Вирок

від 21.12.2018 по справі 754/14166/13-к

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 1-кп/754/88/18

Справа№754/14166/13-к

Вирок

Іменем України

21 грудня 2018 року колегія суддів Деснянського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

за участю захисника - ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110000000386 від 05.12.2012 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта вища, працюючого в ТОВ`КЛК-Транс», одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.189ч.2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_7 приблизно у невстановлений досудовим слідством час у травні 2012 року, будучи обізнаним щодо попередніх протиправних дій відносно ОСОБА_8 з отримання внаслідок вимагання у останнього грошових коштів в особливо великих розмірах, погодився на пропозицію особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, приймати подальшу участь у вимаганні у ОСОБА_8 наступної частини грошових коштів у розмірі 30 000 доларів США, таким чином вступив в попередню змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зокрема, погодився на виконання відведеної йому ролі імітування посередника між ОСОБА_8 та вказаною особою у виказуванні вимог з передачі грошових коштів та вчинення інших дій, у яких виникне необхідність для досягнення мети вимагання.

Так, ОСОБА_7 , діючи відповідно до розробленого плану вчинення злочину, в період часу з травня 2012 року до припинення вчинення злочину 04.04.2013 року працівниками міліції, використовуючи можливості всесвітньої системи загального доступу Інтернет з власного мобільного телефону «Іphone» ІМЕІ НОМЕР_1 відправляв з електронних поштових скриньок « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «koraks@і.ua», « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_5 », якою користувався ОСОБА_8 , електронні поштові повідомлення з погрозами застосування до ОСОБА_8 та його близьких родичів насильства, а також розголошення відомостей, які б потерпілий бажав би залишити в таємниці, при цьому вимагаючи в потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США.

В свою чергу, ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем розташування офісу ПП «Київ-Авто центр» (код ЄДРПОУ 32377064) за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, сприйняв погрози, викладені в електронних поштових повідомленнях, як реальні, побоюючись за своє та його близьких родичів життя та здоров`я.

В цей же проміжок часу особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, згідно попередньо розробленого плану, періодично знаходились біля будинку АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_8 , демонструючи при цьому готовність застосувати насильство над останнім та членами його сім`ї.

Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_7 22.03.2013 року, знаходячись в приміщенні ПП «Київ-Автоцентр» по вул. Червоногвардійській, 5 в м. Києві, виказав усну вимогу ОСОБА_8 передати грошові кошти в сумі 30 000 доларів США невстановленим особам, на чолі яких перебував вигаданий керівник одного з правоохоронних органів України на ім`я « ОСОБА_9 », виказуючи при цьому погрози застосування вигаданими особами насильства та розголошення відомостей, які б потерпілий бажав залишити в таємниці.

Крім того, в проміжок часу з березня 2013 року, згідно розробленого плану вчинення злочину, ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, до вчинення дій, направлених на вимагання у ОСОБА_8 наступної частини грошових коштів у розмірі 30 000 доларів США, було залучено ОСОБА_10 , який був обізнаний щодо попередніх злочинних дій відносно ОСОБА_8 та погодився на виконання відведеної йому ролі з передачі останньому вигаданої ОСОБА_7 інформації, яка містила погрози на адресу ОСОБА_8 та вимоги передачі грошових коштів.

Виконуючи вказівки ОСОБА_7 , відповідно до відведеної ролі, ОСОБА_10 , 25.03.2013 року, знаходячись по вул. Червоногвардійській,3 в м. Києві, передав для ОСОБА_8 лист, складений ОСОБА_7 , з реквізитами банківської установи, на які ОСОБА_8 повинен перерахувати грошові кошти.

Крім того, ОСОБА_10 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, 26.03.2013 року та 27.03.2013 року, використовуючи мобільний зв`язок та раніше підготовлену сім-картку відправив на номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_8 , смс-повідомлення з нагадуванням про час передачі останнім грошових коштів.

Крім того, 27.03.2013 року ОСОБА_10 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі, зателефонував на номер телефону НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_8 , та представившись вигаданим прес-секретарем керівника одного з правоохоронних органів України на ім`я « ОСОБА_9 », повідомив тому, що в подальшому всі перемовини від імені вигаданих осіб, буде вести ОСОБА_7 .

Злочинні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , особи, матеріали якої виділено в окреме провадження тривали до 04.04.2013 року та були припинені працівниками міліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним та показав, що ОСОБА_8 він знав з 2004 року, вони разом відкривали одну фірму, був спільний бізнес, після чого у 2010 році у них виникли непорозуміння і вони як бізнес-партнери перестали працювати. З 2010 року до 2012 року він ОСОБА_8 не бачив. У травні 2012 року до нього звернувся раніше знайомий ОСОБА_11 , і повідомив, що є так особа ОСОБА_8 , і треба про останнього все дізнатись, особливо його фінансовий стан, для чого йому, ОСОБА_12 , необхідно було відновити спілкування з ОСОБА_8 . Після цього, він зі своєї поштової скрині відправив ОСОБА_8 електронний лист не від свого імені, із запитанням як у нього справи із борговими зобов`язаннями перед фірмою якою у останнього був борг, на що ОСОБА_8 відповів що нормально. Потім ОСОБА_11 познайомив його з раніше невідомим ОСОБА_13 , якого він повинен був представити ОСОБА_8 як впливову людину. У зв`язку з цим він написав ОСОБА_8 електронного листа, після чого переписку з ОСОБА_8 через його, Гарбузова ІР-адресу, вже здійснював ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . Зокрема він, ОСОБА_12 , написав ОСОБА_8 близько 10 листів. В подальшому у вересні 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_11 , і повідомив про компромат на ОСОБА_8 , та що знову необхідно зв`язатись з останнім. Він, ОСОБА_12 , написав листа з компроматом, після чого ОСОБА_8 відповів, що готовий заплати за нерозповсюдження інформації 3000-5000 доларів США. Потім, через деякий час, до нього прийшов ОСОБА_11 , вони склали лист, у якому було вказано адресу куди необхідно було перевести гроші. Він, ОСОБА_12 , попросив свого знайомого ОСОБА_10 щоб той передав лист ОСОБА_8 , що останній і зробив. Після цього, ОСОБА_8 попросив зустрічі, на якій останній сказав йому, ОСОБА_12 , що гроші він буде передавати особистій зустрічі з ОСОБА_14 . Вказав, що у листі, який ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 , мова велась не про 50000 доларів США а про 30000 доларів США. ОСОБА_11 дізнавшись, що ОСОБА_8 не бажає переводити гроші на вказаний ним рахунок, сказав йому, ОСОБА_12 , по необхідність психологічного впливу на ОСОБА_8 , для чого було написано ще один лист з вимогою перевести гроші та з незареєстрованого телефону ОСОБА_11 став відправляти щодня на телефон ОСОБА_8 смс-повідомленнями про необхідність переведення коштів. В подальшому при зустрічі з ОСОБА_8 він був затриманий працівниками поліції.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами, а саме даними, що містяться у друкованому листі під заголовком «Здравствуйте ОСОБА_15 , аркушем паперу з номером банківського рахунку; даними що містяться у протоколі огляду системного блоку від 01.08.2013 року, який належить ОСОБА_7 , відповідно до якого на жорсткому диску знаходяться файли у яких зберігались листи та реквізити банку, на який необхідно було перевести гроші та інформація, що стосується ОСОБА_8 , та у яких ведеться мова про 30000 доларів США; даними, що містяться у протоколі огляду компакт-диску «Verbatim» від 15.04.2013 року, на якому містяться розмова ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та друковані листи між ОСОБА_8 та особами на ім`я « ОСОБА_16 », у яких велась розмова про 30000 доларів США; даними, що містяться у протоколах огляду від 05.04.2013 року, в ході яких були оглянуті документи ОСОБА_8 у ЗАТ`Про Кредитбанк», копії паспортів ОСОБА_17 , копії документів про господарську діяльність ПП`Київ-Автоцентр»; мобільні телефони «Іphone»,«Самсунг» уяких містилиськонтакти ОСОБА_18 , ОСОБА_19 атакож одинз листівякий бувнаправлений ОСОБА_8 ,від імені« ОСОБА_20 »;даними,що містятьсяу протоколіобшуку замісцем проживання ОСОБА_7 від 04.04.2013року;даними,що містятьсяу протоколіпред`явлення длявпізнання зафотознімками від16.07.2013року, згіднояких ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_7 а такожособу наім`я « ОСОБА_21 »,яка вимагалау ньогогроші погрожуючипри цьомунасильством;даними,що містятьсяу листіКиївських телекомунікаційнихтехнологій,відповідно яких ОСОБА_7 використовував длядоступу вмережу Інтернетнаступні ІР-адреси: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;даними,що містятьсяу листіТОВ АЙ ЮЕЙ від 12.12.2013 року, у якому зазначається детальний звіт в цифровому вигляді, щодо листування між адресами «sb_коnti@і.ua»та « ІНФОРМАЦІЯ_5 », відповідно до якого листування між зазначеними адресами розпочалось з 25.05.2012 року та вхід до електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 »відбувався з ІР-адреси: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який використовується за місцем проживання ОСОБА_7 ; даними, що містяться у листі ТОВ АИ ЮЕЙ від 16.01.2013 року, згідно якого листування з електронних поштових скриньок « ІНФОРМАЦІЯ_6 »,« ІНФОРМАЦІЯ_4 »на ІНФОРМАЦІЯ_5 »розпочалось з 25 травня 2012 року та вхід до вищевказаних електронних поштових скриньок відбувався з ІР-адреси: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , що використовується за місцем проживання ОСОБА_7 ; даними, що містяться у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.03.2013 року, а саме сім-карти оператора мобільного зв`язку ТОВ`Астеліт» НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_7 .

Разом з тим, ОСОБА_7 обвинувачувався прокурором у вчиненні за попередньою змовою групою осіб вимоги передачі 50000 доларів США з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти у таємниці.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК Українивирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, в їх сукупності.

Провівши судове слідство по справі, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів не погоджується з розміром суми, яку вимагав обвинувачений ОСОБА_7 , і ці обставини не були доведені прокурором у суді.

Зокрема в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 стверджував про вимагання у потерпілого ОСОБА_8 саме 30000 доларів США, що також підтверджується файлом листа, вилученого з його комп`ютера, який був створений 01.04.2013 року та який був переданий ОСОБА_10 потерпілому за місцем роботи останнього 02.04.2013 року.

Виходячи з цих об`єктивних даних, колегія суддів вважає, що обвинуваченим ОСОБА_7 були висунуті вимоги до ОСОБА_8 передачі саме 30 тисячі доларів США, що також узгоджується даними, що містяться в ухвалі колегії судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2015 року.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти у таємниці(вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст.189ч.2 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, задовільно характеризуються за місцем проживання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 колегією суддів визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів призначає останньому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, яке він з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст.75 КК України колегія суддів не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_7 80000 доларів США матеріальної шкоди завданої злочином то колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до ст..337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Відповідно до висунутого прокурором обвинувачення, ОСОБА_7 вчинив вимогу передачі грошових коштів, при цьому матеріальна шкода злочином не була задана.

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченний ОСОБА_7 вчинив дії щодо вимагання у потерпілого ОСОБА_8 грошових коштів, однак під час розгляду справи факт передачі грошових коштів не доведено, а тому у задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди слід відмовити.

Оскільки винність ОСОБА_7 у вимаганні у ОСОБА_8 грошових коштів доведена судовим слідством, суд вважає, що своїми протиправними діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_8 моральної шкоди.

Враховуючи обставини справи, характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, глибині фізичних та душевних страждань постраждалого, які останнім не доведені в розмірі 200000грн., та виходячи з принципу розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 5000грн. буде достатньою для відшкодування понесених ОСОБА_8 моральних страждань, що виникли внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_7 .

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127,129,370,374 КПК України, колегія суддів

ЗАСУДИЛА :

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.189ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з 04 квітня 2013 року.

На підставі ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року, зарахувати в строк покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення та перебування під вартою з 04 квітня 2013 року по 18.02.2016 року включно із розрахунку, що 1 день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

З урахуванням зарахованого строку попереднього ув`язнення відбутого ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження, яке перевищує фактичне призначене йому основне покарання, ОСОБА_7 підлягає звільненню від відбування покарання.

Речові докази: предмети, що були вилучені в ході обшуку 04.04.2013 року та перебувають на зберіганні у камері схову ГУНП України в м. Києві, квитанція №0001336 повернути ОСОБА_7 .

Позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення коштів - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 5000грн. моральної шкоди, в частині позовних вимог про стягнення матерільної школи відмовити.. Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Колегія суддів: