Рішення

від 26.12.2016 по справі 903/379/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2016 р. Справа №903/379/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» , м. Київ

до відповідача: Сільськогосподарського приватного підприємства «Відродження» , с. Луковичі, Іваничівський район, Волинська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, с.Радовичі, Іваничівський р-н, Волинська область

про звернення стягнення на предмет застави

Головуючий суддя - Вороняк А.С.

суддя Якушева І.О.

суддя Дем'як В.М.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: н/з

Відповідно до п.8 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства «Відродження» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, а саме зернозбиральний комбайн FORSHRITT-516, реєстраційний номер ВК06666, рік випуску 1993, заводський №14-7522, зернозбиральний комбайн FORSHRITT-516, реєстраційний номер б/н, рік випуску 1988, заводський №70-01648/88, трактор МТЗ-82 реєстраційний №7275 ВШ, рік випуску 1998, заводський №466768, двигун №404245, трактор МТЗ-82, реєстраційний №7276 ВШ, рік випуску 1998, заводський № 466427, двигун №403548, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №27/ф від 15.02.2008р., яка станом на 23.03.2016р. становить 86670,91 грн., а саме: за кредитом - 39871,30 грн., за відсотками - 46799,61 грн. шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» , встановивши початкову ціну предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Судові витрати просять покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на кредитний договір №27/ф від 15.02.2008р. з додатком, договір застави №27/1ф від 15.02.2008р., договір про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012р. №1424 з додатком, договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012р. з додатком, вимоги про усунення порушень за №8736-34 від 11.04.2016р., норми Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) та Законів України Про заставу та Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.06.2016р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 22.06.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.06.2016р. розгляд справи відкладено на 07.07.2016р. через нез'явлення в судове засідання 22.06.2016р. представників позивача, відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, неподання сторонами витребуваних ухвалою суду від 06.06.2016р. документів та необхідність витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.07.2016р. розгляд справи відкладено на 25.07.2016р. через нез'явлення в судове засідання представників позивача, відповідача, неподання сторонами витребуваних судом документів та необхідність витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.07.2015р. призначалась по справі №903/379/16 судова експертиза. Проведення експертизи доручалося Волинському відділенню Львівського НДІСЕ. На вирішення експертизи ставилося таке питання:

1) Яка ринкова вартість на момент проведення експертизи майна, що є предметом застави за договором застави №27/1ф від 15.02.2008р., а саме:

- зернозбирального комбайна FORSHRITT-516, реєстраційний номер ВК 06666, рік випуску 1993, заводський №14-7522,

- зернозбирального комбайна FORSHRITT-516, реєстраційний номер б/н, рік випуску 1988, заводський №70-01648/88,

- трактора МТЗ-82 реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 1998, заводський № 466768, двигун № НОМЕР_2,

- трактора МТЗ-82, реєстраційний №7276 ВШ, рік випуску 1998, заводський № 466427, двигун №403548. Оплату експертизи покладено на позивача. На час проведення експертизи - до одержання експертного висновку, провадження у справі зупинялося.

10.08.2016р. через канцелярію суду від Волинського відділення Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист із клопотанням експерта(експертний №е/п7760-7763) про надання додаткових матеріалів(актів технічного стану об'єктів дослідження) та про забезпечення проведення огляду об'єктів дослідження. Огляд пропонувалося провести за місцем знаходження об'єктів дослідження після оплати вартості експертизи.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.08.2016р. провадження у справі №903/379/16 поновлено, розгляд клопотань експерта про надання додаткових матеріалів(актів технічного стану об'єктів дослідження) та забезпечення обстеження об'єктів дослідження судової експертизи було призначено на 07.09.2016р., зобов'язано Волинське відділення Львівського НДІСЕ направити до господарського суду Волинської області матеріали справи №903/379/16, зобов'язано сторони в строк до 05.09.2016р. подати суду письмові пояснення на клопотання експерта(експертний №е/п7760-7763) та акти технічного стану об'єктів дослідження, розгляд справи №903/379/16 призначено у колегіальному складі суду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.08.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - Вороняка А.С., суддів - Якушевої І.О., Дем'як В.М..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.09.2016р. розгляд справи було відкладено на 27.09.2016р., повторно зобов'язано позивача подати суду акти технічного стану об'єктів дослідження, письмові пояснення на клопотання експерта та докази оплати вартості експертизи, зобов'язано відповідача подати суду письмові пояснення на клопотання експерта(експертний №е/п7760-7763), акти технічного стану об'єктів дослідження та зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подати суду письмові пояснення на клопотання експерта(експертний №е/п7760-7763).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.09.2016р. клопотання Волинського відділення Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України (надійшло на адресу суду 10.08.2016р. вх.№01-54/7186/16, експертний №е/п7760-7763) щодо надання додаткових матеріалів (актів технічного стану об'єктів дослідження) та про забезпечення проведення огляду об'єктів дослідження за місцем їх знаходження - задоволено частково. Зобов'язано відповідача надати експерту Волинського відділення Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України ОСОБА_2 безперешкодний доступ та можливість огляду наступного майна за місцем його знаходження - Волинська область, Іваничівський район, с.Луковичі: зернозбирального комбайна FORSHRITT-516, реєстраційний номер ВК 06666, рік випуску 1993, заводський №14-7522, зернозбирального комбайна FORSHRITT-516, реєстраційний номер б/н, рік випуску 1988, заводський №70-01648/88, трактора МТЗ-82 реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 1998, заводський № 466768, двигун № НОМЕР_2, трактора МТЗ-82, реєстраційний №7276 ВШ, рік випуску 1998, заводський № 466427, двигун №403548. Зобов'язано відповідача узгодити з експертом ОСОБА_2 Волинського відділення Львівського НДІСЕ (м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16) до 14.10.2016р. дату, місце та час проведення огляду об'єктів дослідження, забезпечити експерту прибуття до даних об'єктів і належні безпечні умови (освітлення, можливість огляду КТЗ з різних боків тощо). У наданні Волинському відділенню Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України актів технічного стану об'єктів дослідження відмовлено, через їх не подання сторонами. Провадження у справі зупинялося до одержання експертного висновку.

05.12.2016р. на адресу суду від Волинського відділення Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість дачі висновку судової товарознавчої експертизи по справі. Разом із вказаний повідомленням на адресу суду надійшли матеріали справи за №903/379/16.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.12.2016р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 26.12.2016р..

26.12.2016р. на електрону адресу суду та через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, додатково повідомляють, що станом на 16.12.2016р. заборгованість відповідача за кредитним договором №27/ф від 15.02.2008р. загалом становить 185391,89 грн., проте в прохальній частині просять зазначити заборгованість станом на 16.03.2016р. в сумі 86670,91 грн., з них за кредитом - 39871,30 грн., за відсотками - 46799,61 грн., саме такі позовні вимоги просили задовольнити.

Позивач у судове засідання 26.12.2016р. компетентного представника не направив, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0407319228007 від 22.12.2016р..

Відповідач у судове засідання 26.12.2016р. компетентного представника не направив, вимог ухвали господарського суду Волинської області від 12.12.2016р. не виконав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4533000008160 від 21.12.2016р..

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 у судове засідання 26.12.2016р. не з'явився, компетентного представника не направив, вимог ухвали господарського суду Волинської області від 12.12.2016р. не виконав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4533300005619 від 20.12.2016р..

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення сторін про час та місце слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

15.02.2008р. між ПАТ АК Промінвестбанк (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №27/ф з додатком №1 (далі - Кредитний договір)(а.с.7-9).

Згідно п.2.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у сумі 102000 грн. на умовах, передбачених Кредитним договором.

Згідно п.2.2 Кредитного договору, за користування кредитом встановлюється процентна ставка розмірі 17% річних.

Згідно п.2.3 Кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 14.02.2010 року.

Згідно п.2.4 Кредитного договору, погашення кредиту та процентів за ним здійснюється Позичальником щомісячно у відповідності до графіку (додаток № 1), який є невід'ємною частиною Кредитного договору.

Згідно п.3.2 Кредитного договору, нарахування Банком процентів за користування кредитом починається з дати його видачі Позичальнику по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод факт/факт , виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно п.5.2.1., 5.2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту та процентах перед Банком відповідно до розробленого графіку погашення, своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, суми неустойки в порядку, передбаченому Кредитним договором.

Згідно п.5.3.2 Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму неустойки і збитків, передбачених цим Договором, у випадках які визначаються згідно з цим Договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості Позичальника, в саме:

- Позичальник прострочив свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць відповідно до умов цього Договору;

- або у разі несплати Позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 (п'ять) % суми кредиту;

- або у випадку перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 (десять) %.

- або Позичальником не виконуються зобов'язання, прийняті ним на себе відповідно до укладених договорів забезпечення щодо наявності та належного збереження майна(майнових прав), які надані в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, в т.ч. порушення правил про наступ заставу, відчуження чи інших правил про розпорядження предметом застави; а також порушення ним прав щодо їх заміни рівноцінним майном у встановленому законодавством порядку (п.5.2.9 цього Договору);

- або порушено кримінальну справу відносно Позичальника;

- або Позичальника залучено до розгляду відповідних майнових судових спорів;

- або інша особа набула права стягнення на предмет застави;

- або визнано недійсними повністю чи в частині або неукладеними договори забезпечення, врахуванням п.5.2.9 цього Договору;

- або у разі несвоєчасної та/або не в повному обсязі сплати Позичальником комісійної винагороди відповідно до цього Договору;

' - Позичальником використано кредит не за цільовим призначенням;

- погіршився фінансово-майновий стан Позичальника;

- Позичальником порушено інші зобов'язання за цим Договором чи договором забезпечення.

При цьому, Банк письмово повідомляє Позичальника про необхідність дострокової сплати суми заборгованості.

Згідно п.7.1 Кредитного договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов цього Договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту, 15.02.2008р. між Банком(далі - Заставодержатель) та Сільськогосподарським приватним підприємством Відродження (далі - Заставодавець) було укладено договір застави № 27/1ф(далі - Договір застави)(а.с.12-14).

Згідно п. 1.2 Договору застави, предметом застави є:

- зернозбиральний комбайн FORSHR1TT-516, реєстраційний номер ВК06666, рік випуску 1993, заводський №14-7522, зернозбиральний комбайн FORSHRITT-516, реєстраційний номер б/н, рік випуску 1988, заводський № 70-01648/88, трактор МТЗ-82 реєстраційний №7275 ВШ, рік випуску 1998, заводський №466768, двигун №404245, трактор МТЗ-82, реєстраційний №7276 ВШ, рік випуску 1998, заводський №466427, двигун № НОМЕР_3(далі - майно).

Згідно п.1.6 Договору застави, вартість майна відповідно до оцінки, здійсненої сторонами договору, складає 204000 грн..

Згідно п.3.1.4 Договору застави, за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків:

• здійснення Заставодавцем перешкоди у реалізації Заставодержателем права, встановленого п.3.1.1 цього Договору, невиконання Заставодавцем обов'язку, передбаченого п.4.1.6 цього Договору;

• невиконання Заставодавцем зобов'язань за цим Договором, зокрема, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження майна;

• невиконання Заставодавцем або Позичальником зобов'язань за Кредитним договором;

• загибелі, втрати чи пошкодження майна і невиконанні при цьому Заставодавцем умов, викладених у п.4.1.1 цього Договору,

• відчуження Майна і невиконанні при цьому Заставодавцем умов, викладених у п.4.1.2 цього Договору;

• зміні місця зберігання майна без попереднього погодження із Заставодержателем;

• обтяженні майна зобов'язаннями на користь третіх осіб без письмового погодження Заставодержателя,

звернути стягнення на майно та реалізувати його або вимагати від Заставодавця або Позичальника дострокового виконання зобов'язань, що випливають із Кредитного договору.

Згідно 5.1 Договору застави, Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію зокрема: якщо у момент настання строку виконання Заставодавцем або Позичальником зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю або частково.

Згідно 5.2 Договору застави, звернення стягнення на майно може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір Заставодержателя:

5.2.1.Заставодержатедь може звернутися до Заставодавця із пропозицією скласти акт про звернення стягнення на заставлене майно, в якому сторони зазначають про свою добровільну згоду щодо звернення стягнення на Майно і визначають один із способів реалізації майна:

- продаж Заставодавцем (або за його дорученням, оформленим належним чином відповідною довіреністю - Заставодержателем) майна третій особі на користь Заставодержателя;

- прийняття майна у власність Заставодержателем (із погашенням Заставодавцем за рахунок коштів, отриманих від Заставодержателя внаслідок такого прийняття, зобов'язань за Кредитним договором, або без проведення погашення у такий спосіб);

- шляхом продажу майна на біржі (з аукціону, публічних торгів).

У разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з дати направлення Заставодержателем пропозиції щодо укладення акту, Заставодавець не підпише акт про звернення стягнення на заставлене майно, Заставодержатель може звернутися у встановленому порядку до господарського суду з позовом про звернення стягнення на майно та його реалізацію. Після винесення господарським судом відповідного рішення та наказу майно може бути за ініціативою Заставодержателя реалізоване відповідно до згоди сторін одним із способів, указаних вище. Така згода щодо способу реалізації досягається сторонами у порядку, передбаченому для складення акту про звернення стягнення. При недосягненні такої згоди або відсутності ініціативи Заставодержателя: щодо її досягнення майно реалізується відповідно до звернення Заставодержателя державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Разом з тим, 17.12.2012р. між Банком та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення(далі - Договір про передачу прав)(а.с.45-48).

Згідно умов Договору про передачу прав, в зв'язку з передачею Кредитного портфелю за Договором відступлення Цедент, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає Цесіонарію права, що передаються та зобов'язується передати Цесіонарію договори забезпечення, а Цесіонарій приймає та набуває права, що передаються, та зобов'язується прийняти договори забезпечення. Права за договорами забезпечення переходять до Цесіонарія виключно в силу положень українського законодавства(п.3.1).

Також, 17.12.2012р. між Банком(Первісний кредитор) та ТОВ Кредитні ініціативи (Новий кредитор), відповідно до чинного законодавства України, був укладений договір про відступлення прав вимоги(далі - Договір відступлення)(а.с.31-41).

Згідно п.2.2 Договору відступлення, внаслідок передач (відступлення) Кредитного портфеля за цим договором, новий Кредитор набуває усіх прав вимоги первісного Кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення, включно з правом вимагати від Позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язанням Позичальників на заставлене майно та іншими правами вимоги за Кредитними договорами забезпечення.

Статтею 512 ЦК України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Так, відповідно до приписів даної статті кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, внаслідок укладення вказаних Договорів про передачу прав та відступлення відбулася заміна кредитора, а ТОВ Кредитні ініціативи набуло статусу нового кредитора за Кредитним договором 27/ф від 15.02.2008р. позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

Банк, свої зобов'язання передбачені Кредитним договором виконав повністю, що підтверджується заява-анкета на отримання кредиту(а.с.10-11), також даний факт у встановленому порядку не заперечено відповідачем та третьою собою.

Позичальник(ОСОБА_1) свої договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково.

У зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, позивачем на його адресу та адресу Заставодавця(відповідача) було направлено вимоги про усунення порушень за №8736-34 від 11.04.2016р.(а.с.27-30) з вимогою повернення заборгованості за кредитним договором та попередженням про можливі наслідки несплати її несплати.

Однак у встановлений строк позичальник та відповідач відповіді на вказані претензії не надали, вимог зазначених у них, не виконали.

Згідно розрахунку позивача, який перевірено судом(а.с.25-26), у зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами в останнього виникла заборгованість в розмірі 86670,91 грн., з них за кредитом - 39871,30 грн., за відсотками - 46799,61 грн. .

Згідно ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України(далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Нормами ст.ст.1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Положеннями ч.1 ст.574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк і термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Згідно ст.1 Закону України Про заставу , застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст.19 Закону України Про заставу , за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч.1, 6, 7 ст.20 Закону України Про заставу , заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Згідно ч.2-3 ст.25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувану з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувана; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.07.2015р. з метою встановлення початкової ціни предмету застави по справі №903/379/16, призначалась судова експертиза.

Платіжним дорученням №20651 від 28.09.2016р. на суму 8808 грн. стверджується оплата ТОВ «Кредитні ініціативи» вартості судової товарознавчої експертизи.

05.12.2016р. на адресу суду від Волинського відділення Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість дачі висновку судової товарознавчої експертизи по справі у зв'язку з тим, що експерту на огляд не були надані об'єкти дослідження.

Враховуючи вищенаведене, враховуючи повернення експертною установою ухвали господарського суду від 25.07.2016р. без виконання через невиконання відповідачем вимог ухвал господарського суду від 07.09.2016р. та 27.09.2016р., справу розглянуто за наявними доказами.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 23.03.2012р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи , за неможливості проведення судової експертизи,суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Суд, керуючись ст.591 ЦК України та ч.2-3 ст.25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , встановлює початкову ціну предмету застави в розмірі 204000 грн., на підставі погодженої ціни сторонами в п.1.6 Договору застави від 15.02.2008р.(а.с.12 на звороті).

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн. згідно ст.49 ГПК України слід покласти на Сільськогосподарське приватне підприємство «Відродження» .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №27/ф від 15.02.2008р. в сумі 86670,91 грн., з них за кредитом - 39871,30 грн., за відсотками - 46799,61 грн. звернути стягнення на предмет застави, а саме:

- зернозбиральний комбайн FORSHRITT-516, реєстраційний номер ВК 06666, рік випуску 1993, заводський №14-7522,

- зернозбиральний комбайн FORSHRITT-516, реєстраційний номер б/н, рік випуску 1988, заводський №70-01648/88,

- трактор МТЗ-82 реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 1998, заводський №466768, двигун №404245,

- трактор МТЗ-82, реєстраційний №7276 ВШ, рік випуску 1998, заводський №466427, двигун №403548

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 35326253).

Визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Встановити, що початкова вартість предмету застави для його реалізації на прилюдних торгах становить 204000(двісті чотири тисячі гривень) грн..

3. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Відродження» (45330, Волинська обл., Іваничівський район, с. Луковичі, код ЄДРПОУ 30165713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 35326253) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

30.12.2016

Головуючий суддя А.С. Вороняк

суддя В.М. Дем'як

суддя І.О. Якушева