Постанова

від 08.12.2016 по справі 804/6697/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 р. Справа № 804/6697/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяОСОБА_1, при секретаріОСОБА_2, за участю: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ БаДМ 07 жовтня 2016 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, у якому, з урахуванням уточнень від 20 жовтня 2016 року та заяви про зменшення позовних вимог від 08 грудня 2016 року, просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2016 року за № НОМЕР_1;

- податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2016 року за № НОМЕР_2, в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 174 221,24 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2016 року за № НОМЕР_3, в частині суми грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями у сумі 2 955 582,32 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 477 791,16 грн., а усього за платежем податку на додану вартість у сумі 4 433 373, 48 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2016 року № НОМЕР_4, в частині суми грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями у 4 040 592,06 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 872 071,88 грн, сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України 948 838,16 грн., а усього на суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені 7 861 502,10 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача під час проведення перевірки позивача та винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є хибними та такими, що зроблені без достатніх правових підстав.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08 грудня 2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з посиланням на факт того, що висновки перевірки ТОВ БаДМ є правомірними, у зв'язку з чим податкові зобов'язання, які визначені оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС було проведено перевірку ТОВ БаДМ , за результатами якої складено акт № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ БаДМ код за ЄДРПОУ 31816235 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 .

У даному акті перевірки № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року було зафіксовано наступні порушенням ТОВ БаДМ :

- п. 137.10 ст. 137, п. 138.2, пп. 138.10.4, пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141, п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 11 087 486,02 грн.;

- п. 192.2 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3 146 577,78 грн., в т.ч.: за лютий 2014 року - 100 995,66 грн.; за березень 2014 року - 70 670,60 грн.; за квітень 2014 року - 752 000,57 грн.; за травень 2014 року - 33 384,92 грн.; за червень 2014 року - 824 497,86 грн.; за липень 2014 року - 222 779,56 грн.; за серпень 2014 року - 794 339,94 грн.; за вересень 2014 року - 50 753,17 грн.; за жовтень 2014 року - 173 158,13 грн.; за листопад 2014 року 123 997,37 грн.;

- п. 192.2 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 19) за грудень 2014 року на суму 202 041,33 грн.;

- пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 р. IV Податкового кодексу України та з врахуванням вимог пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 4 040 592,06 грн., у т.ч.: по працюючих за договорами комерційного посередництва - 3 984 169,06 грн.; за договором перевезення та транспортного експедирування - 56 423,00 грн.;

- п. 51.1 ст.51 та абз. б) п. 176,2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3.2 та абз. 14 п. 3.1 Порядку № 49, підприємством надано податкові розрахунки за формою 1ДФ I-IV квартали 2014 року з недостовірними відомостями.

На підставі акту перевірки № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 000565001 від 27 травня 2016 року форми Д , яким ТОВ БаДМ визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7 862 012,10 грн., з яких: за податковим зобов'язанням 4 040 592,06 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 872 581,88 грн.; сума пені 948 838,16 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 000535001 від 27 травня 2016 року форми Р , яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ БаДМ за платежем Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 16 324 901,61 грн., з яких: за податковими зобов'язанням + 10 883 267,74 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 5 441 633,87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 000545001 від 27 травня 2016 року форми В4 , яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до ТОВ БаДМ з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 202 041,33 грн., за завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) по декларації за грудень 2014 року;

- податкове повідомлення-рішення № 000555001 від 27 травня 2016 року форми Р , яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ БаДМ за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 719 866,67 грн., з яких: за податковим зобов'язанням + 3 146 577,78 грн.; штрафними (фінансовими) санкціями 1 573 288,89 грн.

Аналізуючи зміст оскарженого податкового повідомлення-рішення № 000565001 від 27 травня 2016 року форми Д , яким ТОВ БаДМ визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7 862 012,10 грн., суд приходить до наступних висновків.

Дане податкове повідомлення-рішення було сформоване Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі:

- не обкладення податком на доходи фізичних осіб (віднесено до витрат) ТОВ БаДМ кошти у розмірі 24 943 467,33 грн. по взаємовідносинам з фізичними особами - приватними підприємцями, які надають послуги ТОВ БаДМ по пошуку покупців, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 3 984 169,06 грн., фінансова санкція - 2 832 194,91 грн., пеня - 935 642,13 грн.;

- не обкладення податком на доходи фізичних осіб (віднесено до витрат) ТОВ БаДМ кошти у розмірі 332 309,57 грн. по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_6 - надання транспортних послуг особою, яка одночасно є працівником підприємства, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 56 423,00 грн., фінансова санкція - 39 876,97 грн., пеня - 13 196,03 грн.;

- застосування до ТОВ БаДМ фінансової санкції за порушення порядку подання звіту за формою 1-ДФ у розмірі 510,00 грн.

Так, у акті перевірки № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року та письмових запереченнях відповідача визначено, що сума недоутриманого податку з доходів фізичних осіб складає 4 040 592,06 грн., у т.ч.: по працюючих за договорами комерційного посередництва - 3 984 169,06 грн.; за договором перевезення та транспортного експедирування - 56 423,00 грн. Вибірковою перевіркою правильності визначення сукупного оподаткованого доходу за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року СДПІ у м.Дніпропетровську встановлено, що на порушення п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 p. IV Податкового кодексу України до загального оподатковуваного доходу працівників не включено інший дохід, отриманий платниками податку від ТОВ БаДМ . Перевіркою встановлено, що 12 осіб, які одночасно є працівниками підприємства та надають послуги в якості самозайнятих осіб, з них 11 осіб працювали за договорами комерційного посередництва та 1 особа (ОСОБА_6В.) надавала послуги перевезення та транспортного експедирування. Зазначені працівники отримали дохід у вигляді заробітної плати на загальну суму 909 899,81 грн. у т.ч.: по працюючих за договорами комерційного посередництва - 741 227,60 грн.; за договором перевезення та транспортного експедирування - 168 672,21 грн.; в якості фізичної особи - підприємця за виконання близьких за змістом відповідних посадових інструкцій послуг на загальну суму - 1 887 214,59 грн., у т.ч.: по працюючих за договорами комерційного посередництва - 1 554 905,02 грн., за договором перевезення та транспортного експедирування - 332 309,57 грн. З врахуванням вимог пп. 164.1 .2 п. 164.1, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 p. IV Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід зазначених працівників за 2014 рік складає 2 764 482,60 грн. у т.ч.: по працюючих за договорами комерційного посередництва - 2 269 448,46 грн., за договором перевезення та транспортного експедирування - 495 034,14 грн., невключена до загального оподатковуваного доходу працівників сума доходу, яка виплачена ТОВ БаДМ платникам податку без одночасного утримання податку, складає 1 887 214.59 грн., у т.ч.: по працюючих за договорами комерційного посередництва - 1 554 905,02 грн., за договором перевезення та транспортного експедирування - 332 309,57 грн.

Відповідно п. 2.3 Статуту ТОВ БаДМ його основними напрямками діяльності є діяльність з оптового, роздрібного продажу, поставки та/або розповсюдження лікувальних засобів, косметики, виробів медичного призначення та/або біоактивними добавками.

В ході перевірки встановлено, що на підставі укладених договорів фізичними особами-підприємцями здійснено посередниці послуги з продажу товарів та виписано акти про виконання робіт. Надані для перевірки TOB БаДМ акти виконаних робіт не містять конкретного виду наданих послуг, виконаних фізичними особами-підприємцями. Також, надані акти виконаних робіт не дають можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства (їх необхідність для комплексного процесу господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу). У зв'язку з чим, відповідач прийшов до висновку, що згідно наданих документів не підтверджено, що ОСОБА_7 агенти здійснювали активний пошук потенційних покупців товарів Замовника, проводили відповідні переговори з такими покупцями, надавали послуги по підготовці, укладанню нових договорів купівлі-продажу.

Як свідчить зміст укладених договорів, вони за своєю сутністю є договорами на комерційне представництво (надання агентських послуг), взаємовідносини за якими регулюються главою 31 Господарського кодексу України.

Податковий кодекс України не містить визначення таких понять як комерційний агент чи договір комерційного посередництва, проте, ч. 1 ст. 296 Господарського кодексу України визначає, що агентські відносини виникають у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій або схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Так, відповідно до частини 1 статті 297 Господарського кодексу України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Частиною 1 статті 298 Господарського кодексу України комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду.

Відповідно до частини другої статті 301 Господарського кодексу України агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

З матеріалів справи судом встановлено, що комерційні агенти, а саме фізичні особи-підприємці, були залучені позивачем з метою сприяння продажам за договорами комерційного представництва, якими передбачено, зокрема: 1.1. ОСОБА_7 зобов'язується надати послуги ДОВІРИТЕЛЮ по виконанню посередницьких функцій, а саме по підготовці, укладанню та контролю за виконанням існуючих та нових договорів поставки, укладених від імені та за рахунок ДОВІРИТЕЛЯ з третіми особами . Також згідно договорів комерційного представництва ОСОБА_7 зобов'язані здійснювати низку допоміжних видів діяльності (супроводження покупців, з якими укладено договори; надання поточних консультацій з комерційних питань та з питань маркетингу, тощо); однак винагорода виплачується ОСОБА_7 лише за товар, поставлений покупцеві, з яким ОСОБА_7 уклав договір, і лише за умови надходження плати за поставлений товар.

Судом встановлено, що відбулось зростання річного фінансового прибутку за період, коли ТОВ БаДМ залучило Агентів, а саме: з 41 564 млн. грн в 2013 році до 68 844 млн. грн. в 2014 році та 462 173 млн. грн в 2015 році. Факт надання послуг Агентами підтверджується належним чином оформленими актами та розрахунками суми винагороди, які є додатком до них, що визначають вартість товарів проданих за сприяння ОСОБА_7, факт оплати таких товарів та строки надходження грошових коштів від покупця до ТОВ БаДМ . Таким чином, діяльність комерційного агента повною мірою є підприємницькою діяльністю в розумінні Господарського кодексу України, оскільки вона здійснюється на власний ризик, та залежить від досягнення результату послуг.

Судом встановлено, що на підставі укладеного договору з ФОП ОСОБА_6 № 356 від 01 жовтня 2011 року та Договору № LV637 про надання послуг перевезення та транспортного експедирування від 01 вересня 2014 року, фізична особа-підприємець надавала послуги перевезення та транспортного експедирування лікарських засобів для ТОВ БаДМ .

З 01 березня 2012 року ОСОБА_6 був прийнятий на посаду начальника транспортного відділу структурного підрозділу ТОВ БаДМ у м. Львів (наказ №285-ос від 01 березня 2012 року).

Відповідно до змісту п. 1.3 Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України 31 жовтня 2011 року № 723, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2011 року за № 1420/20158 (надалі - Ліцензійні умови), оптова торгівля лікарськими засобами - діяльність з придбання лікарських засобів у виробників лікарських засобів або інших суб'єктів господарювання, що мають відповідну ліцензію, зберігання, транспортування та продажу лікарських засобів з аптечних складів (баз) іншим суб'єктам оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які отримали на це відповідні ліцензії, та безпосередньо лікувально-профілактичним закладам і виробникам лікарських засобів.

У п. 3.4.24 Ліцензійних умов визначено, що ліцензіат під час транспортування лікарських засобів повинен забезпечити умови зберігання лікарських засобів відповідно до вимог, встановлених виробником. Транспортний засіб для перевезення лікарських засобів повинен забезпечувати дотримання визначених виробником умов зберігання лікарських засобів і дозволяти проведення систематичного вологого прибирання з використанням дезінфекційних засобів. Під час транспортування лікарських засобів мають бути дотримані умови, що забезпечують збереження їх належної якості, схоронності та цілісності, не допускають попадання на них пилу, атмосферних опадів і впливу сторонніх запахів. Лікарські засоби під час транспортування повинні бути захищені від пошкодження упаковки, розливання, забруднення, контамінації іншими лікарськими засобами або речовинами. Не допускається транспортування лікарських засобів разом з іншими видами вантажу за виключенням супутніх товарів. Перевезення лікарських засобів, що вимагають особливих температурних умов зберігання, повинно здійснюватись тільки спеціально обладнаним транспортом, оснащеним рефрижераторними установками, які обладнуються пристроями для постійного моніторингу температури, або термоконтейнерами. Наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори транспортуються відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, які регулюють їх обіг в Україні. Забороняється транспортування лікарських засобів транспортом загального користування, яким здійснюється перевезення пасажирів, та у поштових відправленнях.

За даними табелів обліку робочого часу та відомостей нарахування заробітної плати протягом 2014 року ОСОБА_6 працював начальником транспортного відділу структурного підрозділу ТОВ БаДМ за умови повної зайнятості та отримував заробітну плату відповідно відпрацьованого часу. При цьому, автомобіль, який належить ОСОБА_6 на підставі права власності ним був переданий у користування з метою належного виконання умов договору транспортного експедирування №356 від 01 жовтня 2011 року іншій особі, яка фактично виступала водієм, але не набула статусу сторони у зазначеному вище договору.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_6 протягом 2014 року одночасно працював як працівник підприємства позивача, так і в якості фізичної особи - підприємця виконував близькі за змістом послуги. При цьому, з наведеного вище п. 3.4.24 Ліцензійних вимог можна зробити висновок, що пріоритетним фактором при транспортуванні лікарських засобів є не особистість водія, а саме автомобіль, його технічні, якісні показники.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС у акті перевірки № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року було зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних під час проведення перевірки, проте, до матеріалів справи долучені усі товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення товарів.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Стаття 932 Цивільного кодексу України встановлює, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб і у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Судом встановлено, що з метою реалізації цього права ФОП ОСОБА_6 уклав із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 договір підряду, відповідно до п. 1.1 якого було передбачено, що ФОП ОСОБА_6 за Договором про надання послуг перевезення та транспортного експедирування укладеного із ТОВ БаДМ (код ЄДРПОУ 31816235) взяв на себе зобов'язання по транспортуванню товару ТОВ БаДМ за наданими заявками з використанням власного автомобілю НОМЕР_5, доручив, а ФОП ОСОБА_8 прийняв на себе зобов'язання по наданню ФОП ОСОБА_6 послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом ФОП ОСОБА_6 за договором транспортного експедирування.

Таким чином, автомобіль НОМЕР_6, використовувався у господарській діяльності ТОВ БаДМ , але замість водія ОСОБА_6 виступав водій ОСОБА_8 на правомочних підставах.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що взаємовідносини щодо транспортування товару за Договором про надання послуг перевезення та транспортного експедирування, який був укладений між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ БаДМ , фактично не є трудовими, оскільки фізична особа ОСОБА_6 не виконував безпосередньо власною працею трудову функцію, а виконання даного договору відбувалось фізичною особою ОСОБА_8, у зв'язку з чим, суб'єкт господарювання ТОВ БаДМ , який виплачував такий дохід, правомірно не утримував податок на доходи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність відображення позивачем у складі витрат за 2014 рік коштів у розмірі 332 309,57 грн. по взаємовідносинам з надання послуг з перевезень та експедирування ФОП ОСОБА_6

Судом також встановлено, що грошові кошти, які сплачувались на користь комерційних агентів, перераховувались на розрахунковий рахунок кожної окремої фізичної особи - підприємця. Зазначені підприємці є платниками єдиного податку та виконували послуги згідно кодів КВЕД 46.19, 49.42, 49.41, що є їх основним видом діяльності.

Положеннями ст. 164, 167, 168, 176 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Стаття 162 Податкового кодексу України встановлює, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 1.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який був затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України 21.01.2014 № 49, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 року за № 228/25005, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 4 від 13.01.2015, проте, його норми були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок № 49), визначено, що його дія поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

У абз.абз. 1, 4 п. 2.1 Порядку № 49 встановлено, що податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо після подачі податкового розрахунку за звітний період податковий агент подає новий податковий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у пункті 119.2 статті 119 глави 11 розділу ІІ Кодексу, не застосовуються.

Відповідно до змісту п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Пункт 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України встановлює, що платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно із п. 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Пункт 292.9 ст. 292 Податкового кодексу України визначає, що доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу.

З системного аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що обов'язок ТОВ БаДМ сплачувати податок на доходи фізичних осіб, як податкового агенту, а також подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), виникає лише щодо особи, яка перебуває у трудових відносинах із ним, відповідно до вимог законодавства про працю.

Суд приходить до висновку, що твердження, які наведені в акті перевірки, не доводять факту того, що функції, які виконують агенти, насправді виконують штатні працівники ТОВ БаДМ , проте, встановлено, що послуги фізичних осіб-підприємців мали для ТОВ БаДМ справедливу економічну мету, а первинні документи, якими підтверджується факт надання послуг, відповідають чинному законодавству України та дозволяють встановити зміст наданих послуг.

Відповідно до вимог п. 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року за № 1204 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою Д - за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

На підставі визначеного вище, податкове повідомлення-рішення № 000565001 від 27 травня 2016 року форми Д , в частині яким ТОВ БаДМ визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7 862 012,10 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналізуючи зміст оскарженого податкового повідомлення-рішення № 000535001 від 27 травня 2016 року форми Р , яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ БаДМ за платежем Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 16 324 901,61 грн., суд приходить до наступних висновків.

Дане податкове повідомлення-рішення було сформоване Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі:

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 25 534 426,02 грн. по взаємовідносинам з фізичними особами - приватними підприємцями, які надають послуги ТОВ БаДМ по пошуку покупців, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 4 596 196,68 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 332 309,57 грн. по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_6 - надання транспортних послуг особою, яка одночасно є працівником підприємства, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 59 815,72 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 5 221 704,78 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Лакро Україна (код 38497439) - ст. 8, у ланцюгу постачання товару (медпрепарати) встановлено маніпулювання звітністю (податкова інформація від 21.04.2016), у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 939 906,86 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 4 580 411,56 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Медіко - не підтверджено документально надання послуг з пошуку покупців, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 824 474,08 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 2 005 043,29 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Стіролбіофарм - не підтверджено ланцюг постачання товару (медпрепарати), у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 360 907,79 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 284 535,00 грн. - на суму відсотків на безнадійній безповоротній фінансовій допомозі (розраховано з урахуванням ставки 5 % по кредиту нерезидента), у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 51 216,30 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 23 585 926,84 грн. при списанні медпрепаратів на утилізацію, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 4 245 466,83 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 858 331,25 грн. по взаємовідносинам з ПП Жаклин (код 32185773) - не підтверджено ланцюг постачання, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 154 499,63 грн.;

- завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 13 985 507,29 грн. - отримання коштів від фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, з якими у ТОВ БаДМ не встановлено взаємовідносини, у зв'язку з чим донарахована сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 2 517 391,31 грн.;

- заниження ТОВ БаДМ розміру витрат на 15 925 597,07 грн., у зв'язку з чим зменшення суми податкового зобов'язання відбувається на 2 866 607,47 грн.

Відповідно до вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV).

Суд наголошує, що обставини порушенням ТОВ БаДМ вимог законодавства України, щодо віднесення до розміру витрат сум по взаємовідносинам з фізичними особами - приватними підприємцями, які надають послуги ТОВ БаДМ по пошуку покупців (агентські послуги) та по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_6 викладені вище, при здійсненні аналізу правовідносин щодо обкладення даних сум витрат податком на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність включення ТОВ БаДМ до розміру витрат за 2014 рік сум по взаємовідносинам з фізичними особами - приватними підприємцями, які надають послуги по пошуку покупців (агентські послуги) та сум по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_6 щодо надання транспортних, оскільки такі операції між позивачем та контрагентами є господарськими операціями, за визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, як такі, що викликали зміни в структурі активів та зобов'язань.

Аналогічного висновку суд приходить також щодо правовідносин, які виникли між ТОВ БаДМ та ТОВ Медіко з приводу надання агентських послуг, оскільки матеріали справи містять усю необхідну первинну документацію, а дії, які вчинялись ТОВ Медіко у якості агента ТОВ БаДМ , вплинули на збільшення власного капіталу замовника таких послуг, у зв'язку з чим, кошти, які були сплачені ТОВ БаДМ на рахунок ТОВ Медіко були правомірно віднесені позивачем до складу витрат підприємства.

