Провадження № 2/229/1147/2016
ЄУН 229/2605/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2016 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Рагозіної С.О.,
за участю секретаря судового засідання Пантелєєвої Є.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Дружківки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Жоржовіча до Третьої донецької державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Третьої донецької державної нотаріальної контори про визнання постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії. Вказав, що 29 жовтня 2009 року помер його батько ОСОБА_5. 14 грудня 2009 року позивач подав до Третьої донецької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка складається з квартири АДРЕСА_1, на яку померлий склав заповіт на ім'я позивача, та грошових внесків на рахунках № 07900041, № 07900042, № 91551/5610, № 91551/5611 в Пролетарському відділенні Ощадбанку України м. Донецька №5404,. До складу спадщини, що не охоплена заповітом, також належать грошові внески, що знаходяться у відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку №5404/0175:
- на рахунку СГз-15 в сумі 32000 грн.;
- на рахунку №14827 в сумі 6828,40 грн.;
- на рахунку №91551/1506 в сумі 5356,05 грн.
Згідно зі ст. 1241 ЦК України на обов'язкову частку спадкового майна має право дружина померлого ОСОБА_3, яка досягла пенсійного віку.
15 березня 2010 року до Третьої донецької державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини, використовуючи своє право на обов'язкову частину в спадщині як непрацездатна вдова.
Але крім позивача є також донька померлого ОСОБА_4, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї.
Незважаючи на це нотаріус Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 11 червня 2010 року видала ОСОБА_3 три свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на:
- 1/2 частину грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться у відділенні Ощадного банку в м. Донецьку №5404/0175 на рахунку №91551/1506 в сумі 5356,05 грн.; №057840 в сумі 0,25 грн.;
- 1/2 частину грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку №5404/0175 на рахунках на рахунку СГз-15 в сумі 32000 грн.; на рахунку №14827 в сумі 6828,40 грн.;
- 1/4 частину грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку №5404/0175 на рахунках на рахунку СГз-15 в сумі 32000 грн.; на рахунку №14827 в сумі 6828,40 грн.
Про зазначені обставини позивач дізнався з відповіді Головного управління юстиції в Донецькій області №363-0399 363-0508 від 12 березня 2011 року.
В подальшому позивач отримував відповіді від Головного управління юстиції в Донецькій області, з яких встановив, що державним нотаріусом ОСОБА_6 було неправильно визначено коло спадкоємців, не враховано частку доньки померлого, неправильно визначена обов'язкова частка непрацездатної дружини в спадщині, тобто замість 1/6 частини грошових коштів у свідоцтві зазначена 1/4 частина. Третя донецька державна нотаріальна контора була перереєстрована у м. Дружківка Донецької області, але працівники за новою адресою не перемістилися, державний нотаріус ОСОБА_6 з 21 березня 2015 року по 23 квітня 2016 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.
Рішеннями Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 грудня 2011 року №2-1989/11 та від 05 березня 2013 року №262/729/13-ц були визнані недійними свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, видані державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 11 червня 2010 року на ім'я ОСОБА_3
03 липня 2013 року позивач ОСОБА_1 отримав відмову державного нотаріуса ОСОБА_7 у видачі свідоцтва на спадщину.
Цю відмову він оскаржував до Головного територіального управління юстиції в Донецькій області та Міністерства юстиції України, останню відповідь отримав 11 липня 2016 року, а тому вважає, що строк для оскарження цієї постанови ним пропущений з поважних причин.
Позивач просить поновити строк оскарження постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії як пропущений з поважних причин. Визнати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 липня 2013 року, видану державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, незаконною. Зобов'язати державного нотаріуса Третьої донецької державної нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я позивача після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, грошові внески на рахунках № 07900041, № 07900042, № 91551/5610, № 91551/5611 в Пролетарському відділенні Ощадбанку України м. Донецька №5404. Зобов'язати державного нотаріуса Третьої донецької державної нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я позивача після смерті ОСОБА_5 на:
- 1/6 частину грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться у відділенні Ощадного банку в м. Донецьку №5404/0175 на рахунку №91551/1506 в сумі 5356,05 грн.; №057840 в сумі 0,25 грн.;
- 1/6 частину грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку №5404/0175 на рахунках на рахунку СГз-15 в сумі 32000 грн.; на рахунку №14827 в сумі 6828,40 грн.;
- 1/1 частину грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в ТОБО №5404/0144.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач - завідувач Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що на цю посаду він призначений з 14 вересня 2016 року. Фактично, Третя донецька державна нотаріальна контора в м. Дружківка не перемістилася. У нього немає доступу до архіву контори, він залишився на території, не підконтрольній українській владі. Надати будь-яких свідчень та пояснень він не може.
Третя особи без самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. Їх виклик здійснювався судом шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Дружківського міського суду Донецької області, оскільки територія, на які вони мешкають, є тимчасово окупованою, поштовий зв'язок відсутній.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встанови таке.
29 жовтня 2009 року у місті Моспине Пролетарського району Донецької області помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 04 грудня 2009 року виконавчим комітетом Моспинської міської ради Пролетарського району м. Донецька Донецької області (а.с.9).
Відповідно до копії заповіту від 07 квітня 1993 року ОСОБА_8 на випадок своєї смерті вчинив заповіт, а саме: заповідав квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (а.с.17).
Відповідно до довідки філії Державного ощадного банку України Пролетарське відділення №5404 від 07 червня 2010 року №2860 на ім'я ОСОБА_8 є вклади в ТОБО №5404/0175 на рахунку СГз-15 в сумі 32000 грн.; на рахунку №14827 в сумі 6828,40 грн.; №91551/1506 в сумі 5356,05 грн.; №057840 в сумі 0,25 грн. - заповітів немає,
в ТОБО №5404/0144 на рахунку № 07900041 - 2,04 грн., № 07900042 -2,32 грн., № 91551/5610 -4462,90 грн., № 91551/5611- 3804,15 грн. - вклади заповідані ОСОБА_1 (а.с.18).
Відповідно до довідки філії Державного ощадного банку України ТВБВ 10004/043 Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк від 05 липня 2013 року №3638 на ім'я ОСОБА_8 є вклади в ТОБО №10004/055 на рахунку №057219 - 0,26 грн., №0570220 - 0,28 грн. - заповідальних розпоряджень немає;
на рахунку №0790051 - 2,04 грн., №0790042 - 2,32 грн. - вклади заповідані ОСОБА_1,
на компенсаційних рахунках № 91551/5610 - 4462,90 грн., №91551/5611 - 3304,15 грн.- вклади заповідані ОСОБА_1
В ТОБО №10004/058 на рахунку №0570840 - 0,25 грн., №14827 - 2276,13 грн., №Сгз 15 - 10666,67 грн. - заповідальних розпоряджень немає,
на компенсаційному рахунку № 91551/1506 - 5356,05 грн. - заповідальних розпоряджень немає.
Відповідно до фотокопії заяви від 14 грудня 2009 року №1758, адресованої Третій донецькій державній нотаріальній конторі від ОСОБА_1, останній заявив про прийняття ним спадщини за заповітом, а саме квартири АДРЕСА_3, після смерті ОСОБА_8 У заяві спадкоємець зазначив, що право на обов'язкову частку спадкового майна має дружина померлого ОСОБА_3 (а.с.10).
11 червня 2010 року державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на:
- 1/2 частку грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться у відділенні Ощадного банку в м. Донецьку №5404/0175 на рахунку №91551/1506 в сумі 5356,05 грн.; №057840 в сумі 0,25 грн. - №1-613;
- 1/2 частку грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку №5404/0175 на рахунках на рахунку СГз-15 в сумі 32000 грн.; на рахунку №14827 в сумі 6828,40 грн. - №1-614;
- 1/4 частку грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку №5404/0175 на рахунках на рахунку СГз-15 в сумі 32000 грн.; на рахунку №14827 в сумі 6828,40 грн. - №1-615.
У свідоцтвах зазначено, що спадкоємцями ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 (а.с.12-14).
Рішеннями Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 грудня 2011 року та 05 березня 2013 року свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 11 червня 2010 року ОСОБА_3 №№1-613, 1-614, 1-615 були визнанні недійсними, оскільки нотаріусом неправильно визначено коло спадкоємців померлого ОСОБА_8, не враховано, що його спадкоємцями за законом окрім ОСОБА_3 є ще син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4 (а.с.22-23).
Відповідно до фотокопії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 липня 2013 року, яка була винесена державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 у м. Донецьку, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на всю квартиру АДРЕСА_4, оскільки непрацездатна дружина померлого спадкодавця ОСОБА_8 ОСОБА_3 має право на обов'язкову частку в цьому майні, а саме 1/6 частину квартири (а.с.6).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Суд встановив, що до позову позивач додав копії та фотокопії письмових доказів. На вимогу суду позивач не надав оригіналів документів або належним чином їх завірені копії. Разом з тим, з метою захисту порушених прав позивача, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приймаючи до уваги той фат, що оригінали письмових доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги , залишилися на території України, яка тимчасово не контролюється українською владою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наданих суду копій та фотокопій документів.
Відповідно до ст. 50 Закону України Про нотаріат (в редакції на час винесення постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії) нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
В Законі України Про нотаріат не встановлені строки для оскарження постанови нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальної дії, а тому застосовується загальна позовна давність.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У судовому засіданні відповідач не заявив клопотання про застосування судом наслідків спливу позовної давності для оскарження постанови про відмову у вчинення нотаріальних дій, а тому суд вважає, що підстав для застосування таких наслідків немає.
Відповідно до ст. 49 Закону України Про нотаріат (в редакції на час винесення постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії) нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;
2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
9) в інших випадках, передбачених цим Законом.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Відповідно до п. 206 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року (далі - Інструкція)(в редакції на час відкриття спадщини)свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщині інших спадкоємців.
При цьому в кожному свідоцтві може зазначатися все спадкове майно, крім нерухомого.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухомість.
Якщо спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Якщо свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, у тексті його зазначається, яка частка спадщини залишається відкритою.
Пункт 214 Інструкції встановлює, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.
Відповідно до п. 220 Інструкції свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого відсутнє заповідальне розпорядження, після смерті вкладника видається нотаріусом спадкоємцям на загальних підставах.
Проаналізувавши вимоги законодавства, суд дійшов до висновку, що саме на нотаріуса покладений обов'язок по встановленню кола всіх спадкоємців померлого, зокрема, і тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині. Законодавство не покладає цього обов'язку на спадкоємців, а тільки вказує, що свідоцтво видається на підставі заяви спадкоємця. Спадкоємець не повинен сам вираховувати частину спадщини, на яку він має право, це повинен робити нотаріус.
Виходячи з цього, суд вважає, що державний нотаріус ОСОБА_7 безпідставно відмовила спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, замість того, щоб з'ясувати всіх спадкоємців померлого, зокрема, тих хто має право на обов'язкову частку у спадщині, та, за наявності законних підстав, видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину нерухомого майна, в даному випадку квартири АДРЕСА_4, без урахування обов'язкової частини спадщини, на яку має право непрацездатна дружина померлого. Тому в частині визнання цієї постанови неправомірною позов підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання державного нотаріуса Третьої донецької державної нотаріальної контори видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом є передчасним, оскільки суд встановив розбіжності у прізвищах померлого ОСОБА_8 та спадкоємця ОСОБА_1. Тому суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки факт належності позивачу заповіту померлого має бути доведений в установленому законом порядку.
Що стосується грошових коштів, які знаходять на рахунках у відділеннях Ощадного банку України,і відносно яких померлий зробив заповідальне розпорядження на користь ОСОБА_1, то суд встановив, що позивач не звертався до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право власності на ці грошові кошти і нотаріус не виносив постанови про відмову у вчиненні цієї нотаріальної дії.
Аналогічну відмову позивач ОСОБА_1 не отримував від нотаріуса стосовно інших грошових коштів, щодо яких відсутнє заповідальне розпорядження.
Тому, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий зір у сумі 551,20 грн., оскільки позивач від сплати судового збору звільнений як інвалід ІІ групи.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 Жоржовіча до Третьої донецької державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 липня 2013 року, винесену державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_4.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Третьої донецької державної нотаріальної контори, яка розташована за адресою: Донецька область,м. Дружківка, вул. Олега Кошового, буд. 27, ЄДРПОУ 02888248, у дохід державного бюджету м. Дружківка судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 29 грудня 2016 року.
Суддя: С. О. Рагозіна
Суд | Дружківський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2016 |
Оприлюднено | 04.01.2017 |
Номер документу | 63829445 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дружківський міський суд Донецької області
Рагозіна С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні