Постанова

від 28.03.2007 по справі 5/2839-28/348а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/2839-28/348А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

28.03.07                                                                                           Справа  № 5/2839-28/348А

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої судді                                          Орищин Г.В.

суддів                                                              Дубник О.П.

                                                                        Якімець Г.Г.

                                                              при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, м.Жидачів (далі –ВАТ ЦПК) від 05.01.2007 р. № 23-5-141Ю

на постанову господарського суду Львівської області від 18.12.2006 року

у справі № 5/2839-28/348 А

за позовом ВАТ „Жидачівський ЦПК”, м.Жидачів

до відповідача ДПІ у Жидачівському районі

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ (далі –ЗАТ КБ)

про визнання неправомірними дій ДПІ у Жидачівському районі щодо пред'явлення Жидачівському відділенню Західного ГРУ Приватбанку претензій; зобов'язання ДПІ у Жидачівському районі погасити податкові векселі шляхом заліку сум бюджетного відшкодування з ПДВ; визнання нечинною першої податкової вимоги № 264 від 11.10.2006 р.

з участю представників:

  від скаржника –Бойко М.С. –предст., Зеленяк Є.С. –предст.

  від відповідача  - Пельо О.М. –ГДПІ юр. від.

  від третьої особи –Жарський І.Р. –предст.

          Права і обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України, представникам сторін роз'яснені.

Постановою господарського суду Львівської області від 03.11.2006 р. у справі     № 5/2839-28/348А (суддя Морозюк А.Я.) відмовлено в позові відкритому акціонерному товариству „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, м.Жидачів (далі –ВАТ ЦПК) про визнання неправомірними дій ДПІ у Жидачівському районі щодо пред'явлення Жидачівському відділенню Західного ГРУ Приватбанку претензій; зобов'язання ДПІ у Жидачівському районі погасити податкові векселі шляхом заліку сум бюджетного відшкодування з ПДВ; визнання нечинною першої податкової вимоги № 264 від 11.10.2006 р. на сплату податкового боргу з ПДВ в розмірі 459233,39 грн.; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ (далі –ЗАТ КБ). Дана постанова мотивована судом тим, що матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача суми бюджетного відшкодування, підтвердженої відповідною перевіркою податкового органу станом до настання граничного строку погашення податкових векселів позивача.

Позивач у справі –ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», подав апеляційну скаргу на згадану постанову  господарського суду, оскільки, на його думку, господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п.11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 7, 9, 49, 51, 69, 163 КАС України, так як на  його особовому рахунку  рахується сума бюджетного відшкодування з ПДВ, яка бальша ніж сума зобов”язань по виданим векселям, що є підставою  для зарахування сум бюджетного відшкодування в рахунок оплати  цих податкових векселів; вважає, що нормами Закону України  “Про податок на додану вартість”  та Порядку  № 1104 не визначено  поняття терміну “підтвердження суми бюджетного відшкодування”, тому, припускається неоднозначне його трактування;  господарським судом не дано повної та обґрунтованої оцінки всім обставинам справи.  

Відповідач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (т.2 а.с.104-107) та в усних поясненнях в судових засіданнях.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вимоги скаржника підтримує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (т.2 а.с.108) та в усних поясненнях в судовому засіданні.

При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:

ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" при імпорті товарів на митну територію України було видано митному органу податкові векселі на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість: № 733253111462 від 04.08.2006 року зі строком платежу 02.09.2006 року; № 733253111463 від 04.08.2006 року зі строком платежу 02.09.2006 року; № 733253111464 від 07.08.2006 року зі строком платежу 05.09.2006 року; № 733253111465 від 07.08.2006 року зі строком платежу 05.09.2006 року; № 733253111466 від 09.08.2006 року зі строком платежу 07.09.2006 року; №733253111469 від 10.08.2006 року зі строком платежу 08.09.2006 року; №733253111470 від 11.08.2006 року зі строком платежу 09.09.2006 року; №733253111471 від 14.08.2006 року зі строком платежу 12.09.2006 року; №733253111472 від 14.08.2006 року зі строком платежу 13.09.2006 року; №733253111473 від 15.08.2006 року зі строком платежу 13.09.2006 року; №733253111474 від 21.08.2006 року зі строком платежу 13.09.2006 року; серії АА №0110253 від 06.09.2006 року зі строком платежу 05.10.2006 року; серії АА № 0110254 від 08.09.2006 року зі строком платежу 07.10.2006 року; серії АА №0110255 від 08.09.2006 року зі строком платежу 07.10.2006 року; серії АА № 0110256 від 08.09.2006 року зі строком платежу 07.10.2006 року; серії АА № 0110257 від 11.09.2006 року зі строком платежу 10.10.2006 року; серії АА № 0110258 від 11.09.2006 року зі строком платежу 10.10.2006 року. Ці векселі містять на собі аваль, наданий ЗАТ КБ „ПриватБанк".

Зазначені векселі було видано і авальовано відповідно до пункту 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції Закону України від 07.07.2005 року № 2771-IV) та «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 (із змінами і доповненнями).

ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" звернувся до ДПІ у Жидачівському районі з листами про зарахування сум бюджетного відшкодування в рахунок оплати податкових векселів:

-  від 04.09.2006 року на зарахування векселів №733253111462 від 04.08.2006

року, № 733253111463 від 04.08.2006 року, №733253111464 від 07.08.2006 року,

№733253111465 від 07.08.2006 року на загальну суму 173724,19 грн.;

-  від 06.09.2006 року на зарахування векселів №733253111466 від 09.08.2006

року, №733253111469 від 10.08.2006 року на загальну суму 49812,01 грн.;

-  від 08.09.2006 року на зарахування векселя №733253111470 від 11.08.2006

року на суму 22177,31 грн.;

-  від 11.09.2006 року на зарахування векселів №733253111471 від 14.08.2006

року, №733253111472 від 14.08.2006 року, №733253111473 від 15.08.2006 року на загальну суму 51492,88 грн.;

-  від 19.09.2006 року на зарахування векселя №733253111474 від 21.08.2006

року на суму 27317,98 грн.;

-  від 29.09.2006 року на зарахування векселів серії АА №0110251 від 05.09.2006

року, АА №0110253 від 06.09.2006 року, АА № 0110254 від 08.09.2006 року, АА №0110255 від 08.09.2006 року, АА №0110256 від 08.09.2006 року, АА №011257 від 11.09.2006 року, АА №011258 від 11.09.2006 року на загальну суму 145137,57 грн.

У відповіді ДПІ у Жидачівському районі від 06.09.2006 року № 5817/10/15-0

зазначено, що на виконання листа ДПА України №16071/7/16-1517 від 29.08.2006 року «Про податкові векселі» та, зважаючи  на часткову зміну Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування податкових векселів, під терміном «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування», який вживається у пункті 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», слід вважати суму податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки; станом на 01.09.2006 року сума бюджетного відшкодування по деклараціях № 6540 від 19.05.2006 року на суму 1525958 грн., №7481 від 20.06.2006 року на суму 145276 грн., №9543 від 19.07.2006 року на суму 453947 грн. є непідтвердженою, тому, лист від 04.09.2006 року залишено ДПІ у Жидачівському районі без виконання.

11.10.2006 року ДПІ у Жидачівському районі пред'явлено Жидачівському відділенню ЗГРУ КБ «ПриватБанк»претензії за №7560/10/24-0, №7561/10/24-0, №7562/10/24-0, №7563/10/24-0, №7564/10/24-0, №7565/10/24-0, №7566/10/24-0, №7567/10/24-0, №7568/10/24-0, №7569/10/24-0, №7570/10/24-0, №7571/10/24-0, №7572/10/24-0, №7573/10/24-0, №7574/10/24-0 та № 7666/10/24-0, № 7667/10/24-0 від 13.10.2006 року з вимогою погасити податкові векселя ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" на загальну суму 459 233,39 грн.

Окрім цього, на адресу ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" надійшла перша податкова вимога ДПІ у Жидачівському районі № 264 від 11.10.2006 року про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 459233,39 грн.

Заборгованість по зазначених податкових векселях відображена в обліковій картці по ПДВ платника ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат".

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:

Згідно абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому,  податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

У відповідності до абз.4 п.11.5 ст.11 вищевказаного Закону платник  податку вправі звернутися до податкового органу з заявою про дострокове погашення векселя шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим  органом.

Всі вищезазначені податкові векселі, які видавались ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»містять термін сплати зобов'язань до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу.

Судова колегія вважає посилання податкового органу на відсутність підтвердження суми бюджетного відшкодування, як підстави для відмови в проведенні  зарахування суми бюджетного відшкодування в погашення податкових векселів, в даному випадку, безпідставним, оскільки:

У відповідності із п.п.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Підтвердження суми бюджетного відшкодування передбачено п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону, згідно якого протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Як вбачається з матеріалів справи, сума бюджетної заборгованості, яку просив платник податку  зарахувати  в  погашення  податкових  векселів, виникла у позивача  в лютому –червні 2006 року, тобто, строк проведення позапланової виїзної перевірки (документальної) пройшов, а камеральними перевірками правильності і достовірності нарахування платником податку сум бюджетного відшкодування порушень ведення податкового обліку не встановлено (акти перевірок, а.с.71-95). Тобто, підстав для відмови у проведенні зарахування сум бюджетного відшкодування в рахунок оплати податкових векселів у податкового органу не було.

У відповідності із п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган надсилає податкові вимоги платнику податків у разі коли такий не сплачує узгоджену суму податкового зобов”язання в установлені строки. В даному випадку, надіслання податковим органом позивачу першої податкової податкової вимоги № 264 від 11.10 2006 р. є безпідставним.

З врахуванням викладеного, постанову господарського суду слід скасувати, позов частково задоволити. Вимога позивача про визнання неправомірними дій податкової інспекції  щодо пред”явлення Жидачівському відділенню ЗГРУ Приватбанку претензій з вимогою погасити податкові векселі ВАТ “Жидачівський целюлозно -паперовий комбінат” є безпідставною і не підлягає задоволенню, оскільки дані претензії заявлені іншій юридичній особі, яка в силу закону наділена адміністративною процесуальною правосуб'єктністю і адміністративною процесуальною дієздатністю.

          Отже, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п. п. 6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»

задоволити частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 18.12.2006 р. у справі

№ 5/2839-28/348А скасувати.

Позов задоволити частково.

Зобов'язати ДПІ у Жидачівському районі Львівської області погасити податкові векселі ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комібнат»: №7332532111462 від 04.08.2006р.; №7332532111463 від 04.08.2006р.; №7332532111464 від 07.08.2006р.; №7332532111465 від 07.08.2006р.; №7332532111466 від 09.08.2006р.; №7332532111469 від 10.08.2006р.; №7332532111470 від 11.08.2006р.; №7332532111471 від 14.08.2006р.; №7332532111472 від 15.08.2006р.; №7332532111473 від 15.08.2006р.; №7332532111474 від 21.08.2006р.; серії АА №0110253 від 06.09.2006р.; серії АА № 0110254 від 08.09.2006р.; серії АА № 0110255 від 08.09.2006р.; серії АА № 0110256 від 08.09.2006р. на загальну суму 418142,19 грн. шляхом заліку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Визнати нечинною першу податкову вимогу ДПІ у Жидачівському районі № 264 від 11.10.2006р. про сплату податкового боргу з податку на вартість в сумі       459233,39 грн.

В решті позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212  КАС України.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

         головуючий  суддя                                                      Г.В. Орищин

         судді                                                                              О.П. Дубник

                                                                                                             Г.Г. Якімець