Ухвала

від 14.12.2016 по справі 754/14166/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14грудня2016року колегія суддівсудової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргупрокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалуДеснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 рокуукримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза№120121100000000386, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям.Києва,якийзареєстрований тапроживаєзаадресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченогоч.4ст.189КК України,та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцям.Києва,який зареєстрований та проживаєзаадресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120121100000000386 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.189КК України, повернуто прокурорупрокуратури міста Києва ОСОБА_6 .

Постановляючи ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції виходив з того,щообвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України,оскільки формулюванняобвинувачення відносно ОСОБА_7 є неконкретним, не містить даних про подію кримінального правопорушення, час, місце та інші обставини його вчинення.

Крім того, Деснянським районним судом міста Києва від 22 вересня 2014 року за даним обвинувальним актом ухвалено вирок, яким ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 визнано винуватим вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України та йому призначено покарання увиді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Цим же вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальногопрвопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та йому призначенопокаранняувиді4роківпозбавленняволі.На підставі ст. 75 України ОСОБА_8 звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2015 рокувказаний вирок щодо ОСОБА_7 змінено, дії ОСОБА_7 перекваліфіковано зч.3ст. 189 КК Українина ч. 2 ст. 189 КК України, та йому призначено покарання у виді5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна,яке є його власністю. У решті вирок суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду Україниз розгляду цивільних і кримінальних справвід 01 березня 2016 року вирок Деснянського районного суду міста Києвавід 22 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2015 року щодо ОСОБА_7 скасовано, та призначено новий розгляду суді першої інстанції.

З урахуванням наведеного, як підставу для повернення обвинувального актувідносно ОСОБА_7 та ОСОБА_9 суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що за обвинувальним актом №120121100000000386вжеухваленовирок щодо ОСОБА_9 , який набрав законної сили, разом з тим, згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

На вказану ухвалу прокурор, який брав участь у розгляді справи судомпершої інстанціїпрокурорвідділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просивухвалуДеснянськогорайонного суду м. Києва від01 листопада2016 рокузмінити, виключивши з її резолютивної частини посилання на ОСОБА_8 як на особу, обвинувальний акт стосовно якої повертається, у решті ухвалу залишити без змін, посилаючись наневідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Вапеляційній скарзі прокурорзазначав, що погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення обвинувального актуу зв`язку з неконкретністю обвинувачення стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 189 ККУкраїни,однак вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення обвинувального прокурору акту стосовно ОСОБА_10 , оскільки відносно останнього у даному кримінальному провадженні ухвалено вирок, який набрав законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_11 , потерпілий ОСОБА_12 та його представник ОСОБА_13 у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені. У відповідності до ч. 4 ст. 401, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне провести апеляційний розгляд у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав поданупрокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурорапідлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу.

Приймаючи у підготовчому судовому засіданні у порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України рішення про повернення обвинувальногоактупрокурору, суд першої інстанції правильно виходив з того, що викладене у обвинувальному акті формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_7 не містить події кримінального правопорушення, зокремавказівки намісце, часта іншіобставини, які у відповідності доп. 1 ч. 1 статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та в обвинувальному акті не конкретизовано дії ОСОБА_7 при вимаганні чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_12 .

При цьому, наведені судом першої інстанціїв цій частиніпідстави для повернення обвинувального актустосовно ОСОБА_7 будь-ким із учасників судового розгляду, у тому числі прокурором, не оспорюються, а тому відповідно до положень ст. 404 КПК України не є предметом розгляду апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає обґрунтованими доводипрокурорапро невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження у частині повернення обвинувальногоактущодо ОСОБА_10 .

Як убачається з матеріалів кримінального провадження,вирокомДеснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року у кримінальному провадженні №120121100000000386 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 України ОСОБА_8 звільнено від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України/том 1,а.с.к.п. 37-46/.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2015 року вирок Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року щодо ОСОБА_8 залишено без змін/том 1,а.с.к.п. 47-57/.

Вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_8 не оскаржувалися у касаційному порядку сторонамикримінальногопровадження.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії узв`язкуіз вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно ст. 533 КПК України,вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

При новому розгляді справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції стосовно ОСОБА_7 , суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , не звернув увагу на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 вже розглянутий та 22 вересня 2014 р. відносно зазначеної особи ухвалено обвинувальний вирок, який набрав законної сили 10 липня 2015 р.

Встановивши, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 вже закінчене та вирок щодо зазначеної особи підлягає виконанню у порядку, передбаченому розділом ІІІ Виправно-трудового Кодексу України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 прокурору.

З огляду на те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 закінчене, то посилання в резолютивній частині ухвали на ОСОБА_8 , як наособу, обвинувальний акт стосовно якої повертається,підлягає виключенню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою, а ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючисьст.ст. 404, 405,407,418, 419КПКУкраїни,колегіясуддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргупрокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 задовольнити.

УхвалуДеснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року,якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189КК України,та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189КК України,повернуто прокурору, -змінити, виключивши з резолютивної частини ухвали посилання на ОСОБА_8 як на особу, обвинувальний акт стосовно якої повертається.

В іншій частині ухвалуДеснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

С у дді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3