Постанова

від 20.12.2016 по справі 917/2648/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа № 917/2648/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В. О.

за участю секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участю представників:

представника прокуратури Харківської області - ОСОБА_1 (посвідчення №042342 від 29.03.2016),

представника прокуратури Полтавської області - ОСОБА_2 (посвідчення №036058 від 16.10.2015, копія наказу №213к від 14.04.2016),

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 04.03.2016р.),

представника Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації - ОСОБА_4 (довіреність №5533/02-23 від 19.12.2016),

третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області (вх. №2382 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2016 у справі №917/2648/14

за позовом Заступника прокурора Полтавської області, м.Полтава,

до 1) Диканської районної державної адміністрації, смт.Диканька, Полтавська область,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля", с. Водяна Балка, Диканський район, Полтавська область,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Департамент з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, м.Полтава,

2) Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області, м.Полтава,

3) Регіональний ландшафтний парк "Диканьський", смт.Диканька,

4) Полтавське обласне управління водних ресурсів, м.Полтава,

5) Водянобалківська сільська рада Диканського району, с.Водяна балка Диканського району,

6) Диканська селищна рада, смт.Диканька,

про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсними договорів, зобов'язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.07.2016 (суддя Погрібна С.В.) відмовлено у задоволенні позову про:

- визнання недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації №280-з від 03.10.2011р. "Про передачу в оренду водного дзеркала в адміністративних межах Диканської селищної та Водянобалківської сільської ради";

- визнання недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації №168-з від 04.04.2012 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Водянобалківської сільської ради";

- визнання недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації 169-з від 04.04.2012р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Диканської селищної ради";

- визнання недійсним договору №44 оренди водного об'єкту, укладеного 01.11.2011р. між Диканською районною державною адміністрацією та ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", розташованого на території Диканської селищної ради і Водянобалківської сільської ради площею водного дзеркала 141,11 га;

- визнання недійсним договору №39 оренди землі, укладеного 22.05.2012р. між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Диканської селищної ради площею 91,6388 га;

- визнання недійсним договору №40 оренди землі, укладеного 22.05.2012р. між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Водянобалківської сільської ради площею 56,6958 га;

- зобов'язання ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 91,6388 га, у тому числі: 90,9102 га - під водним дзеркалом, 0,4695 га - пасовище (водоохоронна зона), 0,2591 га - болото (кадастровий номер 532:105:510:00:00:00:10:138) до земель запасу Диканської селищної ради;

- зобов'язання ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 56,6958 га у тому числі: 50,1957 га - під водним дзеркалом, 2,7474 га - пасовище (водоохоронна зона), 3,1997 га - болото (кадастровий номер 53:210:826:00:00:00:60:514) до земель запасу Водянобалківської сільської ради Диканського району.

Заступник прокурора Полтавської області з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що картографічними матеріалами доведено, що водний об'єкт та спірні земельні ділянки знаходяться в межах території регіонального ландшафтного парку Диканський . Згідно з п.п.4.1., 4.4. Положення про регіональний ландшафтний парк Диканський , затвердженого наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 30.04.2010 №31, Троянівське водосховище входить до складу зони регульованої (не стаціонарної) рекреації і являється складовою частиною природно-заповідного фонду, у цій зоні дозволяється проводити лише науково-дослідні роботи, культурно-оздоровчі рекреаційні, спортивні та туристичні заходи. Діяльність, у тому числі промислове рибальство, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів, суворо забороняється.

Крім того, як зазначає позивач, матеріалами справи доведено, що Диканська районна державна адміністрація не уповноважена законодавством України надавати в оренду земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, для ведення рибного господарства.

На думку апелянта, необхідною умовою для передачі в оренду спірної земельної ділянки мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди, оскільки Земельний кодекс України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не містив будь-яких виключень або особливостей щодо порядку передачі в оренду земельних ділянок водного фонду, в т.ч. щодо повноважень органів виконавчої влади та необхідності дотримання конкурентних засад.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

19.09.2016 до суду від Диканської районної державної адміністрації надійшло клопотання (вх. №9302), в якому перший відповідач проти апеляційної скарги заперечував та просив розгляд справи проводити без участі його представника.

05.10.2016 до суду від ТОВ "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" надійшла заява про поворот виконання рішення суду (вх. №10034).

24.10.2016 до суду від Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №10755), в якому третя особа підтримала апеляційну скаргу та просила справу розглянути за її відсутності.

31.10.2016 до суду від Диканської районної державної адміністрації надійшло клопотання (вх. №11007), в якому перший відповідач проти апеляційної скарги заперечував та просив розгляд справи проводити без участі його представника.

20.12.2016 прокуратурою Полтавської області були надані до суду додаткові документи (вх. №12881) та пояснення (вх.№12882).

Представники прокуратури у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд її задовольнити. Заявили клопотання про вирішення питання про можливість дослідження в судовому засіданні оригіналів документів, що стосуються створення РЛП Диканський та надання з цього приводу пояснень представником Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів розглянувши вищезазначене клопотання представників прокуратури вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Представник другого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №10035 від 05.10.2016) проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підтримав заяву про поворот виконання рішення суду.

Представники прокуратури проти заяви другого відповідача про поворот виконання рішення суду заперечували.

Колегія суддів розглянувши заяву другого відповідача про поворот виконання рішення суду вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст.122 ГПК України видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості належить до виключної компетенції господарського суду першої інстанції.

Представником Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації були надані пояснення з приводу створення та встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Диканьський" та надано для огляду оригінали картографічної та проектної документації даного парку (копії яких наявні в матеріалах справи), які були оглянуті колегією суддів та іншими учасниками судового процесу.

Інші учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 08.12.2016.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурорів та представника другого відповідача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В грудні 2014 заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Диканської районної державної адміністрації, ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Департамент з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, м.Полтава, 2) Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області, м.Полтава, 3) Регіональний ландшафтний парк "Диканьський", смт.Диканька, 4) Полтавське обласне управління водних ресурсів, м.Полтава, про визнання недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації №280-з від 03.10.2011 "Про передачу в оренду водного дзеркала в адміністративних межах Диканської селищної та Водянобалківської сільської ради"; визнання недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації №168-з від 04.04.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Водянобалківської сільської ради"; визнання недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації 169-з від 04.04.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Диканської селищної ради"; визнання недійсним договору №44 оренди водного об'єкту, укладеного 01.11.2011 між Диканською районною державною адміністрацією та ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", розташованого на території Диканської селищної ради і Водянобалківської сільської ради площею водного дзеркала 141,11 га; визнання недійсним договору №39 оренди землі, укладеного 22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Диканської селищної ради площею 91,6388 га; визнання недійсним договору №40 оренди землі, укладеного 22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Водянобалківської сільської ради площею 56,6958 га; зобов'язання ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 91,6388 га, у тому числі: 90,9102 га - під водним дзеркалом, 0,4695 га - пасовище (водоохоронна зона), 0,2591 га - болото (кадастровий номер 532:105:510:00:00:00:10:138) до земель запасу Диканської селищної ради; зобов'язання ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 56,6958 га у тому числі: 50,1957 га - під водним дзеркалом, 2,7474 га - пасовище (водоохоронна зона), 3,1997 га - болото (кадастровий номер 53:210:826:00:00:00:60:514) до земель запасу Водянобалківської сільської ради Диканського району.

Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації №280-з від 03.10.2011 "Про передачу в оренду водного дзеркала в адміністративних межах Диканської селищної та Водянобалківської сільської ради" ТОВ "Культурно-мисливське господарство "Чиста хвиля" надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельними ділянками водного фонду загальною площею 141,11 га, що знаходяться в адміністративних межах Диканської селищної та Водянобалківської сільської ради (т.1 а.с.80).

Розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації №169-з від 04.04.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Диканської селищної ради" затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право користування ТОВ "Культурно-мисливське господарство "Чиста хвиля" на умовах оренди земельною ділянкою водного фонду загальною площею 91,6388 га, що знаходиться на території Диканської селищної ради ( т.1 а.с.78).

Розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації №168-з від 04.04.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Водянобалківської сільської ради" затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право користування ТОВ "Культурно-мисливське господарство "Чиста хвиля" на умовах оренди земельною ділянкою водного фонду загальною площею 56,6958 га, що знаходиться на території Водянобалківської сільської ради (т.1.а.с.79).

Як зазначено в позові, Диканська районна державна адміністрація всупереч вимогам закону з перевищенням повноважень розпорядилась землями водного фонду, що знаходяться за межами населених пунктів, розпорядження від 04.04.2012 №168-з та від 04.04.2012 №169-з є протиправними та підлягають визнанню недійсними.

