Постанова
від 21.12.2016 по справі 910/18980/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/18980/15

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Сибіги О.М., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/18980/15 Господарського суду м. Києва за позовомПриватного підприємства "Анрі-Маркет" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" простягнення 100 146,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаСамойленко А.В. - - відповідача Литовка Г.Ю.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Приватне підприємство "Анрі-Маркет" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" про стягнення 354 011,00 грн., з яких 287 636,60 грн. в якості відшкодування шкоди за завдані збитки, 34 785,92 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за квітень 2015 року та 31 588,48 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за травень 2015 року.

21.04.2016 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути 33 771,60 грн. завданих збитків, 34 785,92 грн. несплачених відповідачем орендних платежів за квітень 2015 року, 31 558,48 грн. несплачених відповідачем орендних платежів за травень 2015 року, що загалом складає 100 146,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем, як орендарем за договором № 1.10/Б оренди нежитлового приміщення від 19.04.2014, повернено приміщення в стані, непридатному для подальшого використання, а також не сплачено орендної плати за квітень - травень 2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2016 (суддя Селівон А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Тарасенко К.В., суддів Чорногуза М.Г., Тищенко О.В.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36412730, п/р 26001002028733 в ПАТ "Дельта Банк" м. Києва, МФО 307394) на користь Приватного підприємства "Анрі-Маркет" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 129а код ЄДРПОУ 34838157) 33 771,60 грн. матеріальної шкоди, 66 374,40 грн. заборгованості за оренду, 990,90 грн. витрат на підготовку та приїзд в суд експерта, а також 2 002,92 грн. витрат зі сплати судового збору, 7 500,00 грн. витрат з оплати за проведення експертизи та 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Покласти судові витрати на позивача.

В обґрунтування касаційної скарги касатор послався на те, що висновок експерта про вартість ремонтно-будівельних робіт не може розцінюватися як правильний, а застосування судами лише положень договору, як обґрунтування наявності цивільного правопорушення відповідача, не є підставою для застосування відповідальності з відшкодування збитків.

15.12.2016 Приватним підприємством "Анрі-Маркет" подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес", а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 та рішення від 20.05.2016 № 910/18980/15 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Приватне підприємство "Анрі-Маркет"не скористалося правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2014 між Приватним підприємством "Анрі-Маркет" (надалі ПП "Анрі-Маркет") (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" (надалі ТОВ "Імекс-Експрес") (орендар) було укладено договір № 1.10/Б оренди нежилого приміщення (надалі - договір). За умовами якого, орендодавець зобов'язаний передати, а орендар зобов'язаний прийняти приміщення площею 399.3 кв.м. у строкове платне користування на умовах оренди (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, орендар має використовувати приміщення протягом строку оренди виключно для розміщення офісу, що є цільовим призначенням приміщення.

Розділами 2 - 6 договору сторони узгодили порядок передачі орендованого приміщення, орендну плату та порядок розрахунків, права та обов'язки орендодавця та орендаря, відновлення приміщення та порядок його повернення орендодавцю, відповідальність сторін тощо.

Укладений договір за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 283 ГК України, що кореспондується із ст.759 ЦК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Пунктом 1.3 договору зазначено, що строк оренди починається у дату початку оренди та закінчується у дату закінчення оренди.

Як вбачається із матеріалів справи, датою початку оренди розуміють дату передачі приміщення орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення в оренду орендарю, однак, у будь - якому разі, не пізніше 01.10.2014 (п.2.1 договору), а датою закінчення оренди - 18.08.2017 або дата дострокового припинення дії цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, в акті прийму-передачі зазначається загальна площе приміщення, технічний стан приміщення, повний перелік наявного в них майна та обладнання, особливі умови та інші необхідні дані. Акт прийому передачі підписується уповноваженими представниками обох сторін і становить невід`ємну частину договору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято в тимчасове володіння та користування вказане нежиле приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 01.10.2014, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплено печатками сторін (т.1 а.с.32).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Одночасно із внесенням орендної плати за перший місяць користування приміщенням орендар вносить гарантійну суму (гарантійний платіж) у розмірі орендної плати передбаченої п. 3.1 договору за 1 (один) місяць. Сума використовуватиметься орендодавцем у наступному порядку: для відшкодування шкоди, у разі її заподіяння приміщенню орендарем, його працівниками, відвідувачами орендаря чи (суб) підрядниками, використовується для відновлення приміщення у випадку його повернення орендарем у незадовільному стані, погашення заборгованості орендаря за оренду приміщення, спожиту електроенергію, за послуги цілодобового спостереження за установками пожежної автоматики приміщення та технічне обслуговування системи пожежної сигналізації, сплати штрафних санкцій у відповідності до умов цього договору, сплати за останній місяць користування орендарем приміщенням. У випадку відсутності необхідності використання зазначеної гарантійної суми вона повертається орендарю після повернення останнім приміщення орендодавцю за актом прийому-передачі протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту припинення цього договору(п. 3.2 договору).

Судами встановлено, що згідно абз. 2 п. 3.8 договору вважається, що орендар виконав своє зобов'язання по оплаті орендних платежів, гарантійних платежів, оплаті послуг цілодобового спостереження за установками пожежної автоматики приміщення та технічне обслуговування системи пожежної сигналізації, послуг за спожиту електроенергію, штрафів, неустойки та інших передбачених договором платежів, з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Пунктом 11.8 договору зазначено, що зміни і доповнення до умов договору вносяться у письмовій формі шляхом укладення сторонами додаткових угод, за виключенням можливості застосування сторонами одностороннього порядку, передбаченого у цьому договорі.

Відповідно, як вбачається із матеріалів справи, сторонами 27.02.2015 укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлового приміщення №1.10/Б від 19.09.2014, за умовами якого сторони домовились змінити орендну плату за користування приміщенням, починаючи з 01.03.2015 (т.1 а.с.33).

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов п. 3.2 договору ТОВ "Імекс-Експрес" сплатив гарантійний платіж у встановленому договором розмірі, підтвердженням чого є платіжне доручення № 211241023 від 07.10.2014 на суму 60 000,00 грн. із зазначенням призначення платежу "за оренду нежитлового приміщення за 10.2014 і ост. місяць оренди зг. Дог. № 1.10/Б від 19.09.2014", копія якого міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, орендодавцем на виконання умов договору було виставлено рахунки на оплату оренди, серед яких, зокрема, рахунки за квітень - травень 2015 (т.1 а.с.171 та а.с. 173). Рахунки на оплату направлялись відповідачеві електронною поштою, окрім того рахунки за квітень - травень 2015 були направлені листом б/н від 02.06.2015.

При цьому, між сторонами відсутній спір щодо оплати за орендоване ТОВ "Імекс - Експрес" на підставі договору нежитлового приміщення за період оренди по березень 2015 року включно.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ "Імекс-Експрес" направив на адресу ПП "Анрі-Маркет" лист-повідомлення № 414/240.32015 від 24.03.2015 який отримано позивачем 25.03.2015, про дострокове припинення договору оренди шляхом його одностороннього розірвання з 01.06.2015. При цьому, відповідач звернувся з проханням про зарахування здійсненого ним гарантійного платежу, на підставі платіжного доручення №21241023 від 07.10.2014, в рахунок погашення орендної плати за квітень - травень 2015.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 8.1 договору зазначено, що договір оренди №1.10/Б припиняє свою дію у випадках, зокрема, закінчення строку оренди (п. 8.1.1.); за згодою сторін (п. 8.1.2); у випадку дострокового розірвання даного договору однією із сторін виключно у порядку та за умов, визначених даним договором (п. 8.1.6).

Згідно п. 8.2.5 договору орендар має право в односторонньому порядку розірвати даний договір шляхом надання письмового повідомлення не пізніше ніж за один місяць до дати розірвання договору.

Відповідно, ПП "Анрі-Маркет" листом від 03.04.2015 прийняв пропозицію відповідача про припинення договору оренди достроково на умовах, повідомлених орендарем, а відтак і про зарахування сплаченого гарантійного платежу, як оплату за два місяці оренди приміщення: квітень та травень 2015 року.

Отже, договір № 1.10/Б оренди нежитлового приміщення від 19.09.2014 слід вважати припиненим з 01.06.2015.

На виконання п. 5.2.12 договору відповідач 02.06.2015 повернув позивачу орендоване нежитлове приміщення, що підтверджується актом повернення приміщення від 02.06.2015, що підписаний сторонами.

При цьому в акті сторони зазначили, що "при огляді приміщень орендодавцем виявлені недоліки та пошкодження, які перераховані у додатку №1 до додатку до акту повернення на 6 аркушах, що є його невід'ємною частиною. Крім того орендарем надані свої заперечення на виявлені недоліки на зворотній стороні аркушів додатку № 1 до додатку до акту повернення".

Зважаючи на недоліки та пошкодження, які виявлено представниками орендодавця в ході огляду приміщення 27.05.2015, ПП "Анрі-Маркет" анулював свою згоду на зарахування гарантійного платежу листом б/н від 02.06.2015 та вимог про сплату орендної плати за квітень 2015 в сумі 34 785,92 грн. та за травень 2015 в сумі 31 586,48 грн.

