Рішення

від 19.12.2016 по справі 495/6709/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6709/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Левченко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 18 видана 25.02.2016 року)

ОСОБА_2 - директор (протокол № 1 складений 16.04.2015 року)

від відповідачів:

- від ОСОБА_3 - не з'явився

- від ФГ «Голд-Сад» - ОСОБА_4 (договір б/н укладений 13.09.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/6709/16-ц

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат»

до ОСОБА_3 та Фермерського господарства «Голд-Сад»

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

30.08.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат» (далі по тексту - позивач) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою (з урахуванням поданої до суду 28.11.206 року заяви про зміну предмету позову ) до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-1) та Фермерського господарства «Голд-Сад» (далі по тексту - відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (а.с.2-3, 49-56).

Так, позивач просить суд:

- визнати договір оренди земельної ділянки № 506 від 01.01.2005 року укладений між ТОВ «Агрофірма «Шаболат» та ОСОБА_3 поновленим на той самий строк та на тих самих умовах;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,44 га, кадастровий номер 5120887700:01:002:0081, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» № 116 від 15.12.2015 року;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 506 від 01.01.2005 року укладений між ТОВ «Агрофірма «Шаболат» та ОСОБА_3 у запропонованій редакції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2005 року між власником земельної ділянки ОСОБА_3 та СК «Шаболат» було укладено договір оренди земельної ділянки № 506, кадастровий номер 5120887700:01:002:0081, загальною площею 5,44 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, строком на вісім років. В той же день, 01.01.2005 року, між власником земельної ділянки ОСОБА_3 та СК «Шаболат» було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, а саме земельної ділянки. В подальшому, 24.04.2015 року, СК «Шаболат» було реорганізовано у порядку перетворення у ТОВ «Агрофірма Шаболат», до якого як до правонаступника перейшли усі права та обов'язки за договором оренди. Перебіг строку оренди, згідно із пунктом 15.1 Договору оренди, розпочався після набрання чинності в день державної реєстрації. Договір оренди був зареєстрований 22.06.2005 року, а тому строк дії Договору оренди було встановлено до 22.06.2013 року, з правом пролонгації.

За твердженням позивача, пунктом 2.3 Договору передбачено, що у разі, якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, у разі відсутності письмового заперечення Орендодавця на протязі одного місяця після закінчення строку дії Договору, він підлягає поновленню на тих самих умовах і на такий же строк, які передбачалися Договором. Письмове заперечення має бути надіслане листом-повідомленням.

Між тим, як зазначає позивач, незважаючи на зазначені вимоги договору, 15.12.2015 року між ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» було укладено інший договір оренди земельної ділянки № 116, предметом якого є та ж сама земельна ділянка, що і предметом договору від 01.01.2005 року.

Таким чином, на думку позивача, укладання спірного договору порушує його права та законні інтереси на користування земельною ділянкою, а також суперечить законодавству України через існування діючого (поновленого) договору оренди.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.09.2016 року було відкрито провадження по цивільній справі № 495/6709/16-ц за позовною заявою ТОВ «Агрофірма «Шаболат» до ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки . Справу призначено до розгляду (а.с.20).

В судовому засіданні представники позивача (ТОВ «Агрофірма «Шаболат») - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заявлені (уточнені та змінені) до суду позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача-2 (ФГ «Голд-Сад») - ОСОБА_4, проти заявлених (уточнених та змінених) ТОВ «Агрофірма «Шаболат» до суду позовних вимог заперечував та просив суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі з тих підстав, що задля реалізації позивачем його права на пролонгацію договору оренди земельної ділянки, який було укладено між ним та ОСОБА_3, 01.01.2005 року йому, у відповідності до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», в обов'язковому порядку необхідно було надіслати орендатору проект додаткової угоди до основної угоди, чого зроблено не було.

Відповідач-1 - ОСОБА_3 , відзив або заперечення на позовну заяву ТОВ «Агрофірма «Шаболат» до суду не надав та в судові засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні поштові повідомлення та розписки (а.с.30, 40, 45, 80, ).

Згідно із ч.2 ст.77 Цивільного процесуального кодексу, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-якого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно із ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає за можливе і необхідне, розглянути справу за відсутності відповідача-1 - ОСОБА_3, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ТОВ «Агрофірма «Шаболат» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 01.01.2005 року між ОСОБА_3 та СК «Шаболат», який 24.04.2015 року було реорганізовано у ТОВ «Агрофірма «Шаболат», укладено договір оренди земельної ділянки № 506, кадастровий номер 5120887700:01:002:0081, загальною площею 5,44 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який було зареєстровано у Білгород-Дністровському районному відділі Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 22.06.2005 року за №040551500387 (а.с.5-6).

В той же день, 01.01.2005 року, між власником земельної ділянки ОСОБА_3 та СК «Шаболат» було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, а саме земельної ділянки (а.с.7).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договір укладено на 8 років. Після закінчення строк дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, в разі відсутності письмового заперечення орендодавця на протязі одного місяця після закінчення строку дії договору, він підлягає поновленню на тих самих умовах і на той же самий строк, які передбачалися договором. Письмове заперечення має бути надіслане листом - повідомленням.

Таким чином, початок перебігу строку дії договору оренди вираховується з 22.06.2005 року, а отже закінчив він свою дію 22.06.2013 року.

