Рішення

від 07.12.2016 по справі 466/2108/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2108/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Дмитришин Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської Ради, ОСОБА_2 про скасування ухвали Львівської міської Ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи Львівської міської Ради про заборону в користуванні земельною ділянкою ,відновлення хвіртки, зобов"язання не чинити перешкоди у встановленні межевих стовпців -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить скасувати ухвалу Львівської міської Ради від 23.10.2014 р. №3962 та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки пл.. 0,0123 га від 09.12.2014 р. ,укладеного між Львівською міською радою та ОСОБА_2 ,покликаючись на те, що він відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.02.2007 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.09.2010 року є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Земельна ділянка, яка закріплена за даним будинковолодінням площею 764 кв.м рішенням виконкому Львівської міської ради №797 від 14.07.1959 року була розділена між трьома співвласниками відповідно до ухвали народного суду Шевченківського району м. Львова від 15.04.1065 року. Проїзд між будинками № 19 та № 21 по вулиці Топольній у м. Львові загальною площею 0,0123 га передано в оренду ОСОБА_2, що підтверджується договором оренди від 9 грудня 2014 року, укладеного між Львівською міською радою та ОСОБА_2, про який позивачу стало відомо при розгляді справи 466/2108/15-ц. Договір укладений на підставі ухвали Львівської міської ради від 23.10.2014 року № 3962.

До частини будинковолодіння, належної позивачу , відсутній будь-який заїзд, крім існуючого - переданого у оренду ОСОБА_2 і відсутня можливість влаштування іншого доїзду, оскільки земельна ділянка, якою позивач користується, з усіх сторін межує із земельними ділянками суміжних землекористувачів. Позивач вважає, що відсутність доступу до його квартири у будинку з вулиці суперечить змісту здійснення права власності, оскільки позбавляє власника права користування та розпорядження своєю власністю, окрім цього позбавляє можливості не тільки проходу, але й під'їзду до квартири карети швидкої допомоги та пожежної машини, що є неприпустимим порушенням чинного законодавства.

Крім того, по території спільного заїзду прокладені комунікації, а саме газопровід, телекабель, до яких повинен бути доступ для утримання їх в належному стані.

тАким чином позивач вважає, що зміст договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ОСОБА_2 щодо спірної земельної ділянки суперечить нормам цивільного законодавства та порушує права власника квартири АДРЕСА_2 а тому є всі підстави для визнання протиправною ухвали Львівської міської ради від 13.05.2013 року № 2378 та визнання його недійсним договору оренди.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та дали пояснення, аналогічні змісту позову .

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги по первісному позову заперечив та звернувся до суду із зустрічним позовом,у якому просить заборонити ОСОБА_1 користуватися орендованою земельною ділянкою , зобов"язати відновити при цьому хвіртку з безпосереднім виходом на вул..Топольну 19 відповідно до технічної документації, не чинити перешкоди у встановленні за кошти позивача на орендованій ділянці зі сторони будинку №19 межевих стовпців з натягнутою між ними сіткою.

Представник відповідача - Львівської міської Ради позовні вимоги ОСОБА_1 заперечила та пояснила, що правових підстав для визнання договору оренди земельної ділянки немає .

Заслухавши доводи сторін,вивчивши матеріали справи,суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних мотивів.

Згідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Таким чином, за договором оренди орендодавець надає орендарю право володіння та користування його земельною ділянкою за плату на визначений строк. Спірна земельна ділянка, що є об'єктом оренди за Договором оренди, фактично перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_2 Зміст договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ОСОБА_2 щодо спірної земельної ділянки суперечить нормам цивільного законодавства та порушує права власника квартири АДРЕСА_2 а тому є всі підстави для визнання протиправною ухвали Львівської міської ради від 13.05.2013 року № 2378 та визнання його недійсним договору оренди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.02.2007 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.09.2010 року є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Земельна ділянка, яка закріплена за даним будинковолодінням площею 764 кв.м рішенням виконкому Львівської міської ради №797 від 14.07.1959 року була розділена між трьома співвласниками відповідно до ухвали народного суду Шевченківського району м. Львова від 15.04.1065 року.

ОСОБА_2 є власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3

Для мешканців вищезазначеного будинку на АДРЕСА_3 влаштовано єдино можливий проїзд і прохід між будинками НОМЕР_2 за рахунок земель житлової забудови, будь-якого іншого проходу чи проїзду до будинку немає.

Для мешканців будинку АДРЕСА_1

9 грудня 2014 року між Львівською міською радою та позивачем укладений договір оренди землі № Ш-3277 на підставі ухвали Львівської міської ради № 3962 від 23.10.2014 року "Про затвердження гр.ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1". Відповідно до акту приймання-передачі об'єкту оренди від 9 грудня 2014 року орендодавець - Львівська міська рада передала, а орендар- позивач по справі прийняв в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0123 га за адресою: АДРЕСА_1 У п.2 ухвали Львівської міської ради від 23.10.2014 року № 3962 вказується про передач)' ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0123 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 5 років для влаштування заїзду до будинку АДРЕСА_3

Позивач ОСОБА_2 сплачує за вказаним договором орендну плату.

Згідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5,6 ст. 203 цього Кодексу

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. За договором оренди орендодавець надає орендарю право володіння та користування його земельною ділянкою за плату на визначений строк.

Покликання позивача ОСОБА_4 на те, що при укладенні оскаржуваного договору не було враховано його право на доїзд до земельної ділянки спростовано у судовому засіданні матеріалами справи, зокрема поданими планами земельних ділянок будинковолодінь АДРЕСА_1 з яких вбачається, що для мешканців будинку АДРЕСА_1

Окрім цього, до укладення договору оренди спірної земельної ділянки відділом Держземагенства у м.Львові Львівської області встановлені обмеження для орендаря ОСОБА_2, які не допускають використання наданої в оренду земельної ділянки поза її призначенням . У зазначеному Переліку обмежень, зокрема, передбачено забезпечення з боку орендаря цілодобового доступу до існуючих на території ділянки інженерних мереж для їх ремонту, обслуговування, надання доступу для прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв"язку, трубопроводів та інших комунікацій до сусідніх земельних ділянок. Наявність такого Переліку обмежень, який передував укладенню договору оренди , спростовують покликання позивача ОСОБА_1 про те, що оскаржуваним договором не передбачений доступ відповідних служб ,які обслуговують інженерні комунікації , до таких .

Таким чином, підстав для скасування ухвали Львівської міської Ради від 23.10.2014 р. №3962 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки пл.. 0,0123 га від 09.12.2014 р. ,укладеного між Львівською міською радою та ОСОБА_2, на переконання суду, немає.

Позов ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Для мешканців вищезазначеного будинку на АДРЕСА_3 влаштовано єдино можливий проїзд і прохід між будинками НОМЕР_2 за рахунок земель житлової забудови, будь-якого іншого проходу чи проїзду до будинку немає, що вбачається із матеріалів інвентаризаційної справи ,наданої ЛОКП „БТІ та ЕО" .

9 грудня 2014 року між Львівською міською радою та позивачем укладений договір оренди землі № Ш-3277 на підставі ухвали Львівської міської ради № 3962 від 23.10.2014 року "Про затвердження гр.ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_4". Відповідно до акту приймання-передачі об'єкту оренди від 9 грудня 2014 року орендодавець - Львівська міська рада передала, а орендар - позивач по справі прийняв в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0123 га за адресою: АДРЕСА_2).ОСОБА_2 сплачує оренду земельної ділянки.

Як ствердив у судовому засіданні позивач, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, та її не заперечує відповідач, останній перешкоджає позивачу у використанні за належністю орендованої земельної ділянки, а саме - для доїзду до будинковолодіння,загромаджуючи її або перешкоджаючи проїзду по ній ОСОБА_2 .

Згідно ст.. 93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження певної діяльності.

Згідно змісту ст..103 ЗКУ землекористувачі та власники земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх призначення,при яких власника,землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій спрямованих на забезпечення прав на землю кожного із них.

Відтак, відповідач ОСОБА_1 чинить перешкоди позивачу у користуванні орендованою ним земельною ділянкою, а тому в цій частині вимоги позивача суд вважає обґрунтованими ,підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимоги про заборону ОСОБА_1 користуватися орендованою земельною ділянкою , зобов"язати відновити хвіртку з виходом на вул..Топольну 19 відповідно до технічної документації, не чинити перешкоди у встановленні за кошти позивача на орендованій ділянці зі сторони будинку №19 межевих стовпців з натягнутою між ними сіткою,такі до задоволення не підлягають, оскільки є способом захисту, який не передбачений чинним законодавством.

Керуючись ст..ст. 10,62,213-215, 218,209 ЦПК України, ст..ст. 93,103,105-108 ЗК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської Ради , ОСОБА_2 про скасування ухвали Львівської міської Ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою пл.. 0,0123 га за адресою: АДРЕСА_4 ,яка надана в оренду на підставі договору оренди ,укладеного Львівською міською Радою та ОСОБА_2 09.12.2014 р. на строк дії договору оренди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом десяти днів.

Суддя Г. Б. Білінська