Ухвала

від 11.11.2019 по справі 466/2108/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 466/2108/15-ц

провадження № 61-22345св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,

відповідач за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - Львівська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2016 року у складі судді Білінської Г. Б. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М, Цяцяка Р. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся із позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_4 про скасування рішення Львівської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Львівська міська рада, про заборону у користуванні земельною ділянкою, відновлення хвіртки, зобов`язання не чинити перешкоди у встановленні межових стовпців.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2016 року цивільну справу № 466/637/16 за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, ОСОБА_4 про скасування ухвали Львівської міської ради від 23 жовтня 2014 року № 3962 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки об`єднано в одне провадження із цивільною справою № 466/2108/15 позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - Львівська міська рада, про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, та присвоєно номер № 466/2108/15.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2016 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0123 га за адресою: АДРЕСА_1 (між будинками в„– 19 та в„– 21) , яка надана в оренду на підставі договору оренди, укладеного Львівською міською радою та ОСОБА_4 09 грудня 2014 року на строк дії договору оренди.

Аргументи учасників справи

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове, який первісний позов задовольнити повністю та відмовити у задоволенні зустрічного позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У липні 2017 року ОСОБА_4 надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін.

У липні 2017 року Львівська міська рада через представника ОСОБА_5 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржені рішення залишити без змін.

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся із заявою, в якій вказує про те, що протиправні дії ОСОБА_3 підтверджуються копією заяви в управління поліції та відповіддю управління поліції.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Рух справи

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі міститься клопотання ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, то у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Керуючись статтями 7, 33, 34, 260, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні відмовити.

Справу № 466/2108/15-ц призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков