Ухвала

від 09.03.2017 по справі 229/2605/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 229/2605/16-ц Номер провадження 22-ц/775/258/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року м. Бахмут Донецької області

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді: Будулуци М.С.

суддів: Канурної О.Д., Санікової О.С.

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Третьої донецької державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 29 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 до Третьої донецької державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано неправомірною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 липня 2013 року, винесену державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори Сабардіною О.Б. про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції помилково визначив, що в прізвищах позивача і спадкодавця є різниця, оскільки заповіт спадкодавця був складений російською мовою, і обидва прізвища, в ньому є ідентичними.

По цій самій підставі незаконним є висновок щодо грошових вкладів, відкритих у філії Пролетарського відділення № 54 ВАТ державний Ощадний Банк України в ТОБО № 5404/0144 -№ НОМЕР_5, № 07900042, НОМЕР_7, НОМЕР_8, що підтверджується довідками філії Пролетарського відділення № 5404 ВАТ державний Ощадний Банк України за вих. № 2860 від 07 червня 2010 року.

Також позивач зазначає, що суд першої інстанції невірно виклав положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, що призвело до помилкового висновку суду

ОСОБА_1 звертає увагу апеляційного суду на те, що наявність свідоцтв про спадщину за законом НОМЕР_21 від 11 червня 2010 року, свідчить про те, що нотаріус Шевченко О.М. провела витребування необхідних доказів для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у тому числі отримання заяви спадкоємця, перевірку кола осіб, які мають право на спадщину.

Стосовно грошових коштів, щодо яких відсутнє заповідальне розпорядження на користь позивача, то в цій частині є рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 грудня 2011 року та 05 березня 2013 року, які набрали чинності і підлягають виконанню.

Щодо відсутності постанови про відмову у вчиненні зазначених нотаріальних дій, то це свідчить лише про розгляд державним нотаріусом Сабардіною О.Б. не в повному обсязі заяви ОСОБА_1

Рішення суду щодо визнання неправомірною постанови від 03 липня 2013 року, винесеною державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори Сабардіною О.Б. про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, сторонами не оскаржується.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - державний нотаріус Третьої донецької державної нотаріальної контори в судове засідання апеляційного суду не з'явився, але про час та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою (а.с. 128, 132).

Третя особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися. Їх виклик здійснювався судом шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Апеляційного суду Донецької області, оскільки територія, на які вони мешкають, є тимчасово окупованою та поштовий зв'язок відсутній

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як зазначено в ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 50 Закону України Про нотаріат (в редакції на час винесення постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії), нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про нотаріат (в редакції на час винесення постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії), нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;

9) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до п. 206 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року (далі - Інструкція) (в редакції на час відкриття спадщини) свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщині інших спадкоємців.

При цьому в кожному свідоцтві може зазначатися все спадкове майно, крім нерухомого.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухомість.

Якщо спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Якщо свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, у тексті його зазначається, яка частка спадщини залишається відкритою.

Пункт 214 цієї Інструкції також встановлює, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.

Відповідно до п. 220 Інструкції, свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого відсутнє заповідальне розпорядження, після смерті вкладника видається нотаріусом спадкоємцям на загальних підставах.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Моспине Пролетарського району Донецької області помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 04 грудня 2009 року виконавчим комітетом Моспинської міської ради Пролетарського району м. Донецька Донецької області (а.с. 9).

Відповідно до копії заповіту від 07 квітня 1993 року ОСОБА_7 на випадок своєї смерті вчинив заповіт, а саме: заповідав квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (а.с.17).

Відповідно до довідки філії Державного ощадного банку України Пролетарське відділення № 5404 від 07 червня 2010 року за вих. № 2860 на ім'я ОСОБА_7 є вклади в ТОБО НОМЕР_18 на рахунку НОМЕР_1 в сумі 32 000 грн.; на рахунку НОМЕР_2 в сумі 6 828,40 грн.; № НОМЕР_4 в сумі 5 356 грн. 05 коп.; НОМЕР_3 в сумі 0,25 грн. - заповітів немає, в ТОБО № 5404/0144 на рахунку № НОМЕР_5 - 2 грн. 04 коп., НОМЕР_6 2 грн. 32 коп., НОМЕР_7 - 4 462грн. 90 коп., НОМЕР_8- 3 804грн. 15 коп. - вклади заповідані ОСОБА_1 (а.с. 18).

Згідно з довідкою філії - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк від 05 липня 2013 року за вих. № 3638 на ім'я ОСОБА_7 є вклади в ТОБО №10004/055 на рахунку № НОМЕР_9 - 0,26 грн., НОМЕР_10 - 0,28 грн. - заповідальних розпоряджень немає;

на рахунку № НОМЕР_12 - 2 грн. 04 коп., № НОМЕР_11 - 2 грн. 32 коп. - вклади заповідані ОСОБА_1,

на компенсаційних рахунках НОМЕР_7 - 4 462 грн. 90 коп., НОМЕР_13 - 3 304 грн. 15 коп. - вклади заповідані ОСОБА_1

В ТОБО № 10004/058 на рахунку НОМЕР_14 - 0,25 грн., № НОМЕР_15 - 2 276 грн. 13 коп., № НОМЕР_16 - 10 666 грн. 67 коп. - заповідальних розпоряджень немає,

на компенсаційному рахунку № НОМЕР_4 - 5 356 грн. 05 коп. - заповідальних розпоряджень немає (а.с. 19).

Відповідно до фотокопії заяви від 14 грудня 2009 року № 1758, адресованої Третій донецькій державній нотаріальній конторі від ОСОБА_1, останній заявив про прийняття ним спадщини за заповітом, а саме квартири АДРЕСА_3, після смерті ОСОБА_7 У заяві спадкоємець зазначив, що право на обов'язкову частку спадкового майна має дружина померлого ОСОБА_2 (а.с. 10).

11 червня 2010 року державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори Шевченко О.М. були видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на:

- 1/2 частку грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться у відділенні Ощадного банку в м. Донецьку НОМЕР_18 на рахунку НОМЕР_17 в сумі 5356 грн. 05 коп.; НОМЕР_3 в сумі 0,25 грн. - №1-613;

- 1/2 частку грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку НОМЕР_18 на рахунках на рахунку НОМЕР_1 в сумі 32 000 грн.; на рахунку НОМЕР_2 в сумі 6828грн. 40 коп. - НОМЕР_19;

- 1/4 частку грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в відділенні Ощадного банку України в м. Донецьку НОМЕР_18 на рахунках на рахунку НОМЕР_1 в сумі 32 000 грн.; на рахунку НОМЕР_2 в сумі 6828, грн. 40 коп. НОМЕР_20

У свідоцтвах зазначено, що спадкоємцями ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 (а.с. 12-14).

Рішеннями Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 грудня 2011 року та 05 березня 2013 року свідоцтва про право на спадщину за законом, що видані 11 червня 2010 року ОСОБА_2 НОМЕР_21 були визнанні недійсними, оскільки нотаріусом неправильно визначено коло спадкоємців померлого ОСОБА_7, не враховано, що його спадкоємцями за законом окрім ОСОБА_2 є ще син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 (а.с. 22, 23).

Відповідно до фотокопії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 липня 2013 року, яка була винесена державним нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори Сабардіною О.Б. у м. Донецьку, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на всю квартиру АДРЕСА_4, оскільки непрацездатна дружина померлого спадкодавця ОСОБА_7 ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку в цьому майні, а саме 1/6 частину квартири (а.с. 16).

Проаналізував вимоги законодавства, суд зазначив, що на нотаріуса покладено обов'язок по встановленню кола всіх спадкоємців померлого, зокрема, і тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині. Законодавство не покладає цього обов'язку на спадкоємців, а тільки вказує, що свідоцтво видається на підставі заяви спадкоємця. Спадкоємець не повинен сам вираховувати частину спадщини, на яку він має право, це повинен робити нотаріус.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що державний нотаріус Сабардіна О.Б. безпідставно відмовила спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, замість того, щоб з'ясувати всіх спадкоємців померлого, зокрема, тих хто має право на обов'язкову частку у спадщині, та, за наявності законних підстав, видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну частину нерухомого майна, в даному випадку, частину квартири АДРЕСА_1. Тому, в частині визнання цієї постанови неправомірною позов суд задовольнив.

Разом суд визнав, що позовна вимога про зобов'язання державного нотаріуса Третьої донецької державної нотаріальної контори видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом є передчасною, оскільки суд встановив розбіжності у прізвищах померлого ОСОБА_7 та спадкоємця ОСОБА_1. Тому суд дійшов висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки факт належності позивачу заповіту померлого має бути доведений в установленому законом порядку.

Що ж стосується грошових коштів, які знаходяться на рахунках у відділеннях Ощадного банку Україна, відносно яких померлий зробив заповідальне розпорядження на користь позивача, та стосовно інших грошових коштів, щодо яких відсутнє заповідальне розпорядження, то ОСОБА_1 не отримував від нотаріуса відмову.

Тому суд дійшов в висновку про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині за їх необґрунтованістю.

Апеляційний суд вважає, що зазначені висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, дав їм належну оцінку і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Довід апеляційної скарги про те, що прізвища апелянта та спадкодавця не співпадають, через те, що заповіт був написаний російською мовою, апеляційний суд відхиляє, оскільки в свідоцтві про смерть спадкодавця державною (українською) мовою зазначено прізвище ОСОБА_1 , ім'я ОСОБА_1 , по батькові ОСОБА_1 (а.с.9), а в паспорті позивача прізвище вказано ОСОБА_1 , ім'я ОСОБА_1 , по батькові ОСОБА_1 (а.с. 5).

Тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що за таких розбіжностей у прізвищах померлого та спадкоємця факт належності позивачу заповіту померлого має бути доведений в установленому законом порядку, що є підставою для відмови в задоволенні позову щодо зобов'язання державного нотаріуса видати позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Отже, наведений в апеляційній скарзі довід не дає підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору в цій частині.

Що ж стосується позовних вимог про зобов'язання державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на грошові внески, то суд також правильно відмовив в їх задоволенні, оскільки відмову державного нотаріуса з цього приводу позивач не отримав і про таку відмову в оскаржуваній постанові нотаріуса від 03 липня 2013 року, не йдеться (а.с.16).

Таким чином, доводи позивача про те, що суд безпідставно відмовив в задоволені позовних вимог стосовно зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади померлого, апеляційний суд також відхиляє, як безпідставні.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував усі обставини по справі, зібраним доказам надав належну правову оцінку і обґрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних ОСОБА_1 стосовно зобов'язання державного нотаріуса видати свідоцтва про право на спадщину на квартиру і грошові внески.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права, або невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування судового рішення в оскаржуваній частині рішення - не має.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: