Рішення

від 14.12.2016 по справі 653/2704/16-ц

ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 653/2704/16-ц

Провадження № 2/653/847/16

РІШЕННЯ

іменем України

14.12.2016 року Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Венглєвської Н.Б.

секретаря - Мустафаєва Ф.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 міської ради -ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради Херсонської області про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння нерухомим майном та встановлення земельного сервітуту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про встановлення земельного сервітуту для обслуговування господарської будівлі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, в якому просить суд встановити на його користь безстроковий, безоплатний земельний сервітут, щодо частини земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Генічеськ, вул..Монастирська, 36, довжиною 7,5 м. та шириною 1 м. уздовж межі з ділянкою по вул.. Монастирській 30 А для визначення права проходу та право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати умивальник влаштований на стінці його сараю зазначеного л. «Б», стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 2000 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що межа між ділянками по вул.. Монастирській 30 А та 36 проходить по стіні належного йому домоволодіння, а саме сараю лі. «Б». ОСОБА_2 облаштувала умивальник впритул до стіни його домоволодіння таким чином, що використані стічні води направлені під фундаменти його будинку та подвір'я, в результаті чого вже наявне відходження вимощення від стіни будівлі і можлива просадка фундаменту. Для ремонту вимощення навколо будівлі йому необхідно потрапити на сусідню земельну ділянку по вул.. Монастирській 36, але відповідачка не дає йому це зробити, у зв'язку з чим вважає необхідним встановити сервітут.

ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_6, в якій просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду в одному провадженні з первісним позовом, звільнити прохід до господарської будівлі під літ. «Т» та встановити безоплатний постійний земельний сервітут шириною 1 м. через земельну ділянку що знаходиться у власності відповідача за адресою: м. Генічеськ, вул. Монастирська, 30 а для права проходу до стін господарської будівлі під літ. «Т» для проведення ремонту та обслуговування. Позовну заяву мотивує тим, що у неї існують аналогічні вимоги як і у ОСОБА_6М, пов'язані з доступом на територію сусідньої земельної ділянки для обслуговування та проведення ремонтних робіт господарської будівлі по вул.. Монастирській 36/3 в м. Генічеськ, зазначеної на плані забудови літ. «Т», оскільки через встановлену стіну які унеможливлюють прохід до зовнішньої сторони стін будівлі. У добровільному порядку вирішити це питання не вдалось.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви, просить її задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити, вважає його необґрунтованим так як ОСОБА_2 не є а ні власником а ні землекористувачем нерухомого майна за адресою: м.Генічеськ, вул.. Монастирська, 36, а тому не має права вимагати встановлення земельного сервітуту.

Відповідач за первісним позовом, ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти його задоволення, підтримали свої позовні вимоги за зустрічним позовом просять їх задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_4 міської ради, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_6 визнала частково, вважають, що вимоги в частині демонтажу умивальника облаштованого на стіні його сараю, підлягають задоволенню, а стосовно встановлення сервітуту, вважає, що він підлягає встановленню тимчасово, а не постійно, а саме на момент виконання ремонтних робіт ОСОБА_6

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 946257 від 29.11.2013 р. ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0247 га розташованої за адресою: м.Генічеськ вул..Монастирська (Червоного жовтня) 30 А, кадастровий номер ділянки 6522110100:01:001:0012.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 941397 від 06.03.2012 р. ОСОБА_6 є власником житлового будинку та інших об'єктів нерухомості, які розташовані на зазначеній земельній ділянці за вищезазначеною адресою.

З витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-650002451, від 19.02.2013 р. вбачається, що суміжним землекористувачем по межі земельної ділянки від літ Г до літ Д є громадянин РФ ОСОБА_7, власник об'єктів нерухомості за адресою: м. Генічеськ вул..Монастирська (Червоного жовтня) 36, ітереси якого представляє за довіреністю ОСОБА_2

З акту обстеження земельної ділянки за адресою: м. Генічеськ вул. Монастирська, 36 від 27.07.2016 р., встановлено, що при огляді земельної ділянки за вищевказаною адресою(на якій мешкає гр.. ОСОБА_2П.) було виявлено що на цегляній стіні де розміщено умивальник, стік з якого влаштовано в бетонний жолоб з подальшим відведенням в грунт під дерево та приблизно в 1,5 м. від межі з ділянкою громадянина ОСОБА_6, через зазначений стік з умивальнику місце до якого стікає вода та яке прилягає до будинку по вул.. Монастирській 30 А, постійно залишається сирим, на вимощенні будинку ОСОБА_6 наявна тріщина.

Зі звіту експерта з технічного обстеження будівель та споруд, ОСОБА_8, від 11.08.2016 р. про проведення технічного обстеження сараю під літ. «Б» по вул.. Монастирській 30 а, м. Генічеськ Херсонської області, встановлено, що стан вимощення аварійний, вимощення частково зруйноване (замокання фундаментів). За результатами проведеного технічного обстеження об'єкта, стан якого оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації або аварійний, замовнику слід виконати ремонт вимощення навколо будівлі. Непридатні до експлуатації частини вимощення замінити та ін.