На підставі вказаних розпоряджень:

01.11.2011 між Диканською районною державною адміністрацією, орендодавцем, та ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", орендарем, укладено договір №44 оренди водного об'єкту, згідно з яким орендар приймає в строкове платне користування водний об'єкт площею водного дзеркала 141,11 га на території Диканської селищної ради і Водянобалківської сільської ради з метою вироблення сільськогосподарської продукції: риборозведення, вирощення і вилову риби (т.1 а.с.81-84).

Даний договір зареєстровано у Диканській районній державній адміністрації, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 01.11.2011 вчинено запис №44.

Відповідно до п.3.1. договору цей договір укладено на 49 років починаючи з дати його реєстрації.

Водний об'єкт було передано відповідно до акту приймання-передачі водного об'єкту від 01.11.2011.

22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією, орендодавцем, і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", орендарем, укладено договір № 39 оренди землі, згідно з яким орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 91,6388 га (у тому числі: 90,9102 га - під водним дзеркалом, 0,4695 га - пасовище (водоохоронна зона), 0,2591 га - болото (водоохоронна зона)) кадастровий номер 532:105:510:00:00:00:10:138, яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Диканської селищної ради Диканського району (т.1 а.с.85-88).

Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Диканському районі Полтавської області 17.07.2012 за №532100004000081.

Відповідно до п.8. договору договір укладено на 49 років.

Земельну ділянку було передано відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.07.2012.

22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією, орендодавцем, та ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", орендарем, укладено договір № 40 оренди землі, згідно з яким орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 56,6958 га (у тому числі: 50,197 га - під водним дзеркалом, 2,7474 га - пасовище (водоохоронна зона), 3,1997 га - болото (водоохоронна зона)), кадастровий номер 53:210:826:00:00:00:60:514, яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Водянобалківської сільської ради Диканського району (т.1 а.с.89-92).

Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Диканському районі Полтавської області 17.07.2012 за №532100004000080.

Відповідно до п.8 договору договір укладено на 49 років.

Земельну ділянку було передано відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.07.2012.

Як зазначає прокурор, зазначені договори укладено з порушенням норм земельного законодавства, оскільки у договорах відсутні такі істотні умови як визначення обмеження щодо використання земельної ділянки та цільового призначення. Крім того, частина орендованої земельної ділянки знаходиться на території ландшафтного парку місцевого значення, тому вони підлягають визнанню недійсними.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.05.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2015, вимоги заступника прокурора Полтавської області задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та рішення господарського суду Полтавської області від 07.05.2015 по справі №917/2648/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

При цьому, постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди належним чином не встановили до якої категорії земель відносилась кожна із спірних земельних ділянок, який правовий режим їх використання був передбачений законодавством та порядок передачі в користування, чи надано всім спірним земельним ділянкам статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду відповідно до закону, якщо так, то з якого часу вони набули такого статусу.

Також зазначено, що зі змісту оскаржуваних розпоряджень відповідача-1 №168-з від 04.04.2012 та №169-з від 04.04.2012 не вбачається, що спірні ділянки надаються відповідачеві -2 в оренду, а вбачається, що названими розпорядженнями лише затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування відповідачем-2 на умовах оренди земельними ділянками та рекомендовано відповідачу-2 звернутись до відповідача-1 для укладення договору оренди.

Крім того Вищий господарський суд в своїй постанові зазначив, що відповідачем-2 заявлялось клопотання про застосування у даній справі наслідків спливу строку позовної давності. Однак, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції на вказану заяву не відреагували.

28.07.2016 господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно зі ст.14 Конституції України, ст.1 Земельного кодексу України, ч. 1 ст.6 Водного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а води (водні об'єкти) є виключною власністю Українського народу.

Зважаючи на їх особливий статус законодавець чітко регламентує порядок набуття їх у власність, набуття права користування ними тощо.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, вод, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про води, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень) обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до п.1 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та укладення спірних договорів) у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Частиною 5 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та укладення спірних договорів) чітко визначено, що орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Відповідно до ч.7 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та укладення спірних договорів) право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що ст.51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного розпорядження та укладення договору оренди) не передбачала необхідності наявності паспорта водного об'єкту при наданні у користування водних об'єктів та обмежень стосовно передачі в оренду водних об'єктів для рибогосподарських потреб, що розташовані в межах територій та об'єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України Про природно-заповідний фонд України , з огляду на те, що редакція даної статті, яка встановила такі вимоги, набула чинності з 01.07.2013.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, також не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, зокрема, у зв'язку зі змінами у земельному та водному законодавстві.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

Разом з тим, необхідно враховувати, що у даному випадку земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, а тому їх статус відрізняється від статусу звичайної земельної ділянки, оскільки регулюється нормами Водного кодексу України, які є спеціальними для спірних правовідносин.

Як вже зазначалось, ст. 51 Водного кодексу України у відповідній редакції не передбачала, що право користування водним об'єктом на умовах оренди набувається у комплексі із земельною ділянкою водного фонду та на підставі земельних торгів. Вимога про проведення земельних торгів під час передачі водного об'єкту разом із земельною ділянкою з'явилась з 01.07.2013, коли був прийнятий Закон України "Про аквакультуру" та були внесені відповідні зміни до земельного та водного законодавства.

Наказом Держводгоспу України №41 від 03.06.1997 затверджено перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) і Троянівське водосховище не включено до даного переліку.

Колегія суддів зазначає, що Водним кодексом України в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, було закріплено безпосередньо право місцевих державних адміністрацій надавати водні об'єкти загальнодержавного значення в оренду. Відсутність розмежування повноважень між Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями на розпорядження об'єктами загальнодержавного значення не свідчить про відсутність таких повноважень в обох указаних у статті 51 ВК України суб'єктів.

Тобто, Кабінет Міністрів України не встановив обмежень для місцевої державної адміністрації щодо передачі в оренду водних об'єктів, що знаходяться в адміністративних межах Диканської селищної та Водянобалківської сільської ради для задоволення місцевих соціально-економічних потреб.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 07.10.2015 у справі №3-744гс15 та від 20.04.2016 у справі №6-190цс16.

Відповідно до ч.1 ст.18 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено категорії земель, які за основним цільовим призначенням поділяються на: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено порядок встановлення та зміну цільового призначення земель.

Як свідчать матеріали справи, на території Троянівського водосховища, в ареалі якого були надані ТОВ "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" спірні земельні ділянки, знаходиться Регіональний ландшафтний парк "Диканський", який є природоохоронною, науково - дослідною та рекреаційною установою.

На момент винесення спірних розпоряджень статтею 43 Земельного кодексу України було передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 44 Земельного кодексу України).

Частиною 4 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (в редакції чинній на момент винесення спірних розпоряджень) передбачено, що межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (в редакції чинній на момент винесення спірних розпоряджень) проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Відповідно до ч.1, 3 ст.5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються, зокрема, органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях, органом виконавчої влади Автономної республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища- щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення, а також регіональні ландшафтні парки є юридичною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональний ландшафний парк "Диканський" створено відповідно до рішення Полтавської обласної Ради народних депутатів від 27.10.1994 на замовлення Диканської селищної ради. Проект "Організація території, охорона та рекреаційне використання природних комплексів та об'єктів регіонального ландшафного парку "Диканський" Полтавської області" розроблений Українським державним інститутом проектування міст "Дніпроміст", м.Київ в 1996-97 роках (а.с.2-59,т.3), та затверджено рішенням восьмої сесії двадцять третього скликання Полтавської обласної ради від 17.08.1999 (а.с.186, т.2).

Державна реєстрація юридичної особи проведена 03.09.1999 року.

Порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, затверджений постановою КМУ № 1094 від 25.08.2004 року, визначає механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (далі - проект землеустрою) (п. 1 Порядку).

Згідно з п. 7 даного Порядку у проекті землеустрою визначається: функціональна організація території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; місце розташування і розміри земельних ділянок, їх власники та землекористувачі, у тому числі орендарі; режим використання та охорони території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарні) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення; межі земельних ділянок, включених до складу територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження), у розрізі землевласників та землекористувачів; розмір охоронної зони.

Відповідно до п.9 Порядку проект землеустрою складається, зокрема, з плану території у масштабі, який дає змогу відобразити усі елементи проекту - зовнішню межу, номери межових знаків, міри ліній, назви власників і користувачів суміжних земельних ділянок; межі та площі земель, які включаються до території без їх вилучення. Рішення про затвердження проекту землеустрою та встановлення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок.

Відповідно до п.3.9. Положення про Регіональний ландшафтний парк Диканський , затвердженого Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 30.04.2010 №31, парк є юридичною особою, має круглу печатку з зображенням державного герба України і своїм найменуванням; емблему, яка реєструється згідно з чинним законодавством; штампи; розрахункові рахунки в установах банку; майно.

Відповідно до п.1.4. Положення про Регіональний ландшафтний парк Диканський РЛП Диканський організований рішенням другої сесії 22 скликання Полтавської обласної ради народних депутатів від 27 жовтня 1994 року. ОСОБА_5 створена та визначені джерела фінансування (районний бюджет) рішенням восьмої сесії двадцять третього скликання Диканської районної ради від 3 вересня 1999 року. ОСОБА_6 є Полтавська обласна рада та Диканська районна рада.

Відповідно до п.1.14. Положення про Регіональний ландшафтний парк Диканський згідно з проведенням зонування з метою забезпечення ефективної охорони та раціонального використання природних комплексів та культурно-історичних цінностей, на території РЛП Диканський з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання. Згідно з функціональним зонуванням виділені такі зони: заказна (654 га; 6%), нестаціонарної рекреації (8500 га 4 66%), рекреаційно-сельбищна (1600 га; 13%), господарська (2010 га; 15%).

Відповідно до листа відділу Держземагентства у Диканському районі Полтавської області Головного управління Держземагентства у Полтавській області №2438/08-10 від 13.09.2013 згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель та Технічної документації по перерозподілу земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Диканської селищної і Водянобалківської сільської рад Диканського району Полтавської області земельна ділянка під Троянівським водосховищем та прибережною смугою відноситься до категорії земель - землі водного фонду (а.с.21 т.2).

Однак, з моменту реєстрації юридичної особи РЛП Диканський , відповідно до ч.4 ст.7 Закону України Про природно-заповідний фонд України , до встановлення меж в натурі його межі визначаються відповідно до проекту створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду та встановлюється відповідний правовий режим.

ТОВ "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" був переданий в користування водний об'єкт - Троянівське водосховище.

Відповідно до п.1 ст.59 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до п.4 ст.59 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. (ч.4).

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ч. 2 ст. 45 Земельного кодексу України).

Із картографічних матеріалів проектів організації територій та об'єктів регіонального ландшафтного парку Диканський вбачається, що водний об'єкт та спірні земельні ділянки знаходяться в межах території регіонального ландшафтного парку Диканський .

Так, згідно матеріалів п.13 таблиці 2 розділу ІІ проекту створення, до складу РЛП Диканський увійшло водосховище БАМ.

Відповідно до листа Полтавського обласного управління водних ресурсів від 19.12.2016 водосховище БАМ є Троянівським водосховищем.

Пунктом 2.2 Положення про регіональний ландшафтний парк Диканський , затвердженого наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 30.04.2010 №31 передбачено, що одним з основних завдань парку, поряд із збереженням цінних природних та історико-культурних об'єктів, є рекреаційне використання природних комплексів та об'єктів шляхом створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони ландшафтних комплексів та об'єктів.

Відповідно до п.ІІ проекту організації території РЛП Диканський водосховище БАМ (Троянівське водосховище) з прибережними лісонасадженнями віднесено до зони нестаціонарної рекреації та має використовуватися для короткострокового відпочинку, пов'язаного із спортивним рибальством та мисливством .

Згідно з п. 4.4 Положення у зоні регульованої рекреації проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок, забороняється, у тому числі, промислове рибальство , а також інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єкти заповідної зони.

Зазначена зона парку призначена лише для рекреаційної діяльності, має велике рекреаційне навантаження, в ній, згідно з п.п. 4.1, 4.7 Положення заборонена будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до зниження рекреаційної цінності парку.

Таким чином, спірні земельні ділянки та водний об'єкт, згідно Положення, повинні використовуватися лише для рекреаційної діяльності, а не для ведення рибного, водного або сільського господарства.

Спірні земельні ділянки та водний об'єкт, не можуть надаватись у користування для рибогосподарських потреб, оскільки розташовані на території об'єкту природно-заповідного фонду України і вказана діяльність суворо заборонена Положенням про регіональний ландшафтний парк Диканський , затвердженим наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 30.04.2010 № 31.

З урахуванням навденого, колегія суддів вважає, що розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації від 03.10.2011 № 280-з, яким передано в оренду ТОВ КРМГ Чиста Хвиля водний об'єкт - Троянівське водосховище в межах Диканської селищної та Водянобалківської сільської рад, що знаходиться в межах регульованої (стаціонарної) рекреації РЛП Диканський , суперечить вимогам природоохоронного законодавства, а отже підлягає визнанню недійсним, в зв'язку з чим колегія суддів вважає, що договір оренди №44 оренди водного об'єкту, укладений 01.11.2011 між Диканською районною державною адміністрацією та ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", розташованого на території Диканської селищної ради і Водянобалківської сільської ради площею водного дзеркала 141,11 га. слід визнати недійсним, в зв"язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання другого відповідача на те, що товариство не здійснювало, не здійснює та не має на меті здійснення промислового вилову риби (риборозведення), з огляду на те, що саме зазначення в договорі (п.15) функціонального призначення -для рибогосподарських потреб, є порушенням норм діючого законодавства.

Порядок передачі земельних ділянок державної або комунальної власності в користування на час прийняття оскаржуваних розпоряджень від 04.04.2012 року, регулювався ст. 123 Земельного кодексу України у відповідній редакції того часу.

Так, згідно з ч.1 даної статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до положень частини 9 даної статті рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності), надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Як свідчать матеріали справи, Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області була проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства посадовими особами Диканської районної державної адміністрації при прийнятті розпоряджень про надання у користування ТОВ «КРМГ «Чиста хвиля» земельних ділянок для рибогосподарських потреб на території РЛП «Диканський» та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.12.2012, в якому, зокрема, зазначено, що межі вищезазначених земельних ділянок були встановлені на підставі технічної документації із землеустрою на замовлення адміністрації РЛП «Диканський» , що затверджена у 2006 на земельну ділянку загальною площею 194,57 га. Але, площі земельних ділянок у 2012 році відрізняються (менше) від площ земельних ділянок у 2006 році за рахунок вилучення земель лісогосподарського призначення, які входять до прибережної захисної смуги Троянівського водосховища. Так як були сформовані нові земельні ділянки з іншою площею, в тому числі: 92,6388 га на території Диканської селищної ради та 56,6958 га на території Водянобалківської сільської ради, конфігурація яких частково змінилася необхідно було виготовляти саме проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх в оренду, а не технічну документацію щодо посвідчення права користування земельною ділянкою (а.с.90-92 т.2).

Відповідно до Положення «Про Державну інспекцію сільського господарства України» , затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Держінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за, зокрема: дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотримання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них конкурентних засадах.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прийняті першим відповідачем розпорядження №168-з від 04.04.2012 та №169-з від 04.04.2012 прийняті з порушенням вимог статті 123 Земельного кодексу України, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що у даному випадку були сформовані нові земельні ділянки з іншою площею, в тому числі: 92,6388 га на території Диканської селищної ради та 56,6958 га на території Водянобалківської сільської ради, конфігурація яких частково змінилася з огляду на що необхідно було виготовляти саме проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх в оренду, а не технічну документацію щодо посвідчення права користування земельною ділянкою. Крім того названими розпорядженнями лише затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування другим відповідачем на умовах оренди земельними ділянками та рекомендовано другому відповідачу звернутись до першого відповідача для укладення договору оренди в той час як вони повинні містити умови визначені ч.9 статті 123 Земельного кодексу України.

Посилання другого відповідача стосовно того, що суд не повинен приймати до уваги доводи прокурора стосовно того, що необхідно було виготовляти саме проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх в оренду, зважаючи на те, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.03.2014 вже було припинено провадження у справі №917/1076/13 за позовом Прокурора Диканського району Полтавської області в інтересах держави в особі Диканської районної державної адміністрації Полтавської області до ТОВ "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля", заявленого саме з цих підстав і існує законодавче обмеження встановлене ч.2 ст.80 ГПК України, щодо неможливості повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не приймається до уваги колегію суддів з огляду на наступне.

Відповідно до змісту наведеної ухвали господарського суду Полтавської області у справі №917/1076/13 (а.с. 128-130, т.2) та позовної заяви прокурора поданої в межах цієї справи (а.с.121- 127, т.2), предметом даного позову було визнання недійсними договорів оренди землі №39 від 22.05.2012 та №40 від 22.05.2012 , а не розпоряджень №168-з від 04.04.2012 та №169-з від 04.04.2012.

