Постанова

від 20.12.2016 по справі 920/905/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа № 920/905/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

прокурора - Ногіної О.М. (посвідчення № 032167 від 11.02.2015)

представника позивача - Чайченка О.В. (довіреність № 2805/03.01.02-17 від 24.11.2015)

представника 1-го відповідача - Нестеренка А.В. (довіреність б/н від 02.07.2015), Матішинець В.В. (довіреність № б/н від 28.09.2016)

представника 2-го відповідача - не з'явився

представника третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет", м. Суми (вх. №2797 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 14.09.2016 та на додаткове рішення господарського суду Сумської області від 19.09.2016 у справі № 920/905/15

за позовом Прокурора міста Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна архітектурно-будівельна інспекція, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет", м. Суми,

2) Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, м. Суми

про зобов'язання знести самовільну будівлю, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор міста Суми звернувся до господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Сумської міської ради із позовом, в якому просив зобов'язати ТОВ "Наш Супермаркет" знести за власний рахунок самовільно збудовану капітальну споруду площею 256,9 кв.м, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0393 га за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1 (кадастровий номер 5910136300:05:007:0024); визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 20.03.2015 серії СТА № 744871, зареєстроване Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області; а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи. Вимоги стосовно визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 20.03.2015 серії СТА № 744871, зареєстрованого Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області, заявлені до другого відповідача - Реєстраційної служби Сумського МУЮ.

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.09.2016 по справі № 920/905/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Джепа Ю.А., суддя Левченко П.І., суддя Яковенко В.В.) провадження у справі в частині вимог до другого відповідача - Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 20.03.2015 серії СТА № 744871, зареєстрованого Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області - припинено. Позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет" знести за власний рахунок самовільно збудовану капітальну споруду площею 256,9 кв. м, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0393 га за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1 (кадастровий номер 5910136300:05:007:0024). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет" на користь Прокуратури Сумської області 10164 грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Додатковим рішенням господарського суду Сумської області від 19.09.2016 по справі № 920/905/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Джепа Ю.А., суддя Левченко П.І., суддя Яковенко В.В.) вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет" в доход Державного бюджету (р/р 31218206783002, отримувач УДК у м. Суми (м. Суми), 22030001, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593) 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідач-1 із даними судовими рішеннями не погодився, подав апеляційну скаргу, вважає прийняті у справі рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що винесені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 14.09.2016 по справі № 920/905/15 в частині зобов'язання ТОВ "Наш Супермаркет" знести за власний рахунок самовільно збудовану капітальну споруду площею 256,9 кв. м, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0393 га за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1 (кадастровий номер 5910136300:05:007:0024), а також в частині стягнення з ТОВ "Наш Супермаркет" на користь Прокуратури Сумської області 10164 грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи. Також, відповідач просить скасувати додаткове рішення господарського суду Сумської області від 19.09.2016 по справі № 920/905/15, яким неправомірно вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет" в доход Державного бюджету (р/р 31218206783002, отримувач УДК у м. Суми (м. Суми), 22030001, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593) 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Ухвалою суду від 24.10.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет", м. Суми прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.11.2016 о 12:00 год. Даною ухвалою зобов'язано прокурора, позивача, 2-го відповідача та третю особу надати суду апеляційної інстанції та скаржнику відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

11.11.2016 на адресу суду від Сумської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 11404), в якому прокурор вважає рішення суду першої інстанції у даній справі законним та обґрунтованим, а висновки, що викладені у рішенні, зроблені судом на підставі всіх обставин справи в їх сукупності, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення. Прокурор вважає, що правові підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 14.09.2016 та додаткового рішення господарського суду Сумської області від 19.09.2016 у справі № 920/905/15 в даному випадку відсутні, з підстав та обставин, що викладені у даному відзиві.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.10.2016 розгляд справи відкладено на 20 грудня 2016 р. об 11:30 год.

13.12.2016 відповідачем-1 надані додаткові пояснення щодо зміни підстав позову (вх. № 12571), в яких ТОВ "Наш Супермаркет" вважає, що прокурором заявлено позов з одних підстав (об'єкт нерухомості є самочинною будівлею; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил), однак суд першої інстанції задовольнив позов з інших підстав (об'єкт нерухомості збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, а тому є самочинно збудованим). Відповідач-1 зазначив, що в матеріалах справи відсутня заява про зміну чи доповнення підстав позову.

13.12.2016 відповідачем-1 надані додаткові пояснення (вх. № 12572), в яких правова позиція ТОВ "Наш Супермаркет" є незмінною. Відповідач-1 вважає, що прийняте у даній справі рішення порушує його конституційні права, як власника майна. Вважає, що право власності на майно набуте ним законно та на підставі відповідних дозвільних документів. Реконструйована будівля не є самочинною, а тому правові підстави для її знесення відсутні.

Позивач-1, відповідач-2 та третя особа відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 20.12.2016 не з'явились. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши у судовому засіданні прокурора, уповноважених представників позивача та відповідача-1, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет", м. Суми підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 846 від 31.07.2013 відповідач-1 - ТОВ "Наш Супермаркет" придбало у власність нерухоме майно - торгівельний ряд "Квіти" загальною площею 128,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1.

02.04.2014 між Сумською міською радою та ТОВ "Наш Супермаркет" був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0393 га, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Харківська 36/1. Даний договір було укладено строком до 18.12.2018 (категорія - землі житлової та громадської забудови) (том 1 аркуші справи 17-22).

Управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради своїм Висновком №150/11.01-17 від 28.11.2013 погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Наш Супермаркет" під розміщеним торгівельним рядом "Квіти" за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зазначаючи, що земельна ділянка за вказаною адресою розташована в межах червоних ліній вул. Харківська та відноситься до зони особливого режиму забудови. У цьому висновку також зазначено, що земельні ділянки та розташовані на них об'єкти, які існували до впровадження в дію Зонінгу, граничні розміри і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть використовуватись без визначення терміну їх приведення у відповідність до містобудівного регламенту, якщо вони не створюють загрози для життя, здоров'я людини, для оточуючого середовища, об'єктів культурної спадщини (том 1 аркуш справи 28).

ТОВ "Наш Супермаркет" здійснило реконструкцію даного об'єкту нерухомості, згідно проектної документації, отриманих містобудівних умов та обмежень, поданих та зареєстрованих Декларацій (том 1 аркуші справи 46-57), а саме:

- Декларація про початок виконання підготовчих робіт; "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (І черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 030141730029 від 23.06.2014;

- Декларація про початок виконання підготовчих робіт: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (II черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 030142860994 від 13.10.2014;

- Декларація про початок виконання будівельних робіт: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (І черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 083141920593 від 11.07.2014;

- Декларація про початок виконання будівельних робіт; "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (II черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 083142940848 від 21.10.2014;

- Декларація про готовність об'єкта до експлуатації: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (І черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 143142820395 від 09.10.2014;

- Декларація про готовність об'єкта до експлуатації: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (II черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 143150630469 від 04.03.2015.

20.03.2015 ТОВ "Наш Супермаркет" зареєструвало право власності на нерухоме майно та отримало Свідоцтво на право власності №59193814 на нежитлове приміщення загальною площею 256,9 кв.м. по вул. Харківська, 36/1 у місті Суми.

Прокурор міста Суми, посилаючись на необхідність захисту винятково державних інтересів, звернувся до господарського суду Сумської області із даним позовом про зобов'язання знести самовільну будівлю, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності.

В обґрунтування необхідності захисту державних інтересів прокурор у позовній заяві зазначив, що збудований відповідачем-1 об'єкт містобудування грубо порушує та не відповідає вимогам пункту 1.3. ДБН 2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів", відповідно до якого розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється, що у відповідності до статті 376 Цивільного кодексу України дає підстави вважати вищевказаний об'єкт самочинним будівництвом.

Також, прокурор вказав, що згідно листа Управління Державної автомобільної інспекції в Сумській області № 10/1628 від 20.03.2015 працівниками відділу ДАІ з обслуговування м. Суми спільно з представником департаменту містобудування та земельних відносин СМР 11.03.2015 проведено обстеження трьох ділянок вулично-дорожньої мережі по вул. Харківській у м. Суми, зокрема, на зупинці "СКД". Під час даного обстеження встановлено, що на зупинці громадського транспорту "СКД" розташовані дві капітальні споруди торговельно-побутового призначення зі спорудженим фундаментом, одна зі споруд має розміри 32,86 м у довжину та 5,5 м в ширину, а інша 22,7 м у довжину та 5,5 м в ширину (власник - ТОВ "Наш Супермаркет"). Також, даним обстеженням встановлено, що після розміщення вищевказаних споруд не був забезпечений нормативний трикутник видимості на перехресті вул. Харківської з вул. СКД. Споруди розміщені ближче ніж 10 метрів, а саме 5 метрів від проїзної частини вул. Харківська, але розміщення споруди торгівельно-побутового призначення ближче 10 м від краю проїзної частини вулиці забороняється. Таким чином, Управлінням Державної автомобільної інспекції в Сумській області під час обстеження встановлені порушення вимог п.п. 3.7.4, 3.3.1, 3.7.1 ДСТУ.

Прокурор також послався на те, що будь-якої інформації щодо погодження встановлення зазначеної споруди у відділі ДАІ та у департаменті містобудування і земельних відносин Сумської міської ради на час обстеження ТОВ "Наш Супермаркет" не надав, що є підставою вважати споруду на зупинці громадського транспорту "СКД" такою, що встановлена без погодження із Державтоінспекцією. Вказане є порушенням пункту 20 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету міністрів України за № 198 від 30.03.1994, яким передбачено, що у межах смуги відчуження автомобільних доріг; червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється, зокрема, розташовувати будь-які споруди або об'єктів без погодження з власниками автомобільних доріг та Державтоінспекцією.

Згідно Акту обстеження земельної ділянки вулично-шляхової мережі від 11.03.2015, на підставі наказу директора департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, створено тимчасову комісію по перевірці містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ТОВ "Наш Супермаркет" по вул. Харківська, 36/1 на реконструкцію торгівельного ряду "Квіти" № 130/22.01-15 від 01.10.2014 на предмет їх відповідності законодавству у сфері містобудівної діяльності, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до повідомлення Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради № 230/08.01-20 від 19.03.2015 у зв'язку з невиконанням замовником будівництва ТОВ "Наш Супермаркет" пункту 2.11, вказаних містобудівних умов та обмежень, стосовно розроблення схеми організації дорожнього руху (під'їзди, стоянки для автомобілів, які прибули до об'єкту), яка повинна бути виконана відповідно до вимог ГСТУ 218-03450778092-2002, та погоджена з відділом Держбудінспекції з обслуговування м. Суми, підпорядкованій УМВС України в Сумській області, згідно вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів", за результатами висновків комісії, викладених в акті від 16.03.2015, містобудівні умови та обмеження №130/22.01-15 від 01.10.2014 на реконструкцію торгівельного рядку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1 вважаються такими, що скасовані з 18.03.2015.

За вказаних вище підстав прокурор із посиланням на частину сьому статті 376 Цивільного кодексу України, просив господарський суд зобов'язати ТОВ "Наш Супермаркет" знести за власний рахунок самовільно збудовану капітальну споруду площею 256,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, а також визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії СТА № 744871 від 20.03.2015, зареєстроване відповідачем-2 - Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області.

Господарський суд Сумської області, перевіривши інформацію, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Сумського міського управління юстиції, встановив, що державну реєстрацію даної юридичної особи припинено з 16.05.2016 (номер запису 16321110011000313), без визначення правонаступника, а тому враховуючи роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (пункт 4.7), вирішив припинити провадження у справі на підставі пункту 6 частин першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимог до відповідача-2 - Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 20.03.2015 серії СТА № 744871, зареєстрованого Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області.

Рішення суду першої інстанції в цій частині відповідачем-1 в апеляційному порядку не оскаржується, але в силу положень частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Також, розглянувши дану справу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога прокурора міста Суми до відповідача-1 про зобов'язання знести за власний рахунок самовільно збудовану капітальну споруду площею 256,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції господарським судом за клопотанням прокурора було призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса. Висновки даної експертизи згідно статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України покладені в основу прийнятого рішення.

Так, з метою з'ясування питань, чи розташована спірна будівля (нежитлове приміщення) у межах червоних ліній вулиць і доріг по вул. Харківській у м. Суми, чи розташована ця будівля у межах переданої у користування земельної ділянки площею 0,0393 га, кадастровий номер 5910136300:05:007:0024, а також питань відповідності спірної будівлі вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та, у разі невідповідності, можливості перебудови даної будівлі для приведення її у відповідність до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва в межах переданої у користування першому відповідачу земельної ділянки, судом за клопотанням прокурора була призначена комплексна судова інженерно-технічна експертиза.

Відповідно до висновків судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 130/131 від 30.06.2016 (том 3 аркуші справи 81-108) за господарською справою № 920/905/15, експертом встановлено, що фактично будівлі та споруда за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, загальною площею 256,9 кв.м, розташовані в межах червоних ліній вулиць і доріг за даною адресою. Збудована будівля (нежитлове приміщення) загальною площею 256,9 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, розташована на площі 21,93 кв.м. за межами переданої у користування земельної ділянки площею 0,0393 га, кадастровий номер 5910136300:05:007:0024 по вул. Харківській, 36/1 у м. Суми. Будівлю (нежитлове приміщення) загальною площею 256,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1 та знаходиться поза межами переданої у користування земельної ділянки площею 0,0393 га, кадастровий номер 5910136300:05:007:0024 по вул. Харківській, 36/1 у м. Суми, неможливо перебудувати в існуючому будівельному об'ємі для приведення її у відповідність до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва в межах переданої у користування земельної ділянки площею 0,0393 га, кадастровий номер 5910136300:05:007:0024 по вул. Харківській, 36/1 у м. Суми. Будівля (нежитлове приміщення) загальною площею 256,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, не відповідає вимогам п.6.1.3 та п. 6.1.9 ДБН В.2.2-9-2009 "Будинки і споруди Громадські будинки та споруди. Основні положення" щодо улаштування тамбурів і пандусів на виходах із будинку та п. 6.3.9, п. 9.5.7 ДБН В.2.2-23-2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі" щодо улаштування протипожежних дверей, евакуаційного освітлення. Місце розташування не відповідає вимогам п. 1.3, п. 2.21 ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів", п. 3.13 ДБН 630-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", п. 4.6.3, п. 14.1.4 ДБН В.2.3-7:2015 "Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво". Також у висновку експерта зазначено, що відповісти на питання про можливість перебудови будівлі (нежитлового приміщення), загальною площею 256,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, для приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва в межах переданої у користування земельної ділянки площею 0,0393 га, кадастровий номер 5910136300:05:007:0024 по вул. Харківська, 36/1 у м. Суми, не видається за можливе, оскільки невідомо, які вихідні дані можуть бути покладені в розробку пакету проектної документації на будівництво об'єкту.

Враховуючи те, що проведеним експертним дослідженням встановлено знаходження збудованої будівлі (нежитлового приміщення) загальною площею 256,9 кв.м. (адреса: м. Суми, вул. Харківська, 36/1) на площі 21,93 кв.м. за межами переданої у користування першому відповідачу земельної ділянки площею 0,0393 га, кадастровий номер 5910136300:05:007:0024 по вул. Харківська, 36/1 у м. Суми, тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірна будівля збудована на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети (21,93 кв.м. суміжної земельної ділянки).

Ці обставини дали підстави суду першої інстанції вважати спірне нежитлове приміщення об'єктом самочинного будівництва.

Крім того, господарським судом встановлено, що згідно висновків проведеної в межах даної справи судової експертизи, спірне нежитлове приміщення є капітальною спорудою, а її перебудова в існуючому будівельному об'ємі для приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва в межах переданої у користування земельної ділянки є неможливою. Вказане мало наслідком висновок суду першої інстанції про те, що спірна споруда має ознаки самочинно збудованого об'єкта нерухомості відповідно до положень статті 376 Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога прокурора щодо знесення спірного об'єкту самочинного будівництва підлягає задоволенню.

Однак з даними висновками місцевого господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірних правовідносин та правову оцінку матеріалів справи в процесі повторного розгляду справи в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, колегія суддів дійшла до протилежного висновку, ніж суд першої інстанції, оскільки вважає, що правові підстави для задоволення позову в частині вимог до відповідача-1 про знесення спірного об'єкту нерухомості відсутні.

До такого висновку колегія суддів апеляційної інстанції дійшла враховуючи нижченаведені обґрунтування.

Відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, в зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що вимоги прокурора можуть бути мотивовані тільки публічним інтересом: порушенням містобудівних і інших норм, загрозою життю і здоров'ю громадян, спотворенням архітектурного ансамблю, тощо.

Як вже було зазначено вище, звертаючись до суду із даним позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта, прокурор послався на те, що спірне нерухоме майно порушує та не відповідає вимогам ДБН, оскільки розміщене та збудоване в межах червоних ліній вулиць. Також, в порушення вимог ДСТУ при розміщенні спірного об'єкта нерухомості не був забезпечений нормативний трикутник видимості на перехресті вул. Харківської з вул. СКД, і дана споруда розміщена ближче ніж 10 метрів від проїзної частини вул. Харківська, що забороняється. Споруда на зупинці громадського транспорту "СКД" є такою, що встановлена без погодження із Державтоінспекцією, що є порушенням пункту 20 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони. Замовником будівництва ТОВ "Наш Супермаркет" не виконано пункт 2.11. містобудівні умови та обмеження №130/22.01-15 від 01.10.2014 стосовно розроблення схеми організації дорожнього руху (під'їзди, стоянки для автомобілів, які прибули до об'єкту), та не погоджено її з відділом Держбудінспекції з обслуговування м. Суми.

Позов щодо знесення спірного нерухомого майна обґрунтовано прокурором також посиланням на статтю 121 пункт 2 Конституції України, статтю 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 16, 376 Цивільного кодексу України та статті 16, 17, 19, 21 Закону України "Про автомобільні дороги".

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Поняття "будівництво" включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва (частина третя статті 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", стаття 4 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Частиною сьомою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Правовий режим самочинно збудованої будівлі - це неможливість для неї бути об'єктом права власності.

У відповідності до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що в даному спірному випадку прокурором не доведено жодними належними та допустимими доказами обставини, які б вказували на неправомірність здійснення будівництва (реконструкції) спірного нерухомого майна.

Із матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно збудоване відповідачем-1 в процесі реконструкції об'єкта нерухомості - Торгівельного ряду "Квіти", яке є його законною власністю згідно договору купівлі-продажу № 846 від 31.07.2013.

Право користування земельною ділянкою загальною площею 0,0393 га, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська 36/1, випливає із Договору оренди 02.04.2014 (категорія - землі житлової та громадської забудови), який укладений між відповідачем-1 та Сумською міською радою.

Даний Договір оренди земельної ділянки не містить заборону будівництва.

Твердження прокурора про те, що спірний об'єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом спростовується наявністю в матеріалах справи усіх необхідних дозвільних документів, а саме: Декларації про початок виконання підготовчих робіт; "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (І черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 030141730029 від 23.06.2014; Декларації про початок виконання підготовчих робіт: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (II черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 030142860994 від 13.10.2014; Декларації про початок виконання будівельних робіт: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (І черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 083141920593 від 11.07.2014; Декларації про початок виконання будівельних робіт; "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (II черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 083142940848 від 21.10.2014; Декларації про готовність об'єкта до експлуатації: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (І черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 143142820395 від 09.10.2014; Декларації про готовність об'єкта до експлуатації: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (II черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1, зареєстрована за № СМ 143150630469 від 04.03.2015.

Крім того, доводи прокурора про належність спірного об'єкту нерухомого майна до самочинного будівництва спростовуються реєстрацією ТОВ "Наш Супермаркет" в установленому законом порядку права власності на спірне нежитлове приміщення та, відповідно, отриманням відповідачем-1 Свідоцтва про право власності №59193814 від 20.03.2015.

Таким чином, набуття права власності відповідачем-1 на спірний об'єкт нерухомості відбулось у встановлений законом спосіб та на підставі дозвільних документів, що подані до органу державного контролю за будівництвом.

Всі вищевказані Декларації, згідно яких відповідач-1 здійснив підготовчі будівельні роботи, реконструкцію об'єкту нерухомості та ввів його в експлуатацію, не скасовані та є чинними.

Окрім цього, колегія суддів приймає до уваги обґрунтовані доводи позивача про те, що станом на момент проведення реконструкції і на момент вирішення даної справи у суді першої інстанції, відсутній будь-який офіційний документ, який би встановлював наявність червоних ліній".

Відповідно до статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території визначають червоні лінії та лінії забудови.

У пункті 8 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що детальний план територій у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом міської ради.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що "План червоних ліній м. Суми" був розроблений у складі містобудівної документації "Розроблення плану червоних ліній" від 2013 року, який відноситься до містобудівної документації "Детальний план території центральної частини м. Суми", що затверджено рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2013 (до моменту початку реконструкції). Цим же рішенням припинено дію попереднього рішення про встановлення "червоних ліній". Однак таке рішення виконкому було скасовано виконавчим комітетом Сумської міської ради 15.04.2014 (рішення № 187) (до моменту початку реконструкції) (том 1 аркуші справи 243-246).

Отже, на момент початку та закінчення реконструкції не існувало будь-якого чинного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради по встановленню "червоних ліній, а тому порушення відповідачем-1 містобудівної документації відносно будівництва в межах червоних ліній матеріалами справи не підтверджується.

Вищезазначеним спростовуються аргументи прокурора та висновки суду першої інстанції про самочинність будівництва, що також може свідчити про неправильне застосування судом статті 376 Цивільного кодексу України до вказаних правовідносин.

Також, прокурором не доведено жодними належними та допустимими доказами, а матеріалами справи не підтверджується ані істотне відхилення при проведенні будівельних робіт від проекту, ані істотне порушення відповідачем-1 будівельних норм і правил, що у сукупності могло б бути підставами для його знесення.

За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України "Про будівельні норми" будівельні норми - це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Частиною першою статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

В матеріалах справи відсутні і прокурором не надані докази того, що відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю виносився припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а відповідачем-1 цей припис не був виконаний.

Отже, прокурором не підтверджено, що спірне нерухоме майно належить до об'єктів самочинного будівництва, а тому підстав для застосування правових наслідків самочинного будівництва, як знесення самочинно збудованого нерухомого майна, за даних обставин колегія суддів не вбачає.

Згідно з приписами статей 316-319, 328 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зміст права власності становлять три складові (стаття 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України).

З 11 вересня 1997 року в Україні набула чинності Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. У статті 1 першого протоколу до цієї Конвенції, зокрема, записано: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Наведені положення Конвенції проголошують абсолютну непорушність права власності фізичних та юридичних осіб, вільне здійснення ними правомочностей власника. Припускається можливість позбавлення власника права власності на майно, але лише в суспільних інтересах і лише за підставами, передбаченими законом або міжнародними документами.

Ці положення визнають право держави втручатися у використання власниками належного їм майна, але з метою контролю правомірності дій власників та виконання ними своїх обов'язків перед державою, суспільством.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції не проаналізував зазначені відповідачем-1 аргументи щодо порушення його конституційного права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю законно набутою власністю, попри те, що скаржник прямо посилався на це майже у кожних своїх письмових поясненнях.

Судом першої інстанції жодним чином не вмотивовано в чому саме позбавлення відповідача-1 права власності на реконструйований Торговельний ряд "Квіти" у спосіб його знесення, переслідує законну мету та має відбутись в інтересах суспільства.

Незважаючи на те, що прокурором не доведено жодними доказами наявність відхилення від проекту забудови об'єкта нерухомості та від вимог будівельних норм і правил, а також не представлено підтверджень порушення прав інших осіб та інтересів суспільства спірним об'єктом нерухомості, господарський суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про задоволення вимог прокурора та вирішив зобов'язати відповідача-1 його знести.

Також, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що Сумська міська рада, як власник земельної ділянки, на якій розташовано спірне нерухоме майно, не погоджується із вимогами прокурора про знесення спірного об'єкту нерухомого майна та вважає ці вимоги передчасними.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Згідно з частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, висновок судового експерта оцінюється господарським судом поряд з іншими доказами та не має заздалегідь встановленої сили. Тобто, висновок судового експерта не має більшої доказової сили, тому не превалює над іншими доказами у справі.

За встановлених у справі обставин в їх сукупності, висновок проведеної в межах даної справи судової експертизи щодо розташування будівлі (нежитлового приміщення) загальною площею 256,9 кв.м, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1, за межами переданої у користування земельної ділянки площею 0,0393 га, кадастровий номер 5910136300:05:007:0024 по вул. Харківській, 36/1 у м. Суми (на площі 21,93 кв.м.), колегією суддів відхиляється, оскільки не підтверджує належність спірного об'єкта нерухомості до самочинно збудованого у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України. Правові підстави для знесення спірного нерухомого майна в даному спірному випаду цим висновком експерта не підкріплені.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи прокурора є необґрунтованими.

Відтак, оскільки спірне реконструйоване приміщення введено в експлуатацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (І черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1 (зареєстрована за № СМ 143142820395 від 09.10.2014) та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації: "Реконструкція торгівельного ряду "Квіти" (II черга), м. Суми, вул. Харківська, 36/1 (зареєстрована за № СМ 143150630469 від 04.03.2015), з видачею на зазначене нерухоме майно свідоцтва на право власності та державну реєстрацію права власності за відповідачем-1, тому суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для знесення цього майна, а тому у позові прокурора в частині знесення спірного нерухомого майна відмовляє.

Відповідно до частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які прокурором не доведені, а висновки, що викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, тому прийняте у даній справі рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким у позові про знесення спірного нерухомого майна слід відмовити.

Висновки суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині вимог до відповідача-2 - Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 20.03.2015 серії СТА № 744871, зареєстрованого Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області, є правильними. Пункт 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України застосований судом вірно, з урахуванням роз'яснень, що містяться у пункті 4.7. Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а тому рішення суду в цій частині залишається без змін.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначені правила розподілу господарських витрат. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 10 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування або зміни рішення у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги відповідача-1, колегія суддів, з урахуванням зазначених процесуальних норм, вирішила провести новий розподіл судових витрат по справі.

Враховуючи вищенаведене, додаткове рішення господарського суду Сумської області від 19.09.2016 у справі № 920/905/15, яким з відповідача-1 стягнуто в доход Державного бюджету 1378 грн. 00 коп. судового збору, також не може бути залишеним в силі, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет", м. Суми задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 14.09.2016 у справі №920/905/15 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет" (40000, м. Суми, вул. Харківська, 36/1, код ЄДРПОУ 37655407) знести за власний рахунок самовільно збудовану капітальну споруду площею 256,9 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 0,0393 га за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 36/1 (кадастровий номер 5910136300:05:007:0024) скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 14.09.2016 у справі № 920/905/15 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет" на користь Прокуратури Сумської області 10164 грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи скасувати.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Додаткове рішення господарського суду Сумської області від 19.09.2016 у справі № 920/905/15 скасувати.

Стягнути з Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 79, код ЄДРПОУ 03527891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Супермаркет" (40000, м. Суми, вул. Харківська, 36/1, код ЄДРПОУ 37655407) 1515,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.