Постанова

від 08.12.2016 по справі 810/1024/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року 810/1024/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металіст" до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1, департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування акту перевірки, приписів та постанов про накладення штрафу,

Суть спору: 25 березня 2016 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Металіст» (далі також - позивач або ТОВ Фірма «Металіст» ) із адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 (далі також - відповідач - 1), департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - відповідач - 2) про визнання протиправним та скасування ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016; визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 № С-2502/1; визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 №С-2502/2; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 №З-1003/1-10/10-20/1003/09/01 у розмірі 1 240 200,00 грн.; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 № З-1003/2-10/10-22/1003/09/01 у розмірі 1 240 200,00 грн.; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 № З-1003/3-10/10-23/1003/09/01 у розмірі 49 608,00 грн.; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 №З-1003/4-10/10-24/1003/09/01 у розмірі 62 010,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 у справі №810/1024/16 адміністративний позов ТОВ Фірми "Металіст" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 №С-2502/1. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 №С-2502/2. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1003/1-10/10-20/1003/09/01 від 10.03.2016, згідно з якою накладено штраф у сумі 1240200,00 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1003/1-10/10-22/1003/09/01 від 10.03.2016, згідно з якою накладено штраф у сумі 1240200,00 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1003/1-10/10-23/1003/09/01 від 10.03.2016, згідно з якою накладено штраф у сумі 49608,00 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1003/1-10/10-24/1003/09/01 від 10.03.2016, згідно з якою накладено штраф у сумі 62010,00 грн. Провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 - закрито. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Металіст" судові витрати у сумі 43015,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у справі №810/1024/16 апеляційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року в частині стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 1378,00 грн. - скасовано. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 р. - скасовано, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду. В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року - залишено без змін.

27.10.2016 адміністративна справа №810/1024/16 надійшла на адресу Київського окружного адміністративного суду та в результаті автоматизованого розподілу справи між суддями Київського окружного адміністративного суду передана на розгляд судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 прийнято адміністративну справу №810/1024/16 до провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 вмотивовані безпідставністю проведеної перевірки, неповідомленням уповноважених осіб про проведення перевірки та непред'явленням документів, які дають право проводити перевірку, протиправним проведенням перевірки у відсутність уповноважених осіб. При цьому позивач стверджує, що 25 лютого 2016 року на території орендованої позивачем земельної ділянки працівниками прокуратури проводились слідчі дії на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2016, які закінчились у кінці дня, а головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 ОСОБА_1 був залучений до здійснення таких дій як спеціаліст і тому не мав права одночасно з проведенням слідчих дій проводити перевірку, проте протиправно склав акт перевірки про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, не ознайомивши з таким актом уповноважених осіб позивача, що позбавило позивача можливості надати пояснення або заперечення до акту перевірки.

Також позивач заперечує проти встановлених перевіркою обставин, зокрема, про те, що на земельній ділянці, яка знаходиться в строковому користуванні ТОВ фірма Металіст відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 з цільовим призначенням для розміщення комплексу з утилізації побутових відходів самочинно проведено у 2012 році будівельні роботи з влаштування сміттєво-сортувального комплексу без отримання вихідних даних, без розробки та узгодження у встановленому законом порядку проектної документації, без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт та без забезпечення авторського та технічного нагляду. Позивач акцентує увагу на тому, що ні в акті перевірки від 25.02.2016, ні в приписах від 25.02.2016 не зазначено, яким чином та на підставі чого головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 ОСОБА_1 дійшов висновків стосовно проведеної перевірки, а саме візуального обстеження, інструментарного або іншого, а також визначив рік будівництва споруди комплексу, категорію складності об'єкту будівництва, конструкторів споруди тощо.

Департамент ДАБІ у Київській області проти позову заперечує, в письмових запереченнях зазначає, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені правопорушення вимог містобудівного законодавства суб'єктами містобудування та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно, на думку відповідача-2, рішеннями, що породжують право, яке підлягає судовому захисту у даному випадку є приписи та постанови, які винесені за результатами даної перевірки, а не сам акт перевірки, тому у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні 08.12.2016 представник позивача підтримав доводи позовної заяви щодо протиправності та скасування акту перевірки та просив позов задовольнити.

Представник департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області просив у задоволенні позову відмовити.

Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 ОСОБА_1, який про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, письмових заперечень проти позову суду не надав.

В судовому засіданні 08.12.2016 представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 08.12.2016 у вирішенні питання щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження поклався на розсуд суду.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що сторони були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 08.12.2016 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/1024/16 в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Металіст» зареєстроване в якості юридичної особи 24.03.1995, місцезнаходження: 08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця П.Морозова, будинок 8, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.3, а.с.13-19).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у справі №810/1024/16 встановлено, що 11.01.2002 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Металіст» і Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області було укладено договір оренди земельної ділянки в адміністративних межах Щасливської сільської ради, площею 29,71 га, цільовим призначенням якої є розміщення комплексу з утилізації побутових відходів, а також договір від 16.09.2010 р. про внесення змін до нього, яким змінено розмір земельної ділянки та вказано її площу - 19,0964 га і визначено її кадастровий номер: 3220888000:03:004:0068.

28.01.2016 р. слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області за результатами розгляду клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області про тимчасовий доступ до території земельної ділянки для проведення огляду за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110100000118 від 01.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, винесено ухвалу у справі № 359/787/16-к, згідно з якою надано тимчасовий доступ до земельної ділянки за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 8-а, для проведення її огляду, яка перебуває в оренді у ТОВ Фірма «Металіст» ЄДРПОУ 22898906, прокурору Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_2, прокурору Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3, уповноваженим особам за дорученням, фахівцям геодезистам а також працівникам Державної екологічної інспекції у Київській області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ, інженера-землевпорядника Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

25.02.2016 р. прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_2 на підставі зазначеної ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області у присутності понятих та за участю спеціалістів, зокрема головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ в Київській області ОСОБА_1, та за участю директора ТОВ Фірма «Металіст» ОСОБА_4, представника товариства ОСОБА_5 було проведено огляд вказаної земельної ділянки, за результатами якого складено відповідний протокол.

Крім того, 25.02.2016 р. до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення від Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, в якому зазначено, що прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 01.10.2015 р. № 4201511010000018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, у зв'язку з чим вимагається проведення органами ДАБІ перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час будівництва об'єкта, розташованого за адресою: Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 8-а.

У цей же день, 25.02.2016 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 25.02.2016 р. № 136.16/03 та зазначеного звернення прокуратури було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Фірми «Металіст» на об'єкті будівництва «Сміттєво-сортувальний комплекс» за адресою: Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 8-а.

Направлення на проведення перевірки представникам позивача не пред'являлось, відповідач-1 був представлений як спеціаліст, залучений до проведення слідчих дій і пред'явив лише службове посвідчення.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем-1 складено акт від 25.02.2016 р., в якому зафіксовано, що на земельній ділянці за адресою: Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 8-а, яка знаходиться в строковому платному володінні і користуванні ТОВ Фірми «Металіст» , у 2012 році позивачем було самочинно збудовано сміттєво-сортувальний комплекс, який відповідачем-1 віднесено до об'єкту V категорії складності та кваліфіковано дії позивача як такі, що порушують приписи ст.ст. 26, 29, 31, 37, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» , а також зазначено, що директор ТОВ Фірма «Металіст» відмовився від підпису та отримання примірника акту і копію акта направлено поштою.

Крім того, за результатами проведеної перевірки відповідачем-1 складено протоколи від 25.02.2016 р. №№ 3-Л-З-2502/01, 3-Л-З-2502/02, 3-Л-З-2502/03, 3-Л-З-2502/04 в яких встановлено вчинення позивачем правопорушень, зафіксованих в акті перевірки, зазначено, що директор товариства відмовився від підпису і отримання примірників протоколів, у зв'язку з чим вони направлені поштою, а також прийнято приписи від 25.02.2016 р. №№ С-2502/1 та С-2502/2, відповідно до яких від позивача вимагається усунути виявлені порушення до 01.05.2016 р. та зупинити експлуатацію сміттєво-сортувального комплексу за адресою: Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 8-а.

