Ухвала

від 21.12.2016 по справі 804/16344/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2016 рокусправа № 804/16344/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №804/16344/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016року у справі №804/16344/15 задоволено позов Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (далі позивач), суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі відповідач) від 30.07.2015 року № 0000525103.

З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказав, що суд повно встановив обставини справи і прийняв законне рішення.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 26.06.2015р. по 17.07.2015р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2015 року та правомірності нарахування залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт № 14/28-01-51-03/24432974 від 17.07.2015р..

За висновками акту, під час перевірки виявлено наступні порушення: п. 14.1.18 п. 14.1. ст.14, п.44.1, п.44.6, ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1, п.187.8 ст.187, п. 192.1 ст.192. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.10, п. 201.11, п. 201.12, п. 201.14.. п. 201.15 ст.201, п. 208.2, п. 208.3 ст.208 Податкового кодексу та п.б p.V, п.7 p. VI Наказу №966, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2015 року у розмірі 30 568 913,79 грн..

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000525103 від 30.07.2015р, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 30568913,79 гривень, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15284456,90 гривень.

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено Позивачем в адміністративному порядку. Первинна та повторна скарги позивача були залишені без задоволення.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який позовні вимоги задовольнив та скасував оскаржене рішення відповідача, враховуючи наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів було задекларовано у наступних уточнюючих розрахунках коригування:

від 21.04.2015 №9074875966 за липень 2014 року;

від 17.04.2015 №9071822803 за серпень 2014 року;

від 17.04.2015 №9071879976 за вересень 2014 року;

від 20.04.2015 №9073293204 за жовтень 2014 року;

від 20.04.2015 №9073164689 за жовтень 2014 року;

від 20.04.2015 №9073240608 за листопад 2014 року;

від 16.04.2015 №9070739925 за грудень 2014 року;

від 21.04.2015 № 9074836045 за січень 2015 року;

від 23.04.2015 №9077120070 за січень 2015 року;

від 27.04.2015 №9079503566 за січень 2015 року.

Засобами електронного зв'язку позивачем було подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за грудень 2014 року (№ 9073668951 від 20.04.2015) та додаток 5, відповідно до якого зменшено р.22, 23.3 Декларацій у сумі 150 611 грн..

Контролюючим органом в електронній формі направлено повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за грудень 2014 року (№9073668951 від 20.04.2015) та додаток 5 до нього (від 20.04.2015) (квитанція №2 від 20.04.2015р). У квитанції було зазначено "пакет не прийнято", проте причин неприйняття документу не вказано.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

В акті перевірки контролюючий орган також не наводить причин, що стали підставою для відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку № 9073668951 від 20.04.2015р. При цьому, претензій до змісту уточнюючого розрахунку позивача, порядку його заповнення, наявності обов'язкових реквізитів акт не містить.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

В даному випадку уточнюючий розрахунок №9073668951 від 20.04.2015р вважається прийнятим. Відповідно, врахування даних такого уточнюючого розрахунку у декларації було здійснено позивачем правомірно.

В акті перевірки (сторінка 11) контролюючим органом зазначено, що позивач не повинен був враховувати у Декларації дані трьох уточнюючих розрахунків, поданих у квітні 2015 року за січень 2015 року, а саме:

уточнюючого розрахунку № 9074836045 від 21.04.2015p;

уточнюючого розрахунку № 9077120070 від 23.04.2015p;

уточнюючого розрахунку № 9079503566 від 27.07.2015р..

На думку відповідача в уточнюючих розрахунках значення рядка 23.3 ("Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду") не перенесено до рядка 24 ("Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду"). У зв'язку з цим відповідач вважає, що позивач не мав права враховувати відповідні "не перенесені" до рядка 24 суми від'ємного значення у Декларації. Зокрема, це такі суми:

за уточнюючим розрахунком від 21.04.2015 р. №9074836045 - 4 057 613,00 гривень;

за уточнюючим розрахунком від 23.04.2015 р. №9077120070 - 8 848 928,00 гривень;

за уточнюючим розрахунком від 27.04.2015 р. №9079503566 - 1 219 865,00 гривень.

Загалом - 14 126 406,00 гривень.

Позивач стверджує, що не переніс значення рядка 23.3 уточнюючих розрахунків до рядка 24 таких розрахунків, однак, така механічна дія не може бути підставою для позбавлення позивача права на відповідну суму податкового кредиту, яке він має згідно з нормами податкового законодавства України. Такі дії пов'язані зі зміною форми податкової декларації з ПДВ. Так, уточнюючі розрахунки стосувалися виправлення даних декларації за січень 2015 року. Така декларація заповнювалася за старою формою, в той час як самі уточнюючі розрахунки подавались у квітні і заповнювалися за новою формою. Зважаючи на невідповідність рядків з одними і тими самими номерами у старій і новій формах декларації, а також на введення у новій формі декларації абсолютно нових рядків. Позивач не міг коректно (з точки зору формальних назв і номерів рядків) заповнити уточнюючі розрахунки.

Судом встановлено, що претензій щодо правильності даних уточнюючого розрахунку, реальності операцій, на підставі яких такі дані були сформовані, у відповідача немає. Позивач відповідно до норм Податкового кодексу мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу свого податкового кредиту. Допущена позивачем помилка при заповненні рядка 24 зазначених вище уточнюючих розрахунків, не призвела до неправомірного заниження його податкових зобов'язань з ПДВ. Сама по собі назва рядка 23.3 уточнюючих розрахунків (значення якого мало бути перенесене до рядка 24 звучить як "Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду", вказує на те, що у такому рядку вказується сума, яку платник податку має право і повинен врахувати у наступному податковому періоді (у даному випадку - у декларації з ПДВ за квітень 2015 року).

Наступним порушення в акті перевірки (сторінки 13-17) відповідач вказує те, що позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями з постачання йому послуг нерезидентами, місцем постачання яких є митна територія України.

Відповідач посилається на те, що позивач невірно заповнив у податкових накладних за такими операціями дату виникнення податкових зобов'язань та несвоєчасно зареєстрував такі накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно статті 208 Податкового кодексу України, у випадках, коли платник податку-резидент отримує від нерезидентів послуги, місцем постачання яких є митна територія України, такий платник не лише формує податкове забов'язання з ПДВ за такими операціями, але і одночасно складає податкові накладні, суми ПДВ за якими відносить до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником (резидентом) за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

При цьому абзацом 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу.

У даному випадку позивач у відповідності до вимог податкового законодавства України сформував податкові зобов'язання з ПДВ за операціями з отримання послуг від нерезидентів (цього відповідач не заперечує), склав за такими операціями податкові накладні і зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент подання позивачем декларації з ПДВ за квітень 2014 року (період, у якому віднесено суми ПДВ за операціями з нерезидентами до складу податкового кредиту), як і на момент проведення перевірки, податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (цього факту також не заперечує відповідач).

Реальність самих операцій з нерезидентами контролюючим органом під сумнів не ставиться, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо правильності формування позивачем своїх податкових зобов'язань за такими операціями, суми таких податкових зобов'язань та правильності визначення суми податкового кредиту. Єдина претензія контролюючого органу стосується своєчасності реєстрації податкових накладних за відповідними операціями.

В даному випадку позивач сплатив до бюджету суми ПДВ за відповідними операціями, належним чином задекларував податкові зобов'язання з цього виду податку за такими операціями, реальність яких визнається відповідачем, сума податкового кредиту за такими операціями підтверджена необхідними документами, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім зазначеного вище, в акті перевірки вказано як порушення здійснення позивачем у перевіряємому періоді операцій з контрагентами - постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання, не мають правових зв'язків по операціях з реалізації (продажу) товарів (послуг), а саме: ТОВ "ТБ "Брянківська вугільна компанія" (код 39264809), ТОВ "Промліга" (код 32693427), ТОВ "Дорводгазбуд" (код 35460521), ТОВ "Терни-сервісмонтаж" (код 30734471), AT "Промарматура" (код 21871578), ВБО "Єдина компанія" (30734890), ТОВ "ЄСК" (код 24447421), ТОВ "Реммаркбуд" (код 31932903), ТОВ "МІК" (код 30105738), ТОВ "Тондо" (код 31736464), ТОВ "Стройбетон" (код 31735675).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що ці операції спрямовані на отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Так, перевіркою встановлено неналежне виконання умов укладених договорів позивача з перерахованими вище контрагентами-постачальниками. Відповідач стверджує, що на підтвердження реальності господарськиї опрацій позивачем під час перевірки не бууло надано:

- сертифікатів якості (відповідності) товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює встановлення фактичного виробника готової продукції, регіон, в якому вироблено готову продукцію. Відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками, продукцію повинен супроводжувати документ, що підтверджує якість (сертифікат якості (відповідності) та/або паспорт виробу, та/або інструкція (керівництво) з технічної експлуатації та/або гарантійний талон, тощо);

- журнал видачі довіреностей, для встановлення осіб, які приймали у часть безпосередньо при здійсненні господарської операції;

- документальне підтвердження руху (транспортування) ТМЦ від постачальників-контрагентів, а саме - первинні документи (товаро-транспортні накладні, залізничні накладні, заявки, подорожні листи тощо), що свідчить про здійснення господарських операцій, які не мають юридичного підґрунтя, так як не встановлено фактичне переміщення товарно-матеріальних цінностей від постачальників до покупця (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг");