Відповідно до ст..391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином судом встановлено, що в результаті влаштованого ОСОБА_2 умивальника, на стінці сараю л. «Б»по вул.. Монастирській 30 а, м. Генічеськ, що належить ОСОБА_6, утворилось замокання фундаменту, наявна на вимощенні тріщина, також може бути результатом стікання вод з вказаного умивальника під стіну сараю. У зв'язку з чим вимоги ОСОБА_6, щодо зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати умивальник влаштований на стінці його сараю зазначеного л. «Б», суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, щодо встановлення земельного сервітуту та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про встановлення земельного сервітуту, слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.401 ЦК України, користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Як вбачається з ст.98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (ч.1 ст.100 ЗК України).

Згідно ст.99 ЗК України, ст.404 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації лінії електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не є власником (володільцем) сусідньої чи іншої земельної ділянки щодо тої, на якій вимагає встановлення земельного сервітуту; встановлення земельного сервітуту для мети, вказаної позивачем фактично є найбільш обтяжливим для власника земельної ділянки. Також судом встановлено, що раніше земельна ділянка по вул. Монастирська, 36 в м. Генічеськ була у спільному користуванні. Співвласники даного домоволодіння намагалися встановити порядок користування, однак їм згідно рішення Генічеського районного суду від 29.08.1979 року було відмовлено, земельну ділянку було залишено в загальному користуванні. Також встановлено, що позивач ОСОБА_6 придбав належну йому частку домоволодіння у вигляді окремого житлового будинку та господарських будівель, яка раніше належала співвласнику даного домоволодіння ОСОБА_9 Коли ОСОБА_6 придбав частину домоволодіння він знав, що його домоволодіння знаходиться на межі з сусіднім і коли укладав договір був з ним згоден.

Роз'яснення щодо встановлення земельного сервітуту містяться і в п. 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється стосовно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів, оскільки його дія зберігається в разі переходу права на земельну ділянку, що до якої його встановлено, до іншої особи (частина перша статті 401 ЦК, частина перша статті 101 ЗК), а в разі встановлення особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (частина друга статті401, пункт 6 частини першої статті 406 ЦК).

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки в ефективному її використанні; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, а сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК саме позивач має довести, що повноцінне використання своєї земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки; що задоволення потреб сервітуту неможливо здійснити в інший спосіб; що відповідно до частини третьої статті 402 ЦК він не досяг з відповідачем домовленості про встановлення сервітуту та про його умови. За певних обставин для вирішення спірних питань може бути призначена відповідна експертиза.

З огляду на викладене, підстави для встановлення на користь позивача за первісним та зустрічним позовом, земельного сервітуту відсутні, оскільки суміжний землекористувач заперечує проти встановлення сервітуту, також заперечує проти встановлення постійного сервітуту і відповідач ОСОБА_4 міська рада. Відповідач погоджується тільки на встановлення тимчасового земельного сервітуту на час проведення ремонтних робіт стіни. Представник позивача не заперечувала проти тимчасового сервітуту, однак просила його встановити на 49 років, а не одноразово на час проведення ремонтних робіт. Відповідачка ОСОБА_2 і її представник заперечували проти встановлення земельного сервітуту на 49 років, так як це тривалий час, і використання позивачем її земельної ділянки буде порушувати її законні інтереси.

Відповідно до ст., ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

В статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Таким чином, суд вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом ОСОБА_6 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не надано суду належних доказів підтверджуючих їх вимоги викладені у позові стосовно встановлення сервітуту, тому дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем ОСОБА_6 заявлено вимогу про стягнення судових витрат у розмірі 2000 тис грн., але документально судові витрати ОСОБА_6 підтверджено на суму 551 грн. 21 коп. відповідно до квитанції №55 від 15.08.2016 р. ОСОБА_3 так як позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково, то у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 275 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст. 7, 10, 15, 16, 60, 61, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України ст. 391, 401, 402, 404, 406 ЦК України, ст. 98, 99,100, 101 ЗК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 - задовольнити частково.

ЗобовВ»язати ОСОБА_10 демонтувати умивальник влаштований на стінці сараю „БВ» , на земельній ділянці, розташованій по вул. Монастирська, 36 в м. Генічеськ Херсонської області, який здійснює замокання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 понесені ним судові витрати у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп..

В іншій частині заявленого позову ОСОБА_6 до ОСОБА_10, ОСОБА_4 міської ради Херсонської області про встановлення земельного сервітуту відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про встановлення земельного сервітуту для обслуговування господарської будівлі відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Генічеського районного суду Херсонської області.

Суддя ОСОБА_11