Постанова

від 03.01.2017 по справі 38/349

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.01.2017 справа №38/349

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явились не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м.Київ на ухвалу господарського судуДонецької області від 31.10.2016 року у справі№ 38/349 (суддя Шилова О.М.) за позовомДочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії « Нафтогаз України» , м.Київ до Комунального підприємства «Макіївтепломережа» , м.Макіївка, Донецька область простягнення 50 548 674,98 грн. боргу за поставлений природний газ , 3 946 909,00 грн. пені , 793 988, 08 грн. - 3% річних , 1 203 224, 12 грн. інфляційних

ВСТАНОВИВ:

05.10.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла заява №31/13-3524 від 27.09.2016р. Дочірньої компанії «Газ України» «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №38/349 від 27.02.2012р. та видачу його дублікату.(а.с. 5-10)

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2016 р. по справі №38/349 відмовлено Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії « Нафтогаз України» у поновленні строку для пред'явлення наказу господарського суду Донецької області №38/349 від 27.02.2012 до виконання. Відмовлено Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії « Нафтогаз України» у видачі дублікату наказу господарського суду Донецької області №38/349 від 27.02.2012 р.(а.с. 103-105)

Не погодившись з винесеною ухвалою, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №31/13- 4702 від 14.12.2016 р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.16 р. по справі №38/349, за змістом якої просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2016 р. у справі №38/349. Поновити строк для пред'явлення наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2012 р. по справі №38/349 до виконання. Видати дублікат наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2012 р. №38/349.

Також, апелянт посилається на неповне з'ясування господарським судом фактичних обставин справи, порушення та неправильне застосування ним норм матеріального та процесуального права.

Заявником скарги надано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2016 р. було відновлено пропущений процесуальний строк. Прийнято апеляційну скаргу у справі №38/349 до провадження. Справу призначено до розгляду на 03.01.2017 р. на 11:45 год.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 3 від 03.01.17 р. по справі №38/349 у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_5 через перебування у відпустці на дату слухання справи 03.01.17 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №38/349.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.01.2017 р. сформовано склад колегії : головуючий - Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Колядко Т.М.

У судове засідання 03.01.2017 р. представники позивача та відповідача не з'явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що виключає можливість направлення на юридичну адресу Комунального підприємства "Макіївтепломережа" (далі КП "Макіївтепломережа") ухвали апеляційного суду про призначення судового засідання за допомогою Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта". Тому відомості щодо дати та місця судового засідання було розміщено 28.12.2016 на офіційному веб-порталі "Судова влада України", що вважається належним повідомленням (а. с 155).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2012 р. у справі №38/349 позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України» Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України» задоволено повністю: стягнуто з Комунального підприємства „Макіївтепломережа» 50548674,98грн. боргу за поставлений природний газ, 3946909,00грн. пені, 793988,08грн. - 3% річних, 1203224,12грн. інфляційних, а також 56460,00грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення було видано наказ від 27.02.2012р. про стягнення пені у розмірі 3946909,00грн., 3% річних у розмірі 793988,08грн., інфляційних у розмірі 1203224,12грн., судового збору у розмірі 56460,00грн.

07.05.2012р. ДК Газ України НАК Нафтогаз України із зазначеним наказом звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі ВДВС).

На виконання вимог ухвали господарського суду Донецької області від 10.10.2016 р. відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області) 03.11.2016 р. надіслав через канцелярію господарського суду Донецької області інформаційний витяг по виконавчому провадженню №32519909. Вищевказані документи надійшли після винесення оскаржуваної ухали.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження №32519909 постановою 10.05.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу за №32519909, ідентифікатор доступу: ГЕ9Б5573Б12Б.

17.05.2012р. було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ), 02.01.2013 р. поновлено у зв'язку зі спливом строку, на який було зупинено виконавче провадження.

Як вказано в зазначеному реєстрі виконавчий документ у провадженні №32519909 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження 07.11.2014 р. було повернуто стягувачеві.

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії « Нафтогаз України» , м.Київ звертаючись до господарського суду з заявою поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №38/349 від 27.02.2012р. та видачу його дублікату, посилається на те, що постанова про повернення виконавчого документа та оригінал виконавчого документа на його адресу не надходили, а про повернення виконавчого документа йому стало відомо з довідки начальника відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області №1564/02.2-34/4-16Б від 01.09.2016р.(а.с. 28)

У ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Пунктом 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент прийняття постанови від 07.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві) було передбачене право державного виконавця повернути стягувачу виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Через відсутність з 07.11.2014р. і по теперішній час встановленої будь-яким законодавчим актом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржників, що перебувають в зоні АТО, у державного виконавця не було законних підстав для застосування норми п.9 ч.1 ст.47 Закону під час виконання наказу №38/349 від 27.02.2012р. «в зв'язку з проведенням на території Донецької області активної фази антитерористичної операції та неможливості проведення подальших виконавчих дій» .

