Ухвала
від 21.11.2016 по справі 681/654/15-ц
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

21 листопада 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Штелик С.П., Гулька Б.І.,Журавель В.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Н», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання рішення про відсторонення від роботи незаконним і його скасування, визнання рішення та наказу про звільнення незаконними і їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Н» на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Н» (далі - ТОВ «Вілія-Н»), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 11 липня 2008 року він за трудовим контрактом працював на посаді директора у відповідача. Рішенням загальних зборів учасників товариства від 13 лютого 2015 року його з 16 лютого 2015 року було тимчасово відсторонено від виконання повноважень директора та покладено ці обов'язки на заступника директора ОСОБА_5 Наказом ТОВ «Вілія-Н» від 20 квітня 2015 року № 9, виданого на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вілія-Н» від 20 квітня 2015 року, позивача звільнено з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Позивач вказував, що відсторонення його від роботи та звільнення є незаконним, оскільки будь-яких передбачених ст. 46 КЗпП України порушень він не вчиняв, а крім того з 1 квітня 2015 року він перебував на робочому місці. До того ж, його було звільнено з роботи у період тимчасової непрацездатності, внаслідок чого він зазнав душевних страждань. Посилаючись на викладене, позивач просив визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вілія-Н» від 13 лютого 2015 року про його відсторонення від роботи незаконним і скасувати його, визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вілія-Н» від 20 квітня 2015 року та наказ від 20 квітня 2015 року № 9 про його звільнення з роботи незаконними та скасувати їх, поновити його на посаді директора ТОВ «Вілія-Н» з 16 лютого 2015 року, стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення, а також 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2015 року в позові відмовлено.

Додатковим рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2015 року стягнуто на користь ТОВ «Вілія-Н» з ОСОБА_4 6 975 грн 92 коп. витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2016 року в позовних вимогах ОСОБА_4 про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2016 року рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2015 року та додаткові рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2015 року та від 27 січня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ «Вілія-Н» від 20 квітня 2015 року № 4 про розірвання трудового договору з ОСОБА_4 Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Вілія-Н» від 20 квітня 2015 року № 9 про звільнення ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ «Вілія-Н» із залишенням за ним права на невикористану щорічну відпустку. Стягнуто з ТОВ «Вілія-Н» на користь ОСОБА_4 27 153 грн 29 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума заробітної плати визначена без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів), а також 500 грн на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

ТОВ «Вілія-Н» у поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд, з дотриманням вимог ст. ст. 213, 303, 316 ЦПК України, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України ), з урахуванням встановлених обставин, та, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 40, ч. ч. 4, 5 ст. 79 КЗпП України, обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_4 не було спростовано факту прогулу 01, 02, 03 та 06 квітня 2015 року (протягом усього робочого дня) без поважних причин, що в свою чергу доведено відповідачем та підтверджується матеріалами справи, зокрема, табелем обліку робочого часу за квітень 2015 року та актами про відсутність працівника на роботі (а. с. 11, 12 т. 2, 91-94 т. 1)

Разом з тим, апеляційний суд зробив правильний висновок про неправомірність звільнення позивача із займаної посади, оскільки таке звільнення було проведено з порушенням ч. 2 ст. 40 КЗпП України , якою встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. У зв'язку із чим, суд правомірно поновив позивача на роботі та стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Крім того, суд правильно вказав, що оскільки звільнення позивача відбулося без достатніх на це підстав, тому з урахуванням вимог розумності і справедливості вірно визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн на підставі ст. 237-1 КЗпП України.

Доводи касаційних скарг фактично зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, отже колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «Вілія-Н» відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: С.П. Штелик

Б.І.Гулько

В.І.Журавель

СудВищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дата ухвалення рішення21.11.2016
Оприлюднено28.12.2016
Номер документу63715521
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —681/654/15-ц

Постанова від 21.10.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Постанова від 21.10.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Ухвала від 20.08.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Ухвала від 20.08.2021

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Ухвала від 27.07.2021

Цивільне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горгулько Н. А.

Ухвала від 07.06.2021

Цивільне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горгулько Н. А.

Ухвала від 14.05.2021

Цивільне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горгулько Н. А.

Рішення від 25.04.2017

Цивільне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горщар А. Г.

Рішення від 21.04.2017

Цивільне

Полонський районний суд Хмельницької області

Горщар А. Г.

Ухвала від 21.11.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Штелик Світлана Павлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні