Постанова

від 21.12.2016 по справі 2а-3328/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. Справа № 2a-3328/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Хомі О.В.

за участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Фірма " Теплодар" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 року за № НОМЕР_1, від 19.10.2011 року за № НОМЕР_2, від 19.10.2011 року № НОМЕР_3 та від 04.11.2011 року за №0001052310,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма «Теплодар» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 року за № НОМЕР_1, від 19.10.2011 року за № НОМЕР_2, від 19.10.2011 року № НОМЕР_3 та від 04.11.2011 року за №0001052310.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 № 2a-3328/11/0970 позов ТОВ «Форест ПП «Фірма «Теплодар» задоволено повністю. Скасовані податкове повідомлення-рішення Коломийської об"єднаної державної податкової інспекції Форми "Р" від 08.06.2011 року за №0000502310, податкове повідомлення-рішення Форми "Р" від 19.10.2011 року за №0000902310, податкове повідомлення-рішення Форми "В4" від 19.10.2011 року за №0000912310, податкове повідомлення-рішення Форми "Р" від 04.11.2011 року за №0001052310.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 № 9104/2812/12 апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області - задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі №2а-3328/11/0970 в частині скасування податкових повідомлень-рішень Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області від 08.06.2011 року за №0000502310, від 19.10.2011 року за №0000902310 та від 19.10.2011 року за №0000912310 - скасовано та прийняти нову постанову, якою відмовлено в задоволенні цих позовних вимог. Постанову суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області № НОМЕР_4 від 04.11.2011 - залишено без змін.

15.06.2016 Вищим адміністративним судом України прийнято ухвалу № К/800/47794/14, якою касаційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Теплодар» - задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 р. у справі № 2а-3328/11/0970 (№ 9104/2812/12) - скасовано. Справу № 2а-3328/11/0970 (№ 9104/2812/12) направлено на новий судовий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського адміністративного суду від 30.06.2016 дана справа призначена до судового розгляду (том 2 а.с. 51).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведених Коломийською ОДПІ перевірок ППФ ,,Теплодар» 30.05.2011 року, 12.10.2011 року, 26.10.2011 року складено акти на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000502310, від 19.10.2011 №0000902310, від 19.10.2011 №0000912310, від 04.11.2011 №0001052310. Вважає, що зазначені висновки податкового органу суперечать вимогам чинних на той час Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Представники позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просив позов задовольнити в повному обсязі, справу розглядати без участі представника позивача. В попередніх судових засіданнях пояснив, що оскаржувані рішення суперечать вимогам чинного законодавства, так як висновки перевірки ґрунтуються на обставинах, які не підтверджено документально. Той факт, що в позивача є в наявності вся первинна документація по проведених ним операціях з контрагентами та наявність якої необхідна при формуванні витрат та податкового кредиту, перевірками не взято до уваги. Зазначив, що усі придбані товари, роботи (послуги) в подальшому були використані у господарській діяльності позивача.

Представник відповідача позов заперечила та суду пояснила, що Коломийською ОДПІ надано ряд доказів та обґрунтувань, які підтверджують відсутність реального виконання будівельних робіт ТОВ «Холдинг «Інвестиційна компанія Прикарпаття» , та поставки товарів підприємствами «Львівресурс» і «Технострой-99» , у зв'язку з відсутністю можливостей у цих підприємств здійснювати дані господарські операції в силу відсутності необхідних для цього працівників, обладнання, приміщень та територіальної віддаленості. Наведене підтверджується показаннями директора ТОВ «Холдинг «Інвестиційна компанія Прикарпаття» ОСОБА_2 і директора ПП «Львівресурс» ОСОБА_3, які заперечують свою участь у фінансово-господарській діяльності підприємств та підписанні документів, а також численними недоліками наявних документів та відсутністю обов'язкових первинних документів, які складаються у разі поставки товару або виконання будівельних робіт. Вважає позовні вимоги ПП «Фірма «Теплодар» необгрунтованими та безпідставними, в задоволенні адміністративного позову просила відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов безпідставний та не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

27.05.2011 р., відповідно до наказу від 11.04.2011 р. № 334 та згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, посадовою особою Коломийської ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Фірма «Теплодар» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Холдінг «Інвестиційна компанія Прикарпаття» їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2009 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2011 р. № 663/231/32699570 та встановлено порушення позивачем вимог: - статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину (Договір № 33 на загальну суму 25 000 грн. не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним); - підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в наслідок чого завищено податковий кредит в липні 2009 року 4167 грн. та відповідно занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками липня 2009 року на 4 167 грн. На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 р. №0000502310, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 208,75 грн., з яких 4 167,00 грн. - за основним платежем та 1 041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с. 57).

Також, в період з 06.10.2011 р. по 12.10.2011 р., відповідно до наказу від 06.10.2011 р. № 1064 та згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, посадовою особою Коломийської ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Фірма «Теплодар» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Технострой-99» , їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.10.2011 р. № 2045/231/32699570 та встановлено порушення позивачем вимог: - статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину (Договір № 02/02-11 на загальну суму 170002,56 грн. не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним); - пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит в лютому 2011 року на 28334,00 грн. та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 21) та зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 22.2) на 21949 грн. та занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками лютого 2011 року (р. 27) на 6 385 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 19.10.2011 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6 386 грн., з яких 6 385 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № НОМЕР_3, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21949,00 грн.( том 1 а.с. 58,59).

У період з 18.10.2011 р. по 24.10.2011 р., згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, посадовою особою Коломийської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Фірма «Теплодар» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Львівресурс» , їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт від 26.10.2011 р. № 2233/231/32699570 та встановлено порушення позивачем вимог: - статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину (усна домовленість між ПП «Фірма «Теплодар» та ПП «Львівресурс» не спрямована на реальне настання правових наслідків); - підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого донараховано податку на додану вартість в сумі 21355, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 04.11.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001052310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 32032,50 грн., з яких 21355,00 грн. - за основним платежем та 10677,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с. 75).

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість» позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту в липні 2009 року ПДВ в сумі 4167,00 грн. по господарських операціях з ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» , а також безпідставно відніс до складу податкового кредиту у червні та вересні 2010 року ПДВ в загальній сумі 21355,00 грн. по господарських операціях з ПП ,,Львівресурс» .

Крім того, на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивач безпідставно завищив податковий кредит в лютому 2011 року на суму 28334,00 грн. по господарських операціях з ТзОВ ,,Технострой-99» , що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ на суму 21949,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету, в сумі 6385,00 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість» (далі - Закону України № 168/97-ВР) було визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (підпункт 7.2.1 пункту 7.2).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Фірма «Теплодар» уклало усну домовленість з ПП «Львівресурс» на поставку товарів та матеріальних цінностей, необхідних для проведення будівельно-монтажних робіт у Гвіздецькій СЗОШ-інтернаті, Яблунівській лікарні та Черганівській ЗОШ. До перевірки представлено податкові та видаткові накладні, виписані ПП «Львівресурс» та підписані директором ОСОБА_3

ОСОБА_3 наданими поясненнями від 15.02.2011 року повідомив, що був формальним директором ПП «Львівресурс» , реальної участі у здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства не здійснював, був зареєстрований директором за винагороду, де знаходиться печатка, документи та офіс підприємства не знав (том 2 а.с. 266-268).

Листом від 17.11.2016 №2683/04-04-28/390 Коломийського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер 15.07.2013 про що складено Актовий запис про смерть №327 від 17.07.2013 (том 2 а.с. 126-128).

Також, згідно акту перевірки №455/23-209/36992181 від 25.03.2011 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП «Львівресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.02.2010 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 19.02.2010 року по 30.09.2010 року» , у підприємства «Львівресурс» відсутні власні офісні, виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, про щодо свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009-2010 роки, а загальна чисельність працюючих становить 1 особа.

На підтвердження вказаної в акті перевірки інформації, Територіальний сервісний центр 2641 Регіонального сервісного центру в Івано-Франківській області листом від 23.11.2016 року №1776 повідомив, що транспортні засоби за Приватним підприємством «Львівресурс» у 2010 році не зареєстровані (том 2 а.с.265, 264).

Крім того, з метою підтвердження інформації щодо відсутності трудових ресурсів у ПП «Львівресурс» , Сихівське відділення Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області листом від 05.12.2016 року №7635/9/13-50-13-01/409 направило копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків форми 1-ДФ за ІІ-ІІІ квартали 2010 року, з яким вбачається, що дохід ПП «Львівресурс» виплачувався лише на користь фізичної особи ОСОБА_3

Під час судового розгляду справи представниками ПП «Фірма «Теплодар» надано пояснення, що придбані у ПП «Львівресурс» товарно-матеріальні цінності перевозились транспортом ПП «Львівресурс» , однак вищенаведені докази вказують на відсутність можливості перевезення ТМЦ автомобілем ПП «Львівресурс» , оскільки за вказаним підприємством не реєструвалось право користування або право власності на транспортні засоби, а згідно розрахунку 1-ДФ за ІІ-ІІІ квартали 2010 року наймані працівники відсутні.

Приватне підприємство «Фірма «Теплодар» не надало доказів, які підтверджують транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей у ПП «Львівресурс» (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, інше) та доказів понесення витрат підприємством, у зв'язку з таким транспортуванням, а також облік таких товарів на складі позивача.

Відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом ОСОБА_4 транспорту України та ОСОБА_4 статистики України № 228/253 від 07.08.1996 наявність ТТН є обов'язковою.

ОСОБА_4 Інфраструктури від 03 вересня 2013 року № 10092/25/10-13 передбачено, що ТТН повинна обов'язково виписуватися на будь-який товар, що поставляється в рамках договору купівлі-продажу, а один примірник обов'язково зберігатися на підприємстві.

У Інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участі органів ДПС» , яким узагальнено висновки, що містяться у проаналізованих постановах ВСУ, наголошено на тому, що відсутність ТТН може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України викладеної у постанові від 06.08.2014 №К/9991/22932/12, оскільки товарно-транспортні накладні та дорожні листи є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення та підтверджують їх виконання; зазначені документи мають бути в наявності у позивача як замовника вантажних перевезень. А відтак витрати на оплату транспортних послуг (у тому числі по сплаті ПДВ), що не оформлені зазначеними перевізними документами, є такими, що не відповідають критерію документальної підтвердженості, у зв'язку з чим не підлягають врахуванню при визначенні оподатковуваного доходу платника та при формуванні податкового кредиту.

В судовому засіданні досліджено копії видаткових накладних виписаних ПП Львівресурс №РН-23091 від 23.09.2010 року, №РН-16092 від 16.09.2010 року, №Л-00000123 від 29.06.2010 року, №РН- 24093 від 24.09.2010 року (том 1, а.с. 46, 53, 55, 56).

Зазначені видаткові накладні підписані невстановленими особами, без зазначення прізвища та посади особи, яка її підписала.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованим у ОСОБА_4 юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 цієї статті).

Відповідно до постанови ВСУ від 05.03.2012 року у справі № 21-349а11 податкові накладні, які стали підставою для формування Товариством податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, що заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних норм.

Враховуючи наведене, наявність податкових накладних, оформлених з порушенням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованим у ОСОБА_4 юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 (в редакції, що діяла на час формування позивачем податкового кредиту, з приводу суми якого виник спір) та підписання таких не уповноваженою особою не є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

В обгрунтування реальності придбаних товарів у ПП «Львівресурс» позивач зазначає, що в подальшому такі викорастані при виконанні підрядних робіт згідно договорів укладених із Яблунівською районною лікарнею та Головним управлінням регіонального розмитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання виконаних робіт, розрахунками вартості матеріалів (том 2 а.с. 164,165,166-178).

Однак, такі документи, не можуть бути доказом реальності господарських операцій між позивачем та спірним контрагентом, оскільки з таких документів не вбачається, що товар, який використовувався при здійсненні позивачем підрядних робіт у Яблунівській районній лікарні, був придбаний саме у ПП «Львівресурс» .

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин між ПП «Фірма «Теплодар» та ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» суд зазначає наступне.

Згідно договору № 33 від 2009 року (без дати) ТОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» (підрядник) зобов'язався виконати монтаж даху на добудові ППФ ,,Теплодар» (замовник) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором термін надати Замовнику таку документацію, будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчене будівництво об'єкту і повністю сплатити вартість виконаних робіт матеріалів, якщо будівництво здійснюється з матеріалів підрядника. Вартість будівельних робіт становить 25000,00 грн. (том 1 а.с. 60). Виконання умов договору оформлено актом здачі-приймання виконаних робіт від 01.07.2009 року на суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн.

Суд констатує, що у договорі № 33 від 2009 року відсутня дата складення договору, не зазначена уповноважена особа ТОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» (підрядника) та не вказана юридична адреса і банківські реквізити. Договір складений між ППФ Тепладар (замовник) та ТОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» (підрядник) не підписаний уповноваженою особою підрядника, проте вказано прізвище ОСОБА_2 (том 1, а.с. 60-25).

Згідно журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 за період з 01.06.2009 року по 30.06.2011 року позивачем відображено кредитове сальдо в сумі 25000 грн. по розрахунках із ТОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» .

На підставі виданої ТОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» податкової накладної від 31.07.2009 року № 137 позивач відніс до складу податкового кредиту за липень 2009 року ПДВ в сумі 4166,67 грн.

Суд звертає увагу на те, що податкова накладна заповнена з порушенням пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість» , а саме: не вказано дату відвантаження (виконання, поставки, оплати) товарі (послуг), опис (номенклатуру) поставки товарі (послуг) та їх кількість (обсяг,об'єм), ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

На накладній є підпис та вказано прізвище особи, яка склала податкову накладну - ОСОБА_2

Проте, ОСОБА_2 06.12.2011 року, дав свідчення про те, що у 2009 році став директором підприємства за пропозицією невідомої йому особи за винагороду у розмірі 2000 грн. щомісяця, здійснивши всі необхідні процедурні дії. Зазначив, що від імені ТОВ «Холдинг «Інвестиційна компанія Прикарпаття» лише підписував необхідні документи для отримання готівки в «Укргазбанку» . Отримані кошти в різних сумах від 50 тис. грн. до 100 тис. грн. передавав особі на ім'я ОСОБА_5. Печатка та всі інші документи зберігались у ОСОБА_5. Також пояснив, що за місцем реєстрації ТОВ «Холдинг «Інвестиційна компанія Прикарпаття» ніколи не знаходилась та вказане товариство було створено для того, щоб конвертувати кошти. В подальшому, особа на ім'я ОСОБА_5, погрожуючи, примушував підписувати невідомі документи, зміст яких ОСОБА_2 не був відомий. Які саме фінансово-господарські операції проводились йому невідомо. Жодних господарських операцій від імені ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» він не здійснював, жодних бухгалтерських документів та договорів не підписував.

В акті зустрічної перевірки ТОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття» від 18.04.2011 року № 2138/23-1/35517389 зафіксовано, що підприємство не мало власних офісних приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, відсутні трудові ресурси (загальна чисельність працюючих - 1 особа), відсутні виробничо-складські приміщення (том 1 а.с. 14).

Подані ПП «Фірма «Теплодар» до перевірки документи містять численні дефекти, в порушення пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованим у ОСОБА_4 юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 та частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Зокрема, про відсутність волевиявлення ТОВ «Холдинг «Інвестиційна компанія Прикарпаття»на здійснення господарських операцій із ПП «Фірма «Теплодар» та укладення договору свідчить відсутність підпису директора ОСОБА_2 та інших обов'язкових реквізитів на договорі №33 та акті здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи відсутність волевиявлення на здійснення господарської операції з надання послуг монтажу даху товариством «Холдинг «Інвестиційна компанія Прикарпаття» , що підтверджуються встановленими в ході перевірки доказами та ґрунтується на нормах чинного законодавства, операції з названим товариством не є реальними та не можуть бути відображені в бухгалтерському обліку підприємством «Фірмою «Теплодар» .

Таким чином, суд погоджується з доводами податкового органу щодо відсутності реального характеру вказаної господарської операції, оскільки податкова накладна містить зазначені вище дефекти, розрахунок за документально оформлені роботи позивач не провів, договір підряду не містить дати та реквізитів ТОВ «Холдинг-Інвестиційна компанія «Прикарпаття» , акт здачі-приймання виконаних робіт містить тільки загальну інформацію щодо виконаних робіт ,, монтаж даху на добудові приміщення ПП «Фірма «Теплодар» та загальну вартість робіт - 25000 грн., відсутні обов'язкові при виконанні будівельних робіт акти форми КБ-2, КБ-3, в яких зазначається вичерпна інформація про види робіт, витратні матеріали, трудові затрати, їх об'єми кількість вартість і т.д.

Що стосується взаємовідносин ПП «Фірма «Теплодар» з ТОВ «Технострой-99» судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу №02/02-11 від 22.02.2011 року ТОВ «Технострой-99» зобов'язався поставити ПП «Фірма «Теплодар» мінеральну вату,,ROK WOOL» та плівку пара бар'єр. Розрахунки за договором проводяться у готівковій формі та оформлені квитанціями до прибуткових касових ордерів ТОВ „Технострой-99» від 23, 24, 25, 28 лютого 2011 року та від 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 18, 21, 22 березня 2011 року (том 1 а.с. 68). Виконання умов договору оформлено видатковою накладною № Т-00000359 від 23 лютого 2011 року на загальну суму 170002,56 грн., в т.ч. ПДВ - 28333,76 грн.

В акті перевірки від 12.10.2011 року № 2045/231/32699570 зазначено, що на підставі податкової накладної від 23.02.2011 року № 464 позивач включив до складу податкового кредиту у лютому 2011 року ПДВ в сумі 28333,76 грн. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.12.2009 року ТзОВ ,,Технострой-99» було зареєстроване платником ПДВ з 21.12.2009 року по 11.04.2011 року (а.с.21).

Однак, під час проведеної ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва перевірки (акт №1319/23-100/32720392 від 30.06.2011 року) встановлено, що ПП ,,Венко» відображено у податкових зобов'язаннях у лютому 2011 року господарські операції з ПП «Фірма «Теплодар» » на загальну суму 170002,56 грн., в т.ч. ПДВ 28333,76 грн..

На запит ДПІ від 15.04.2011 року керівник ПП «Фірма «Теплодар» надав відповідь від 27.04.2011 року (вх. №9916/10), в якій вказав, що ПП «Фірма «Теплодар» за період з 01.10.2010 року по 28.02.2011 рік відносин та взаєморозрахунків із ПП ,,Венко» не мав.

20.04.2011 року ПП «Фірма «Теплодар» подало Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №42641) та Розшифровки до податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (вх. №42640), згідно яких підприємство зменшило податковий кредит по постачальнику ПП ,,Венко» на суму ПДВ 28333,76 грн. та збільшило податковий кредит по постачальнику ТОВ ,,Технострой-99» на суму ПДВ 28333,76 грн. (том 1 а.с. 25).

Відповідно до пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Таким чином, суд відхиляє як неналежний доказ наявність 18 квитанцій до прибуткових касових ордерів про внесення готівкових коштів в касу ТОВ ,,Технострой-99» за тривалий період - один місяць, оскільки позивач не надав доказів на отримання під звіт цих коштів в касі ПП «Фірма «Теплодар» , не вказав хто саме отримував ці кошти, не надав документів на відрядження цієї особи в м. Миколаїв.

Крім того, неспростованими залишились доводи відповідача в частині відсутності у спірного постачальника об'єктивної можливості поставити зазначений товар в силу відсутності основних фондів, трудового персоналу, транспортних засобів.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, а саме: зменшення податкового кредиту по постачальнику ПП ,,Венко» на суму ПДВ 28333,76 грн. та збільшення податкового кредиту на цю ж суму по постачальнику ТОВ ,,Технострой-99» , відсутність товарно-транспортної накладної чи інших документів на підтвердження факту перевезення придбаних товарів, суд дійшов висновку щодо відсутності реального характеру господарських операцій між ПП «Фірма «Теплодар» та ТОВ «Технострой-99» .

Відповідно до вимог статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд критично ставиться до позиції позивача з приводу того, що поставка товару повинна бути підтверджена лише податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаними підприємствами є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо певна господарська операція між суб'єктами господарювання (платниками податку) не відбулася, чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Тобто, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає правомірними податкові повідомлення-рішення №0000502310 від 08.06.2011 року, яким ПП «Фірма «Теплодар» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5208,75 грн.(4167 грн. за основним платежем та 1041,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); №0000902310 від 19.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6386,00 грн. ( 6385,00 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); №0000912310 від 19.10.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 21949,00 грн. та №0001052310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 32032,50 грн., з яких 21355,00 грн. - за основним платежем та 10677,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно заявлений приватним підприємством «Фірма «Теплодар» позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_6

Постанова складена в повному обсязі 26.12.2016 року.