В свою чергу, відповідач листом № 469/08062015 від 08.06.15 повідомив орендодавця про свою незгоду з рішенням про анулювання згоди на зарахування гарантійного платежу в рахунок оплати оренди за квітень-травень 2015 орендарем. Щодо виявлених недоліків та пошкоджень зазначив, що майно передавалося у такому ж стані, що і при поверненні. При цьому ТОВ "Імекс - Експрес" вважає, що факт прийняття приміщення орендодавцем за актом повернення та підписання свідчить про належний стан приміщення, що передавалось, та виконання орендарем всіх умов договору.

Відповідно, ПП "Анрі - Маркет" вважаючи, що підприємству завдано матеріальних збитків, звернулося до ТОВ "Експерт+" - сертифікованого, професійного оцінювача з метою оцінки вартості пошкодженого майна, що не визнаються ТОВ "Імекс-Експрес". Згідно наданого висновку та звіту про оцінку від 03.06.2015 вартість матеріального збитку склала 327 939,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою визначення розміру шкоди завданої ПП "Анрі - Маркет" та незгоди відповідача із наведеними доказами нанесення ним шкоди приміщенню та визначеною позивачем сумою, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі 910/18980/15 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі.

За результатами проведеної в ході судового розгляду справи будівельно-технічної експертизи, висновком № 1666 від 22.03.2016, матеріальний збиток визначений експертом в розмірі 74 074,00 грн.

Отже, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, згідно результатів проведеної судової будівельно - технічної експертизи позивачем заявлена до відшкодування відповідачем завдана шкода в сумі 33 771,60 грн., яка визначена як різниця між розміром збитків в сумі 74 074,00 грн. за результатами експертного дослідження за вирахуванням гарантованого платежу в сумі 40 302,40 грн., зарахованого з метою відновлення приміщення та в рахунок відшкодування збитків, а також в зв'язку з незарахуванням гарантійного платежу в оплату орендної плати за квітень - травень 2015 позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 66 374,40 грн. за квітень - травень 2015, яку позивач разом зі шкодою просить суд стягнути.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату; орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря. (ч.3, 4 ст. 285 ГК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, відшкодування збитків відповідно до ч. 2 ст. 49 ГК України за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Згідно ч. 3 ст. 147 ГК України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшковується у повній мірі особою, яка її завдала.

Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (ст. 779 ЦК України).

Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до статті 224 ГПК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, в силу вимог цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, укладаючи договір, сторони погодили наявність у орендаря обов'язку, зокрема, використовувати приміщення виключно за його цільовим призначенням (п.п. 5.2.1); за власний рахунок утримувати приміщення чистим та у належному стані забезпечувати його повне збереження, не здійснювати дії, внаслідок яких можливе пошкодження і/або псування місць загального користування та земельної ділянки, дотримуватись санітарних норм та правил пожежної безпеки забезпечувати належний догляд за приміщенням, включаючи виконання необхідних поточних ремонтних робіт та поліпшень у відповідності до умов цього договору (п.п. 5.2.3); повідомляти орендодавця про будь - які пошкодження, що сталися в приміщенні незалежно від причин їх виникнення (п.п. 5.2.8); забезпечити цілісність устаткування орендодавця, встановленого в приміщенні і переданого орендодавцеві за актом приймання - передачі, та не допускати дій або випадків, які завдають шкоди майну орендодавця (п.п. 5.2.10).

Відповідно, п. 6.8 договору передбачено, що приміщення повинне бути передано орендодавцеві в не гіршому стані, в якому воно було передано на дату, коли приміщення було передане в оренду за актом приймання - передачі з урахуванням нормального зносу, якщо тільки орендодавець не погодився на повернення приміщення у стані, з урахуванням зроблених поліпшень, змін та перепланувань.

Згідно п. 6.5 договору, повернення приміщення після закінчення строку оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін; такі представники складають акт повернення в останній день строку оренди з урахуванням умов цього договору. У випадку пошкодження приміщення в результаті демонтажу обладнання або іншого майна орендаря, останній зобов'язаний усунути такі пошкодження за власний рахунок або за рахунок гарантійного платежу. Акт повернення підписується орендодавцем після усунення орендарем таких пошкоджень, якщо сторони не домовляться про інше в письмовій формі.

Також, орендодавець має право вимагати від орендаря усунення всіх недоліків у приміщенні за власний рахунок орендаря, а орендар зобов'язаний протягом 14 днів з моменту одержання письмового повідомлення виконати таку вимогу орендодавця, якщо не доведе, що такі пошкодження не є нормальним зносом матеріалів та обладнання. Після вивчення такого списку орендар зобов'язаний або усунути зазначені недоліки, або надати свої обґрунтовані заперечення. Якщо орендар не в змозі здійснити відповідні відбудовні роботи в приміщенні внаслідок такого пошкодження, орендодавець вправі залучити підрядників для здійснення робіт по відбудові приміщення. У такому випадку орендар зобов'язаний у повному обсязі відшкодувати орендодавцеві пов'язані з цим витрати, якщо сторони не домовляться про інше у письмовій формі.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що невиконання орендарем своїх обов'язків, визначених умовами укладеного між сторонами договору, зокрема, в частині збереження майна та відновлення/ремонту останнього в разі погіршення його стану або пошкодження, а також приведення орендованого нежитлового приміщення в стан, який відповідає стану приміщення на момент передачі в оренду, за висновками суду визначає наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача та, відповідно, є підставою для відповідальності у вигляді відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ст. 623 ЦК України).

Відповідно, на кредитора, позивача по справі, що вимагає відшкодування збитків у вигляді майнової шкоди згідно зі ст. 22 ЦК України, покладається обов'язок доказування розміру збитків, якщо такі мали місце, завданих йому порушенням зобов'язання відповідно до ст. 623 ЦК України.

Отже, за умов укладеного сторонами договору № 1.10/Б оренди нежитлового приміщення від 19.04.2014 та приписів чинного законодавства вбачається передбачений обов'язок відшкодування орендарем пошкоджень орендованого майна або погіршення його стану в результаті використання останнього під час оренди, який заперечувався відповідачем та виконаний не був.

Зважаючи на вищевикладене, колегія погоджується із висновком господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість стягнення з ТОВ "Імекс - Експрес" заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 66 374,40 грн. за квітень - травень 2015, яку позивач разом зі шкодою у сумі 33 771,60 грн. просив стягнути з відповідача.

Стосовно відмови позивача від зарахування внесеного відповідачем згідно умов договору гарантійного платежу, в рахунок орендних платежів за квітень-травень 2015 року, колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно, п. 6.5 договору сторонами визначено, що повернення приміщення здійснюється на підставі акту повернення в останній день строку оренди. Орендодавець має право перевірити стан приміщення до закінчення строку оренди й надати орендареві перелік всіх своїх претензій щодо стану приміщення та вимагати усунення всіх недоліків за власний рахунок останнього (що і було зроблено позивачем 27.05.2015 та зафіксовано у додатку №1 акту повернення приміщення). Окрім того, сторони узгодили порядок використання гарантійного платежу, згідно якого, першочергово гарантійний платіж використовується для відшкодування шкоди у разі її заподіяння орендованому приміщенню відповідачем.

Відтак, право позивача на зміну мети зарахованого від відповідача гарантійного платежу на відшкодування завданої шкоди вбачається з підписаного та погодженого сторонами належним чином договору.

Щодо доводів касаційної скарги про необґрунтованість висновку експерта щодо стану приміщення на 01.10.2014, колегія суддів зазначає наступне.

Судова будівельно-технічна експертиза проводиться експертом на підставі наказу Міністерства Юстиції України "Про затвердження інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень та Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" № 53/5 від 08.10.1998. ЇЇ завданням є визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень об'єктів та їх елементів (п.п.5.1., п.5 р.2 Інструкції).

Відповідно до письмових роз'яснень експерта, на підставі висновку від 22.03.2016 № 1666, стан орендованого відповідачем приміщення на 01.10.2014 визначений як "добрий" за допомогою методів наукового дослідження, а саме: аналітичної абстракції та абстракції ототожнювання, аналізу, синтезу (про що зазначено у дослідницькій частині висновку експерта). Крім цього, експертом визначено технічний стан приміщення, яке було повернено ПП "Анрі-Маркет" після користування ТОВ "Імекс-Експрес" на дату натурного обстеження експертом 19.01.2016, визначено як "задовільний".

При цьому, оцінка технічного стану об'єкта оренди, як "добрий" та "задовільний" визначена експертом відповідно до характеристик технічного стану приміщень "Стандарту житлово-комунального господарства України. Житлові будинки. "Правила визначення фізичного зносу житлових будинків" СОУ ЖКХ 75.11-35077234.0015:2009", що мають різне значення за приблизною шкалою оцінки зносу елементів будинку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій, щодо оцінки висновку експерта, як належного доказу, та наявності чотирьох елементів складу цивільного (господарського) правопорушення вмотивованими та такими, що грунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до приписів статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зазначені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказам у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/18980/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О.М. Сибіга

В.О. Швець

Дата ухвалення рішення21.12.2016
Оприлюднено29.12.2016

Судовий реєстр по справі —910/18980/15

Постанова від 21.12.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Корсак B.A.

Ухвала від 05.12.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Корсак B.A.

Постанова від 06.10.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Ухвала від 12.07.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Рішення від 20.05.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 15.01.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 20.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 15.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 17.09.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 27.07.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні