Рішення

від 10.05.2007 по справі 15/109-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/109-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2007 р.                                                            Справа № 15/109-07

вх. № 3125/3-15

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Кабальський Р.О.  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "МКМ Харків", м. Харків  

до  ТОВ "Укрславіянафта", м. Харків  

про стягнення 49146,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МКМ Харків" звернувся до господарського суду з позовною заявою та після заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрславіянафта” пеню у сумі 22323,37 грн., платні за користування чужими грошовими коштами – 22323,37 грн., судові витрати у сумі 491,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. покласти на відповідача.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги ст. ст. 526, 536, 546, 549, 551, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, умовами договору 175-06 від 20.07.2006 року.

Відповідач проти позову заперечує  на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники сторін  судовому засідання заявили клопотання про проведення розгляду справи без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 02.04.2007 року оголошено перерву до 17.04.2007 року о 09.30год. В судовому засіданні 17.04.2007 року розгляд справи відкладено до 10.05.2007 року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, вислухавши пояснення представників сторін суд вважає позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог  такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

20.07.2006 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МКМ Харків" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрславіянафта” було укладено договір поставки № 175-06, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність паливно-мастильні матеріали партіями, а відповідач прийняти і оплатити цей Товар.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що ціна, асортимент і кількість (об'єм) кожної партії товару узгоджується сторонами в Додаткових угодах до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.3 Договору доказом факту поставки є оформлені належним чином видаткові документи (товарно-транспортні накладні і (або) видаткові накладні, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно п.4.1. договору Покупець (відповідач) зобов'язався здійснювати оплату вартості кожної партії товару на поточний рахунок позивача в день поставки.

Відповідно до додаткових угод до Договору № 175-06-21 від 30.11.2006р., № 175-06-22 від 04.12.2006р., № 175-06-23 від 11.12.2006 р., вдповідачеві були відвантажені паливно-мастильні матеріали на загальну суму 46540,37 грн., що підтверджується накладними №№ 11/30-05 від 30.11.2006р., 12/04-13 від 04.12.2006р., 12/11-07 від 11.12.2006р. Паливно -мастильні матеріали одержані представниками відповідача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач надав в судове засідання підписаний сторонами акт звіряння розрахунків, який є доказом здійснення підрахунків щодо розрахунків та взаємозвірки і погодження з цим обох сторін. Як свідчить підписаний уповноваженими представниками сторін акт звірки взаєморозрахунків, в ньому по-перше враховано що позивач поставив відповідачу товарів на суму 479724,31 грн., платежі відповідача всього на суму 475224,31 грн., тобто наявність заборгованості в сумі 4500грн., яку відповідач перерахував після порушення провадження у справі. По-друге, акт не містить будь-яких позначок відповідача щодо неправильного внесення позивачем відомостей щодо строків фактичної оплати відповідачем заборгованості за відвантажений на його адресу товар. Крім того, відповідач в обгрунтування своєї позиції щодо неправильності нарахувань позивачем штрафних санкцій не надав власного контррозрахунку вказаних нарахувань та копій платіжних доручень.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу встановлює, що неустойка є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

Судом встановлено, що згідно п.7.2.договору сторони узгодили, що на підставі статті 551 Цивільного кодексу України  у випадку прострочення оплати за цим договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі двох відсотків від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки оплати.                

Господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов*язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України “Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань” встановлено, що розмір пені за просрочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, зазначеним законом  встановлений максимальний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань, який не може збільшуватися за згодою сторін.   

В зв*язку з чим, посилання позивача  на ст.ст.551, 611 Цивільного кодексу України  неправомірні, так як зазначені господарські відносини  регулюються Господарським кодексом України, і яким не передбачена можливість збільшення неустойки, максимальний розмір якої встановлений законом.

Згідно листа НБУ від 06.06.2006 року № 14-011/1373-6039 з 10 червня 2006року розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5 % річних.

Згідно зі ст.231 ГК України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки у сумі 519,85 грн.

Пунктом 7.3 договору від 20.07.2006 року № 175-06 передбачено, що у разі прострочки виконання зобов'язань з оплати товару,  покупець повинен сплатити 2 відсотки від суми боргу за кожний день прострочки платежу, що є платнею за користування чужими грошовими коштами. Згідно розрахунку позивача платня за користування чужими грошовими коштами становить 22323,47 грн.

Відповідно до частини 1 статті 536 ЦК України за користування чужими  грошовими   коштами   боржник зобов'язаний  сплачувати   проценти. Частиною 2 передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

Доводи відповідача щодо того, що несвоєчасна оплата відповідачем передбачених договором платежів не підпадає під дію ст.536, 625 ЦК України, тому що не являється користуванням чужими грошовими коштами, необґрунтовані.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Суд зазначає, оскільки основний борг в сумі 4500 грн. перераховані відповідачем після порушення провадження у справі, то держмито належить стягнути з відповідача пропорційно задоволенню позовних вимог з урахуванням вищезазначеної суми.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, 526,551,625 ЦК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрславіянафта”  

(61124, м. Харків, пр-т Перемоги, 66 кв.375 п/р 26003820309754 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 351016 код ЄДР 32339191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МКМ ХАРКІВ” (61128, м.Харків, Садовий проїзд, 9 п/р 26009070343 у ВАТ „Кредитпромбанк” МФО 350727, код ЄДРПОУ 33207305) пеню у розмірі 519,85 грн., 2% від суми прострочки виконання зобов'язань (платню за користування чужими грошовими коштами) в сумі 22323,47 грн., держмито у сумі 273,43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

В остальній частині позову відмовити.

Видати накази після набранням чинності рішення.

Суддя                                                                                            

рішення підписано 15.05.2007 року