Ухвала

від 11.01.2017 по справі 904/11404/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.01.2017 Справа № 904/11404/16

За позовом комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", м.Дніпро

до комунального закладу "Дніпропетровська міська лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпро

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання умов договору №132 від 18.02.2015 про закупівлю теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за державні кошти

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 349 від 02.12.16р.;

від відповідача: представник ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 04.12.16р.

СУТЬ СПОРУ:

07.12.2016 комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м.Дніпро (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального закладу "Дніпропетровська міська лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради", м.Дніпро (далі по тексту - відповідач) про стягнення 23816,21грн. пені; 3233,52грн. трьох відсотків річних; 1501,29грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням в частині оплати послуг з постачання пари та гарячої води за договором №132 від 18.02.2015.

За результатами розгляду позовної заяви від 06.12.2016 за вих.№б/н ухвалою суду від 08.12.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 05.01.2017.

04.01.2017 через канцелярію суду отримано заяву за вих.№б/н від 04.01.2017 про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 27190,14грн. пені; 6279,03грн.; 2028,00грн. трьох відсотків річних.

За результатами огляду заяви позивача за вих.№б/н від 04.01.2017 про збільшення позовних вимог господарський суд прийняв її до розгляду.

10.01.2017 через канцелярію суду отримано заяву за вих.№б/н від 10.01.2017 про виправлення описок в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 55277,14грн. основної заборгованості; 27190,14грн. пені; 2028,00грн. трьох відсотків річних; 6279,03грн. інфляційних втрат.

За результатами огляду заяви позивача за вих.№б/н від 10.01.2017 про виправлення описок господарський суд прийняв її до розгляду.

Суд оголошував перерву з 05.01.2017 до 11.01.2017;

В судовому засіданні, яке відбулося 11.01.2017 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Крім того, вказує, що сума у розмірі 55277,14грн., яку позивач просить суд стягнути в якості основного боргу, сплачена відповідачем 18.02.2016, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 18.02.2016 на суму 55277,14грн.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, такими обставинами, зокрема, є необхідність витребування нових доказів.

Зважаючи на необхідність витребування нових доказів, з метою об'єктивного повного та всебічного розгляду справи, дотримання рівності сторін та змагальності процесу, господарський суд дійшов висновку, що розгляд справи потрібно відкласти.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи в засіданні на 06.02.2017 о 12:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 3-308 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1. (телефон для довідок (056) 377 38 92).

2. До засідання подати:

Позивачу:

- оригінали документів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини (у разі відсутності у матеріалах справи певних документів - надати суду належним чином засвідчені копії даних документів для долучення до матеріалів справи);

- банківські виписки (платіжні доручення), у разі наявності про часткове або повне погашення відповідачем заборгованості, здійснене як до так і після порушення провадження у справі, які оформляються супровідним листом з зазначенням факту проплати, розміру проплати та періоду проплати (оригінали - для огляду; належним чином засвідчені копії (у разі їх відсутності у матеріалах справи) - для долучення до матеріалів справи) і стосуються спірної заборгованості;

- розгорнутий акт звірки взаємних розрахунків станом на час розгляду справи у суді (для чого позивачу з'явитися до відповідача);

- довідка про наявність/відсутність заборгованості, станом на дату судового засідання ;

- письмові пояснення щодо заперечень відповідача в частині оплати основного боргу на суму 55277,14грн. платіжним дорученням №9 від 18.02.2016;

- письмові пояснення щодо природи основного боргу на суму 55277,14грн., з вказівкою які договори укладено між позивачем та відповідачем.

Відповідачу:

- розгорнутий акт звірки взаємних розрахунків (для чого відповідачу з'явитися до позивача);

- письмові пояснення щодо природи основного боргу на суму 55277,14грн., з вказівкою які договори укладено між позивачем та відповідачем.

4. Зобов'язати відповідача надіслати копії відзиву на позовну заяву позивачу.

Господарський суд наголошує, що вимоги суду є обов'язковими для виконання.

Cторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (частина 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обов'язком сторін є долучення до матеріалів справи всіх документів на які є посилання під час обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Господарський суд роз'яснює, що у разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд, керуючись положеннями п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, може залишити позов без розгляду.

Господарський суд повідомляє, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами (ст.75 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. (постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі №904/9428/13, від 23.11.2015р. по справі №904/2640/15).

Господарський суд звертає увагу на положення ст.36 Господарського процесуального кодексу України , а саме письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2). Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (ч.3).

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

У разі невідповідності наданих суду копій документів вимогам до їх засвідчення вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору (п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

У разі неможливості подання суду документів, що були витребувані ухвалою - надати суду обґрунтовані письмові пояснення.

Всі документи подавати з клопотанням про залучення їх до матеріалів справи.

Зобов'язати сторін надати суду письмову інформацію з зазначенням відомостей - телефонів позивача та відповідача для можливості, за необхідності, надсилання телефонограм сторонам згідно з п. 3.9.1 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Правила складання розрахунку пені, відсотків річних та інфляційних втрат. Повний, обґрунтований та детальний розрахунок пені, процентів річних та інфляційних втрат повинен містити зазначення періодів нарахувань, тобто вказати конкретну накладну (акт виконаних робіт), суму на яку товар поставлено (роботи виконано, послуги надано), суму на яку товар (роботу, послугу) за конкретною накладною (актом виконаних робіт) оплачено, дату оплати конкретної накладної (акту виконаних робіт), період прострочення, а саме визначити конкретний день початку прострочення платежу та кінцеву дату нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат, кількості днів нарахування, формулу розрахунку тощо.

При здійсненні детального розрахунку пені взяти до уваги положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Явка в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу обов'язкова.

Роз'яснити сторонам, що згідно з п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, що господарський суд має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

Суддя ОСОБА_3