Рішення

від 11.01.2017 по справі 321/1332/16-ц

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1332/16-ц

Провадження № 2/321/14/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Засько О.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов'язання, суми індексу інфляції та 3% річних,

В С Т А Н О В И В:

5 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про стягнення орендної плати за договором оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов'язання, суми індексу інфляції та 3% річних за користування боргом (а.с. 2-3). 5 грудня 2016 року ОСОБА_1 була подана уточнена позовна заява (а.с. 32-33). Свій уточнений позов позивач обґрунтовує тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021716 від 01 лютого 2005 року він є власником земельних ділянок, загальною площею 7,6402 га, розташованих на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. 10 грудня 2010 року між ним та ТОВ ЛАН були укладені договори оренди землі, земельної ділянки площею 3,5502 га., та земельної ділянки, площею 4,0900 га., строком на 10 років, які зареєстровані у відділі Держкомзему Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 03 травня 2012 року та 08 червня 2012 року. Крім того, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2005 року позивач є власником земельних ділянок, загальною площею 0,9704 га, розташованих на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. 10 грудня 2010 року між ним та відповідачем були укладені договори оренди землі, земельної ділянки, площею 0,6344 га та земельної ділянки площею 0,3360 га строком на 10 років, які зареєстровані у відділі Держкомзему Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 03 травня 2012 року. При укладенні договорів, відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками позивача протягом 10 років, а належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є внесення орендної плати в строк, в формі та розмірі, які визначені в договорах. На виконання умов договорів позивач здійснив передачу земельних ділянок, тим самим повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем. Однак, відповідачем не було сплачено орендної плати за договорами за 2015 рік, в зв'язку з чим позивач згідно уточнених позовних вимог просить суд стягнути з відповідача орендну плату, пеню за прострочення виплати орендної плати, суму індексу інфляції за період з 21 грудня 2015 року по 08 грудня 2016 року та три проценти річних від простроченої суми, за договором оренди зареєстрованим за № 232330004001190 в сумі 9638,47 грн., за договором оренди - № НОМЕР_6 в сумі 11069,81 грн., за договором оренди - НОМЕР_7 в сумі 645,30 грн., за договором оренди - НОМЕР_8 в сумі 553,69 грн., а всього - 22247,42 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що вимагав від орендаря виплати орендної плати саме в натуральній формі, але йому було відмовлено. Також ОСОБА_1 визнав, що в грудні 2014 року отримав 5000 грн. авансом в рахунок орендної плати за 2015 рік, але вважає, що орендар мав виплатити йому оренду плату в натуральній формі, після чого б він повернув отримані кошти, які за своєю суттю були кредитом. Стосовно розрахунку орендної плат за 2015 рік в сумі 6002,40 грн., ОСОБА_1 пояснив, що вказана сума використовувалася лише для податкової звітності, а зазвичай орендодавці отримували орендну плату в натуральній формі, а саме: декілька тон пшениці, ячменю та соняшника.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову, надав письмові заперечення (а.с. 43-44) та додатково пояснив, що ТОВ ЛАН у встановлені договором строки та розмірі сплачувалась орендна плата ОСОБА_1, про що були надані відповідні докази, тому підстав для стягнення грошових сум в зв'язку з невиконанням умов договорів оренди немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п.7 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно вимог ст.96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок та орендну плату.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021716 (а.с.6), зареєстрованого 01 лютого 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю під № 010527300202, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 7,6402 га, яка складається із двох ділянок площею 3,5502 га та 4,0900 га та виділена в натурі (на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,5502 га, зареєстрований 08 червня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004001190 (а.с.7-8).

Крім цього, 10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,0900 га, зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № НОМЕР_6 (а.с.9-10).

Також, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021717 (а.с.11), зареєстрованого 01 лютого 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю під № 010527300203, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 0,9704 га, яка складається із двох ділянок площею 0,6344 га та 0,3360 га та виділена в натурі (на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,6344 га, зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під НОМЕР_7 (а.с.12-13).

Крім цього, 10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,3360 га, зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під НОМЕР_8 (а.с.14-15).

Умови вказаних договорів є аналогічними.

На виконання договорів оренди землі від 10 грудня 2010 року, позивач ОСОБА_1 зі свого боку передав у користування відповідача ТОВ Лан належні йому земельні ділянки, що не заперечувалось під час розгляду справи сторонами.

Так, умовами договорів від 10 грудня 2010 року передбачено наступне:

п.8 - договори укладені терміном на 10 років;

п.9 - річна орендна палата за земельну ділянку сільськогосподарського призначення сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

п.10 - розмір орендної плати обчислюється з урахуванням індексів інфляції, сплачується у грошовій або натуральній формі, за бажанням орендодавця - зерном, соняшником, соломою;

п.11 - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель поточного року;

п.12 - орендна плата вноситься не пізніше 20 грудня поточного року;

п.14 - передбачена відповідальність орендаря за не внесення орендної плати у строки, визначені договором;

п.31 - передбачений обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.

Дані обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються.

За змістом ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу стягнення коштів посилався на те, що він взагалі не отримував орендну плату за користування земельними ділянками за 2015 рік за договорами оренди від 10 грудня 2010 року: за № 232330004001190 стосовно земельної ділянки площею 3,5502 га, кадастровий номер НОМЕР_2, № НОМЕР_6 стосовно земельної ділянки площею 4,0900 га, кадастровий номер НОМЕР_3, НОМЕР_7 стосовно земельної ділянки площею 0,6344 га, кадастровий номер НОМЕР_4 та НОМЕР_8 стосовно земельної ділянки площею 0,3360 га, кадастровий номер НОМЕР_5.

Проте, вказані позивачем обставини в повній мірі спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Так, згідно відповіді з Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ від 16 грудня 2016 року за № 10/10/18 щодо розміру сплаченого ТОВ ЛАН податку на прибуток фізичних осіб з орендної плати виплаченої орендодавцю ОСОБА_1 за 2015 рік, згідно поданих розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, протягом 2015 року сума нарахованого та виплаченого доходу складає 6002,40 грн., сума утриманого податку - 900,36 грн. (а.с. 72).

Розрахунком орендної плати за земельні ділянки ОСОБА_1 за 2015 рік за підписом директора ТОВ ЛАН ОСОБА_3 (а.с.53), згідно якого за користування земельними ділянками, кадастрові номери: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, нараховано орендну плату в розмірі 6002,40 грн., що співпадає з сумою нарахованого та виплаченого доходу за відомостями Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ, підтверджується отримання позивачем орендної плати за користування зазначеними земельними ділянками.

Крім того, вказана обставина підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, згідно яких ОСОБА_1 у вказаний період за надання майна в оренду отримав дохід в розмірі 6002,40 грн. (а.с. 101).

Згідно п.п. 53, 54 відомості на видачу натуральної оплати зерном в рахунок орендної плати за 2015 рік ТОВ Лан , ОСОБА_1 отримав в рахунок орендної плати 1500 кг пшениці, 1000 кг ячменю та гроші в сумі 5000 грн. (а.с. 45-46).

10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ Лан із заявою про видачу йому 500 кг ячменю в рахунок орендної плати за 2015 рік (а.с. 51). Відповідно до журналу видачі натуральної продукції 11 березня 2016 року ОСОБА_1 отримав 500 кг ячменю, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 70).

Отримання ОСОБА_1 орендної плати в сумі 5000 грн. також підтверджується: списком пайщиків ТОВ Лан , які отримали орендну плату авансом станом на 1 січня 2015 року (а.с. 47), списком пайщиків ТОВ Лан на тримання орендної плати за 2015 рік грошима (а.с. 49), особистою заявою ОСОБА_1 на отримання орендної плати за 2015 рік авансом грошима в сумі 5000 грн. (а.с. 52), особистими заявами ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року (а.с. 95) та 5 грудня 2015 року (а.с. 97) в яких він вказує на отримання ним 5000 грн. і вимагає виплати орендної плати, що залишилася не виплаченою в натуральній формі.

Посилання позивача на відсутність підтверджень внесення орендної плати відповідачем та наявність заборгованості по орендній платі за користування зазначеними ним в позові земельними ділянками, а саме згідно договорів оренди віж 10 грудня 2010 року № 232330004001190, № НОМЕР_6, НОМЕР_7 та НОМЕР_8, не підтверджено належними доказами та спростовані наведеними вище документами, які містять інформацію щодо предмету доказування. Підстав ставити під сумнів данні викладені у вказаних документах у суду немає, жодних доказів на спростування цих обставин позивачем не надано.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст.15 Закону України Про оренду землі , встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України Про оренду землі , внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 25 Закону України Про оренду землі передбачено право орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

З огляду на викладене, з врахуванням умов укладених договорів оренди землі, твердження позивача про наявність заборгованості по сплаті орендної плати за 2015 рік за користування конкретними земельними ділянками не можна вважати обґрунтованими, судом встановлено, що у даному випадку позивачем не доведено факту несплати орендної плати, тому вимоги стосовно стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, суми індексу інфляції та 3% річних, задоволення також не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.88, 209-218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов'язання, суми індексу інфляції та 3% річних - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області М.Ю.Олійник