Рішення

від 20.12.2016 по справі 910/18524/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016Справа №910/18524/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "АГРОФІРМА"ТРОЯНДА" (позивач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОНІК ЛЕНД" (позивач 2);

Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ ФОРУМ" (позивач 3);

до Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ХРЕЩАТИК";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1

ОСОБА_1 (третя особа 1);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа 2);

про визнання припиненими зобов'язань.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача 1: Прокопенко Т. Ю, представник, довіреність № 631 від 15.09.2016 р.;

Від позивача 2: Прокопенко Т. Ю, представник, довіреність № б/н від 14.09.2016 р.;

Від позивача 3: Прокопенко Т. Ю, представник, довіреність № б/н від 14.09.2016 р.;

Від відповідача: Басій К. С., представник, довіреність № 65 від 16.06. 2016 р.;

Від третьої особи 1: не з'явилися;

Від третьої особи 2: Христич О. В., представник, довіреність № 2465 від 08.07.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить:

1. Визнати зобов'язання Приватного акціонерного товариства "АГРОФІРМА "ТРОЯНДА" за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року припиненими з 16 вересня 2016 року;

2. Визнати зобов'язання за договором іпотеки від 16 грудня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОНІК ЛЕНД" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк K.M., зареєстрований в реєстрі за № 950, такими, що припинені в частині забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством "АГРОФІРМА "ТРОЯНДА" зобов'язань за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за Кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року;

3. Визнати зобов'язання за договором іпотеки від 26 грудня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ ФОРУМ" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк K.M., зареєстрований в реєстрі за № 1048, такими, що припинені в частині забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством "АГРОФІРМА "ТРОЯНДА" зобов'язань за кредитним договором № 52-47/1- 13 від 13 грудня 2013 року, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за Кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 року порушено провадження у справі № 910/18524/16, розгляд справи призначено на 08.11.2016 року.

До початку судового засідання від представника позивача 1 надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 ОСОБА_1, розглянувши яке, господарський суд вважає за можливе його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 року до участі у справі № 910/18524/16 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 ОСОБА_1, слухання справи відкладено до 17.11.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 року до участі у справі № 910/18524/16 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповіача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, слухання справи відкладено до 24.11.2016 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.11.2016 р. від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судово-технічної експертизи давності документів. Розглянувши клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, суд відхиляє його як необгунтоване та безпідставне.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 23.11.2016 р. від представника позивачів надійшла заяві про зміну підстав позову, у якій останній на підставі ст. 22 ГПК України просить змінити підстави позову.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нових підстав позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 року слухання справи відкладено до 01.12.2016 року.

У судовому засіданні 01.12.2016 року було оголошено перерву до 06.12.2016 року.

Судове засідання призначене на 06.12.2016 року не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Мандриченка О.В. на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 року призначено слухання справи на 20.12.2016 р.

У судовому засіданні 20.12.2016 р. представник від позивачів позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві та письмових поясненнях на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання 20.12.2016 р. своїх повноважних представників не направив, однак у своїх письмових поясненнях проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ПАТ КБ Хрещатик перебуває в процедурі ліквідації, зарахування зустрічних однорідних вимог з початком процедури ліквідації банку забороняється, окрім випадків, прямо встановлених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ХРЕЩАТИК" та Приватним акціонерним товариством "АГРОФІРМА"ТРОЯНДА" 13.12.2013 р. був укладений кредитний договір № 56-47/1-13, відповідно до пункту 1.1 якого банк (відповідач) надає позичальнику (позивач 1) в порядку, передбаченому договором, кредит у формі відновлювальної відкличої кредитної лінії в сумі 145 000 000,00 грн. на 36 місяців терміном повернення до 23.12.2016 р. включно.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором були укладені наступні договори:

16.12.2013 р. між відповідачем та позивачем 2 було укладено договір іпотеки №52-47/1-13/1 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк K.M. за реєстровим №950, відповідно умов якого позивач 2 передав банку в іпотеку належні йому на праві власності земельну ділянку площею 90,3750 га. кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та земельну ділянку площею 56,7378 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