В судовому засіданні встановлено, що після закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 01.01.2005 року укладеного між ТОВ «Агрофірма «Шаболат» та ОСОБА_3, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату орендодавцю за її користування, а орендодавець ОСОБА_3, в свою чергу, особисто отримував грошові кошти та продукцію в натуральній формі до 2016 року, в якості орендної плати, що підтверджується відповідними додатками до договору оренди (а.с.8-9, 12-14).

При цьому, відповідач ОСОБА_3 не надсилав позивачу письмових заперечень щодо подальшого поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.01.2005 року.

Натомість, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, майна, 15.15.2015 року між ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» було укладено договір оренди № 116, земельної ділянки кадастровий номер 5120887700:01:002:0081, загальною площею 5,44 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, тобто тієї ж самої земельної ділянки, яка була предметом договору оренди між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Шаболат» (а.с.10-11, 70)

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар обов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вже було зазначено вище, 01.01.2005 року між ОСОБА_3 та СК «Шаболат», який 24.04.2015 року було реорганізовано у ТОВ «Агрофірма «Шаболат», укладено договір оренди земельної ділянки № 506, кадастровий номер 5120887700:01:002:0081, загальною площею 5,44 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який було зареєстровано у Білгород-Дністровському районному відділі Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 22.06.2005 року за № 040551500387 (а.с.5-6).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договір укладено на 8 років. Після закінчення строк дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, в разі відсутності письмового заперечення орендодавця на протязі одного місяця після закінчення строку дії договору, він підлягає поновленню на тих самих умовах і на той же самий строк, які передбачалися договором. Письмове заперечення має бути надіслане листом - повідомленням.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, у частині першій статті 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 Цивільного кодексу України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Таким чином суд не погоджується з доводами представника відповідача ФГ «Голд-Сад» про те, що задля реалізації позивачем його права на пролонгацію договору оренди земельної ділянки, який було укладено між ним та ОСОБА_3, 01.01.2005 року йому в обов'язковому порядку необхідно було надіслати орендатору проект додаткової угоди до основної угоди, адже наведені вище норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, передбачають, у тому числі спосіб автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Саме з урахуванням викладених обставин, а також враховуючи правовий висновок Верховного Суду України у справі про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендодавцем від 25.02.2015 року, а також правовий висновок Верховного Суду України від 12.10.2016 року у справі № 6-1282цс16, суд дійшов до висновку, що позов в частині визнання договору оренди земельної ділянки № 506 від 01.01.2005 року укладений між ТОВ «Агрофірма «Шаболат» та ОСОБА_3 поновленим на той самий строк та на тих самих умовах та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,44 га., кадастровий номер 5120887700:01:002:0081, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» № 116 від 15.12.2015 року підлягає задоволенню.

Між тим, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Агрофірма «Шаболат» в частині визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №506 від 01.01.2005 року між ТОВ «Агрофірма «Шаболат» та ОСОБА_3 у запропонованій редакції, з наступних підстав.

Так, частиною восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Натомість, як вбачається із пояснень представників позивача, а також матеріалів справи, ТОВ «Агрофірма «Шаболат» не було надіслано ОСОБА_3 проект додаткової угоди до укладеного між сторонами договору оренди землі від 01.01.2005 року у запропонованій редакції задля його підписання, відповідач не зволікав з його підписанням та відмовлявся від цього, у зв'язку з чим, суд вважає, що в цій частині права позивача ніяким чином не порушено, а тому звернення до суду з такими вимогами є передчасним.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст.1 Цивільного процесуального кодексу України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 10 , 11 Цивільного процесуального кодексу України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу , тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 57-58 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» за № 14 від 18.12.2009 року, рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (ч.1 ст.213 ЦПК). Обґрунтованим визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про часткову законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ТОВ «Агрофірма «Шаболат» до ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , у зв'язку з чим такий позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати понесені ТОВ «Агрофірма «Шаболат» при розгляді справи підлягають солідарному стягненню з ОСОБА_3 та ФГ «Голд-Сад» на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 15-16, 203-204, 215-216, 236, 319, 626-627, 764, 777, 792 Цивільного кодексу України, ст.124 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 33 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 3, 10-11, 57-60, 157, 169, 197, 208-209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат» до ОСОБА_3 та Фермерського господарства «Голд-Сад» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково.

Договір оренди земельної ділянки № 506 від 01.01.2005 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат» (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вулиця Леніна, будинок 120, код ЄДРПОУ 03768767) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вулиця Селянська, будинок 66, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах.

Договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,67 га., кадастровий номер 5120887700:01:002:0081, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вулиця Селянська, будинок 66, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фермерським господарством «Голд-Сад» (67722, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Крутоярівка, вулиця Перепелиці, будинок 39, код ЄДРПОУ 35513672) № 116 від 15.12.2015 року - визнати недійсним.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Голд-Сад» (67722, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Крутоярівка, вулиця Перепелиці, будинок 39, код ЄДРПОУ 35513672) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вулиця Селянська, будинок 66, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат» (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вулиця Леніна, будинок 120, код ЄДРПОУ 03768767) сплачений судовий збір за розгляд позовної заяви у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю«Агрофірма «Шаболат» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Мишко