Ухвала

від 27.12.2016 по справі 923/1324/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

27 грудня 2016 року Справа № 923/1324/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м. Херсон

до: Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської районної державної адміністрації, Херсонська область, смт. Велика Лепетиха

про стягнення 5182,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 2125 від 28.12.2015 р.;

від відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

Позивач (Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м. Херсон, код ЄДРПОУ 21560766) звернувся з позовом до відповідача (Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської районної державної адміністрації, смт. Велика Лепетиха) про стягнення 5182 грн. 45 коп. боргу за телекомунікаційні послуги, надані у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. пільговій категорії абонентів, що проживають на території Великолепетиського району, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок надходжень (субвенцій) з Державного бюджету.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату і місце вирішення спору, що підтверджується повідомленням Укрпошти форми 119 про одержання ним 13.12.2016 р. ухвали про порушення справи, явку представника на виклик суду для участі в судовому засіданні не забезпечив, правом надання письмового відзиву не скористався, поважність причин, що унеможливили виконання вимог ухвали не повідомив і належними доказами не довів.

Судом встановлено, що Управління соціального захисту населення Великолепетиської районної державної адміністрації, будучи її виконавчим органом, здійснює керівництво у сфері соціального забезпечення населення та соціального захисту інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних, а також малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку держави, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на встановлені законодавством пільги окремим категоріям громадян проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 256. від 04.03.2002р. Цей Порядком визначає, у відповідності до ст.102 Бюджетного кодексу України, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг населенню на оплату пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету. Згідно з п.3 цього Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у відповідному бюджеті на такі цілі.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.1 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ст.5 Закону України "Про охорону дитинства", витрати, які понесені підприємством зв'язку в результаті надання послуг на пільгових умовах, підлягають компенсації за рахунок коштів державного бюджету. Вказаними нормами законодавства встановлений порядок та обов'язок відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, здійснювати компенсаційні виплати позивачу за надані державою пільги з користування послугами зв'язку для пільгових категорій громадян.

Публічно-правові спори вирішуються адміністративними судами України.

Відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції» є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зокрема, у відповідності до положень ст.3, ч.1 та ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У п.2 та п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що за приписами ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також, інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги ст.ст. 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст.1 ГПК України , а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, суд виходить з визначень, наведених у ст.3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, саме спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За таких обставин, між сторонами, за наявності заборгованості у вказаній сумі, виникли правовідносини, які за своїм характером витікають з адміністративних та є публічно-правовими, а тому даний спір не є господарським.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, в разі припинення провадження у справі, крім випадків відмови позивача від позову. Проте, відповідне клопотання позивачем не подано, хоча судом його представнику був роз'яснений порядок повернення судового збору з Державного бюджету.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Припинити провадження у справі.

Суддя Н.О. Задорожна