Рішення

від 29.12.2016 по справі 910/19658/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2016Справа №910/19658/16

За позовом Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна"

про повернення лізингового обладнання

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - Герасименко Є.С. - представник за довіреністю;

від відповідача - Яковенко В.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. до товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна" про повернення лізингового обладнання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 року порушено провадження у справі № 910/19658/16.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач після розірвання Лізингового контракту №1/07/2014 від 04.07.2014 року та підписання Акту про припинення контракту від 16.12.2015 року у термін, встановлений в даному акті, обладнання, передане позивачем згідно з Лізинговим контрактом №1/07/2014 від 04.07.2014 року, не повернув.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що ним не отримувалося повідомлення про розірвання контракту, а підпис ОСОБА_3 про отримання 15.12.2015 року повідомлення про розірвання контракту не може бути належним доказом на підтвердження повідомлення відповідача про розірвання контракту лізінгодавцем, оскільки генеральним директором ТОВ "Коверіс Рігід Україна" ОСОБА_3 обрано незаконно, що встановлено судом адміністративної юрисдикції.

Відповідачем подане клопотання про припинення провадження, мотивоване тим, що спір у даній справі має розглядатися за місцезнаходженням лізингодавця.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на те, що пунктом 2 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 передбачено, що у справах, які виникають з договірних відносин, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на лізингове обладнання - печатну лінію Polytype BDM 501, 1994 року випуску, серійний номер 31501' 1523/4 №2527, заборонити відповідачу та ТОВ Інтерагропак відчужувати зазначене лізингове обладнання.

Судом відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з того, що заява повинна містити посилання на докази, які підтверджують, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в той час, як заявником не наведено здійснення заходів, спрямованих на реалізацію спірного обладнання, а також не наведено доказів, на підтвердження того, що лізингове обладнання було передано третій особі - ТОВ Інтерагропак у користування.

В судових засіданнях 13.12.2016 року, 22.12.2016 року оголошувалися перерви.

У судовому засіданні 29.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2014 року між Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна" (лізингоодержувач) укладено Лізинговий контракт №1/07/2014 від 04.07.2014 року (далі - Контракт).

Відповідно до п.1 § 1 Контракту лізингодавець зобов'язався передати в лізинг лізингоодержувачу печатну лінію Polytype BDM 501, 1994 року випуску, серійний номер 31501' 1523/4 №2527, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти у лізинг зазначене обладнання.

Згідно з п.3 § 1 Контракту балансова вартість обладнання на день підписання контракту складає 39 600 євро.

За умовами §2 Контракту обладнання повинно бути отримано в порядку та строк, оговорений сторонами окремо, на підставі акту приймання-передачі. Лізингоодержувач зобов'язаний нести усі витрати та збори, пов'язані з передачею обладнання, яке передається у лізинг на митну територію України. Транспортування обладнання на територію вантажоодержувача проводиться за рахунок вантажоодержувача на умовах FСА Семиновичи, Польща, відповідно до INCOTERMS 2010.

Відповідно до умов вказаного контракту лізингодавець передав, а лізингоодержувач ТОВ прийняв у лізинг печатну лінію Polytype BDM 501, 1994 року випуску, серійний номер 31501' 1523/4 №2527 балансовою вартістю на день підписання контракту 39 600 Євро.

Позивач передав обладнання перевізнику на умовах FСА Семиновичи, Польща, відповідно до INCOTERMS 2010, про що складено відповідну міжнародну товарно-транспортну накладну СМR № 072154 від 04.07.2014.

09.07.2014 у м. Києві відповідач отримав обладнання, передане позивачем про що складено акт приймання-передачі обладнання у лізинг від 09.07.2014.

Відповідно до п.1 § 6 Контракту він може бути розірваний будь-якою із сторін не раніше ніж через шість місяців після повідомлення, наданого в письмовій формі в кінці місяця.

Позивач направив Відповідачу повідомлення від 11.12.2015 (про розірвання Лізингового контракту в односторонньому порядку Лізингодавцем через шість місяців з моменту (з наступного дня) надання цього повідомлення у письмовій формі Лізингоодержувачу. Вказане повідомлення отримано Генеральним директором відповідача 15.12.2015, про що свідчить відповідний підпис на повідомленні.

16.12.2015 року сторонами Контракту підписано акт про припинення лізингового контракту та повернення обладнання.

Відповідно до умов п. 2 Акту про припинення контракту лізинговий контракт є розірваним з 16.06.2016, тобто через шість місяців з моменту підписання цього акту. Момент розірвання лізингового контракту 16.06.2016 встановлюється цим актом та повідомленням і не потребує підписання Сторонами ніяких додаткових документів.

Згідно з умовами п. 3 Акту про припинення контракту лізингодавець провів огляд обладнання і підписанням цього Акту сторони підтвердили, що обладнання знаходиться в належному технічно справному стані, повністю придатному для використання відповідно до технічних вимог і параметрів, вказаних у керівництві (посібнику). Стан обладнання відображено у протоколі.

Відповідно до умов п. 4.2. Акту про припинення контракту лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю обладнання, одержане за Лізинговим контрактом, в належному стані з дотриманням умов повернення, ідентичних умовам Лізингового контакту з урахуванням умов Акту про припинення контракту - 16.06.2016.

Пунктом 4.5 Акту про припинення контракту передбачено, що у випадку неповернення обладнання в належному стані лізингоодержувачем у добровільному порядку до 16.07.2016 . лізингодавець має право на захист своїх прав, зокрема шляхом звернення до суду з вимогами про повернення обладнання лізингоодержувачем або будь-якою іншою особою, у фактичному володінні якої перебуває обладнання.

15.07.2016 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення TND 4/15/07 від 15.07.2016 про повернення обладнання у зв'язку з розірванням Лізингового контракту.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач своїх зобов'язань по поверненню Позивачу Обладнання, одержаного за лізинговим контрактом, у зв'язку з припиненням цього контракту, не виконав, обладнання не повернув.

Відповідно до ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, серед іншого, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (виключна підсудність).

Пунктом 2 §9 Контракту сторони передбачили, що будь-які спори, що можуть виникнути за даним контрактом, будуть вирішуватися судом, що знаходиться за місцезнаходження лізингодавця. Проте, у разі подання позову про відшкодування лізингодавцем, лізингодавець має право вибору між судами юрисдикції за місцезнаходженням лізингодавця або місцезнаходженням лізингоодержувача.

Відповідно до п. 6 Акту про припинення контракту будь-які спори, які можуть виникнути по даному Акту у зв'язку з поверненням обладнання та/або стягнення грошових коштів з лізингоодержувача, будуть вирішуватись загальним судом, розташованим за місцезнаходження лізингодавця у Республіці Польща - Катовіце, в цивільній справі з використанням процесуального закону розгляду справ Республіки Польща. Однак, у випадку подання позову лізингодавцем лізингодавець має право вибору між вказаним вище судом юрисдикції Республіки Польща за місцезнаходженням лізингодавця або судом в Україні по місцезнаходженню лізингоодержувача у м. Києві з використанням процесуального закону України для розгляду господарських справ.

Відповідно до п. 1 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, ратифікованого Постановою Верховної Ради України № 3941-XII від 04.02.1994, зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.

Пунктом 2 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 передбачено, що у справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача. Компетенція, про яку йде мова в пункті 2, може бути змінена за згодою учасників договірних відносин.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

За таких підстав спір у даній справі підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача в Господарському суді міста Києва.

Відповідно до положень п. 1 § 9 Лізингового контракту сторони погодились, що контракт буде регулюватися законодавством Республіки Польща.

Статтею 1 Цивільного кодексу Республіки Польща (далі - ЦК Республіки Польща) встановлено, що цим Кодексом регулюються цивільно-правові відносини між фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 353 ЦК Республіки Польща зобов'язання полягає у тому, що кредитор може вимагати від боржника виконання певного обов'язку, а боржник повинен такий обов'язок виконати. Виконання обов'язку може полягати у виконанні або утриманні від виконання певних дій.

Сторони, які укладають договір, можуть започаткувати правові відносини на власний розсуд, тільки щоб його зміст не суперечив змісту (природі) таких відносин, закону і принципам суспільного життя (ст. 353-1 ЦК Республіки Польща).

Статтею 354 ЦК Республіки Польща визначено, що боржник повинен виконати свої зобов'язання, відповідно до їхнього змісту та у спосіб, який відповідає суспільно-господарській меті та принципам суспільного життя, а якщо у цій області діють також певні звичаї, тоді також у спосіб, який би відповідав цим звичаям.