На підставі зазначених матеріалів перевірки відповідачем-1 було винесено: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 р. № З-1003/1-10/10-20/1003/09/01, згідно з якою на позивача на підставі абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 1240200,00 грн.; 2) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 р. № З-1003/2-10/10-22/1003/09/01, згідно з якою на позивача за абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф в розмірі 1240200,00 грн.; 3) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 р. № З-1003/3-10/10-23/1003/09/01, згідно з якою на позивача за п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 49608,00 грн.; 4) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 р. № З-1003/4-10/10-24/1003/09/01, згідно з якою на позивача за п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 62010,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

На підставі цього факти, встановлені вищевказаною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у справі №810/1024/16, ухваленою у відкритому судовому засіданні, яка набрала законної сили з моменту її проголошення 12.10.2016 року, розцінюються судом в якості преюдиціальних. У свою чергу, преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. На думку суду, преюдиційне значення можуть мати лише ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 у справі №810/1024/16 визнано протиправними та скасовано приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 №С-2502/1, від 25.02.2016 №С-2502/2; визнано протиправними та скасовано постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1003/1-10/10-20/1003/09/01 від 10.03.2016, №З-1003/1-10/10-22/1003/09/01 від 10.03.2016, №З-1003/1-10/10-23/1003/09/01 від 10.03.2016, №З-1003/1-10/10-24/1003/09/01 від 10.03.2016. В цій частині постанова Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 у справі №810/1024/16 залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016.

Розглядаючи спір в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 суд зазначає таке.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 №2780-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною ОСОБА_3 України, Кабінетом Міністрів України, Верховною ОСОБА_3 та ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством (далі - Закон №2780-ХІІ).

Згідно статті 8 Закону №2780-ХІІ державне регулювання, зокрема, полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону №2780-ХІІ передбачено, що компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №3038-VI).

Згідно з ч. 1, 3, п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

На виконання статті 41 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Постанова №553).

У пп. 2, 7, 9, 11 Постанови № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи.

Згідно з пп. 12, 13, 14 Постанови № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 17, 18, 19, 21 Постанови № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Порядком віднесення об'єктів будівництва до ІV та V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. № 557 (далі - Постанова № 557) врегульовано механізм визначення категорії складності об'єктів будівництва.

У пп. 6, 7 Постанови № 557 зазначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

У ч. 1, 2, 5 ст. 26 Закону № 3038-VI закріплено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частинами 1, 2 статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 Закону № 3038-VI після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 р. № 466 (далі - Постанова № 466) підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

У силу приписів ч. 1 ст. 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 1 статті 37 Закону № 3038-VI визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV) під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Відповідно до пп. 5-8 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат; експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат; незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат; незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу.

Крім того, системний аналіз наведених правових норм надає підстави стверджувати, що в разі виявлення у ході перевірки об'єкту самочинного будівництва уповноважена особа контролюючого органу зобов'язана забезпечити встановлення його категорії складності шляхом залучення експерта і лише після цього застосовувати до суб'єкта містобудування відповідні заходи адміністративного впливу.

Як встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у справі №810/1024/16 акт перевірки від 25.02.2016 р. ТОВ Фірми «Металіст» складений інспектором Трохименком А.О., який в цей день був присутній на об'єкті будівництва за адресою: Київська обл., с.Проліски, вул. Броварська, 8-а в якості спеціаліста, що приймає участь у проведенні слідчих дій в ході кримінального провадження від 01.10.2015 р. № 42015110100000118 в порядку ст. 71 КПК України і був представлений уповноваженим особам позивача шляхом пред'явлення службового посвідчення саме в такому правову статусі, без ознайомлення їх з направленням на перевірку об'єкту містобудування, що проводиться органами ДАБІ в порядку ст. 41 Закону № 3038-VI, що вказує на порушення порядку проведення перевірки, визначеного зазначеною нормою Закону № 3038-VI та Порядком № 553.

Також суд апеляційної інстанції у постанові від 12.10.2016 у справі №810/1024/16 зазначив, що визначення категорії складності об'єкта будівництва на вказаній земельній ділянці здійснювалось відповідачем-1 без залучення експерта, як того вимагає пункт 7 Порядку № 557 і з матеріалів перевірки не вбачається, як ним встановлено 2012 рік забудови, а доводи представника відповідача про те, що він встановлювався на підставі даних попередніх перевірок не підтверджуються належними і допустимими доказами, у розумінні ст.70 КАС України та є не обґрунтованими.

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду у постанові від 12.10.2016 у справі №810/1024/16 встановила, що оскаржувані приписи про усунення порушень вимог законодавства та постанови про накладення штрафів були винесені відповідачем-1 саме за результатами вказаної перевірки, тобто такої, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства, та з урахуванням кваліфікації об'єкту будівництва як V категорії складності, самовільно визначеної інспектором, без залучення експерта, як то прямо передбачено вищевказаною правовою нормою.

Крім того, колегія суддів зазначила, що в договорі оренди земельної ділянки від 11.01.2002 р. та в договорі від 16.09.2010 р. про внесення змін до нього, що укладені між позивачем і сільрадою, а також в акті приймання-передачі, плані наданої в оренду ділянки і в кадастровому плані не визначено чіткої адреси її місцезнаходження та лише вказано, що вона перебуває в адмінмежах Щасливської сільради та має кадастровий номер 3220888000:03:004:0068. У свою чергу, відповідачами, які є суб'єктами владних повноважень і на яких, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладено тягар доказування правомірності їх рішень, перед судом не доведено, що така земельна ділянка знаходиться за адресою: Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, 8-а, де проводилась перевірка та/або що ділянка за вказаною адресою належить на праві користування саме позивачу.

Тож, як зазначено у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у справі №810/1024/16, у даному випадку взагалі відсутні достатні та необхідні підстави стверджувати, що перевірка проведена саме на об'єкті ТОВ «Металіст» , а рішення суду у відповідності до вимог ст.159 КАС України, повинно бути обґрунтованим і в жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.10.2016 у справі №810/1024/16 також зазначив, що доводи відповідача-2 про те, що на земельній ділянці за адресою: Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, 8-а позивачем було встановлено три металевих вагончика, проведено роботи з влаштування монолітного фундаменту, створено будівлю для персоналу та металевий будинок, схожий на котельню, є такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки як було встановлено вище пунктом 7 Порядку № 557 регламентовано імперативне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва, а саме - визначення таких даних або посадовими особами ДАБІ та експертною організацією/експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, або лише відповідною експертною організацією. Тобто, зазначеним нормативним приписом передбачено обов'язкову участь експерта при визначенні категорії складеності об'єкта будівництва.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у постанові від 12.10.2016 у справі №810/1024/16 дійшла висновків про те, що трактування п. 7 Порядку №557, наведене відповідачем-2 в його апеляційній скарзі, не відповідає дійсності, є довільним і суперечить вказаній правовій нормі у її чинній автентичній редакції.

Посилання відповідача-2 на те, що позивачем було здійснено будівельні роботи без отримання відповідних дозвільних документів, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини жодним чином не спростовують факту порушення відповідачем-1 порядку проведення перевірки об'єкта будівництва ТОВ Фірми «Металіст» за адресою: Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 8-а та порядку встановлення категорії складності, а як відзначалось вище, висновки акту перевірки, приписи і відповідні постанови про накладення штрафів засновані на тому, що даний об'єкт будівництва належить саме до V категорії складності.

Варто зазначити, що форма акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 240 від 15 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 р. за N 1116/21428.

Відповідно до встановленої форми акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил акт має інформативний характер і в ньому зазначаються відомості про посадову особу, що проводила перевірку; відомості про уповноважену особу юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи-підприємця, що перевіряється; підстава проведення перевірки; вид перевірки (планова/позапланова); повні відомості про особу, щодо якої здійснюється перевірка; назва та місцезнаходження об'єкта будівництва, який перевіряється, а також інформацію про результати перевірки, а при виявленні порушення вказується їх суть з посиланням на абзаци, пункти, частини, статті, розділи, глави нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил, проектних рішень тощо, вимоги яких порушено.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) , дій чи бездіяльності.

Правовим актом індивідуальної дії є виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Таким чином, суд зазначає, що акт перевірки - це службовий документ, що підтверджує факт проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу та відображає її результати, є носієм певної інформації, однак, не тягне за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків суб'єкта господарювання, оскільки передує прийняттю акту індивідуальної дії, який породжує певні правові наслідки та підлягає оскарженню у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка у подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення господарюючому суб'єкту відповідних заходів та/або санкцій. При цьому, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Крім того, висновки акта перевірки не є остаточними, оскільки господарюючий суб'єкт має право надати свої зауваження до відповідного акта, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання щодо застосування санкцій за результатами перевірки. Натомість, висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо діяльності (бездіяльності) господарюючого суб'єкта.

У даному випадку акт перевірки від 25.02.2016, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що у свою чергу відповідає встановленій формі складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 25.02.2016 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не породжує виникнення будь-яких прав і обов'язків в осіб, щодо яких він складений, у зв'язку із чим адміністративний суд має відмовити у задоволенні позову про оскарження такого акту перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 № К/800/3873/14 (номер рішення в ЄДРСР 42458919) та постанові Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 №К/800/53296/14 (номер рішення в ЄДРСР 43533453).

Крім цього, варто звернути увагу, що відповідно до частини десятої статті 41 Закону України №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виходячи з аналізу зазначеної статті її диспозиція передбачає в тому числі оскарження дій посадової особи або органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад дій, пов'язаних із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень посадовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням встановленого порядку проведення перевірки тощо.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки ж посадової особи контролюючого органу, викладені у акті перевірки, самі по собі не породжують обов'язкових юридичних наслідків для суб'єкта господарювання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, суд зазначає, що положення ч. 2 ст. 71 КАС України не звільняють позивача від обов'язку доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до положень статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Звертаючись до адміністративного суду з позовом, позивач має надати переконливі документальні докази на підтвердження обставин, із наявністю яких він пов'язує неправомірність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Так, предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

При цьому, в контексті ст. 161 КАС України, суд має встановити всі фактичні обставини справи, якими обумовлено звернення позивача до суду, перевірити підтвердження їх наявності належними та допустимими доказами та надати їм відповідну правову оцінку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також зазначає, що стаття 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає правила змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, які є принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою одержання рішення на свою користь зобов'язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.

В адміністративному судочинстві змагальність виявляється в тому, що:

- дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача;

- суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих йому доказів;

- особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду;

- особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників;

- кожна особа зобов'язана доказати факти, на які вона посилається;

- у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Основний зміст принципу змагальності в адміністративному судочинстві полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частина 3 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Диспозитивність - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Зміст принципу диспозитивності розкривають через такі положення:

- хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це;

- особа, якій належить право, може від нього відмовитися;

- нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі;

- суд не повинен виходити за межі вимоги сторін, за винятками, встановленими законом;

- сторона може розпорядитися об'єктом процесу.

Однак принцип диспозитивності в адміністративному судочинстві обмежений і його реалізація підконтрольна суду, що обумовлено іншим принципом - офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч. 4, 5 ст. 11, ч.2 ст. 69, ч. 5 ст. 71 КАС України) і має на меті забезпечення більш ефективного судового захисту прав і свобод осіб у стосунках з державою.

Високий ступінь втручання суду обумовлений публічним характером спорів, підсудних адміністративним судам, який полягає, зокрема, у тому, що результати їхнього вирішення можуть мати значення не лише для сторін, а й для широкого кола осіб.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 не узгоджується з цілями, на досягнення яких поданий адміністративний позов, адже є неефективним та неналежним.

Суд при цьому не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень, адже диспозитивне право визначати та формулювати позовні вимоги до конкретних відповідачів належить саме позивачу, який вільно розпоряджається наданими йому процесуальними правами, до того ж обґрунтування адміністративного позову про визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень відрізняється від обґрунтування позовних вимог про оскарження актів індивідуальної дії, що позбавляє суд можливості в даному випадку обрати інший спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи наведені обставини, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, позивачем не доведено суду обґрунтованості позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як встановлено судом, відповідачі не понесли судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому вони на їх користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Металіст» в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2016 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.