Ухвала

від 20.02.2017 по справі 917/2648/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 лютого 2017 року Справа № 917/2648/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Алєєвої І.В., Коробенка Г.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі№917/2648/14 Господарського судуПолтавської області за позовомзаступника прокурора Полтавської області до 1. Диканської районної державної адміністрації 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" треті особи 1. Департамент з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації 2. Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області 3. Регіональний ландшафтний парк "Диканський" 4. Полтавське обласне управління водних ресурсів 5. Водянобалківська сільська рада Диканського району 6. Диканська селищна рада провизнання недійсними розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди, зобов'язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.111 3 цього кодексу касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" просить відстрочити від сплати судового збору посилаючись на збитковість підприємства та відсутністю прибутку.

На підтвердження цієї ж обставини Товариство посилається на копію фінансового звіту, доданого до матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно статті 144 цього кодексу якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації (ч.4). Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків (ч.5).

На підтвердження обставин, наведених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, заявник подав фінансові звіти за три квартали 2016 року. В той же час, як вбачається із змісту касаційної скарги, відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою 10.01.2017, однак жодних документів на підтвердження свого фінансового стану за четвертий квартал 2016 року, який передував зверненню з касаційною скаргою до суду, заявник не подав.

Таким чином, із наданих на підтвердження клопотання матеріалів не вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" є таким, що було неспроможним сплатити судовий збір із касаційної скарги.

При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому самі лише обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням відповідних витрат установи чи організації та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таку ж правову позицію викладено і в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Відтак клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Культурне рибно-мисливське господарство "Чиста хвиля" у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору, а касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі Господарського суду Полтавської області №917/2648/14, повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді І.В. Алєєва

Г.П. Коробенко