У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
суддів:Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., Попович О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Житловий комплекс Зелений квартал» про визнання договору частково недійсним, за касаційною скаргою обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Житловий комплекс Зелений квартал» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що 18 жовтня 2013 року між ним та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Житловий комплекс Зелений квартал» (далі - ОК «ЖБК «Житловий комплекс Зелений квартал») укладено договір про пайову участь у кооперативі № 2/20, відповідно до умов якого він, як асоційований член, зобов'язався здійснити пайовий внесок до кооперативу, а останній - забезпечити набуття ним права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Пунктом 6.1.3 вказаного договору на нього покладено обов'язок у термін, визначений у повідомленні про введення об'єкта будівництва в експлуатацію, укласти договір міни паю на зазначену квартиру.
Пославшись на п. 50 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного кооперативу заявник до органу державної реєстрації права власності на нерухоме майно подає довідку цього кооперативу про членство у ньому та внесення пайового внеску у повному обсязі (у зв'язку з прийняттям якої, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, яка регулювала порядок державної реєстрації), зазначив, що при укладенні договору про пайову участь не враховано порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, яким не передбачено його зміну за домовленістю сторін, а тому просив суд на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України визнати недійсним п. 6.1.3 спірного договору.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 березня 2016 року, позов задоволено.
Ухвалено визнати недійсним пункт 6.1.3 договору про пайову участь у кооперативі № 2/20, укладеного 18 жовтня 2013 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Житловий комплекс Зелений квартал» та ОСОБА_4.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
У касаційній скарзі ОК «ЖБК «Житловий комплекс Зелений квартал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судаминорм процесуального права та неправильним застосуванням норма матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що чинним законодавством не передбачено укладення з кооперативом договіру міни паю на квартиру з метою набуття права власності, вартість якої оплачена членом/асоційованим членом кооперативу, а тому вважав, що пункт 6.1.3 договору про пайову участь у кооперативі суперечить положенням ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки встановлює жорсткі обов'язки споживача щодо укладення договору міни паю, чим порушує права позивача та врахувавши, що виключення з числа асоційованих членів кооперативу та припинення договору про пайову участь в односторонньому порядку не позбавляє позивача права на захист, дійшов обгрунтованого висновку про визнання недійсним вказаного пункту.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судомдопущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Житловий комплекс Зелений квартал» відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.В. Попович
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2016 |
Оприлюднено | 29.12.2016 |
Номер документу | 63758602 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні