Ухвала

від 30.12.2016 по справі 183/4840/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4840/16

№ 1-кс/183/1001/16

У Х В А Л А

30 грудня 2016 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

29.12.2016 року до Новомосковського міськрайонного суду в порядку ст.. 170 КПК України надійшло клопотання прокурора ОСОБА_2 про арешт майна. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42016041500000050 від 13.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.. 364 КК України.

Постановою прокурора від 26.12.2016 року земельні ділянки з кадастровими номерами 1211900000:04:014:0097, 1211900000:04:014:0098, 1211900000:04:014:0099 та 1211900000:04:014:0100 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим прокурор просить накласти арешт на вказані речові докази.

В судове засідання прокурор не з`явилася. Слідчий суддя вважає, що неявка прокурора не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

В клопотанні прокурора відсутні взагалі будь-які обґрунтування накладення арешту на земельні ділянки. Тим більше в цьому клопотанні не йдеться про обставини, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що дане клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1