Постанова

від 27.12.2016 по справі 826/25029/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2016 року                     № 826/25029/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст Лтд»

до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві

провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Московський міст Лтд» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, в якому просить, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог:

1.          Визнати протиправними дії ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору № 060720121 про визнання електронних документів від 06.07.2012 р., укладеного між ТОВ «Московський міст Лтд» та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві.

2.          Визнати протиправною відмову ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві у прийнятті та реєстрації податкової декларації ТОВ «Московський міст Лтд» з податку на додану вартість за серпень 2015 року із додатками та податкової декларації ТОВ «Московський міст Лтд» з податку на додану вартість за вересень 2015 року із додатками.

3.          Вважати прийнятими та зареєстрованими податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Московський міст Лтд» за серпень 2015 року із додатками 17 вересня 2015 року о 12:58:55, податкову декларацію ТОВ «Московський міст Лтд» з податку на додану вартість за вересень 2015 року із додатками 20 жовтня 2015 року о 11:15:53.

4.          Визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкових накладних № 1 від 30.09.2015 р., № 2 від 30.09.2015 р., № 3 від 30.09.2015 р., наданих ТОВ «Московський міст Лтд».

5.          Вважати прийнятими за зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних надані ТОВ «Московський міст Лтд» ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкові накладні: № 1 від 30.09.2015 р. – датою 01.10.2015 р., № 2 від 30.09.2015 р. – датою 01.10.2015 р., № 3 від 30.09.2015 р. – датою 01.10.2015 р.

6.          Визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкових накладних № 1 від 31.10.2015 р., № 2 від 31.10.2015 р., № 1 від 30.11.2015 р., № 2 від 30.11.2015 р., наданих ТОВ «Московський міст Лтд».

7.          Вважати прийнятими та зареєстрованими у Єдиному держаному реєстрі податкових накладних надані ТОВ «Московський міст Лтд» ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкові накладні: № 1 від 31.10.2015 р. – датою 12.11.2015 р., № 2 від 31.10.2015 р. – датою 12.11.2015 р., № 1 від 30.11.2015 р.- датою 15.12.2015 р., № 2 від 30.11.2015 р. – датою 15.12.2015 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.03.2016 р. провадження в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" договір №14122015 про визнання електронних документів від 14.12.2015р., внести відповідний запис про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" договору № 14122015 про визнання електронних документів від 14.12.2015р. до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві та видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" один примірних договору № 14122015 про визнання електронних документів від 14.12.2015р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві", закрито.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, що стало підставою для неприйняття відповідачем податкової звітності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в запереченнях на позов.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Між ДПІ у Деснянському районі м. Києва та ТОВ «Московський міст Лтд» укладено договір № 060720121 від 06.07.2012 р. про визнання електронних документів.

Предметом вказаного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі -ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

У розділі 6 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до наявних в матеріалах справи посилених сертифікатів відкритих ключів ТОВ «Московський міст Лтд», останні є чинними та діють до 06.07.2017 р.

Позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку було подано до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві наступну податкову звітність: 17.09.2015 р. – податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 р., 30.09.2015 р. – податкові накладні № 1, № 2 та № 3, 20.10.2015 р. – податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015 р.

Однак, згідно квитанцій: № 1 від 17.09.2015 р., № 1 від 01.10.2015 р., № 1 від 01.10.2015 р., № 1 від 01.10.2015 р., № 1 від 20.10.2015 р. податкові декларації з ПДВ за серпень та вересень 2015 р. та податкові накладні №№ 1, 2, 3 не були прийняті з огляду на те, що «для платника податку не укладено договір про визнання електронних документів».

Як вбачається із заяви про зміну позовних вимог, після подачі позовної заяви до Окружного адміністративного суду м.Києва позивачем було в електронній формі направлено до ДПІ 31.10.2015 р. податкові накладні № 1 та № 2; 30.11.2015 р. податкові накладні № 1 та № 2, які не були прийняті, а у графі «Виявлені помилки» вказаних квитанцій зазначено: Порушено вимоги Інструкції, а саме: для платника ЄДРПОУ: 30472307. Можливо розірвано/не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 46.5 статті 46 та пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Під обов`язковими реквізитами в силу приписів пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України розуміється інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України).

Передбачений статтею 48 Податкового кодексу України перелік обов`язкових реквізитів декларації є вичерпним.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14 жовтня 2014 р. за N 1267/26044 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Визначена вказаним нормативно-правовим актом форма декларації містить у собі усі визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити, а також передбачає заповнення такого додаткового реквізиту як місцезнаходження (місце проживання) платника податків – рядок 6 «податкова адреса платника податків».

Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з приписами пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (пункт 49.10 статті 49 Податкового кодексу України).

Цією ж статтею передбачено, що у випадку подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Як встановлено судом, подані позивачем звітні документи складені за формою, що затверджена наказом Міністерством доходів і зборів України від 13.11.2013 р. N 678, усі визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України відповідають обов'язковим реквізитам.

Так, в рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2015 р. та в податкових накладних № 1 від 30.09.2015 р., № 2 від 30.09.2015 р., № 3 від 30.09.2015 р., № 1 від 31.10.2015 р., № 2 від 31.10.2015 р., № 1 від 30.11.2015 р., № 2 від 30.11.2015 р. зазначено податкову адресу: 02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Попудренка, буд. 52, кім. 817, що відповідає адресі, визначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ТОВ «Московський міст Лтд», виданого станом на 09.10.2015 р. Згідно цього ж Витягу відомості про юридичну особу є підтвердженими.

Однак, листом від 28.12.2015 р. № 11781/10/26-52-08-02-23 відповідач повідомив позивача про те, що 14.09.2015 р. до відділу реєстрації та обліку платників від оперативного управління ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві надійшла довідка про місцезнаходження платників податків (ф.№ 2) з повідомленням про те, що місцезнаходження платника податків не встановлено та підприємству було встановлено стан « 9» і відправлено лист про розірвання електронного договору № 060720121 (від 14.09.2015 р. № 8788/10/26-52-11-02-22). Також повідомлено, що ТОВ «Московський міст Лтд» з 23.09.2015 р. перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві в « 0» стані як платник за основним місцем обліку, а тому для подачі звітності в електронному вигляді позивачу необхідно надіслати до контролюючого органу новий договір про визнання електронних документів оформлений належним чином.

В обґрунтування правомірності своїх дій, відповідач посилається на довідку про встановлення місцезнаходження платника податків № 1356 від 14.09.2015 р., відповідно до якої місцезнаходження платника податків не встановлено.

Однак, суд не може погодитися із відповідачем з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження господарських виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Правовідносини щодо проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; (далі - Порядок №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За приписами пункту 4 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Безумовними підставами для проведення зустрічної звірки, у відповідності до вищезазначених норм, є необхідність зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання по господарським операціям, за наявності сумнівів стосовно факту здійснення таких операцій. При цьому, визначено процедуру проведення такої звірки, а саме наявності обов'язкового письмового запиту податкового органу, яким здійснюється основна перевірка суб'єкта господарювання, щодо перевірки його контрагента, за виключенням коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби.

Відповідачем не надано суду доказів наявності законних підстав для проведення зустрічної звірки.

В порушення вимог чинного законодавства податковим органом не складено акту про неможливість проведення зустрічної звірки, отримання якого передує проведенню зустрічної звірки.

Крім того, пунктом 7 Порядку №1232 та п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р № 236 (надалі Методичні рекомендації), передбачено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано та не надано суду доказів, на підтвердження того, що податковим органом було надіслано повідомлення позивачу про надання документів для проведення зустрічної звірки. Відповідачем також не надано суду Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Московський міст Лтд».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.10.2015 р. станом на 09.10.2015 р., зазначено, що статус відомостей про юридичну особу ТОВ «Московський міст Лтд» - відомості підтверджено.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України).

Отже, встановлення факту відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання до податкового органу податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, і не може бути передумовою для невизнання податкової декларації платника.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в силу приписів статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають виключно реквізити, що передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, і лише заповнення платником податків реквізитів декларації з порушенням вимог цих підпунктів є підставою для відмови у прийнятті декларації.

Враховуючи, що під час перевірки поданої ТОВ «Московський міст Лтд» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2015 року, податкових накладних від 30.09.2015 р. №№ 1, 2, 3, від № 1 від 31.10.2015 р., № 2 від 31.10.2015 р., № 1 від 30.11.2015 р., № 2 від 30.11.2015 р. відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що розірвання в односторонньому порядку договору № 060720121 про визнання електронних документів від 06.07.2012 р., укладеного між ТОВ «Московський міст Лтд» та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві та відмова у прийнятті поданих позивачем декларацій та податкових накладних є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.

Відповідно до пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів та неприйняття поданої позивачем податкової звітності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, задоволення судом позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Деснянському районі ГУ ДСФ у м.Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору № 060720121 про визнання електронних документів від 06.07.2012 р., укладеного між ТОВ «Московський міст Лтд» та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, та відмови у прийнятті декларацій та податкових накладних означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника податків, а його податкові звітні документи вважаються поданими у день їх фактичного отримання органом державної податкової служби.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку встановлення порушення прав позивача, суд повинен задовольнити позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано достатні докази, які свідчать, що розірвання в односторонньому порядку договору № 060720121 про визнання електронних документів від 06.07.2012 р. та відмова у прийнятті вказаних декларацій та податкових накладних здійснена в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню повністю.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст Лтд» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору № 060720121 про визнання електронних документів від 06.07.2012 р., укладеного між ТОВ «Московський міст Лтд» та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві.

3. Визнати протиправною відмову ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві у прийнятті та реєстрації податкової декларації ТОВ «Московський міст Лтд» з податку на додану вартість за серпень 2015 року із додатками та податкової декларації ТОВ «Московський міст Лтд» з податку на додану вартість за вересень 2015 року із додатками.

4. Вважати прийнятими та зареєстрованими податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Московський міст Лтд» за серпень 2015 року із додатками 17 вересня 2015 року о 12:58:55, податкову декларацію ТОВ «Московський міст Лтд» з податку на додану вартість за вересень 2015 року із додатками 20 жовтня 2015 року о 11:15:53.

5. Визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкових накладних № 1 від 30.09.2015 р., № 2 від 30.09.2015 р., № 3 від 30.09.2015 р., наданих ТОВ «Московський міст Лтд».

6. Вважати прийнятими за зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних надані ТОВ «Московський міст Лтд» ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкові накладні: № 1 від 30.09.2015 р. – датою 01.10.2015 р., № 2 від 30.09.2015 р. – датою 01.10.2015 р., № 3 від 30.09.2015 р. – датою 01.10.2015 р.

7. Визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкових накладних № 1 від 31.10.2015 р., № 2 від 31.10.2015 р., № 1 від 30.11.2015 р., № 2 від 30.11.2015 р., наданих ТОВ «Московський міст Лтд».

8. Вважати прийнятими та зареєстрованими у Єдиному держаному реєстрі податкових накладних надані ТОВ «Московський міст Лтд» ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві податкові накладні: № 1 від 31.10.2015 р. – датою 12.11.2015 р., № 2 від 31.10.2015 р. – датою 12.11.2015 р., № 1 від 30.11.2015 р. - датою 15.12.2015 р., № 2 від 30.11.2015 р. – датою 15.12.2015 р.

9. Судові витрати в сумі 8 846,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст Лтд» за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           І.О. Іщук