Ухвала

від 16.11.2020 по справі 810/1024/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 листопада 2020 року

Київ

справа №810/1024/16

адміністративне провадження №К/9901/16670/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Металіст до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка Артема Олександровича, департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними і скасування акту перевірки, приписів та постанов, за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2017 відкрито касаційне провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, згідно з приписами частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 КАС України, з`ясовано, що скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за його участю.

Вирішуючи вищезгадане клопотання, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 344 КАС України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

В свою чергу, за правилами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, скаржнику подати доповнення до касаційної скарги, а іншим учасникам справи - заперечення на касаційну скаргу.

Суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.

На переконання Верховного Суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, з урахуванням суб`єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим у задоволенні поданого до касаційного суду клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні належить відмовити.

За встановлених обставин та у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, справа, на підставі частини третьої статті 340 КАС України, підлягає призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 262, 340, 344 КАС України,

у х в а л и в:

Прийняти до провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Металіст до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка Артема Олександровича, департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними і скасування акту перевірки, приписів та постанов.

Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про розгляд справи за його участю.

Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.11.2020 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко