Постанова

від 26.04.2007 по справі 25/325-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/325-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 квітня 2007 р.                                                                                   № 25/325-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Києві

за участю представника позивача:Каретна Є.В.

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Чорметспецмонтаж"

на постановувід 31.01.2007

Дніпропетровського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 25/325-06

господарського судуДніпропетровської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чорметспецмонтаж"

простягнення 17564,13 грн.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Чорметспецмонтаж", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з відповідача 10080,13 грн. заборгованості по орендній платі та комунальним платежам за договором оренди № 300 від 04.01.2005, інфляційних втрат в сумі 304,19 грн. та 3% річних в сумі 168,60 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2006 у справі № 25/325-06 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТзОВ "Чорметспецмонтаж" на користь ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" 10080,13 грн. боргу. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення змінено. Стягнено з ТзОВ "Чорметспецмонтаж" на користь ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" 10080,13 грн. основного боргу, 190,20 грн. інфляційних втрат та 153,84 грн. річних. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 06.11.2006, постанову апеляційного суду від 31.01.2007 та припинити провадження у справі. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 47, 34, 43 ГПК України, ст.ст. 638, 651-654 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 188 ГК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 04.01.2005 між сторонами у справі був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 300, згідно умов якого позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 11748,51 м2 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Новосибірська, 22/1, 22/2, 22/3 для переробки лісу. Умовами договору було передбачено, що розмір орендної плати становить 1773,18 грн. на місяць без врахування індексу інфляції та ПДВ і сплачується орендарем щомісячно шляхом 100% передоплати до 5 числа місяця, за який сплачується орендна плата. При цьому, відшкодування додаткових платежів, пов`язаних з об`єктом оренди (відшкодування плати за комунальні послуги, відшкодування плати за землю, екологічних витрат) здійснюється орендарем відповідно до розрахунку додаткових платежів, які є додатком до договору та рахунку орендодавця. Додаткові платежі перераховуються орендарем на протязі 5 днів з дня виставлення рахунків, а розрахунком вартості комунальних послуг було встановлено, що вартість електроенергії визначається по показникам лічильника.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди від 04.01.2005 № 300 сторони узгодили вартість витрат на утримання земельної ділянки, яка становила 24983,44 грн. на рік з 01.01.2005.

Апеляційним судом також було встановлено, що позивач в повному обсязі  та у встановлений договором термін виконав всі необхідні умови договору, а саме: передав відповідачу за відповідними актами приймання-передачі основних засобів, які підписані сторонами 01.01.2005, об`єкти оренди, тоді як відповідач, в порушення умов договору, орендну плату оплатив частково в сумі 5568,11 грн.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, апеляційний суд дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст. 526, 625 ЦК України, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 10080,13 грн. основного боргу, оскільки саме така сума боргу підтверджена матеріалами справи, на яких ґрунтується також і зроблений апеляційним судом розрахунок належних до сплати сум інфляційних втрат та річних.

При цьому, посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що позивачем не виставлялися йому відповідні рахунки, у зв`язку з чим у відповідача не виникло обов`язку щодо їх оплати, також були предметом судового дослідження у суді апеляційної інстанції і правомірно не взяті ним до уваги, оскільки позивачем було надано докази, що він направляв відповідачу претензію на суму 30569,93 грн., до якої надав відповідні рахунки-фактури з зазначенням сум, які підлягають сплаті по орендній платі та відшкодуванню відповідачем сум по платі за землю та електроенергію відповідно до звітів про споживання електроенергії.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.  

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорметспецмонтаж" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2007 у справі № 25/325-06 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.