Ухвала

від 07.12.2016 по справі 2а-168/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 876/12206/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Федчук М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001552304/0 від 29.04.2009 року та № 0001832304/0 від 15.05.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 560,00 грн. за лютий 2009 року та 6 332 761,00 грн. за березень 2009 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша» звернулося до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001552304/0 від 29.04.2009 року та № 0001832304/0 від 15.05.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 560,00 грн. за лютий 2009 року та 6 332 761,00 грн. за березень 2009 року.

В обґрунтування вимог зазначає, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Даноша» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року. Окрім того, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Даноша» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий-березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2007 року по 28.02.2009 року. На підставі перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, позивач вважає такі податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001552304/0 від 29.04.2009 року та № 0001832304/0 від 15.05.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 560,00 грн. за лютий 2009 року та 6 332 761,00 грн. за березень 2009 року.

З висновками суду не погодився апелянт - Калуська об'єднана державна податкова інспекція. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення судді головуючого, перевіривши відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та змісту апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що працівниками Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в період з 09.04.2009 року по 15.04.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Даноша» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року.

За наслідками перевірки податковим органом 22.04.2009 року складено акт № 585/23-04/32464900, яким встановлено порушення ТзОВ «Даноша» податкового законодавства, а саме:

1) порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за січень 2009 року на 41 573,00 грн.,

2) порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2009 року на 3 650,00 грн.,

3) порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 5.8 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» позивачем завищено податковий кредит січня 2009 року на 9 536 676,00 грн.,

4) за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за січень 2009 року на 911 947,00 грн., що пов'язано з проведенням додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001552304/0 від 29.04.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 41 573,00 грн..

Також, в період з 05.05.2009 року по 14.05.2009 року працівниками Калуської об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Даноша» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий - березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01.12.2007 року по 28.02.2009 року.

За наслідками перевірки податковим органом 15.05.2009 року складено акт за № 870/23-04/32464900, яким встановлено порушення ТзОВ «Даноша» податкового законодавства, а саме:

1) порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за лютий 2009 року на 1 053 839,00 грн., за березень 2009 року на 6 332 761,00 грн.

2) порушення пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у березні 2009 року на 18 683,00 грн.

3) крім того, податковий орган дійшов висновку про неможливість підтвердження заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2009 року у розмірі 298 278,00 грн. та за березень 2009 року у розмірі 455 015,00 грн., що пов'язано з проведенням додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001832304/0 від 15.05.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий, березень 2009 року на 7 386 600,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0001832304/0 від 15.05.2009 року оскаржується позивачем у частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 560,00 грн. за лютий 2009 року та 6 332 761,00 грн. за березень 2009 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач 20.02.2009 року подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року (вх. №3548) та розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року, відповідно до якого сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, становить 953 520,00 грн..

При цьому, перевіркою первинних документів позивача встановлено, що у грудні 2008 року ним було сплачено від'ємне значення вказаного податкового періоду у розмірі 911 947,00 грн., з огляду на що податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001552304/0 від 29.04.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на 41 573,00 грн. (953 520,00 грн. - 911 947,00 грн.).

Крім того, встановлено, що згідно поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року (вх. №6206) та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 1 352 117,00 грн..

Згідно журналів-ордерів по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» та платіжних документів, а також реєстрів отриманих податкових накладних, позивачем у січні 2009 року оплачено від'ємне значення січня 2009 року у розмірі 298 278,00 грн.

Відповідно до поданої 21 квітня 2009 року податкової декларації з податку на додану вартість та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2009 року становила 6 787 776,00 грн. Згідно журналів-ордерів по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» та платіжних документів, а також реєстрів отриманих податкових накладних, позивачем у лютому 2009 року оплачено від'ємне значення лютого 2009 року у розмірі 455 015,00 грн.

Враховуючи вказане, податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001832304/0 від 15.05.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009 року на 1 053 836,00 грн. (1 352 117,00 грн. - 298 278,00 грн.) та за березень 2009 року на 6 332 761,00 грн. (6 787 776,00 грн. - 455 015,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що 20.02.2009 року до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року позивач подав розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (вхідний №3549), згідно якого збільшив податковий кредит січня 2009 року на 1 050 279,00 грн. у зв'язку з коригуванням зі спеціальної декларації, а саме - збільшено рядок 16.3 декларації за січень 2009 року.

Крім того, 26.03.2009 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вхідний №6398) та розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року (вхідний №6399), згідно якого збільшено податковий кредит січня 2009 року на 8 486 397,00 грн., а саме - збільшено рядок 16.4 декларації за січень 2009 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зазначені суми податку на додану вартість не вплинули на розрахунок суми бюджетного відшкодування, яка є предметом розгляду даної справи.

Також, суд першої інстанції зазначив, що не заявлялася позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість у розмірі 8 486 397,00 грн., на яку було збільшено суму податкового кредиту січня 2009 року, оскільки згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26 березня 2009 року та розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року позивачем зменшено податковий кредит лютого 2009 року на 8 486 397,00 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Згідно із пунктами 1.7 та 1.8 статті 1 Закону України № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР).

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що для отримання бюджетного відшкодування законодавцем передбачено дві невід'ємні складові - це фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та розрахунок від'ємного значення, частина якого і підлягає бюджетному відшкодуванню.

Абзацом першим підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податковим періодом, відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 вказаної статті, є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження податкового органу про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість фактично сплачена лише у попередньому податковому періоді, є необґрунтованими.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2015 року у адміністративній справі № 2а-168/10/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено 12.12.2016 року.