Ухвала

від 28.12.2016 по справі 826/13204/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            28 грудня 2016 року                                             м. Київ                                                         К/800/15222/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі №826/13204/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНМ Студія» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-   встановив :                      ТОВ «КНМ Студія» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2015 року №0000162205, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99500,00 грн., у тому числі                     79600,00 грн. за основним платежем та 19900,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної виїзної перевірки від 27 січня 2015 року №27/26-57-22-04/38590854, щодо порушення ТОВ «КНМ Студія»                      п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ «КОМПАНІЯ «АСТІЛОН» у серпні 2014 року технічних послуг із забезпечення відеоапаратурою для виробництва трьох випусків телевізійної програми під назвою «Караоке на майдані», з огляду на непідтвердження реального характеру вчинених операцій.   Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві посилалась на анулювання 19 листопада 2014 року реєстрації ТОВ «КОМПАНІЯ «АСТІЛОН» як платника податку на додану вартість, а також відсутність в останнього технічних можливостей для надання розглядуваних послуг. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада                   2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, позовні вимоги задоволено.           Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.           Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди врахували долучені позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме акти приймання-здачі виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.           При цьому, судові інстанції встановили, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «КОМПАНІЯ «АСТІЛОН» анульовано після виконання спірних господарських операцій, що саме собою не позбавляє правового значення виданих ним податкових накладних у той час, коли контрагент мав відповідний статус.             Власне ж відсутність трудових чи виробничих ресурсів не виключає можливості реального виконання ТОВ «КОМПАНІЯ «АСТІЛОН» господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди ТОВ «КНМ Студія», оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, основні та транспортні засоби можуть перебувати в контрагента на праві оренди або лізингу. Крім того, як з'ясовано судами, відповідачем не доведено шляхом подання належних доказів факту відсутності в ТОВ «КОМПАНІЯ «АСТІЛОН» необхідних технічних засобів для виконання договірних зобов'язань.           Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм матеріального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору. Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм. Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та правовим висновкам Верховного Суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.    Згідно з частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі №826/13204/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНМ Студія» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених                          статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                             Н.Є. Маринчак