд першої інстанції повинен був залишити без розгляду таку заяву, приєднавши її до матеріалів справи та розглядати позовну заяву від 01.04.2016 року № 373, зазначивши про це в описовій частині рішення.

Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що відповідач використовує земельну ділянку з порушенням умов договору оренди, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, що є порушенням з боку відповідача істотних умов договору оренди земельної ділянки та відповідно є підставою для його розірвання в судовому порядку у відповідності зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 651 Цивільного кодексу України, Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 договору земельна ділянка надається в оренду із земель запасу села Віто-Поштова для розміщення хлібопекарні та магазину.

Згідно п. 12 договору земельна ділянка надається в оренду з метою її використання орендарем для своєї господарської діяльності без зміни цільового призначення.

Частиною 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Розриваючи договір у судовому порядку місцевий господарський суд виходив з того, що згідно інформації Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області наданої в листі від 01.03.2016 № 10/10-35/0103/02, відповідно до реєстру ТОВ "НВП "Інвест-плюс", код ЄДРПОУ 32549486 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт на орендованій земельній ділянці за вказаним вище договором на об'єкт будівництва "Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська Києво-Святошинського району" від 14.11.2011 № КС 08211076846, та позивачем не приймалося рішення щодо надання письмової згоди орендодавця на здійснення відповідачем будівельних робіт з будівництва двох одноквартирних житлових будинків на орендованій земельній ділянці, відповідач суду не надав.

При цьому, судом першої інстанції не була надана оцінка тому, що у вказаному листі зазначено, що в першу чергу ТОВ «НВП «Інвест-плюс» зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № КС 08211076845 на об'єкт будівництва «Будівництво хлібопекарні та магазину в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району» від 14.11.2011 року. Місцевим господарським судом не встановлено, чи проводяться на земельній ділянці будівельні роботи чи ні. Натомість, як зазначив скаржник під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що й не заперечив представник позивача на спірній земельній ділянці відсутні будь-які забудови, а тому посилання суду першої інстанції на нецільове використання є помилковим.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що у відповідності до пункту 27 договору оренди земельної ділянки від 25 травня 2007 року орендар має право зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди. При цьому, за умовами договору головною вимогою договору є заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

На переконання колегії суддів позивач ототожнив поняття «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням», адже останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення.

Використання не за цільовим призначенням передбачає саме дію використання, а за невикористання (бездіяльність) тим більше тимчасове не передбачається позбавлення права користування. Тим більше, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25 травня 2007 року не має обмежень та застережень щодо термінів початку будівництва.

Крім того, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є порушенням умов договору щодо будівництва конкретного об'єкта на земельній ділянці житлової та громадської забудови. На час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було лише зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № КС 08211076845 на об'єкт будівництва «Будівництво хлібопекарні та магазину в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району» від 14.11.2011 року, та декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району».

На переконання колегії суддів порушенням умови про цільове призначення є побудова на земельній ділянці іншої архітектурної форми, ніж та, що зазначена в договорі. Разом з тим судом встановлено, що на орендованій земельній ділянці відсутні будь-які забудови та будівництво не проводиться взагалі. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції скаржником 03.11.2016 року подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області заяву № 0311/2016 від 03.11.2016 року, вхідний номер 10/10-0311/7 від 03.11.2016 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району» від 14.11.2011 року № КС 08211076846.

Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням. Як встановлено судом на земельній ділянці відсутні будь-які забудови. З цих підстав позовні вимоги заявлені передчасно. Факт реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не свідчить про сам факт будівництва. Отже, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Місцевим господарським судом помилково прийнято рішення про задоволення позову. При цьому, судова колегія звертає увагу, що сплачуючи частково орендну плату вказана обставина не може бути підставою для розірвання договору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 року, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інвест-Плюс" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 року по справі № 911/1461/16 скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інвест-Плюс" на рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 року по справі № 911/1461/16 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 року по справі № 911/1461/16 - скасувати.

3. Прийняти по справі № 911/1461/16 нове рішення суду, яким у задоволенні позову Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» про стягнення заборгованості з орендної плати та про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.05.2007, укладеного між ТОВ "НВП "Інвест-Плюс" (02140, м. Київ, проспект Бажана, 14, кв. 188, ідентифікаційний код 32549486) та Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Боярська, 4, ідентифікаційний код 04358490), посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-1254, зареєстрований у Київській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що вчинено запис за № 040732900098 від 07.12.2007 - відмовити.

4. Стягнути з Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Боярська, 4, ідентифікаційний код 04358490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інвест-Плюс» (02140, м. Київ, проспект Бажана, 14, кв. 188, ідентифікаційний код 32549486) 3 031,60 (три тисячі тридцять одну) грн. 60 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу по справі № 911/1461/16 доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/1461/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко