Постанова

від 20.12.2016 по справі 910/1405/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа№ 910/1405/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представника заявника - Колісника О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2016

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2013

в межах справи № 910/1405/14 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 у справі № 910/1405/14 відмовлено повністю в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Вершиніна А.О. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2013 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2016, прийняти нове рішення, яким заяву про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2013 задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2016 прийнято до провадження апеляційну скаргу, розгляд справи призначено на 20.12.2016.

Боржник та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс" не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні свого представника під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що 20.12.2016 за участю представника товариства відбудеться розгляд адміністративної справи в Дарницькому районному суді м. Києва.

Колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на скороченні процесуальні строки встановлені ч. 1 ст. 102 ГПК України по розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду та відсутність підстав неможливості розгляду справи в апеляційному порядку за відсутності представника ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний".

Разом з тим, враховуючи, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс".

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" порушено провадження у справі № 910/1405/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд".

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вершиніна А.О.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (Сторона 2) укладено договір фінансової допомоги №2803-12/ХлРс (далі - Договір фінансової допомоги).

Відповідно до п. 1.1 Договору фінансової допомоги з метою фінансової стабілізації Сторони 2 та поповнення обігових коштів, Сторона 1 надає Стороні 2 безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову допомогу у розмірі 2110000,00 грн.

За умовами п.п. 2.2, 2.3 Договору фінансової допомоги строк наданої тимчасової безпроцентної поворотної фінансової допомоги визначається з моменту підписання даного Договору і складає 1 рік. Строк, вказаний в п. 2.2 даного Договору, може бути продовжено за згодою сторін.

Згідно п. 3.1 Договору фінансової допомоги Сторона 2 повертає Стороні 1 тимчасову безпроцентну поворотну фінансову допомогу в строк не пізніше одного року з дати, обумовленої в п. 2.2 цього договору.

20.02.2013 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору фінансової допомоги та змінили п. 2.2 та п. 3.1 Договору фінансової допомоги шляхом викладення його пунктів в наступній редакції:

2.2 Строк повернення тимчасової безпроцентної поворотної фінансової допомоги визначається з моменту підписання даного Договору і складає 25 (двадцять п'ять) років.

3.1 Сторона 2 повертає Стороні 1 тимчасову безпроцентну поворотну фінансову допомогу в строк не пізніше двадцяти п'яти років з дати, обумовленої в п. 2.2 цього договору .

Арбітражний керуючий Кандаурова А.П. як тимчасово виконуючий обов'язки директора ТОВ "Хліб Інвестбуд" звернулася до ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" з претензією №02-06/277 від 02.12.2014, у якій просила повернути дебіторську заборгованість у розмірі 710 000,00 грн. за договором фінансової допомоги, яка обліковується станом на 01.12.2014.

У відповідь на претензію №02-06/277 від 02.12.2014 ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" листом №30 від 12.03.2015 повідомив, що претензія не може бути задоволена, оскільки Договором про відступлення права вимоги від 10.04.2013 ТОВ "Хліб Інвестбуд" передав ТОВ "Ясинуватський Агросервіс" право вимоги від ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" щодо належного виконання зобов'язань за договором фінансової допомоги.

10.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - Договір, оспорюваний договір).

Згідно п. 1.1 Договору сторони узгодили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань в сумі 710000,00 грн., що належить первісному кредитору на підставі Договору фінансової допомоги № 2803-12ХлРс від 28.03.2012 (основний договір та/або основне зобов'язання), що укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний".

За умовами п. 1.2 Договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором щодо сплати заборгованості в розмірі 710000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму грошових коштів у розмірі 710000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування цих коштів на поточний банківський рахунок первісного кредитора до 17.04.2013 або іншим чином, не забороненим чинним законодавством.

Згідно п. 5.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Вважаючи, що укладений договір відступлення права вимоги був вчинений за для безоплатного передання первісним кредитором (банкрутом) прав вимоги новому кредитору, оскільки ТОВ "Ясинуватський Агросервіс" не сплатив обумовлену плату, а ТОВ "Хліб Інвестбуд" не вчиняло будь-яких дій щодо отримання грошових коштів від нового кредитора за відступлену вимогу, та з метою ухилення від погашення заборгованості перед кредиторами, оскільки в подальшому порушено дану справу про банкрутство, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" звернувся із заявою про визнання оспорюваного договору недійсним відповідно до ст. 20 Закону про банкрутство. При цьому ліквідатор зазначив, що оспорюваний договір був укладений протягом року, що передував порушенню справи про банкрутство боржника.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора із посиланням на п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", зробив висновок про відсутність підстав для визнання недійсним правочину у зв'язку з невиконанням новим кредитором зобов'язань з оплати отриманого права вимоги та недоведеність обставин щодо укладення оспорюваного договору цесії з метою безоплатного передання боржником прав вимоги у сумі 710000,00 грн. та з метою не погашати заборгованість перед кредиторами.

Проте, з такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів не погоджується, оскільки вони зроблені без належного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, які підлягали перевірці при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваної угоди недійсною.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

З огляду на сферу регулювання Закону про банкрутство загалом і за змістом зазначеної норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Цесія - уступка, на платній основі, кредитором (цедент) свого права вимагати гроші чи інші цінності, на користь третьої особи (цесіонарій), до якої за договором про відступлення права вимоги (договір цесії) переходить визначений таким договором обсяг прав вимагати від дебітора виконання ним свого боргового зобов'язання перед цесіонарієм, яке виникло в нього перед первісним кредитором (цедентом), тобто похідний від основного зобов'язання правочин, на підставі якого відбувається передача права вимоги (до боржника) від первісного кредитора (цедента) до нового кредитора (цесіонарія).

Статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За нормою статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

На виконання умов оспорюваного договору, боржник як цедент передав ТОВ "Ясинуватський Агросервіс" як цесіонарію право вимоги на суму 710 000,00 грн. за Договором фінансової допомоги.

Докази на підтвердження оплати права вимоги в розмірі та порядку, передбаченому п. 2.1 оспорюваного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс" не надало.

Тобто, на думку колегії суддів, слід дійти висновку про безоплатне відчуження майна (дебіторської заборгованості в розмірі 710 000,00 грн.) боржником за оспорюваним правочином.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" 390 025 003,87 грн. та 248 091,17 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 у справі 910/8227/13 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" 380 124 654,14 грн. заборгованості за кредитом; 5 967 725,46 грн. заборгованості за процентами; 202 292,51 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів; 16 322 614,42 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 213,03 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 3 387 539,83 грн. 3% річних, 6 000,00 грн. заборгованості за комісійною винагородою за обслуговування кредиту; 386 214,88 грн. інфляційних втрат, 245 980,31 доларів США, що в еквіваленті складає 1 965 545,12 грн. заборгованість за процентами, 10 247,30 доларів США, що в еквіваленті складає 81 906,67 грн., 2 102,01 долари США, що в еквіваленті становить 16 801,37 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 68 820,00 грн. судового збору.

31.01.2014 у Господарському суду міста Києва було зареєстровано заяву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд".

19.03.2014 за вказаною заявою ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 910/1405/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд", визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в загальному розмірі 408 536 417,43 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд".

В подальшому постановою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича.

За визначенням статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності

Відповідно до ч. 3 статті 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

З огляду на зазначені вище норми законодавства, ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги кредитора, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Тобто, станом на час укладення оспорюваного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" вже мало ознаки неплатоспроможності з огляду на існування безспірної кредиторської заборгованості понад 400 млн. грн., проте відступило (відчужило) дебіторську заборгованість за договором цесії на суму понад 700 тис. грн.

При цьому, до дня порушення провадження у справі про банкрутство боржник не вчиняв будь-яких дій з отримання плати від цесіонарія (ТОВ "Ясинуватський Агросервіс") за оспорюваним договором цесії.

Тобто, вказані вище обставини справи свідчать, що передавши право вимоги від ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на користь ТОВ "Ясинуватський Агросервіс" та не вчинивши будь-яких дій щодо отримання грошових коштів на підставі оспорюваного правочину, боржник фактично безоплатно здійснив відчуження майна (дебіторської заборгованості).

Вказані вище обставини справи, на думку колегії суддів, беззаперечно свідчать про виведення активів з метою ухилення від виконання судового рішення та погашення заборгованості перед кредитором (Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України").

Частиною 2 статті 41 Закону про банкрутство на ліквідатора, серед іншого, покладений обов'язок вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Таким чином, враховуючи наявність обставин вчинення боржником безоплатного правочину (без відповідних майнових дій іншої сторони) протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство на шкоду власним інтересам та, як наслідок, інтересам інших кредиторів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задовольнити заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс".

Згідно з ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для повного та об'єктивного вирішення спору, належної правової оцінки наявним у справі доказам не надав, що призвело до прийняття помилкового рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора за наявності правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

З огляду на ст. 103 ГПК України, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення від 24.02.2016 належить скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення заяви.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 2557,80 грн. належить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 у справі № 910/1405/14 про відмову в задоволенні заяви про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2013 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс".

3. Прийняти нове рішення.

4. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича задовольнити.

5. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 10.04.2013 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс".

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський Агросервіс" (83001, місто Донецьк, бульвар Пушкіна, 13, код 35610537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (код 33307354) 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 80 коп. судових витрат.

7. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко