Постанова

від 21.12.2016 по справі 805/3055/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 р. Справа № 805/3055/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2016 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, у якій з урахуванням уточнень надісланих на адресу суду 29 вересня 2016 року просило суд:

- визнати протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (Шахтарське відділення) Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу у розмірі 281 188,72 грн.

- зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію (Шахтарське відділення) Головного управління ДФС у Донецькій області списати безнадійній податковий борг Приватного акціонерного товариства ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу у розмірі 281 188,72 грн.

- зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію (Шахтарське відділення) Головного управління ДФС у Донецькій області направити кошти, зараховані в рахунок погашення безнадійного податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 14.07.2016 року № НОМЕР_1, на сплату поточних зобов'язань відповідно до призначення платежу.

Позивач зазначив, що ним до відповідача була направлена заява № 05-2360 від 28.07.2016 року про списання безнадійної податкової заборгованості, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин. Податковий орган листом відмовив у задоволені вказаної заяви, оскільки ПРАТ ДТЕК ОСОБА_1 ОСОБА_1 Донбасу не виконало підстави, які викладені у п.101.2 ст. 101 Податкового кодексу України.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заперечення проти позову, у яких зазначив, що відмовляючи визнати податковий борг безнадійним та списати його контролюючий орган діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Донбасу» зареєстроване в якості юридичної особи 02.10.1996року, включене до ЄДРПОУ за номером 05508186. Знаходиться на обліку платників податків в Слов'янській об'єднані державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що не є спірним в даній справі.

Відповідач - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, судом встановлено наступне.

Позивачем до податкового органу були подані податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2014 року № 906448312, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 06.11.2014 року у загальному розмірі 1 405 943,64 грн. з граничним строком сплати до 19.11.2014 року. Податкові зобов'язання було сплачено з порушенням граничних строків сплати, платіжним дорученням № НОМЕР_5 від 30.03.2016 року, № НОМЕР_6 від 28.04.2016 року, № НОМЕР_7 від 19.05.2016 року внаслідок чого нараховано штрафні санкції у розмірі 281 188,72 грн.

Контролюючим органом відповідно до акта перевірки від 29.06.2016 року № 50/05-27/05508186 про результати камеральної перевірки про дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 14.07.2016 року на суму 191 777, 77 грн. та податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_8 на суму 89 470,95 грн.

28.07.2016 року позивач звернувся до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (Шахтарське відділення) Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою, в якій просив провести списання безнадійного податкового боргу ПРАТ ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу , яка утворилась в результаті порушення терміну сплати грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 281 188,72 грн.

До вказаної заяви позивачем додано сертифікат (висновок) № 2886/05-4 від 05.09.2014 року про настання обставин непереборної сили, в якому зазначено, що відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст.100 Податкового кодексу України Донецька торгово-промислова палата засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 14 квітня 2014 року ПРАТ ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Однак, листом від 04.08.2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області відмовлено у списанні безнадійного податкового боргу.

Не погоджуючись із даною відмовою податкового органу у списанні безнадійного податкового боргу позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно;6) розсудливо;7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено що спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу виходячи з наступного.

Зазначені правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин, далі ПК України) та Законом № 1669-VІІ.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пп.14.1.175 п. 14.1ст.14 Податкового кодексу України до Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем не сплачувались штрафні санкції за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та наявність у відповідача узгодженого податкового боргу підтверджено обліковою карткою платника податку, загальна сума заборгованості всього складає 281 188,72 грн.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом України № 1669-VIІ від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» . Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» .

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Добропілля Донецької області.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території - у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, на нього розповсюджується дія вказаного закону.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669-VII, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З матеріалів справи видно, що позивач звертався до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та отримав відповідні сертифікати.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п. 14. 1.11 п.14.1 ст. 14, ст.101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1844/24376. (далі - Порядок № 577).

Відповідно до п. 14.1.11 п. 4.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно ст. 101 ПК України та Порядку № 577, документом-підставою для прийняття керівником(заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), є відповідний сертифікат(висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 Кодексу.

Відповідно до пп. 101.1, 101.2.4 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, в тому числі податковий боргу платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пунктом 101.5 ст. 101 ПК України, передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У розділі ІІІ вказаного Порядку №577 зазначено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вважається день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили. Документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин є Сертифікат (висновок) Торгово - промислової палати України.

Згідно п.4.1. Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Як було вказано вище, на виконання зазначених приписів позивач звернувся до податкового органу із заявою про списання податкового боргу та додав до неї відповідні сертифікати ТПП якими засвідчено настання обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) щодо обов'язку ПРАТ ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу , які стосуються

Таким чином, позивач надав контролюючому органу належні докази настання форс-мажорних обставин для списання безнадійного податкового боргу, визначені статтею 101 Податкового кодексу України.

Тобто, у відповідності до статті 101 Податкового кодексу України, з урахуванням поданої 22 серпня 2016 року позивачем заяви про списання податкового боргу, податковий борг відповідно до статті 101 підлягає списанню.

Крім того, вищезазначені вище обставини неодноразово були встановлені в рішеннях судів, що набрали чинності.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Крім того, суд вважає за необхідне, при вирішені цього спору застосувати положення статті 11 КАС України в частині виходу за межі позовних вимог та зазначає про наступне.

Так, згідно частини другої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наданим Верховним Судом України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до п.3 Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Слід зазначити, що предметом розгляду однієї з позовним вимог позивача, є зобов'язання відповідача списати безнадійний податковий борг. При цьому, позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання списати податковий борг, а не прийняти рішення щодо списання вищевказаного податкового боргу.

Отже, позивачем доведено його право на списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки в розумінні статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" позивач має всі відповідні докази настання таких обставин, з огляду на що, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ПРАТ ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу у повному обсязі.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС України суд присуджує Приватному акціонерному товариству ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу судові витрати у сумі 5595,38 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

- визнати протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (Шахтарське відділення) Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу у розмірі 281 188,72 грн.

- зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію (Шахтарське відділення) Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу у розмірі 281 188,72 грн.

- зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію (Шахтарське відділення) Головного управління ДФС у Донецькій області направити кошти, зараховані в рахунок погашення безнадійного податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 14.07.2016 року № НОМЕР_1, на сплату поточних зобов'язань відповідно до призначення платежу.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу» судовий збір в сумі 5 595 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 38 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38660601).

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.