Під час перевірки позивача відповідачем встановлено, що згідно даних АІС Податковий блок перевіряючими було встановлено, що придбання лікарських засобів ТОВ Лакро Україна (код 38497439), які в подальшому реалізовані на ТОВ БаДМ , не підтверджено, а саме: у ланцюгу постачання лікарських засобів встановлено маніпулювання звітністю постачальниками ТОВ Лакро Україна , оскільки основним постачальником ТОВ Лакро Україна є ТОВ Акрополус Біосайнсес який не може бути імпортером лікарських засобів. Тому, на думку перевіряючих, ТОВ БаДМ безпідставно віднесено до складу витрат суму витрат з придбання товару у ТОВ Лакро Україна , що призвело до завищення витрат за 2014 рік на загальну суму 5 221 704,78 грн.

Також, під час перевірки позивача відповідачем встановлено, що його контрагент ТОВ Стиролбіофарм в перевіряємому періоді не здійснює виробничу діяльність - підприємство зупинено, відомості щодо залишків нереалізованої продукції відсутні, лікарські засоби ТОВ Стиролбіофарм не придбавало. Згідно наявного в СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС Висновку Торгово-промислової палати України №610, відповідачем встановлено факт настання (існування) обставин непереборної сили з 15 липня 2014 року ТОВ Стиролбіофарм при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області. Відповідно до отриманої інформації Горлівської ОДПІ ТУ ДФС у Донецькій області від 15 грудня 2015 року за №4140/7/05-03 та від 05 січня 2016 року за №256/7/05-03-22, основним постачальником ТОВ Стиролбіофарм є ТОВ Компанія ОСОБА_11 (ЄДРПОУ 38569822) (99% податкового кредиту ТОВ Стиролбіофарм , сформовано за рахунок ТОВ Компанія ОСОБА_11 ). Згідно отриманої інформації встановлено, що ТОВ Компанія ОСОБА_11 сформувало податковий кредит за рахунок контрагентів-постачальників при придбанні товарів відповідно до електронних податкових накладних з номенклатурою: шкурка свинна морожена, сало свинне хребтове морожене, печінка свинна обвалена заморожена, м'ясо куряче механічної обвалки, а реалізує на ТОВ Стіролбіофарм лікарські засоби. Тому, на думку перевіряючих, ТОВ БаДМ безпідставно віднесено до складу витрат суму витрат з придбання товару у ТОВ Стиролбіофарм , що призвело до завищення витрат за 2014 рік на загальну суму 2 005 043,29 грн.

Під час перевірки позивача відповідачем встановлено, що по взаємовідносинам ТОВ БаДМ з ПП Жаклин (код 32185773) не підтверджено ланцюг постачання товару (дієтичної добавки Жир борсуковий ), отримано податкову інформацію щодо нереальності здійснення господарської діяльності постачальників (ланцюг поставки товарів сформовано за рахунок податкових ям), а згідно з ІС Податковий блок ПП Жаклин не є імпортером. Тому, на думку перевіряючих, ТОВ БаДМ безпідставно віднесено до складу витрат суму витрат з придбання товару у ПП Жаклин , що призвело до завищення витрат за 2014 рік на загальну суму 858 331,35 грн.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що у липні 2014 року ТОВ БаДМ придбало в ТОВ Лакро Україна (постачальник) лікарські засоби на підставі договору від 05 травня 2014 року №1480, які в подальшому були реалізовані контрагентам-покупцям у кількості 3158 юридичних осіб, що підтверджується договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами.

Між позивачем та ТОВ Стиролбіофарм було укладено договір поставки від 01 січня 2012 року №12-190/11, згідно додаткових угод від 31 грудня 2013 року №35 термін договору продовжено до 31 грудня 2014 року. У перевіряємо періоді ТОВ Стиролбіофарм поставило ТОВ БаДМ лікарські засоби на наступну адресу складського приміщення: вул. Ударників, 27, м. Дніпро, 49005, що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними та іншими первинними документами з додержанням всіх вимог чинного законодавства. ТОВ Стиролбіофарм здійснювало постачання товарів зі свого складу в м. Києві, що підтверджується відповідними товаро-транспортними накладними. Згідно із п.4.4 Договору від 01 січня 2012 року за №12-100/11, товар передавався із сертифікатами якості заводу виготовлювача. Дані закуплені товари в ТОВ Стиролбіофарм були реалізовані у 2014 році ТОВ БаДМ контрагентам-покупцям у кількості 3280 юридичних осіб.

З огляду на викладене, дані факти спростовують доводи відповідача щодо фізичної неможливості виконання поставок до ТОВ БаДМ через проведення антитерористичної операції на території Донецької області та виникнення обставин непереборної сили для ТОВ Стиролбіофарм .

Судом встановлено, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року по справі № 804/1442/16, за позовом ТОВ БаДМ до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, було задоволено позовні вимоги позивача та встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланової виїзної перевірки ТОВ БаДМ (код ЄДРПОУ 31816235) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з суб'єктами підприємницької діяльності, які зареєстровані у Донецькій та Луганській областях за період з 06.08.2014 по 10.08.2015, за результатами якої складено акт від 22.06.2016 № 3/28-01-50-3181623. Також даним судовим рішенням встановлено, що позивачем під час перевірки надана уся первинна документація, що підтверджує факт лікарських засобів виробництва ТОВ Стиролбіофарм , але і подальшу їх реалізацію іншим суб'єктам, зокрема, аптекам та аптечним мережам.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, оставини, щодо існування первинна документація, що підтверджує факт лікарських засобів виробництва ТОВ Стиролбіофарм , але і подальшу їх реалізацію іншим суб'єктам, зокрема, аптекам та аптечним мережам, у даній справі вже є доведеним.

Матеріалами справи підтверджується факт того, що протягом 2014 року ТОВ БаДМ придбавало в ПП Жаклин (постачальник) біологічно активні домішки - дієтичні домішки (надалі БАД) на підставі договору 01/868 від 01 січня 2012 року, які в подальшому були реалізовані контрагентам-покупцям у кількості 2045 юридичних осіб, що підтверджується договорами, видатковими закладними, товаро-транспортними накладними та іншими первинними документами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пп.14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Презумпція добросовісності дій платника податків передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Висновки відповідача щодо протиправності відображення податкового кредиту позивача при взаємовідносинах ТОВ БаДМ з ТОВ Лакро Україна , ПП Жаклин , спростовуються, в тому числі, позицією Верховного Суду України у своєму рішенні від 31 січня 2011 року по справі №21-47а10: Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. … Нереальність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише порушеннями контрагентами постачальника вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності .

При цьому, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Надані позивачем документальні докази підтверджують як фактичний рух поставлених товарів, так і зміни в структурі активів та зобов'язань учасників господарських операцій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту безпідставного віднесення позивачем до складу витрат сум витрат з придбання товару у ТОВ Лакро Україна , ТОВ Стиролбіофарм , ПП Жаклин , у зв'язку з чим висновки щодо нереальності здійснення наведених вище господарських операцій є протиправними, та, відповідно - безпідставним є донарахування податкових зобов'язань ТОВ БаДМ з податку на прибуток підприємств.

Щодо встановлення відповідачем завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 284 535,00 грн. - на суму відсотків на безповоротній фінансовій допомозі (розраховано з урахуванням ставки 5 % по кредиту нерезидента Ліорко Інвестментс Лімітед (Кіпр)), суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно умов договору про надання кредитної лінії №2009/02 від 04 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ БаДМ та компанією Ліорко Інвестментс Лімітед (Кіпр), відсотки нараховуються за фактичний строк користування коштами, починаючи із дати надходження коштів на банківський рахунок і до дати погашення частки коштів, виходячи з базису в 360 днів у році.

У пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Згідно пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Суд приймає до уваги твердження позивача про те, що у період з 2010 року по лютий 2014 року ТОВ БаДМ не використовувало кредитні кошти на надання безповоротних фінансових допомог, а на час надання фінансових допомог кредитні кошти, за якими нараховані відсотки віднесені до витрат, вже були поверненні Кредитору, інших відсотків до витрат не відносилось.

Відповідачем, за визначенням ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено використання позивачем кредитних коштів на видачу фінансової допомоги на користь третіх осіб. Дохід позивача від провадження господарської діяльності в періоді, що перевірявся, був значно більшим ніж залишок неповернутих кредитних коштів, та значно більшим, відповідно, за розмір наданої допомоги. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що власних коштів вистачало для надання фінансової допомоги.

Отже, на думку суду, твердження відповідача про те, що відсотки нараховані на кредитні кошти позивачем, які використовувались для передачі в безоплатне користування, є безпідставними, а висновки про завищення ТОВ БаДМ розміру витрат, та, у зв'язку з чим, необхідність донарахування податку на прибуток підприємств - протиправними.

Щодо встановлення відповідачем завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 23 585 926,84 грн. при списанні медпрепаратів на утилізацію, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ БаДМ у перевіряємому періоді проведено:

- утилізацію лікарських засобів на загальну суму 23 585 926,84 грн, в тому числі: 2655 525,15 грн. (операції, які звільнені від оподаткування (пп. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України) у період з січня по березень включно;

- утилізацію лікарських засобів, що оподатковуються за ставкою 7 відсотків на суму 12 570 265,13 грн.;

- лікарських засобів, що оподатковуються за основною ставкою на суму 8 360 136,53 грн.

Стаття 19 Закону України Про лікарські засоби від 04.04.1996 № 123/96-ВР встановлює, що оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

ТОВ БаДМ має ліцензію на імпорт лікарських засобів серія АЕ № 192405 від 01 березня 2013 року та має ліцензію на оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами серія АЕ № 192538 від 18 березня 2013 року, які видані Державною службою України з лікарських засобів.

Згідно ст. 23 Закону України Про лікарські засоби від 04.04.1996 № 123/96-ВР, неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та інших вимог законодавства.

В період, що перевірявся на території України був чиним наказ МОЗ України від 08 липня 2004 року за № 349 Про затвердження Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів (надалі Правила).

Згідно із п. 3.1 Правил, наявність в обігу неякісних або фальсифікованих лікарських засобів, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, установлюється органами державного контролю лікарських засобів та посадовими (уповноваженими) особами суб'єктів господарювання у сфері обігу лікарських засобів. Факт наявності неякісних лікарських засобів фіксується актом.

Пунктом 3.3 Правил встановлено, що відходи лікарських засобів вилучаються з обігу шляхом їх повернення суб'єкту господарювання (постачальнику або виробнику), зазначеному в рішенні або приписі органів державного контролю лікарських засобів про вилучення лікарського засобу з обігу. Суб'єкт господарювання, який відповідно до рішення про вилучення лікарського засобу з обігу отримує відходи лікарських засобів, здійснює операції з їх утилізації або знищення за власний рахунок.

Відповідно до п. 3.4 Правил, до відходів лікарських засобів належать:

лікарські засоби, для яких закінчився термін придатності (за даними, зазначеними в сертифікаті якості та на упаковці виробника відповідної серії лікарського засобу);

неякісні лікарські засоби, які вилучені з обігу;

лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання;

незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України;

лікарські засоби, щодо яких виявлені раніше невідомі небезпечні властивості, зафіксована серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище;

фальсифіковані лікарські засоби.

У п. 3.6 Правил визначалось, що відходи лікарських засобів можуть бути утилізовані шляхом використання як вторинних матеріалів чи енергетичних ресурсів у власній установі або передані для утилізації до іншої установи.

Так, судом встановлено, що позивачем було укладено договори із спеціалізованими організаціями, а саме із ТОВ Український центр поводження з відходами (договір № 105-У/13/ОД від 04 січня 2013 року) та з ТОВ ГРІН-ПОРТ (договір № 193-ФП від 02 січня 2013 року).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 (далі - Наказ № 246).

Відповідно до п.4 Наказу № 246, запаси - активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Відповідно до абз. 2 пп. 2.1 п.2 наказу Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2 Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів , запаси, визнані активом у результаті минулих подій, стосовно яких існує імовірність того, що підприємство не отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, у звітному періоді активами не визнаються, а їх вартість визнається іншими витратами операційної діяльності.

Пунктом 17 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати із змінами і доповненнями (далі - Наказ №318) встановлено, що витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До інших операційних витрат включаються, зокрема, витрати від знецінення запасів; інші витрати операційної діяльності (п.20 Наказу №318).

Відповідно до п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, передбачено, що первісна вартість запасів, що надійшли на склад від забракованих виробів та зворотних відходів виробництва, ліквідації основних засобів, визначається за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання.

Обмежень щодо формування інших витрат операційної діяльності вищевказаними наказами не передбачено.

Таким чином, обмеження щодо списання невідповідних (зіпсованих) лікарських засобів відсутні.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки утилізація лікарських засобів це безумовна (абсолютна) ланка господарської діяльності ТОВ БаДМ , яка в будь-якому разі присутня при закупівлі, зберіганні та реалізації лікарських засобів, то позивачем правомірно віднесено до витрат вартість списаних лікарських засобів та виробів медичного призначення, на суму 23 585 926,84 грн.

На підставі викладеного, протиправними є висновки відповідача щодо донарахування ТОВ БаДМ податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств по операціях щодо списання медпрепаратів у 2014 році на утилізацію.

Щодо встановлення відповідачем завищення ТОВ БаДМ розміру витрат на 13 985 507,29 грн. - отримання коштів від фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, з якими у ТОВ БаДМ не встановлено взаємовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту акту перевірки № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року та письмових заперечень відповідача судом встановлено, що в ході вибіркової перевірки банківських виписок відповідачем визначено, що ТОВ БаДМ отримано грошові кошти від фізичних осіб ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_7) у сумі 9 297 034,29 грн., ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_8) у сумі 4 688 473,00 грн. в рахунок оплати за поставлений товар ТОВ БаДМ фізичним особам - ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Перевіркою не встановлено взаємовідносин між ТОВ БаДМ та ОСОБА_9, ОСОБА_10, а саме відсутні договори та первинні документи щодо продажу та придбання товарів (робіт, послуг).

За визначенням, яке міститься у пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Судом встановлено, на підставі договорів, актів взаємних звірок, що зобов'язання по оплаті товару, що виникло між ТОВ БаДМ та ФОП ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було виконано зі сторони представників ФОП ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у зв'язку з чим, кошти у розмірі 13 985 507,29 грн., не є безповоротною фінансовою допомогою, а є коштами на оплату господарських договірних правовідносин між ТОВ БаДМ та ФОП ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки кошти, які були отримані ТОВ БаДМ не є безповоротною фінансовою допомогою, то відповідачем безпідставно збільшено податкові зобов'язання позивача по сплаті податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік.

Отже, ТОВ БаДМ було розраховано та сплачено податок на прибуток підприємства, відповідно до вимог норм Податкового кодексу України, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та з урахуванням реально понесених витрат, у зв'язку з чим, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення форми Р Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 27 травня 2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу БаДМ визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16 324 901,61 грн.

Аналізуючи зміст оскаржених податкових повідомлень-рішень № 000555001 від 27 травня 2016 року форми Р , яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ БаДМ за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 719 866,67 грн. та № 000545001 від 27 травня 2016 року форми В4 , яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до ТОВ БаДМ з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 202 041,33 грн., за завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) по декларації за грудень 2014 року, суд приходить до наступних висновків.

Дані податкові повідомлення-рішення були сформовані Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС з приводу порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ БаДМ щодо визначення розміру податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Жаклин , ТОВ Лакро Україна , а також по взаємовідносинам з КП Луганська обласна Фармація , ТОВ Грінвуд .

Так, відповідач зазначає, що ТОВ БаДМ занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року на суму 2 742 941,33 грн., а саме:

- за квітень 2014 року - 752 000,57 грн.,

- за травень 2014 року - 33 384,92 грн.,

- за червень 2014 року - 824 497,86 грн.,

- за липень 2014 року - 77 657,19 грн.,

- за серпень 2014 року - 560 157,39 грн.,

- за вересень 2014 року - 23 866,66 грн.,

- за жовтень 2014 року - 173 158,13грн.,

- за листопад 2014 року - 123 997,37 грн..

- за грудень 2014 року - 174 221,24 грн.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту з ПДВ здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України податкові зобов'язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:

- придбаними для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

- придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Суд наголошує, що обставини реальності правовідносин між ТОВ БаДМ та ПП Жаклин , ТОВ Лакро Україна були викладені викладені вище, при здійсненні аналізу правовідносин щодо збільшення податкового зобов'язання позивача по сплаті податку на прибуток підприємств.

Судом встановлено, що відповідач посилається у акті перевірки № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року, на анулювання свідоцтва ТОВ Лакро Україна як платника ПДВ, проте, оскільки такий факт відбувся у 2015 році, а взаємовідносини, які перевірялись, відбувались у 2014 році, то дана подія анулювання свідоцтва ТОВ Лакро Україна як платника ПДВ не може впливати на обсяг прав та обов'язків сторін договору від 05 травня 2014 року №1480.

Отже, з огляду на факт того, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, продукція отримана від ПП Жаклин , ТОВ Лакро Україна була використана у господарській діяльності позивача, а надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, суд приходить до висновку про правомірність формування ТОВ БаДМ податкового кредиту та визначення розміру податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з вищевказаними контрагентами.

Аналогічно судом надавалась оцінка правомірності списання лікарських засобів ТОВ БаДМ у 2014 році при здійсненні аналізу правовідносин щодо збільшення податного зобов'язання позивача по сплаті податку на прибуток підприємств.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем вірно було визначено розмір податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, при списанні непридатних для використання товарно-матеріальних цінностей, а саме лікарських засобів, під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту.

Відповідач у акті перевірки № 81/28-01-50-31816235 від 11 травня 2016 року визначає, що Позивач, неправомірно включив суму податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 26 886,51 грн. на підставі податкової накладної, виписаної постачальником ТОВ Грінвуд , а також неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 13 785,57 грн. на підставі податкових накладних, виписаних постачальником КП Луганська обласна Фармація , в звязку з порушеннями останніми порядку подання податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на 2014 рік, тобто на момент виникнення спірних правовідносин)).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Грінвуд , а також КП Луганська обласна Фармація надали ТЛВ БаДМ податкові накладні у паперовому вигляді, що не було заборонено на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, як визначалось вище, керуючись принципом добросовісності дій платника податків та незастосування відповідальності до такого платника через порушення контрагентами вимог Податкового кодексу України , зокрема порядку подання податкової звітності, суд приходить до висновку, що ТОВ БаДМ виконало вимоги, визначені Податковим кодексом України щодо формування податкового кредиту по відносинам із ТОВ Грінвуд та КП ЛО Фармація .

На підставі викладеного суд визнає протиправними та скасовує податкове повідомлення-рішення № 000555001 від 27 травня 2016 року форми Р , в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю БаДМ суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 433 373,48 грн., з яких: за основним платежем 2 955 582,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 477 791,16 грн.

та податкове повідомлення-рішення № 000545001 від 27 травня 2016 року форми В4 , яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) по декларації за грудень 2014 року ТОВ БаДМ з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 174 221,24грн.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ БаДМ .

Відповідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 88, 94, 155, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 27 травня 2016 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16324901,61 грн., з яких: за основним платежем 10883267,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5441633,87 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 27 травня 2016 року № НОМЕР_2, в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 174221,24 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 27 травня 2016 року № НОМЕР_3, в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4433373,48 грн., з яких: за основним платежем 2955582,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1477791,16 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 27 травня 2016 року № НОМЕР_4 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7862012,10 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями 4040592,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2872071,88 грн., пеня 948838,16 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС сплачений судовий збір у розмірі 436632,35 грн. за подання адміністративного позову.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1