Положеннями ст.ст. 471, 474, 476 ЦК Республіки Польща регулюються наслідки невиконання зобов'язань, відповідно до яких боржник зобов'язаний компенсувати збитки, понесені внаслідок невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань, якщо тільки це невиконання або неналежне виконання не були наслідком обставин, за які боржник не несе відповідальності. Боржник є відповідальним як за власні дії чи бездіяльність, так і за бездіяльність осіб, за допомогою яких він виконує зобов'язання, а також осіб, яким він доручає виконання зобов'язань. Вище приведене положення також застосовується у випадку, коли зобов'язання виконує законний представник боржника. Боржник є таким, що затримує виконання зобов'язання, коли не виконує його вчасно, а якщо термін не було визначено, то коли не виконує зобов'язання негайно, після отримання вимоги кредитора.

Згідно з параграфом 1 ст. 693 ЦК Республіки Польща за договором оренди наймодавець зобов'язується передати наймачеві майно у користування і отримання прибутку на певний строк або безстроково, а наймач зобов'язується сплачувати наймодавцеві встановлену оплату. Відповідно до параграфу 2 цієї статті плата за користування майном може вноситися у грошовій формі або полягати у виконанні іншого роду зобов'язань.

Статтею 696 ЦК Республіки Польща наймач повинен реалізовувати свої права згідно з вимогами належного господарювання і не може змінювати призначення предмету оренди без згоди наймодавця.

Згідно зі ст. 705 ЦК Республіки Польща після закінчення дії договору оренди, наймач повинен, якщо не було підписано договору про інше, повернути предмет оренди в такому стані, в якому він повинен знаходитися, згідно з положеннями про виконання оренди.

Відповідачем не надано суду доказів повернення обладнання на виконання умов Акту про припинення контракту у термін, встановлений в даному акті, наявність обов'язку щодо повернення отриманого від позивача за Контрактом не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу обладнання, передане у лізинг за Лізинговим контрактом №1/07/2014 від 04.07.2014 року - печатну лінію Polytype BDM 501, 1994 року випуску, серійний номер 31501' 1523/4 №2527 балансовою вартістю на день підписання контракту 39 600 Євро.

Посилання відповідача на відсутність повноважень у генерального директора ТОВ "Коверіс Рігід Україна" ОСОБА_3 на отримання 15.12.2015 року повідомлення про розірвання контракту та підписання акту про припинення контракту безпідставні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до п.11.7. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна" (затвердженого загальними зборами учасників товариства, протокол №26-052014 від 26.05.2014 року) без довіреності виконує дії від імені товариства, представляє його інтереси в державних і судових органах, фінансових установах, перед іншими юридичними та фізичними особами, оформляє усі документи, необхідні для забезпечення діяльності товариства, без довіреності представляє інтереси товариства та вчиняє від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим Статутом, має право підписувати договори та здійснювати юридичні дії від імені товариства, видавати доручення, свідчити документи і платіжні доручення товариства, відкривати і закривати рахунки.

Згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент одержання повідомлення про розірвання контракту 15.12.2015 року та підписання акту про припинення лізингового контракту від 16.12.2015 року керівником та підписантом ТОВ "Коверіс Рігід Україна" вказано ОСОБА_3, будь-які відомості щодо обмеження повноважень керівника відсутні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Коверіс Рігід Україна (вул. Саксаганського, 41, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 30021648) повернути Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. (юридична особа за законодавством Республіки Польща, зареєстроване за адресою: Республіка Польща (Роland), Siemianowice Slaskie41-100, ul.Budowlana 6, ідентифікаційний код юридичної особи КRS number 0000016602 NIР: 5490022619) обладнання, передане у лізинг за лізинговим контрактом №1/07/2014 від 04.07.2014 - печатну лінію Polytype BDM 501, 1994 року випуску, серійний номер 31501' 1523/4 №2527, балансовою вартістю на день підписання контракту 39 600 Євро.

3. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю Коверіс Рігід Україна (вул. Саксаганського, 41, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 30021648) на користь Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. (юридична особа за законодавством Республіки Польща, зареєстроване за адресою: Республіка Польща (Роland), Siemianowice Slaskie41-100, ul.Budowlana 6, ідентифікаційний код юридичної особи КRS number 0000016602 NIР: 5490022619) 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) Євро - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.01.2017.

Суддя Л.М. Шкурдова