За таких обставин колегія суддів вважає вимоги заявленого позову в частині визнання недійсними розпоряджень голови Диканської районної державної адміністрації №168-з від 04.04.2012 та №169-з від 04.04.2012 такими, що підлягають задоволенню, в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову .

В обрунтування заявленого позову прокурор також посилався на те, що в оспорюваних договорах відсутня така істотна умова договору, як обмеження (обтяження).

Відповідно до ч.1, 2 ст.15 Закону України Про оренду землі (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею , а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (в редакції чинній на момент винесення спірних розпоряджень) на використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

Відділ Держкомзему у Диканському районі Полтавської області листами №384/07-05 та №385/07-05 від 16.02.2012, у відповідь на звернення другого відповідача з надання переліку прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути, повідомив, що на земельні ділянки надані у користування на умовах оренди загальною площею 91,6388 га та площею 56,6958 га для рибогосподарських потреб є обмеження у користуванні земельних ділянок навколо водойм відповідно до ст.61 ЗК України: розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво і городництво; зберігання та застосовування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Зазначені обмеження також наведені у висновках Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства про містобудівні обмеження на використання земельної ділянки на території Диканської селищної ради від 03.03.2012 №35/01 та від 15.03.2012 №47/01.

Як вбачається зі змісту спірних договорів оренди землі №39, 40 від 22.05.2012 жодних обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку не встановлено.

Визначення орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її плату є одним із істотних умов договору оренди земельної ділянки (ст.15 Закону України Про оренду землі ).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель. Зокрема ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами.

Крім того, за змістом ст. 93 Земельного кодексу України відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обов'язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір, укладений без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суперечить приписам чинного законодавства.

Така правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 3-26гс15, від 8 квітня 2015 року у справі № 3-4 І гс та від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у п. 5 спірних договорів оренди земельних ділянок від 22.05.2012 визначено, що нормативна грошова оцінка земель не проведена.

Наведені обставини свідчать про те, що оспорювані договори оренди землі №39 від 22.05.2012 та №40 від 22.05.2012 були укладені з порушенням вимог діючого законодавства.

Згідно положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частина 1 наведеної статті передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Щодо посилання апелянта на те, що необхідною умовою для передачі в оренду спірної земельної ділянки мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження від 01.11.2011р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Земельні торги проводяться у формі аукціону (стаття 135 Земельного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 394 був затверджений порядок проведення у 2008 році земельних аукціонів.

Указом Президента України від 21.07.2008 №639/2008 дію вказаної постанови зупинено, а в подальшому рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 за № 25-рн/2008 у справі №1-46/2008 вказану постанову Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 394 визнано неконституційною, оскільки питання щодо порядку відчуження, набуття і здійснення права власності, права тимчасового користування (оренди), функції, компетенції органів державної влади і місцевого самоврядування мають врегульовуватися тільки законом.

19 серпня 2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 5 липня 2012 року N 5077-VI, яким було внесено зміни до статей 135 - 139 Земельного кодексу України, якими законодавчо врегульовано порядок проведення земельних торгів (аукціонів).

До серпня 2012 року процедуру та порядок проведення земельних торгів (аукціонів) законодавчо врегульовано не було, що в свою чергу, унеможливлювало їх проведення, натомість чинне законодавство не містило заборони органам державної влади та місцевого самоврядування розпоряджатися землями державної чи комунальної власності шляхом надання їх у користування виходячи із встановлених відповідним законом повноважень. За таких обставин дане твердження апелянта є необгрунтованим.

З урахуванням наведеного раніше та встановлення порушень діючого законодавства допущених при укладанні оспорюваних договорів оренди земельних ділянок, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про обрунтованість позовних вимог прокурора в частині визнання недійсним договору №39 оренди землі, укладеного 22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Диканської селищної ради площею 91,6388 га та визнання недійсним договору №40 оренди землі, укладеного 22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Водянобалківської сільської ради площею 56,6958 га, в зв"язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на задоволення позовних вимог про визнання недійсними наведених договорів оренди, колегія суддів вважає обрунтованим вимоги позовної заяви про зобов'язання ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 91,6388 га, у тому числі: 90,9102 га - під водним дзеркалом, 0,4695 га - пасовище (водоохоронна зона), 0,2591 га - болото (кадастровий номер 532:105:510:00:00:00:10:138) до земель запасу Диканської селищної ради та зобов'язання ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 56,6958 га у тому числі: 50,1957 га - під водним дзеркалом, 2,7474 га - пасовище (водоохоронна зона), 3,1997 га - болото (кадастровий номер 53:210:826:00:00:00:60:514) до земель запасу Водянобалківської сільської ради Диканського району, в зв"язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо заяви ТОВ "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" стосовно пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду із заявленими вимогами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Так, у випадку, коли господарський суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право особи, про захист якого вона просить, не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.

Якщо ж буде встановлено, що таке право особи порушено, стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові за спливом позовної давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього -у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності -застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № П-9/161-16/165 від 12.06.2007, якою вказано про необхідність мати на увазі, що правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звернутися до суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів держави, що відповідає також положенням статей 15 та 16 Цивільного кодексу України щодо підстав судового захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права особи, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання договору недійсним.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Відповідно до статті 36 1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент звернення прокурора з позовом) підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є як невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, так і порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У випадку, коли судом не встановлено порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Порушенням та необхідність захисту інтересів держави, відповідно до вимог статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції на момент звернення прокурора з даним позовом, прокурор в даному випадку визначив порушення вимог діючого законодавства при передачі в оренду земель та водного фонду державної власності.

Як зазначає прокурор, розпорядження про затвердження технічної документації та договори оренди земель водного фонду були виконані в 2012 році. Про порушення під час передачі водного об'єкту в користування прокуратурі стало відомо з матеріалів, які зібрані та опрацьовані наприкінці 2014 року, на підтвердження чого надав копію інформації Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів облдержадміністрації від 08.12.2014. До суду позовну заяву було подано 19.12.2014, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2016 у справі №917/2648/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі про задоволення позову.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.16р. у справі №917/2648/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації №280-з від 03.10.2011 "Про передачу в оренду водного дзеркала в адміністративних межах Диканської селищної та Водянобалківської сільської ради".

Визнати недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації №168-з від 04.04.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Водянобалківської сільської ради".

Визнати недійсним розпорядження голови Диканської районної державної адміністрації 169-з від 04.04.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Диканської селищної ради".

Визнати недійсним договір №44 оренди водного об'єкту, укладений 01.11.2011 між Диканською районною державною адміністрацією та ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", розташованого на території Диканської селищної ради і Водянобалківської сільської ради площею водного дзеркала 141,11 га.

Визнати недійсним договір №39 оренди землі, укладений 22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Диканської селищної ради площею 91,6388 га.

Визнати недійсним договір №40 оренди землі, укладений 22.05.2012 між Диканською районною державною адміністрацією і ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля", яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Водянобалківської сільської ради площею 56,6958 га.

Зобов'язати ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 91,6388 га, у тому числі: 90,9102 га - під водним дзеркалом, 0,4695 га - пасовище (водоохоронна зона), 0,2591 га - болото (кадастровий номер 532:105:510:00:00:00:10:138) до земель запасу Диканської селищної ради.

Зобов'язати ТОВ "КРМГ "Чиста хвиля" повернути земельну ділянку водного фонду площею 56,6958 га у тому числі: 50,1957 га - під водним дзеркалом, 2,7474 га - пасовище (водоохоронна зона), 3,1997 га - болото (кадастровий номер 53:210:826:00:00:00:60:514) до земель запасу Водянобалківської сільської ради Диканського району.

Стягнути з Диканської районної державної адміністрації (вул.Леніна,66, смт.Диканька, Полтавська область, 38500, код ЄДРПОУ 04057416) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів- УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37999654, банк отримувача- ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача- 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)") 4872,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" (вул.Шкільна,7 с.Василівка, Диканський район, Полтавська область, 38500, код ЄДРПОУ 37650681) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів- УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37999654, банк отримувача- ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача- 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)") 4872,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Диканської районної державної адміністрації (вул.Леніна,66, смт.Диканька, Полтавська область, 38500, код ЄДРПОУ 04057416) на користь прокуратури Полтавської області (вул.1100-річчя Полтави,7, м.Полтава) 5359,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" (вул.Шкільна,7 с.Василівка, Диканський район, Полтавська область, 38500, код ЄДРПОУ 37650681) на користь прокуратури Полтавської області (вул.1100-річчя Полтави,7, м.Полтава) 5359,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 26.12.2016

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.