26.12.2013 р. між відповідачем та позивачем 3 було укладено договір іпотеки №52-47/1-13/2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк K.M., зареєстрований в реєстрі за №1048 відповідно до якого позивач 3 передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку площею 86,4814 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Між позивачем 1 та ОСОБА_1 був укладений договір № 12/01-15 про відступлення права вимоги від 12.01.2015 р., відповідно до якого позивач 1 набув право вимоги до відповідача за договором № 222D-439476 від 08.11.2013 р. банківського вкладу До дня заощаджень в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (400 днів), що був укладений між відповідачем та ОСОБА_1 Згідно з пунктом 1.2 договору № 12/01-15 про відступлення права вимоги від 12.01.2015 р. позивач 1 одержав право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язань за договором банківського вкладу на суму 4 320 000 доларів США, зокрема: право вимагати від повернення коштів, використовувати кошти для зарахування зустрічних однорідних вимог з боржником, інші права передбачені чинним законодавством України.

Наявність заборгованості банку за вказаним договором вкладу підтверджена рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2014 р. у справі №761/17853/14-ц.

Згідно пункту 1.4 договору про відступлення права вимоги моментом переходу права вимоги до позивача 1 вважається момент підписання договору.

Відповідно до п. 8.2 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та неустойки у випадку прострочення позичальником термінів сплати доходів (процентів, комісій) за користування Кредитом та/або не погашення чергового траншу основної суми кредиту та/або не погашення кредиту у кінцевий термін відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 8.15 кредитного договору Банк має право у випадку погіршення фінансового стану позичальника, використання кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю банку, не надання фінансової звітності або надання недостовірної звітності, відмови у страхуванні предметів застави у період кредитування, у випадку, коли наданий кредит виявляється незабезпеченим, невиконані переведення передбачених обсягів оборотів грошових коштів через поточні рахунки, відкриті банком або у разі невиконання будь-якого іншого зобов'язання за Договором, договорами застави/іпотеки та додаткових договорів до них, вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї суми Кредиту та сплати доходів за користування ним.

01.04.2016 р. відповідач звернувся до позивача 1 з претензією № 47/8-466/1 від 01.04.2016 р. щодо погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р. Відповідач у зв'язку із порушенням позивачем 1 договірних зобов'язань та на підставі п.п. 7.5, 8.2, 8.5, 8.15, 10.2, 10.3 Кредитного договору вимагав у позивача 1 дострокового повернення кредиту в сумі 132 649 145,40 грн. кредиту та прострочених процентів за користування кредитними коштами в сумі 2 455 420,27 грн.

Відповідно до п. 4.10 кредитного договору в редакції додаткового договору № 17 від 26.02.2016 р. у випадку, якщо позичальник прострочив сплату відсотків за користування кредитором, комісій за договором та/або не сплатив черговий платіж на погашення основної суми кредиту та/або не виконав інших умов договору, і Банк скористався своїм правом на вимогу дострокового повернення кредиту, передбаченим п. 8.2 та/або 8.15 цього договору, строк повернення вважається таким, що наступив в день пред'явлення вимоги Банку.

01.04.2016 р. позивач 1 звернувся до відповідача із заявою № 390/1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій повідомив відповідача про припинення зобов'язань позивача 1 за Кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р. на суму 4 320 000 доларів США з перерахунком її в валюту зобов'язання - гривню, за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату заяви (2 621,8214 грн. за 100 доларів США), що складає 113 262 684,48 грн. шляхом зарахування вимог позивача 1 до відповідача за договором банківського вкладу № 222D-439476 від 08.11.2013 р. на суму 4 320 000 доларів США. Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснено в сумі 113 262 684, 48 грн., в тому числі 110 807 264,21 грн. за основної сумою кредиту та 2 455 420,27 грн. за процентами (з урахуванням черговості погашення боргових зобов'язань позичальника, встановленої п. 4.8 кредитного договору).

Також позивачем 1 були перераховані на користь відповідача кошти в рахунок остаточного погашення заборгованості за кредитним договором: 04 квітня 2016 року на суму 29 000,00 грн. - погашення тіла кредиту та 2 455 420,27 грн. - сплата процентів; 05 квітня 2016 року на суму 9 600 000,00 грн. - погашення тіла кредиту; 21 квітня 2016 року на суму 2 000,00 грн. - сплата процентів; 23 листопада 2016 р. на суму 12 212 881,19 грн. - остаточне погашення тіла кредиту.

29.07.2016 р. позивач 2 звернувся до відповідача з листом № 29/07-16, в якому просив вчинити необхідні дії та внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідну інформацію про припинення іпотеки належного позивачу 2 нерухомого майна в частині забезпечення виконання зобов'язань позивача 2 за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р.

23.08.2016 р. позивач 3 звернувся до відповідача з листом № 23/08-16/1, в якому просив вчинити необхідні дії та внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідну інформацію про припинення іпотеки належного позивачу 3 нерухомого майна в частині забезпечення виконання зобов'язань позивача 3 за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі зазначають, що станом на момент розгляду справи судом відповідачем не визнається припинення зобов'язань позивача 1 за кредитним договором, та не вчинені дії щодо припинення зобов'язань позивача 2 та позивача 3 за договором іпотеки від 16.12.2013 р., договором іпотеки від 26.12.2013 р. в частині забезпечення виконання зобов'язань позивача 1 за кредитним договором, у зв'язку з чим позивачі звернулися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі п.п. 7.5, 8.2, 8.5, 8.15, 10.2, 10.3 кредитного договору пред'явлена вимога на адресу позивача 1 про дострокове повернення кредиту (Претензія № 47/8-466/1 від 01.04.2016 р.), та на підставі п. 4.10 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 17 від 26.02.2016 р.) строк повернення кредиту вважається таким, що наступив в день пред'явлення вимоги - тобто 01.04.2016 р.

Станом на 01.04.2016 р. (день направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог) заборгованість позивача 1 перед відповідачем за кредитним договором становила 132 649 145,40 грн. за основною сумою кредиту та 2 455 420,27 грн. за простроченими процентами за користування кредитними коштами про що зазначено в претензії від 01.04.2016 р. Зобов'язання позивача 1 перед відповідачем є грошовими та такими, строк виконання яких настав.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтями 512, 514 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні на обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач 1 набув право вимоги до відповідача на загальну суму 4 320 000 доларів США за договором банківського вкладу № 222D-439476 від 08.11.2013 р. Станом на 01.04.2016 р. (день направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог) заборгованість відповідача перед позивачем 1 становила 4 320 000,00 доларів США. Зобов'язання відповідача перед позивачем 1 є грошовими та такими, строк виконання яких настав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2014 р. у справі № 761/17853/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ Хрещатик встановлено, що ОСОБА_1 02 квітня 2014 р. звернувся до банку з вимогою про дострокове повернення вкладу за договором банківського вкладу № 222D-439476 від 08.11.2013 р.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України (в редакції, яка діяла станом на 02.04.2014 р.) за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Таким чином, рішеннями судів у цивільних справах за участю ПАТ КБ Хрещатик встановлено, що строк виконання зобов'язань за договором банківського вкладу настав 02.04.2014 р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні умови припинення господарських зобов'язань визначено також ст. 202 Господарського кодексу України.Так, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З огляду на це, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 203 ГК України та статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні.

Судом встановлено, що позивач 1 направив на адресу відповідача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: зобов'язань позивача 1 перед відповідачем по сплаті грошових коштів за Кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р. на суму 4 320 000 доларів США з перерахунком її в валюту зобов'язання - гривню, за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату заяви (2 621,8214 грн. за 100 доларів США), що складає 113 262 684,48 грн. шляхом зарахування вимог позивача 1 до відповідача за Договором банківського вкладу № 222D-439476 від 08.11.2013 р. на суму 4 320 000 доларів США, право вимоги за якими набуто позивачем 1 за Договором № 12/01-15 про відступлення права вимоги від 12.01.2015 р. Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснено в сумі 113 262 684, 48 грн., в тому числі 110 807 264,21 грн. за основної сумою кредиту та 2 455 420,27 грн. за процентами (з урахуванням черговості погашення боргових зобов'язань позичальника, встановленої п. 4.8 Кредитного договору).

Зважаючи на те, що достатньою умовою для зарахування зустрічних вимог є наявність заяви однієї сторони із повідомленням про це іншої, і станом на 01.04.2016 р. строк виконання зобов'язань за заявленими вимогами є таким, що настав: за Кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р. достроково 01 квітня 2016 р., за Договором банківського вкладу № 222D-439476 від 08.11.2013 р. 02 квітня 2016 р., тому зобов'язання позивача 1 щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за його користування за Кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р. припинено з 01.04.2016 р. у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог в сумі в сумі 113 262 684, 48 грн., в тому числі 110 807 264,21 грн. за основної сумою кредиту та 2 455 420,27 грн. за процентами.

Крім того, судом встановлено, що станом на 01 квітня 2016 р. після часткового припинення зобов'язання за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог залишок заборгованості за основною сумою кредиту складав 21 841 881,19 грн. Матеріалами справи підтверджується, що зобов'язання за кредитним договором припинилися повністю на суму 21 841 881,19 грн. за основною сумою кредиту та 1 635 926,29 грн. за процентами шляхом перерахування позивачем 1 коштів на користь відповідача, а саме: 04 квітня 2016 року на суму 29 000,00 грн. - погашення тіла кредиту та 2 455 420,27 грн. - сплата процентів; 05 квітня 2016 року на суму 9 600 000,00 грн. - погашення тіла кредиту; 21 квітня 2016 року на суму 2 000,00 грн. - сплата процентів; 23 листопада 2016 р. на суму 12 212 881,19 грн. - остаточне погашення тіла кредиту.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання позивача 1 за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р. припинені повністю 23 листопада 2016 р.

Згідно ст. 1 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Окремі види застав визначені ст. 575 ЦК України, згідно якої іпотекою є застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Статями 1, 3, 17 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Право іпотеки припиняється у випадку припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Аналогічні підстави припинення застави передбачені ст. 28 Закону України Про заставу .

Таким чином, іпотека, як вид забезпечення виконання зобов'язання, має похідний характер від основного (забезпечуваного) зобов'язання і є дійсною до моменту припинення основного зобов'язання, тобто підставою для її припинення є припинення забезпечуваного ними зобов'язання.

Виходячи з приписів вказаних норм, та з огляду на встановлення судом припинення повністю основного зобов'язання за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013 р. є також припиненими і зобов'язання позивача 2 перед відповідачем за договором іпотеки № 52-47/1-13/1 від 16.12.2013 р., а також позивача 3 перед відповідачем за договором іпотеки № 52-47/1-13/2 від 26.12.2013 р.,

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 11.11.2015 р. (справа № 6-2127цс15).

Відхиляючи заперечення відповідача та третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Є безпідставними посилання відповідача та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на застосування Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб до правовідносин сторін, які виникли до моменту визнання банку неплатоспроможним.

В силу п. 5 ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних вимог не допускається у випадках, встановлених договором або законом.

Постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 р. № 234 ПАТ КБ Хрещатик віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 р. № 463 розпочато з 05.04.2016 р. процедуру виведення ПАТ КБ Хрещатик з ринку та запроваджено в банку тимчасову адміністрацію.

В той же час, частиною 6 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Заява позивача 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог направлена 01.04.2016 р. Зважаючи на це, встановлена Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб заборона здійснення зарахування зустрічних вимог під час тимчасової адміністрації не застосовується до спірних правовідносин, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося до запровадження тимчасової адміністрації.

Отримання відповідачем Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджується відбитком штампу відповідача про отримання вхідної кореспонденції 01 квітня 2016 р. Суду надано для огляду оригінал заяви від 01.04.2016 р., на якій міститься відбиток штампу ПАТ КБ Хрещатик про її прийняття.

Склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів установлено Національним стандартом України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного стандарту він поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності, зокрема, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Пунктом 5.31 зазначеного стандарту передбачено, що відмітка про надійдення (зареєстрування) документа до організації містить такі дані: скорочену назву організації, дату (за потреби - годину і хвилину) надійдення документа і реєстраційний індекс документа, які ставлять у правому куті нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа. Відмітку про надійдення документа до організації доцільно ставити за допомогою штампа.

Таким чином проставляння відбитку штампу на другому примірнику документа під час його прийняття є належним доказом отримання такого документа організацією.

Судом не приймаються посилання відповідача на порушення порядку заміни кредитора у зобов'язанні та настання несприятливих наслідків від такого порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено судом, відповідач не здійснював виконання зобов'язань за договором банківського вкладу № 222D-439476 від 08.11.2013 р. на користь попереднього кредитори ОСОБА_1, а отже несприятливих наслідків для нового кредитора позивача 1 не настало. Крім того, відповідачем станом на день розгляду справи не включені та не акцептовані кредиторська вимога ОСОБА_1 та не здійснено виконання зобов'язання за такою вимогою. При цьому закінчився встановлений законом 90-денний строк для розгляду вимоги, віднесення кредиторів до певної черги погашення, складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів (ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ). Зазначений 90-денний строк є остаточним та не підлягає подовженню. Відповідно до ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню в судовому порядку. ОСОБА_1 не звертався до суду з позовами щодо акцептування його кредиторських вимог.

Судом також встановлено, що сума 2 000 000 доларів США була виплачена відповідачем ОСОБА_1 29.12.2014 р. на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.08.2014 р. у справі № 761/17908/14-ц, про що зазначено у меморіальному валютному ордері № 29.48 від 29.12.2014 р. Зазначене рішення не стосується договору банківського вкладу № 222D-439476 від 08.11.2013 р., укладеного з ОСОБА_1, та за яким Шевченківським районним судом м. Києва 04.08.2014 р. прийнято рішення в іншій справі - № 761/17853/14-ц.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою. Наслідком визнання права може бути визнання відсутності обов'язків у особи або їх припинення, визнання особи такою, що втратила право, про що також можуть заявлятися позовні вимоги. Враховуючи, що відповідач заперечує припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та, відповідно, припинення іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором, то позивачі мають право захистити свої права та законні інтереси шляхом пред'явлення позову про визнання зобов'язань припиненими, і такий спосіб захисту права відповідає приписам ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати зобов'язання Приватного акціонерного товариства АГРОФІРМА ТРОЯНДА (04123, м. Київ, вул. Осиповського, 1-А, код ЄДРПОУ 03359658) за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року припиненими з 23 листопада 2016 року.

3. Визнати зобов'язання за договором іпотеки № 52-47/1-13/1 від 16 грудня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю БІОНІК ЛЕНД (01601, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 20, Код ЄДРПОУ 36590852) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк К.М., зареєстрований в реєстрі за № 950, такими, що припинені в частині забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством АГРОФІРМА ТРОЯНДА зобов'язань за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року.

4. Визнати зобов'язання за договором іпотеки № 52-47/1-13/2 від 26 грудня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНИЙ ФОРУМ (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, буд. 26, код ЄДРПОУ 37053372) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк К.М., зареєстрований в реєстрі за № 1048, такими, що припинені в частині забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством АГРОФІРМА ТРОЯНДА зобов'язань за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13 грудня 2013 року.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) на користь Приватного акціонерного товариства АГРОФІРМА ТРОЯНДА (04123, м. Київ, вул. Осиповського, 1-А, код ЄДРПОУ 03359658) 1 378 (одну тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНІК ЛЕНД (01601, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 20, Код ЄДРПОУ 36590852) 1 378 (одну тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНИЙ ФОРУМ (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, буд. 26, код ЄДРПОУ 37053372) 1 378 (одну тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 28.12.2016 р.