Отже, з довідки начальника відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області №1564/02.2-34/4-16Б від 01.09.2016р. (а.с.28) вбачається, що наявні підстави для оскарження винесеної відділом ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області постанови від 07.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, а не для відновлення строку для пред'явлення наказу №38/349 до виконання.

З наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стягувачем при поданні заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу №38/349 до виконання обрано неналежний спосіб захисту свого майнового інтересу, який полягає у реальному виконанні наказу господарського суду Донецької області №38/349 від 27.02.2012р., тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

При цьому суд зауважує, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання (ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р.; п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016р.). Отже, строк, встановлений для пред'явлення до виконання судового наказу, не є пропущеним або таким, що закінчився, у разі, якщо такий строк був перерваний своєчасним пред'явленням наказу до виконання - навіть якщо наказ після цього було втрачено.

Водночас стаття 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент прийняття постанови від 07.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, передбачала: час, що минув до переривання строку, до нового строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не зараховується. Приписами ж ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діє на момент розгляду судом заяви стягувача про відновлення строку для пред'явлення наказу №38/349 до виконання і має застосовуватись під час встановлення судом наявності або відсутності факту пропуску відповідного строку, встановлено: у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони .

Отже, існування чинної постанови відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області від 07.11.2014р. про повернення наказу №38/349 стягувачеві, прийнятої у зв'язку з наявністю встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, і одночасна відсутність з 07.11.2014р. і по теперішній час встановленої будь-яким законодавчим актом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржників, що перебувають в зоні АТО, унеможливлює встановлення початку перебігу строку пред'явлення наказу №38/349 до виконання після його переривання своєчасним пред'явленням до виконання. В свою чергу відсутність встановленого строку виключає можливість його пропуску.

З огляду на зазначене, господарським судом правомірно зроблено висновок щодо відмови у задоволенні заяви ДК Газ України НАК Нафтогаз України в частині поновлення строку пред'явлення наказу до виконання.

Щодо вимоги стягувача про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області №38/349 від 27.02.2012 р. колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.

Зазначений наказ після винесення постанови про повернення виконавчого документа від 07.11.2014р. стягувачем отримано не було. Доказів, що відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області звертався до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"до матеріалів справи не надано.

На підтвердження втрати наказу ДК Газ України НАК Нафтогаз України надано власну довідку про його втрату.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду з приводу того, що належним доказом втрати наказу може бути довідка лише тієї особи, в розпорядженні якої наказ перебував на момент втрати і яка була відповідальна за його збереження.

Оскільки наказ господарського суду Донецької області №38/349 від 27.02.2012р. був пред'явлений до виконання, а докази його отримання стягувачем після повернення з органу виконавчої служби в матеріалах справи відсутні, господарський суд правильно зазначив, що надана стягувачем власна довідка не може бути належним доказом його втрати; у даному випадку належним доказом втрати наказу може бути відповідна довідка ВДВС або органу зв'язку, як це передбачено ст.120 Господарського процесуального кодексу України. У даному випадку, відповідно до довідки від 01.09.2016 р. №1564/02.2-34/4-16Б зазначено, що наказ втрачено при поштовому переказі.(а.с. 28)

Стягувачем не надано належного доказу втрати наказу відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, тому у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката наказу.

Колегія суддів зазначає, що ДК Газ України НАК Нафтогаз України не позбавлена права на повторне звернення до господарського суду із заявю про видачу дубліката наказу після отримання відповідних доказів його втрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на практику Європейського Суду з прав людини.

Апеляційний суд зауважує, що наведена заявником позиція Європейського Суду висловлена з приводу тривалого невиконання судових рішень з вини держави та/або її органів. З огляду на викладене наведена заявником практика Європейського Суду може бути застосована до правовідносин, що виникли у зв'язку з невиконанням наказу №38/349, лише у разі оскарження дій (бездіяльності) відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області, у тому числі бездіяльності з видачі довідки про втрату наказу, зміст якої відповідає дійсності.

Що стосується посилання заявника на те, що відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2015р. №83 ДК «Газ України» «НАК «Нафтогаз України» є об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, судова колегія зауважує таке.

Згідно з ч.2 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Держава, за змістом ч.4 ст.13 Конституції України, прийняла на себе зобов'язання через свої органи забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів власності перед законом.

Держава Україна є учасником цивільних відносин; держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.( ч.2 ст.2 та ч.1 ст.167 Цивільного кодексу України)

Також, положеннями ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 31.10.2016р. у справі №38/349 є законною та обґрунтованою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, 103 , 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2016р. у справі №38/349 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2016р. у справі № 38/349 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано :5 прим.

1 позивачу

1 відповідачу

1 у ДАГС

1 у справу

1ГСДО