Постанова

від 18.04.2007 по справі 21/183-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/183-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 квітня 2007 р.                                                                                   № 21/183-06  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргуТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства”, м. Київ

на ухвалу  від 15.11.2006 р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі № 21/183-06 господарського суду Харківської області             

за позовомТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства”, м. Київ

доДП “Хлібна база № 80” ДАК “Хліб України”, с. Балки Красноградського району Харківської області

простягнення 11 900,00 грн.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства”

Дубицька А.Х., довір.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства” звернулося до суду з позовною заявою до ДП “Хлібна база № 80” ДАК “Хліб України” про стягнення 11 900,00 грн. заборгованості за надані юридичні послуги відповідно до договору № 2983-1 від 29.08.2003 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.08.2006 р. (суддя Пелипенко Н.М.) позов задоволено частково, стягнено з ДП “Хлібна база № 80” ДАК “Хліб України” на користь ТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства” 1 900,00 грн. основного боргу, а в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Позивач у справі –ТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства” з рішенням суду не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. (судді: Олійник В.Ф. –головуючий, Кравець Т.В., Твердохліб А.Ф.) відмовлено ТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства” в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернено заявнику.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. та справу передати на розгляд до цього суду.

На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції порушено ст. 53 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього кодексу.

При цьому, ч. 2 вказаної статті передбачено, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване позивачем рішення суду першої інстанції було прийнято і підписано 22.08.2006 р.

Отже, строк на апеляційне оскарження цього рішення закінчився 01.09.2006 р., тоді як апеляційну скаргу позивачем подано лише 01.11.2006 р., що підтверджується календарним відбитком штампу поштового відділення зв'язку на описі вкладення в конверт, яким касаційна скарга надіслана до суду.  

Відмовляючи у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції від 22.08.2006 р., що оскаржується, 28.08.2006 р. було направлене сторонам у справі, про що свідчить відбиток штампу вихідної кореспонденції господарського суду Харківської області з відміткою про відправку документа, яка відповідає п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75.

Також, розглядаючи доводи клопотання позивача про відновлення пропущеного процесуального строку, судом апеляційної інстанції було встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 07.08.2006 р. було задоволено клопотання позивача від 04.08.2006 р. про відкладення розгляду справи та розгляд справи було відкладено на 22.08.2006 р. При цьому, сторони у справі були належним чином повідомлені про відкладення розгляду справи, про що свідчить відбиток штампу вихідної кореспонденції господарського суду Харківської області з відміткою про відправку документа, яка відповідає п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, на зворотній стороні ухвали суду першої інстанції від 07.08.2006 р. про відкладення судового засідання.

Таким чином, заявник апеляційної скарги був обізнаний з проведенням 22.08.2006 р. судового засідання у справі.

Подання апеляційної скарги більш ніж через 2 місяця з дня прийняття судового рішення у справі також свідчить про те, що позивач тривалий час не цікавився розглядом справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що заявником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску встановленого строку.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України та ст. ст. 33, 53, 93, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ТОВ “Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства” залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. у справі № 21/183-06 залишити без змін.

Головуючий                                                                               Б.М. Поляков

         Судді                                                                                                  Л.Й. Катеринчук   

                                                                                                                Н.Г. Ткаченко