Рішення

від 23.12.2016 по справі 536/1689/16-ц

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1689/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Святської О.В.,

з участю секретаря Клонової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Вересень про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 Вересень до ОСОБА_1 про визнання окремої частини правочину недійсним,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Вересень про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки. Вказала, що їй на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 036524 належить земельна ділянка кадастровий номер 5322480800:02:000:0076, загальною площею 3,33 га, що знаходиться на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. 01.09.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вересень було укладено Договір оренди земельної ділянки № 103, з терміном дії до 2018 року. На теперішній час позивачка має намір самостійно обробляти земельну ділянку, тому в односторонньому порядку, як це передбачено договором, розриває договір, про що в письмовому виді листом від 15.08.2016 року повідомила відповідача та прохала його після збору урожаю 2016 року провести з нею повний розрахунок по орендній платі, привести земельну ділянку в стан, в якому вона була передана в оренду відповідачу та передати їй її за актом приймання передачі не пізніше 01.12.2016 року. Відповідач вважає договір оренди землі чинним, таким що не може бути припинений позивачем в односторонньому порядку, а лише за згодою сторін після закінчення строку, на який його було укладено і з цих причин відмовився повернути їй земельну ділянку з оренди. Просила суд визнати договір оренди розірваним в односторонньому порядку та зобов'язати відповідача повернути їй цю земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_2 Вересень звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1,який прийнято судом до сумісного розгляду з первісним. Вказали, що ОСОБА_1 в порушення норм чинного законодавства, в односторонньому порядку, на власний розсуд, витлумачила зміст п.36 Договору оренди земельної ділянки № 103 від 01.09.2008 року та без жодної на те правової підстави, звернулась до суду з вимогою визнати розірваним укладений між сторонами, діючий договір оренди земельної ділянки, чим грубо порушила право орендаря. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24,25 Закону України Про оренду землі та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України. Відповідач вважає що п. 36 Договору оренди земельної ділянки № 103 від 01.09.2008 року, суперечить не тільки п.п.34, 35 оспорюваного договору, а й ст.ст.24, 25, 31 ЗУ Про оренду землі та нормам чинного законодавства, просив суд визнати його недійсним.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 підтримав позов, та не погодився з зустрічним позовом. Вважає, що оскільки під час підписання сторонами договору сторони погодили такий пункт , як п.36 щодо можливості одностороннього розірвання договору , то ця вимога не може бути визнана недійсною. Вказав, що пункт 36 Договору не пов'язаний , не суперечить та не спростовує п.п.33, 34, 35 Договору , якими передбачені підстави його припинення . Також зауважив, що позивачка в письмовій формі звернулася до відповідача з питання розірвання договору оренди та повернення їй земельної ділянки, а тому не порушила порядок розірвання договору. Юридична необізнаність представника відповідача на час підписання договору не є підставою для визнання його недійсним. Дострокове розірвання договору оренди землі ніяким чином не порушує права агрофірми Вересень , оскільки останній є суб'єктом господарювання і всі ризики, щодо власної господарської діяльності лежать виключно на підприємстві,що здійснює підприємницьку діяльність.

Представник відповідача ОСОБА_4 з пред'явленим позовом про визнання договору розірваним та повернення земельної ділянки не погодився, та вважає, що позивачка ОСОБА_1 витлумачила положення п.36 Договору оренди земельної ділянки від 1.09.2008 року на свій розсуд, чим порушує права орендаря. Згідно ст.32 ЗУ Про оренду землі дострокове розірвання договору можливе за рішенням суду лише в разі невиконання сторонами обов'язків , передбачених ст.24 і 25 ЗУ Про оренду землі та спірного Договору. Лише одне бажання позивача розірвати договір не є підставою для цього. На думку позивача за зустрічним позовом при укладенні вищевказаного договору п.36 сторони додатково обумовили визначене законом право кожної сторони договору на його розірвання при настанні умов, визначених ст.ст.24,25 ЗУ Про оренду землі та настанні обставин, визначених п.34,35 вищевказаного договору оренди землі. Вважають, що п.36 Договору оренди земельної ділянки №103 від 1.09.2008 року суперечить ст.ст.24,25,31 ЗУ Про оренду землі , а тому має бути визнаний судом недійсним.

Заслухавши думку представника позивача , представника відповідача , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову.

Згідно ст.11, 13, 15 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини;цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст.ст.203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:а) визнання прав;б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ) відшкодування заподіяних збитків;д) застосування інших, передбачених законом, способів.

В засіданні достовірно встановлено, що 01.09.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вересень був укладений Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди), згідно з умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3.33 га, яка знаходиться на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:02:000:0076, (а.с.10-11). Договір укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами. 05.05.2010 року Договір оренди зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії Центрі ДЗК при Держкомземі України за № 041056700207 (а.с.11 на звороті).

Обидві сторони на час укладення правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно п.36 вказаного договору передбачено: Розірвання договору в односторонньому порядку допускається (а.с.11). Даний пункт договору був в тексті договору на момент його підписання, а отже сторони на час укладення цього договору погоджувалися на таку умову щодо одностороннього розірвання будь-якою стороною договору. Даний пункт, виходячи зі змісту та логіки інших пунктів договору від 01.09.2008 року, не пов'язаний, не суперечить та не спростовує їх. Так, п.п. 34, 35 Договору передбачені підстави його припинення, а п.36 передбачено розірвання договору без обумовлення права на його застосування настанням будь-яких подій чи взаємозв'язку з п.п.34 та 35 Договору. Враховуючи волевиявлення обох сторін ( про що свідчать підписи орендаря та орендатора на а.с.11 на звороті) на час укладення договору щодо наявності такого пункту в Договорі, підстав для визнання цього пункту недійсним з підстав, вказаних в позові АФ Вересень не встановлено.

У зв'язку з цим суд вважає мотивованим та обґрунтованим волевиявлення ОСОБА_1, спрямоване у вигляді листа від 05.08.2016 року до АФ Вересень про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з вимогою про повернення їй земельної ділянки (а.с.15). При цьому суд вважає посилання АФ Вересень , висловлене в листі від 05.09.2016 року (а.с.16) на положення ЗУ Про оренду землі щодо недопущення розірвання договору в односторонньому порядку помилковим, оскільки згідно ст.31 згаданого закону розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто законодавець обмежив право на розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у випадку відсутності такого порядку розірвання в законі чи договорі. В даному випадку сторони договором від 01.09.2008 року в двосторонньому порядку погодили таке право, а тому це є правом позивачки ОСОБА_1 , підстав для відмови їй в цьому суд не вбачає .

Враховуючи, що договір фактично розірвано позивачкою, що зафіксовано в її письмовому зверненні до відповідача за первісним позовом, але це не визнається відповідачем, слід встановити це в судовому порядку, з зобов'язанням відповідача повернути позивачці ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку. Судові витрати, понесені останнею, слід стягнути з АФ Вересень .

Керуючисьст.11,13,15,203, 215, 651 ЦК України, ст..152 ЗК України, ст.ст.10,11,209, 212-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Вересень про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати розірваним в односторонньому порядку договір №103 оренди земельної ділянки , розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер 5322480800:02:000:0076 загальною площею 3,33 га , укладений 01.09.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вересень , зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис №041056700207 від 05.05.2010 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 Вересень передати ОСОБА_1 актом приймання передачі належну їй земельну ділянку , розташовану на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер 5322480800:02:000:0076 загальною площею 3,33 га в стані, переданому в оренду.

Стягнути з ОСОБА_2 Вересень на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 Вересень до ОСОБА_1 про визнання окремої частини правочину п.36 Договору оренди земельної ділянки від 01.09.2008 року недійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, як брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Святська