- документальне підтвердження щодо: надання дозволу замовника на виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядними організаціями; присутності працівників виконавця або субпідрядників на місцях проведення ремонтних робіт (перевіркою не встановлено фактичного виконавця ремонтних робіт); присутності (наявності) машин та механізмів підрядника (субпідрядника) на контрольно - пропускних пунктах, об'єктах будівництва, будівельних майданчиках.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про допущені порушення п.п.14.1.18 п.14.1, ст.14, п.44.1, п.44.6, ст.44, п.185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту та відповідно сум від'ємного значення податку на додану вартість та суми заявленого бюджетного відшкодування за квітень 2015 року у розмірі 5 999 764.79 грн. за рахунок відображення у податковому обліку операцій з ТОВ "ТБ "Брянківська вугільна компанія", ТОВ "Промліга", ТОВ "Дорводгазбуд", ТОВ "Терни-сервісмонтаж", AT "Промарматура", ВБО "Єдина компанія", ТОВ "ЄСК", ТОВ "Реммаркбуд", ТОВ "МІК", ТОВ "Тондо", ТОВ "Стройбетон" на підставі даних паперових носіїв, які не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по господарських операціях.

Судом встановлено, що між Позивачем і ТОВ "ТБ "БВК" був укладений договір №4125 від 09.12.2014р., відповідно до якого ТОВ "ТБ "БВК" зобов'язалося поставити Позивачеві вугільний концентрат.

На виконання зазначеного договору у квітні 2015 року ТОВ "ТБ "БВК" поставило вугільний концентрат позивачу на загальну суму 20 695 147,76 гривень (в тому числі ПДВ 3 449 191,29 гривень).

Факт поставки товару підтверджено первинними документами.

Так, факт відвантаження концентрату підтверджено видатковими накладними (№50 від 16.04.2015 р., №51 від 16.04.2015 p., № 52 від 17.04.2015 p., № 53 від 17.04.2015 p., № 48 від 13.04.2015 p., №44 від 06.04.2015 р., №47 від 11.04.2015 р., №45 від 08.04.2015 р., №46 від 10.04.2015 p., № 49 від 14.04.2015 p., № 61 від 25.04.2015 p., № 60 від 25.04.2015 p., №57 від 22.04.2015 р., №56 від 22.04.2015 р., №55 від 20.04.2015 р., №54 від 18.04.2015р.).

Факт транспортування відвантаженого концентрату до позивача підтверджується залізничними накладними: 50826866, 50831551, 50831544, 50847946, 50848142, 50850312, 50850437, 50764968, 50764950, 50500511, 50730639, 50653880, 50653989, 50707132, 50786821, 50786813, 51037299, 51037307, 51037281, 51037257, 50962851, 50962844, 50914571, 50914423, 50921212, 50873488.

На кожну партію відвантаженого вугільного концентрату позивачу було надано посвідчення якості: №209 від 16.04.2015 p., №210 від 16.04.2015 p., №214 від 17.04.2015 p., №215 від 17.04.2015 p., №203 від 13.04.2015 p., №194 від 06.04.2015 p., №202 від 11.04.2015 p., №195 від 08.04.2015 p., №201 від 10.04.2015 p., №205 від 14.04.2015 p., №229 від 25.04.2015 p., №228 від 25.04.2015 p., №221 від 22.04.2015 p., №220 від 22.04.2015 p., №217 від 20.04.2015 p., №216 від 18.04.2015 р.

Додатково сторонами підписувалися акти приймання-передачі вугільної продукції на кожну відповідну поставку.

На вартість поставленого концентрату були виставлені рахунки (№ 50 від 16.04.2015 р., №51 від 16.04.2015 р., №52 від 17.04.2015 р., №53 від 17.04.2015 p., № 48 від 13.04.2015 p., № 44 від 06.04.2015 p., № 47 від 11.04.2015 p., №45 від 08.04.2015 р., №46 від 10.04.2015 р., №49 від 14.04.2015 р., №61 від 25.04.2015 p., № 60 від 25.04.2015 p., № 57 від 22.04.2015 p., № 56 від 22.04.2015 p., № 55 від 20.04.2015 p., № 54 від 18.04.2015 p.).

Окрім цього, Позивачем відшкодовувались витрати залізничного тарифу:

- на суму 60 138,25 гривень (в тому числі ПДВ 10 023,04 гривень), факт надання послуг підтверджується актом № 44Т від 04.04.2015 р., за результатом виставлено рахунок на оплату № 44Т від 04.04.2015 p.;

- на суму 30 410,27 гривень (в тому числі ПДВ 5 068,38 гривень), факт надання послуг підтверджується актом № 45Т від 06.04.2015 р., за результатом виставлено рахунок на оплату № 45Т від 06.04.2015р.

Факт наявності відповідного вугільного концентрату у позивача відповідачем не заперечувався.

Між Позивачем і ТОВ "Терни-Сервісмонтаж" було укладено декілька договорів:

- договір №2400 від 17.06.2014 р., відповідно до якого ТОВ "Терни-Сервісмонтаж" зобов'язалося виконати роботи з ремонту корпуса збагачення РЗФ-1 гірничого департаменту позивача;

- договір №4600057986/2900 від 06.08.2014 р., відповідно до якого ТОВ "Терни-Сервісмонтаж" зобов'язалося виконати будівельно-монтажі роботи на об'єкті "Технічне переоснащення і модернізація гірничо-збагачувального комплексу РЗФ №1. Корпус збагачення №1. Секція №1";

- договір №627 від 20.01.2015 р., відповідно до якого ТОВ "Терни-Сервісмонтаж" зобов'язалося виконати роботу з ремонту декламатора МД-9 № 131 РЗФ-2 гірничого департаменту Позивача.

В рамках виконання вказаних договорів у квітні 2015 року ТОВ "Терни- Сервісмонтаж" виконало для Позивача роботи загальною вартістю 2 113 032,11 гривень (в тому числі ПДВ 352 172,01 гривень).

Факт реального виконання підтверджено наявними і наданими під час перевірки первинними документами.

Так, за фактом виконання усіх робіт сторонами підписувалися акти приймання виконаних робіт: № Р-107ГД-4-04, № К-149ГД-10-04, № К-149ГД-9-04, № К- 149ГД-8-04, № 12, № 14, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 118, №119, №120, №121, №122, №124, №126, №127, №128. Додатково, за необхідності, сторони підписували акти на передачу основних і допоміжних матеріалів (у тих випадках, коли ТОВ "Терни-Сервісмонтаж" використовувало при виконанні тих чи інших робіт певні матеріали, надані Позивачем), акти на використані матеріали, акти на оприбуткування матеріалів тощо. Також сторонами, на підтвердження факту виконання робіт та їх ціни, складалися й підписувалися довідки про вартість виконаних робіт.

На вартість усіх виконаних робіт позивачу виставлені рахунки: № 72 від 29.04.2015 p., № 70 від 28.04.2015 p., № 70 від 28.04.2015 p., № 69 від 28.04.2015, №68 від 28.04.2015 р., №53 від 20.04.2015 р., №52 від 20.04.2015 р., №51 від 20.04.2015 p., № 50 від 20.04.2015 p., № 49 від 20.04.2015 p., № 48 від 20.04.2015 p., №47 від 20.04.2015 р., №46 від 20.04.2015 р., №45 від 20.04.2015 р.).

Також, за фактом виконання робіт ТОВ "Терни- Сервісмонтаж" були виписані податкові накладні, перелік яких наводиться в акті перевірки.

Позивач з ТОВ "ВБО "Єдина компанія" укладав декілька договорів:

- договір № 685 від 02.03.2015p, відповідно до якого ТОВ "ВБО "Єдина компанія" зобов'язалося виконати для позивача роботи з ремонту верхнього спорудження колії ЦРК металургійного виробництва Позивача;

- договір №968 від 30.01.2015р, відповідно до якого ТОВ "ВБО "Єдина компанія" зобов'язалося виконати для позивача роботи з ремонту верхнього спорудження колії УЗТ гірничого департаменту Позивача;

- договір № 1596 від 19.03.2015р, відповідно до якого ТОВ "ВБО "Єдина компанія" зобов'язалося виконати для Позивача роботи з ремонту верхнього спорудження колії ЦРК металургійного виробництва підприємства;

- договір №1227 від 16.02.2015р, відповідно до якого ТОВ "ВБО "Єдина компанія" зобов'язалося виконати для Позивача роботи з ремонту верхнього спорудження колії УЗТ гірничого- департаменту Позивача.

В рамках виконання вказаних договорів у квітні 2015 року ТОВ "ВБО "Єдина Компанія" виконало для Позивача роботи загальною вартістю 1775946,77 гривень (в тому числі ПДВ 295991,13 гривень).

Факт реального виконання робіт засвідчується наявними у Позивача і наданими до перевірки первинними документами.

Так, за фактом виконання усіх робіт сторонами підписувалися акти приймання виконаних підрядних робіт. Додатково, при необхідності, сторони підписували акти про передачу основних та додаткових матеріалів (у тих випадках, коли ТОВ "ВБО "Єдина компанія" використовувало при виконанні тих чи інших робіт матеріали Позивача), акти на використані при ремонті матеріали, акти на оприбуткування матеріалів тощо. Також сторонами, на підтвердження факту виконання робіт та їх ціни, складалися й підписувалися довідки про вартість виконаних робіт.

На вартість усіх виконаних робіт Позивачеві були виставлені рахунки (№ЄФ- 0000013 від 24.04.2015р„ №ЄФ-0000014 від 24.04.2015 р., №ЄФ-0000015 від 24.04.2015 р., №ЄФ-0000016 від 24.04.2015 р„ №ЄФ-0000017 від 24.04.2015 р„ №ЄФ-0000018 від 24.04.2015 р., №ЄФ-0000019 від 24.04.2015 р., №ЄФ-0000020 від 24.04.2015 р„ №ЄФ-0000021 від 24.04.2015 p.).

Також за фактом виконання робіт виконавцем були виписані податкові накладні, перелік яких наводиться і в акті перевірки. На момент складання податкових накладних, як і на момент безпосереднього виконання робіт, ТОВ "ВБО "Єдина компанія" мало статус платника ПДВ, що відповідач не заперечує.

Всі перелічені документи досліджувалися під час проведення перевірки та описані в акті перевірки. Посилань на неналежне оформлення чи зауваження стосовно змісту таких документів контролюючий орган не наводить.

Між позивачем і ТОВ "ЄСК" укладався договір №1395 від 27.02.2015p., відповідно до якого останнє зобов'язалося виконати для Позивача будівельно-монтажні роботи на об'єкті "ПВВ ДП-9. Будівництво залізничної колії, включення стрілкового переводу в ЕЦ ст. Ново-Бункерна, пуско налагоджувальні роботи".

В рамках виконання договору у квітні 2015 року ТОВ "ЄСК" виконало для позивача роботи загальною вартістю 1 290 329,40 гривень (в тому числі ПДВ 215 054,90 гривень).

Факт реального виконання засвідчується наявними у позивача і наданими до перевірки первинними документами.

Так, за фактом виконання усіх робіт сторонами підписувалися акти приймання виконаних робіт: №01-04-15, №02-04-15, №03-04-15. Додатково сторони підписували акти про використання давальницьких матеріалів (у випадку, коли ТОВ "ЄСК" використовувало при виконанні тих чи інших робіт певні матеріали, надані Позивачем). Також сторонами, на підтвердження факту виконання робіт та їх ціни, складалися й підписувалися довідки про вартість виконаних робіт.

На вартість усіх виконаних робіт позивачеві були виставлені рахунки № СФ- 0000038 від 20.04.2015 р. та № СФ-0000039 від 20.04.2015р..

Відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.4 статті 204 Податкового кодексу України, за фактом виконання робіт ТОВ "ЄСК" були виписані податкові накладні, перелік яких наводиться в акті. На момент складання таких податкових накладних, як і на момент безпосереднього виконання робіт у позивача, ТОВ "ЄСК" мало статус платника ПДВ, що відповідач не заперечує.

Зауважень до змісту чи порядку оформлення вказаних вище документів відповідач не висловив.

Між Позивачем і ТОВ "Реммаркбуд" було укладено декілька договорів:

- договір № 1569 від 13.03.2015p, відповідно до якого ТОВ "Реммаркбуд" зобов'язалося виконати роботи з ремонту чаш дробарок Sandvik СН880 ДФ гірничого департаменту позивача,

- договір № 244 від 09.01.2015p, відповідно до якого ТОВ "Реммаркбуд" зобов'язалося виконати роботи з ремонту насосного обладнання Позивача;

- договір № 512 від 16.01.2015p, відповідно до якого ТОВ "Реммаркбуд" зобов'язалося виконати роботи з ремонту пульпо-насосної станції ШГ РЗФ ГД Позивача;

- договір №732 від 22.01.2015р, відповідно до якого ТОВ "Реммаркбуд" зобов'язалося виконати роботи з ремонту обладнання (барабанів сепараторів).

В рамках виконання вказаних договорів у квітні 2015 року ТОВ "Реммаркбуд" виконало роботи загальною вартістю 1 123 846,47 гривень (в тому числі ПДВ 187 307,91 гривень).Факт реального виконання засвідчується наявними у позивача і наданими до перевірки первинними документами.

Так, за фактом виконання усіх робіт сторонами підписувалися акти приймання виконаних підрядних робіт: № 18 від 02.04.2015 p., № 1/04 від 10.04.2015 p., № 19 від 02.04.2015 p., №20 від 03.04.2015 p., №21 від 03.04.2015 p., №26 від 17.04.2015 p., №21 від 09.04.2015 p., № 22 від 10.04.2015 p., № 23 від 10.04.2015 р., №25 від 17.04.2015р., №27 від 24.04.2015р., №262 від 22.04.2015р., № 15-Т- 17Г/3, № 15-Т-17Г/1, № Т1ГД-02-04, №Т1ГД-01-04, №Т1ГД-05-04.

Додатково, сторони оформлювали акти на витрачені при ремонті матеріали (у тих випадках, коли ТОВ "Реммаркбуд" використовувало при виконанні тих чи інших робіт власні матеріали), а також відповідні відомості ресурсів, локальні кошториси, накладні-вимоги, акти приймання-здачі товару в ремонт та з ремонту, відомості дефектів тощо. Також сторонами, на підтвердження факту виконання робіт та їх ціни, складалися й підписувалися довідки про вартість виконаних робіт.

На вартість усіх виконаних робіт позивачу виставлені рахунки (№ 466 від 02.04.2015 р., №467 від 02.04.2015 р., №472 від 03.04.2015 р., №473 від 03.04.2015 р., №490 від 09.04.2015 р., №495 від 10.04.2015 р., №496 від 10.04.2015 р..№ 497 від 10.04.2015 р., №498 від 10.04.2015 p., №499 від 10.04.2015 р., №517 від 17.04.2015 р., №518 від 17.04.2015 р., №524 від 23.04.2015р., №528 від 24.04.2015р., № 532 від 28.04.2015 р., № 533 від 28.04.2015 р., № 534 від 28.04.2015 р.).

Крім цього за фактом виконаних робіт ТОВ "Реммаркбуд" виписало податкові накладні, перелік яких наведено у акті перевірки (сторінка 41).

На момент складання податкових накладних, як і на момент безпосереднього виконання робіт для Позивача, ТОВ "Реммаркбуд" мало статус платника ПДВ, що відповідач не заперечує.

Між Позивачем і ТОВ "Дорводгазбуд" укладено декілька договорів підряду:

- договір №192 від 04.01.2015р, відповідно до якого ТОВ "Дорводгазбуд" зобов'язалося виконати роботи з поточного ремонту рухомого складу (тепловозів) гірничого департаменту Позивача;

- договір №193 від 04.01.2015р, відповідно до якого ТОВ "Дорводгазбуд" зобов'язалося виконати роботи з поточного ремонту рухомого складу (думпкарів) гірничого департаменту,

- договір №2411 від 02.08.2011р, відповідно до якого ТОВ "Дорводгазбуд" зобов'язалося надати послуги по аутсорсінгу технологічного персоналу для забезпечення безперебійного та безаварійного рівня організації виробництва на дільницях агломераційного цеху №3,

- договір №1372 від 26.02.2015p, відповідно до якого ТОВ "Дорводгазбуд" зобов'язалося виконати роботи з обслуговування та утримання в справному стані механічного обладнання систем густого та рідкого змащування ДФ гірничого департаменту.

В рамках виконання зазначених договорів у березні 2015 року ТОВ "Дорводгазбуд" виконало для Позивача роботи/надало послуги загальною вартістю 934002,43 гривень (в тому числі ПДВ 155 667,07 гривень).

Факт виконання робіт/надання послуг ТОВ "Дорводгазбуд" засвідчується наявними у Позивача і наданими до перевірки первинними документами.

Так, за фактом виконання усіх робіт/надання послуг сторонами були підписані акті виконаних робіт: №2411-01-04, № 15-ВГ-УЖДТ-02-04, № С-49-01-04, № 15- ТЗ-УЖДТ-02-04, № 15-ТЗ-УЖДТ-01-04, № 15-ВГ-УЖДТ-01-04. Додатково, у тих випадках, коли ТОВ "Дорводгазбуд" використовував при виконання тих чи інших робіт певні матеріали, надані Позивачем, сторони також підписували акти на передачу таких матеріалів ТОВ "Дорводгазбуд" як підряднику та акти на використані під час ремонту матеріали. Також сторонами, на підтвердження факту виконання робіт та їх ціни підписувалися довідки про вартість виконаних робіт.

На вартість усіх виконаних робіт/наданих послуг були виставлені рахунки (№32 від 24.04.2015 р„ №29 від 24.04.2015 р., №31 від 24.04.2015 р., №30 від 24.04.2015 р., №27 від 14.04.2015 р., №25 від 10.04.2015 р.).

Крім цього за фактом виконання робіт/надання послуг ТОВ "Дорводгазбуд" були виписані податкові накладні (сторінка 50 акту перевірки).

На момент складання таких податкових накладних, як і на момент безпосереднього виконання робіт/надання послуг ТОВ "Дорводгазбуд" мало статус платника ПДВ, що відповідач не заперечує.

Між Позивачем і ТОВ "Промліга" було укладено договір №96 від 22.12.2014р., відповідно до умов якого останнє зобов'язалося поставити позивачу певну продукцію.

Зокрема, на виконання договору у квітні 2015 року ТОВ "Промліга" поставило рельсошпальні решітки на з/б шпалах, клеми розрізненого рельсового скріплення, накладки і підкладки, протиугін на загальну суму 3 729 577,22 гривень (в тому числі ПДВ 621 596,22 гривень).

Факт поставки продукції від ТОВ "Промліга" засвідчується наявними у позивача і наданими до перевірки первинними документами.

Так, факт відвантаження продукції підтверджується видатковими накладними: №109 від 30.04.2015 p.. № 107 від 24.04.2015 p., № 85, 83, 81, 79, 77, 75, 86, 84, 82, 76, 78. 80. 90. 89. 88. Р87 від 01.04.2015 p. № 99, 98, 97, 96, 95, 94, 93, 92, 91 від 02.04.2015 р.

Транспортування продукції до позивача підтверджується наданими до перевірки товарно-транспортними накладними (№Р109 від 30.04.2015 р., №Р107 від 24.04.2015 p., № Р85, Р83, Р81, Р79. Р77, Р75. Р86, Р84, Р82, Р76, Р78. Р80, Р90, Р89, Р88. Р87 від 01.04.2015 р., № Р99, Р98, Р97, Р96, Р95, Р94, Р93, Р92, Р91 від 02.04.2015 p.), а фактичне її отримання та оприбуткування Позивачем - прибутковими ордерами.

На вартість поставленої продукції позивачу були виставлені рахунки (рахунки №36 від 30.04.2015 p., №34 від 24.04.2015 p., №27 від 01.04.2015 p., № 28 від 02.04.2015р.).

За всіма фактами поставки, ТОВ "Промліга" були виписані податкові накладні, описані, зауважень до їх оформлення податкова інспекція не висловила. На момент видачі податкових накладних, як і на момент безпосереднього здійснення поставок ТОВ "Промліга" мало статус платника ПДВ, що відповідач не заперечує.

Між Позивачем і AT "Промарматура" були укладено договір № 4215 від 16.12.2014 р. та договір №725 від 22.02.2013 р. Відповідно до таких договорів AT "Промарматура" зобов'язалося поставити позивачу певну продукцію.

Зокрема, на виконання договорів у квітні 2015 року AT "Промарматура" поставило клапани, фільтри, електроприводи,засувки, крани, вентилі, інші подібні товари на загальну суму 2 038 034,64 гривень (в тому числі ПДВ 339 672,44 гривень).

Факт поставки продукції AT "Промарматура" позивачу підтверджено наявними у Позивача і наданими до перевірки первинними документами.

Так, факт відвантаження відповідної продукції AT "Промарматура" підтверджено видатковими накладними: № 15/291 від 28.04.2015 р., № 15/277 від 23.04.2015 р.. № 15/252 від 14.04.2015 р., № 15/229, № 15/230, № 15/231 від 03.04.2015р.

Транспортування продукції до позивача підтверджено товарно-транспортними накладними (№000516 від 28.04.2015 р., №000511 від 23.04.2015 р., №000491 від 03.04.2015 р.), а фактичне отримання та оприбуткування позивачем - прибутковими ордерами (№ 5009785771 від 29.04.2015 р., №5009758542 від 24.04.2015 р., №5009708380 від 15.04.2015 р., № 5009641372, № 5009641350, № 5009641347 від 06.04.2015 p.).

На вартість поставленої продукції були виставлені рахунки (№ 04472 від 28.04.2015 р., №04438 від 23.04.2015 р., №04399 від 14.04.2015 р., №04340, №04341, №04343, від 03.04.2015 р.).

За всіма фактами поставки AT "Промарматура" були складені і надані позивачу податкові накладні, зауважень щодо їх оформлення акт перевірки не містить.

Всі документи досліджувалися контролюючим органом та зауважень до їх оформлення в акті не наведено.

Між позивачем і ТОВ "МІК" (код ЄДРПОУ 30105738) було укладено договір №63 від 19.12.2014р. Відповідно до умов договору ТОВ "МІК" зобов'язалося поставити позивачу певний товар.

Зокрема, у квітні 2015 року ТОВ "МІК" поставило халати для захисту від загальних забруднень, прорезинені костюми для захисту від води та вогню, плащі для захисту від кислот, чоботи та інший спецодяг на загальну суму 982 047,30 гривень (в тому числі ПДВ 163 674,55 гривень).

Факт поставки товару засвідчується наявними у позивача і наданими до перевірки первинними документами.

Так, факт відвантаження ТОВ "МІК" товару до позивача підтверджується видатковими накладними: №РН-04/09/10 та №РН-04/09/11 від 09.04.2015р, його транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними (№04/09/10 та №04/09/11 від 09.04.2015 p.), а фактичне отримання та оприбуткування позивачем - прибутковим ордером №509666870 від 09.04.2015р. На вартість поставленої продукції було виставлено рахунок № СФ-04/08/01 від 08.04.2015р.

За всіма фактами поставки ТОВ "МІК" виписало податкові накладні, їх перелік відображено у акті перевірки (сторінка 57). На момент складання таких податкових накладних, як і на момент безпосереднього здійснення поставки товарів ТОВ "МІК" мало статус платника ПДВ.

Позивач і ТОВ "Тондо" уклали декілька договорів:

- договір №4077 від 03.12.2014 р., відповідно до якого ТОВ Тондо зобов'язалося виконати роботу з ремонту водоводу "брудного" циклу НС-9 до Прокату-3 цеху водопостачання,

- договір №1187 від 12.02.2015 p.. відповідно до якого ТОВ "Тондо" зобов'язалося виконати роботу з ремонту обладнання НС № 9 Водовід "брудного" циклу НС-9 до Прокату-3 Позивача,

- договір № 1234 від 16.02.2015 р., відповідно до якого ТОВ "Тондо" зобов'язалося виконати роботу з ремонту колектора доменного газу на ДП-6 газового цеху Позивача,

- договір № 1243 від 17.02.2015 p., відповідно до якого ТОВ "Тондо" зобов'язалося виконати роботу із закладення свищів, прогарів, пробоїн накладкою бандажів, хомутів, чеканкою, приварюванням металевих заплат, латок, вставок; заварка тріщин в устаткуванні і технологічних металоконструкціях газопроводах газового цеху Позивача.

В рамках виконання вказаних договорів у квітні 2015 року ТОВ "Тондо" виконало для позивача роботи загальною вартістю 697 097,08 гривень (в тому числі ПДВ 116 182,85 гривень). Факт виконання робіт засвідчується наступними первинними документами.

Так, за фактом виконання усіх робіт сторонами були підписані акти виконаних робіт: № 310-13-04, № 310-06-04, № 310-01-04, № 310-04-04, № 310-11-04, № 310- 12-04, № 310-08-04, № 310-07-04. Додатково, коли ТОВ "Тондо" використовувало при виконання тих чи інших робіт матеріали, надані позивачем, сторони підписували акти на передачу таких матеріалів ТОВ "Тондо" як підряднику та акти на використані під час ремонту матеріали. Також сторонами, на підтвердження факту виконання робіт та їх ціни підписувалися довідки про вартість виконаних робіт. На вартість виконаних робіт були виставлені рахунки (№ 49 від 29.04.2015 p., № 50 від 29.04.2015 p., № 51 від 29.04.2015 p., № 65 від 30.04.2015 p., №66 від 30.04.2015 р., №67 від 30.04.2015 р.. №68 від 30.04.2015 р., №69 від 30.04.2015 p., № 70 від 30.04.2015 p., № 71 від 30.04.2015 p., № 73 від 30.04.2015 p., №74 від 30.04.2015 р., №75 від 30.04.2015 р.).

Також, за фактом виконання робіт ТОВ "Тондо" виписані позивачу податкові накладні, перелік яких наводиться в акті перевірки (сторінка 60). На момент оформлення податкових накладних, як і на момент безпосереднього виконання робіт для позивача, ТОВ "Тондо" мало статус платника ПДВ.

Між Позивачем і ТОВ "СТРОЙБЕТОН" було укладено договір № 1802 від 30.03.2015 р. За умовами договору ТОВ "СТРОЙБЕТОН" зобов'язалося поставити позивачу певний товар. Зокрема, на виконання договору у квітні 2015 року ТОВ "СТРОЙБЕТОН" поставило ролики конвеєрні на загальну суму 875 348,40 гривень.

Факт відвантаження вказаного товару підтверджено видатковими накладними: № 66 від 17.04.2015 p., № 52 від 06.04.2014 р. та № 74 від 23.04.2015р; транспортування його до позивача - товарно-транспортними накладними (№74 від 23.04.2015 р. та № рбб від 17.04.2015 р.), а фактичне отримання та оприбуткування - прибутковими ордерами (№ 5009714026, № 5009647229, № 5009752340).

На вартість поставленого товару позивачу було виставлено рахунки (№ 53 від 23.04.2015 p., № 48 від 17.04.2015 p., № 37 від 06.04.2015 p.).

За фактами поставки постачальником були виписані податкові накладні, зауважень до їх оформлення у контролюючого органу не виникло (сторінка акту 61).

Дослідивши первинну документацію, надану позивачем на підтвердження реальності здійснення вказаних вище операцій, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що у позивача в даному випадку були усі передбачені Податковим кодексом України підстави та умови для включення сум ПДВ за такими операціями до податкового кредиту.

Так, документи позивача відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, містять всі необхідні реквізити, печатки, підписи посадових осіб, дати складання, розкривають зміст та обсяг операцій, визначають кількість, вартість придбаного товару чи наданих послуг.

Відповідно до пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні виписані юридичними особами, які на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Слід зазначити, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплати ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку, наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Видані контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбані позивачем товари та послуги використані у власній господарській діяльності.

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із вказаними вище контрагентами.

Посилання відповідача на дефектність первинної документації як на одну з підстав нереальності договорів позивача з вказаними контрагентами безпідставне. Про безтоварність операцій не може свідчити лише відсутність сертифікатів якості або неправильність оформлення товарно-транспортних накладних.

В даному випадку наявні всі документи, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, отримання послуг, також безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю платника.

Оскільки відповідач, в супереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 30.07.2015 року № 0000525103, суд обґрунтовано прийняв рішення про його скасування.

В межах доводів апеляційної скарги відповідача підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції у даній справі відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 804/16344/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак