Постанова

від 21.06.2007 по справі 15/109-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/109-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 червня 2007 р.                                                                                Справа № 15/109-07

В складі: головуючого судді  Курко О.П. , суддів Матвійчука В.В., Кожухар М.С.,

при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом:ТОВ Фірма "ВінАвтоТранс" ( м. Вінниця, вул. Садова, 10)   

до: ДПІ у м. Вінниці (м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21)

до: Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7)  

про стягнення 294882 грн. заборгованості по відшкодуванню ПДВ

Представники :

позивача     :   Кирилюк В.М., Тута М.П. - за дорученням

відповідача 1 :   Скржешевський М.С. - за дорученням

відповідача 2: Бурдейна О.М. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання  бездіяльності ДПІ у м.Вінниці щодо ненадання висновку територіальному управлінню Державного казначейства України на бюджетне відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2006р., зобов'язати ДПІ у м. Вінниці надати висновок територіальному управлінню Державного казначейства України у м. Вінниці на відшкодування  ПДВ у сумі 294882 грн. та зобов'язати відділення Державного казначейства у м. Вінниці перерахувати суму бюджетного відшкодування 294882 грн. на рахунок ТОВ "Вінавтотранс".

Ухвалою суду від 19.03.2007р. здійснено заміну другого відповідача по справі Відділення державного казначейства у м. Вінниці належним відповідачем - Головним управлінням Державного казначейства України у Вінницькій області.

Своєю заявою від 28.03.2007р. позивач уточнив позовні вимоги  та просив визнати бездіяльність ДПІ у м.Вінниці щодо ненадання висновку територіальному управлінню Державного казначейства України на бюджетне відшкодування згідно податкової декларації від 3 січня 2006р. протиправною та стягнути з Держбюджету України через Управління Державного казначейства у Вінницькій області суму бюджетного відшкодування  - 294882 грн.

В подальшому заявою від 11.05.2007р. позивач на підставі ст.ст. 51, 137 КАС України змінив  позовні вимоги та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000092330/0 від 06.04.2007р.;

- зобов'язати ДПІ у м. Вінниці надати до Державного казначейства у м. Вінниці висновок про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 294882 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через управління Державного казначейства у Вінницькій області суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 294882 грн.

Крім того 16.05.2007р. позивач відповідною заявою доповнив змінені позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000092330/0 від 06.04.2007р. та просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ м. Вінниці № 000009230/0 та № 0000102330/0 від 04.04.2007р.

В судовому засіданні позивач на підставі ст. ст. 51, 137 змінив позовні вимоги та остаточно просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000092330/0 від 06.04.2007р.;

- стягнути з Державного бюджету України через управління Державного казначейства у Вінницькій області суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 294882 грн. та понесені ним судові витрати.

Відповідач 1 по справі - ДПІ у м. Вінниці в наданих суду письмових заперечення проти позову з послідуючими додатковими запереченнями остаточні вимоги позивача не визнав, зазначивши, що відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України "обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини". Рішенням господарського суду Вінницької області від 07.11.2006 року у справі № 9/366-06 за позовом ТОВ "ВінАвтоТранс" до ДШ у м. Вінниці було встановлені обставини з приводу порушення позивачем низки норм Закону України "Про ПДВ" які виключають можливість для отримання бюджетного відшкодування по декларації за період лютий 2006 року. Такими нормами зокрема є п. 1.3, п. 1.8 ст. 1 Закону № 168. Суд в справі № 9/366-06 встановив, що вказані вище порушення закону позивачем дають підстави ДПІ у м. Вінниці вважати, що відсутній об'єкт оподаткування, а від так при вимозі позивача відшкодувати йому на розрахунковий рахунок суму ПДВ в розмірі 294882 грн податковий орган змушений відмовити так як порушено ст. 3 Закону України № 168 (об'єкт оподаткування та операції що не є об'єктом оподаткування). Оскаржуване податкове повідомлення було прийнято на підставі акту документальної перевірки № 626/2330/23104995 від 04.04.2007 року. В зазначеному акті ДПІ у м. Вінниці посилається на порушення які були встановлені судом в рішенні суду від 07.11.2006 року, які полягають у тому, що по ланцюгу до виробника, таким виробником є ТОВ "Спот-Експорт" не сплачено податок на додану вартість до державного бюджету в розмірі 294882 грн.

За даних обставин відповідач в задоволені позову просить відмовити.

Відповідач 2 - Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області в наданих суду письмових запереченнях зазначило, що органи Держказначейства в силу наданих повноважень не приймають самостійно рішення щодо повернення коштів з бюджету, а лише виконують прийняте органом стягнення рішення на підставі відповідних документів.  Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу та п. 3.3 спільного наказу Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004р. № 82/245 відшкодування ПДВ здійснює Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документу (наказу суду) рішень, ухвал, постанов суду.  За даних обставин відповідач 2 заперечує проти вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області суму бюджетного відшкодування.

Суд , вивчивши матеріали справи, оцінивши подані до справи докази в своїй сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно договору купівлі-продажу № 1/12-оф від 12.01.2006р. та акту приймання-передавання споруд від 13.01.2006р. ТОВ "Вінавтотранс" м. Вінниця придбало у ТОВ "Союз РЗД" м. Хмельницький майновий комплекс виробничих споруд розташованих за адресою м. Вінниця, вул. Садова, 10 загальною сумою 1802000,00 грн., в тому числі ПДВ 300333,33 грн.

На виконання умов вказаного договору позивач платіжним дорученням № 1 від 30.01.2006р. перерахував на рахунок ТОВ "Союз РЗД" кошти в сумі 1802000,00 грн., в т.ч. ПДВ 300333,33 грн.

В рядку 25 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року, яку ТОВ фірма "Вінавтотранс" подала до податкової інспекції 20.03.2006р. та в розрахунку суми бюджетного відшкодування відображена сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 294882 грн.

З метою встановлення правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за період з 01.07.2003р. по 01.03.2006р. державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено відповідно виїзну позапланову перевірку, про що складено акт № 1529/2330/23104995 від 23.08.2006р. За результатами перевірки в її висновках вказується на неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий місяць 2006 року, що пов'язано з тим, що тривають перевірки по ланцюгу поставки товарів (послуг), відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Актом № 626/2330/23104995 від 04.04.2007р. внесено доповнення до акту перевірки від 23.08.2006р. № 1529/2330/23104995 та яким встановлено, що на порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, п. 7.7.7, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2006 року на суму 294882 грн.  До такого висновку перевіряючі дійшли з тих підстав,  що при проведені господарських операцій по ланцюгу поставки не встановлено надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, тобто не має джерела відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №  0000092330/0 від 06.04.2007р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 294882 грн.

Згідно із п.п.7.7.1 п 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов”язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.  При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Підпунктом 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 цього Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

          Віднесення до податкового кредиту позивачем здійснено за вимогами п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з якими податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

     На підтвердження цього в судовому засіданні був встановлений факт надмірної сплати  позивачем податку порівняно з його податковим зобов'язанням в січні 2006р. Зокрема згідно податкової накладної №06-01/1 від 06.01.2006р., виданої ТОВ "Союз РЗД", позивачем в ціні товару сплачено ПДВ в сумі 300333,33 грн.,що підтверджується платіжним дорученням №1 від 30.01.2006р. Згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2006 р. у позивача відсутнє податкове зобов'язання,  а в лютому 2006р. -  податкове зобов'язання становить 3349 грн., тоді як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, згідно декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування становить 294882 грн.

   Крім того, згідно  довідки  ДПІ у м.Хмельницькому від 16.06.2007р. №2838 сума зобов'язань з ПДВ ТОВ "Союз РЗД" по операціях з позивачем в січні 2006р. становить 300333,33 грн., що відповідає даним податкової декларації за січень 2006р.

Тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесені зазначені суми до податкового кредиту та правомірно поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування в лютому 2006р.

Заперечення відповідача про те, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці стала не сплата ПДВ до бюджету по ланцюгу до виробника, судом не приймаються, оскільки ці заперечення не обґрунтовані нормами чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

З системного аналізу п.п. 7.7.5, 7.76 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів  після отримання декларації  податковим органом.

 Відповідно до ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах , у межах повноважень  та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

    Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.   Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема, є податкова накладна.      

    Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Однак проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

  В даному випадку відповідачем - ДПІ у м.Вінниці грубо порушені права позивача щодо отримання бюджетного відшкодування в передбаченому законом порядку. Так, в порушення п.п.7.7.5, 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ у м.Вінниці не було проведено, в передбачені законом строки  перевірку  даних податкової декларації позивача за лютий 2006р. Натомість з 15.05.2006р. по 23.08.2006р. ДПІ у м.Вінниці була проведена позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої був складений акт № 1529/2330/23104995 від 23.08.2006р., однак за результатами перевірки ДПІ у м. Вінниці жодних рішень прийнято не було, хоча терміни проведення перевірки, в порушення ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" продовжувались 6 разів. Більш того, станом на 31.12.2006р. по особовому рахунку позивача рахувалась переплата по ПДВ в сумі 300428,42 грн., що підтверджується актом звірки між позивачем та ДПІ у м. Вінниці №1519 від 23.01.2007р.

В подальшому, як було встановлено в судовому засіданні без жодних правових підстав,  в порушення вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" без наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку ДПІ у м. Вінниці 4.04.2007р. було складено доповнення до акту перевірки  № 1529/2330/23104995 від 23.08.2006р.  На підставі вказаного доповнення ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №  0000092330/0 від 06.04.2007р., яким, на думку суду позивачеві безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 294882 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що  оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №  0000092330/0 від 06.04.2007р. є протиправним і підлягає скасуванню.

Стосовно заперечень ДПІ у м. Вінниці щодо того, що рішенням господарського суду Вінницької області від 07.11.2006 року у справі № 9/366-06 за позовом ТОВ "ВінАвтоТранс" до ДШ у м. Вінниці було встановлені обставини з приводу порушення позивачем низки норм Закону України "Про ПДВ" які виключають можливість для отримання бюджетного відшкодування по декларації за період лютий 2006 року, суд вважає необхідним зазначити наступне. Предметом розгляду вказаної справи було визнання протиправною бездіяльності ДПІ ум. Вінниці та зобов'язання останньої надати висновок на відшкодування податку на додану вартість. Предметом розгляду  цієї справи є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці та стягнення з бюджету заборгованості з ПДВ. Тому заперечення відповідача з цього приводу суд вважає недоречним. Крім того, рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.01.2006р. визнано дійсними договори купівлі-продажу між позивачем та його контрагентами та визнано право власності за позивачем на майновий комплекс, що знаходиться за адресою м. Вінниця вул. Садова, 10. В зв'язку з цим, на думку суду, способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку. В даному випадку має місце наявність бюджетної заборгованості перед позивачем з податку на додану вартість в сумі 294882 грн., яка підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню з відшкодуванням позивачеві понесених судових витрат.

    Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94,  158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці

№ 0000092330/0 від 06.04.2007р.

        Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Вінавтотранс" 294882 грн. в рахунок відшкодування податку на додану вартість.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ "Вінавтотранс" понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2952,28 грн.  

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена в повному обсязі 26.06.2007р.

Головуючий                                                    Курко О.П.

                              Судді                                                            Матвійчук В.В.

                                                                                          Кожухар М.С.