Постанова

від 26.12.2016 по справі 362/2659/15-а

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2659/15-а

Провадження № 2-а/362/7/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2016 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді -Орди О.О

при секретарі -Хоменко О.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради про визнння дій неправомірними та скасування витягу з рішення

встановив:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся з позовом ОСОБА_2 до Васильківської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування витягу із рішення Васильківської міської ради народних депутатів одинадцятої сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про надання у довічне успадкування, володіння земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам м. Василькова" Свої вимоги обгрунтовує тим, що з протоколу від 26.11.2014 року про допит свідка ОСОБА_4 він дізнався про протиправні дії Васильківської міської ради щодо підроблення витягу з рішення Васильківської міської ради народних депутатів одинадцятої сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про надання у довічне успадкування, володіння земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам м. Василькова", оригінал допиту якої знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12014110140001033 в СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області. ОСОБА_3 використав неналежно оформлений та незаконний витяг із рішення Васильківської міської ради від 21 січня 1992 року "Про надання у довічне успадкування, володіння земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам м. Василькова" під час розгляду адміністративної справи № 2а-6458/2011 за позовом ОСОБА_3 до Васильківської міської ради, виконавчого комітету Васильківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 по якій 30.11.2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області ухвалено постанову, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року залишено без змін в якому позивач просив визнати не чинним рішення Васильківської міської ради 14 сесії 23 скликання від 12.06.2001 року в частині скасування рішення одинадцятої сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року у зв'язку із невикористанням земельної ділянки наданої ОСОБА_3 та визнати нечинним рішення № 79 виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 19.03.2002 року у частині передачі ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 0,200 га, в тому числі у приватну власність 0,100 га, оренда 0,100 га, що знаходяться по АДРЕСА_1. Тобто покладений ОСОБА_3 в основу позову по справі 2а-6458/2011 витяг із рішення Васильківської міської ради від 21 січня 1992 року порушив його права та інтереси на приватну власність на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, оригінал якого не відомо де знаходиться. З протоколу допиту ОСОБА_4 дізнався що допитана повідомила слідчого що в 1992 році працювала на посаді спеціаліста Васильківської міської ради та зауважила що, відомості в витязі не відповідають відомостям в оригіналі рішення. Однозначно що вона не могла підписати цей витяг та вважає його підробленим, де також незаконно було використано її підпис. Спірний витяг було підписано лише спеціалістом Васильківської міської ради ОСОБА_4 що є грубим порушенням Закону України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування" в редакції чинній на 1992 рік, отже спірний витяг не підписаний уповноваженими на те особами. Спірний витяг з рішення не відповідає оригіналу рішення який має іншу назву а саме: "Про розгляд заяв громадян для надання земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків, господарських будівель, гаражів та в інше користування, отже Васильківська міська рада не приймала на 11 сесії рішення "Про довічне успадкування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам на території м. Василькова". Про те, що витяг із рішення підроблене свідчить і те, що в ньому ідуть посилання на ст. 6,11,18 ЗК УРСР тоді як в рішенні на ст. 6,11,10 ЗК УРСР.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2015 року відмовлено в прийнятті визнання Васильківською міською радою адміністративного позову ОСОБА_2 до Васильківської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування витягу з рішення та продовжено розгляд справи

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про залучення його в якості правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року замінено первинного позивача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 -ОСОБА_7 про залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог.

25.07.2016 року представником ОСОБА_1 -ОСОБА_7 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просив визнати протиправними дії Васильківської міської ради в неналежному оформленні та видачі витягу із рішення Васильківської міської ради народних депутатів одинадцятої сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про надання у довічне успадкування, володіння земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам м. Василькова" та визнати протиправним та скасувати витяг із рішення Васильківської міської ради народних депутатів одинадцятої сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про надання у довічне успадкування, володіння земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам м. Василькова"

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовну заяву з підстав наведених у неї, просив задовольнити, на запитання суду в чому полягає порушення прав позивача в даному випадку з боку відповідача, зауважив що позивач бажає попередити на майбутнє відповідні звернення спадкоємців померлого ОСОБА_3 до суду з позовами щодо земельної ділянки яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до заміни позивача по справі 20.08. 2015 року подавав через канцелярію суду пояснення в який повідомив що визнає позовні вимоги, оскільки витяг з рішення який оскаржується не відповідає оригіналу рішення 11 сесії від 21 січня 1992 року, який міститься в архіві Васильківської міської ради, а отже на його думку дане рішення є підробним.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

За змістом статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Згідно витягу із рішення Васильківської міської ради народних депутатів 11 сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про надання у довічне успадкування, володіння земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам м. Василькова" міська рада народних депутатів вирішила зокрема надати для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд земельні ділянки в т.ч ОСОБА_3, який проживає по вулиці Куйбишева, 17 земельну ділянку в розмірі 0,10 га по АДРЕСА_1. Рішення сесії від 11.07.1991 року пп. 4.24 вважати таким, що втратив чинність (п 2.29) Дозволити будівництво житлових будинків та господарських будівель громадянам, яким надані ділянки, згідно п.2 цього рішення. Зобов'язати громадян ОСОБА_3 після закінчення будівництва індивідуальних житлових будинків квартири здати (п.7) Попередити громадян яким надані земельні ділянки під цілі користування п.п. 2.29 цього рішення, що в разі невикористання земельної ділянки по призначенню, вона вилучається до фонду міської ради народних депутатів (а.с. 9) Згідно рішення 11 сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про розгляд заяв громадян для надання земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків, господарчих приміщень, гаражів та в інше користування" міська рада народних депутатів вирішила зокрема надати для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд земельні ділянки в т.ч ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_2з емельну ділянку в розмірі 0,10 га по АДРЕСА_1. Рішення сесії від 11.07.1991 року пп. 4.24 вважати таким, що втратив чинність (п 2.29) Попередити громадян, яким надані земельні ділянки під цілі в користуванні в п.1 цього рішення, що в разі невикористання земельної ділянки на протязі 2(двох) років за призначенням , вона зараховується до фонду міської ради народних депутатів (а.с. 226-237)

Згідно постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2011 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Васильківської міської ради, виконавчого комітету Васильківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень міської ради задоволено. Визнано нечинним рішення Васильківської міської ради 14 сесії 23 скликання від 12.06.2001 року в частині скасування рішення одинадцятої сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року у зв'язку із невикористанням земельної ділянки наданої ОСОБА_3 та визнано нечинним рішення № 79 виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 19.03.2002 року у частині передачі ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 0,200 га, в тому числі у приватну власність 0,100 га, оренда 0,100 га, що знаходяться по АДРЕСА_1.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_4 проведеного 26.11.2014 року старшим слідчим СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області Устименко О.О вбачається що остання працювала на посаді спеціаліста Васильківської міської ради в 1992 році. Після огляду копії витягу з рішення Васильківської міської ради народних депутатів одинадцятої сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про надання у довічне успадкування, володіння земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків та господарських будівель громадянам м. Василькова" зазначила що візуально підпис належить їй, при яких обставинах підписувала не пам'ятає. Зазначила що витяг із рішення обов'язково робився із оригіналу рішень сесій отже вона ніколи б не підписала витяг, якщо би він не відповідав рішенню сесії міської ради Також після огляду також і рішення 11 сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про розгляд заяв громадян для надання земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків, господарчих приміщень, гаражів та в інше користування" повідомила що дійсно відомості у витязі не відповідає відомостям оригінального рішення. Однозначно вона не могла б підписати вищезазначений витяг із рішення. Вважає що витяг є підробленим, де також використано її підпис, про що раніше їй не було відомо. (а.с. 8)

Позивач як на підставу свого позову посилається на той факт що ОСОБА_3 в основу свого позову по справі 2а-6458/2011 який Васильківським міськрайонним судом Київської області задоволено, було покладено саме спірний витяг із рішення що призвело до порушення її прав та інтересів на приватну власність на земельну ділянку по АДРЕСА_1 при цьому суд звертає увагу що доказів що судом було взято до уваги спірний витяг із рішення не надано оскільки з оригіналу рішення 11 сесії XXI скликання від 21 січня 1992 року "Про розгляд заяв громадян для надання земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків, господарчих приміщень, гаражів та в інше користування" вбачається що міська рада народних депутатів вирішила зокрема надати для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд земельні ділянки в т.ч ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_2земельну ділянку в розмірі 0,10 га по АДРЕСА_1, отже на момент звернення до суду ОСОБА_3 мав право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, отже п.2 витягу із рішення та оригінал рішення схожі за змістом.

Листом Управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області від 11.04.2016 року № 9-1009 -99.3-1027/2 -16 повідомлено що відповідно до книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди станом на 31.12.2012 року державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 не виявлено. (а.с. 144)

Так, відповідно до частини другої статті 171 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС, також убачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

ОСОБА_1 оспорює витяг із рішення, який є правовим актом індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. N 781/11/13-10 щодо застосування окремих норм матеріального права під час розгляду адміністративних справ (підготовлено на підставі аналізу вивчення та узагальнення причин скасування Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, переглянутих за винятковими обставинами у 2009 році) звернуто увагу адміністративних судів, що другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежним позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

В даному випадку даний витяг є витягом із рішення який є правовим актом індивідуальної дії, а отже не стосується ОСОБА_1, так як породжує права й обов'язки тільки ОСОБА_3 а отже не стосується позивача та не порушує його прав.

Крім того в своїх поясненнях представник позивача посилається як на підставу своїх позовних вимог щодо скасування спірного витягу із рішення це запобігання можливості в майбутньому спадкоємцям померлого ОСОБА_3 предентувати на спірну земельну ділянку, при цьому суд звертає увагу що згідно КАС України метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси які, можливо, у майбутньому будуть порушені.

Згідно ч.1 ст. 81 Земельного кодексу громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини;ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено що, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно договору купівлі-продажу посвідченого Бобковою І.О приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області 25 грудня 2012 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1770 ОСОБА_11 продав а ОСОБА_1 купила земельну ділянку № 1, загальною площею 0,0996 гектара, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер -НОМЕР_1 (а.с. 200)

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та реєстру прав власності на нерухоме майно № 57107261 від 11.04.2016 року земельна ділянка, площею 0,0996 га, цільове призначення -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер -НОМЕР_1 що розташована за адресою: АДРЕСА_1, 1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 146)

Частинами 2 та 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Суд також звертає увагу що скасування витягу з рішення який частково не відповідає оригіналу рішення не є належним способом захисту передбаченим ст. 152 Земельного кодексу України.

Отже враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись. ст.ст. 2 , 7-9 , 11 , 17 , 18 , 71 , 86 , 157 , 158- 163, КАС України , -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя О.О. Орда