Постанова

від 12.01.2012 по справі 2-а-25/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/2603/343/12

Справа №2-а-25/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2012 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

при секретарях - Самойловій М.М., Корнюшкіній Н.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов`язання проведення перерахунку та виплати пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2008 року з урахуванням розміру премії, яку він отримував в останньому місяці до перерахунку пенсії з 01.01.2008 року по теперішній час, посилаючись на той факт, що відповідач відмовляє йому у вчиненні дій щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, чим порушує його законні права та інтереси, а тому він змушений звертатись до суду з вказаним позовом.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просив суд визнати його право на перерахунок пенсії з 01.01.2011 року з урахуванням премії, згідно наказу Міністра оборони України від 28.01.2011 № 50 з урахуванням щомісячної премії в розмірі 55% посадового окладу, та визнати його право на перерахунок пенсії з 01.06.2011 року з урахуванням премії, згідно наказу Міністра оборони України від 25.06.2011 № 355 з урахуванням щомісячної премії в розмірі 90% посадового окладу,

В судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд про їх задоволення, посилаючись на той факт, що відповідач відмовляє позивачу у вчиненні дій щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, чим порушує його законні права та інтереси, гарантовані Конституцією.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - Шевчук О.М. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнала у повному обсязі, зазначила суду, що вищевказані накази Міністерства оборони України є відомчими, а отже вони не можуть бути застосовані органами Пенсійного фонду України і не можуть бути підставами для здійснення перерахунку пенсій, оскільки перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому представник просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в ГУПФ України в м. Києві і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. З ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із веденням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 Закону.

Згідно з вимогами п. 1.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України затвердженого наказом Міністра оборони України № 75 від 5 березня 2001 року (далі - Положення), грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби і складається з окладів грошового утримання (оклади за військовим званням та посадові оклади) та додаткових видів грошового забезпечення: підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові і щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомога і премія.

Наведені норми, які визначають умови, норми і порядок преміювання військовослужбовців покликані врахувати екстремальні умови проходження військової служби, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а також особистий вклад військовослужбовця у загальний результат служби, виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини.

Позивач звільнився з військової служби з 28.05.1993 року. На даний час розмір щомісячної премії, яка врахована відповідачем ГУПФ України в м. Києві при здійсненні перерахунку пенсії позивача становить 10% (а.с.28, 29 ).

Відповідно до ч.2 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1995 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, суд при розгляді справи повинен застосовувати тільки той закон, який грунтується на Конституції і не суперечить їй.

Згідно Постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (зі змінами та доповненнями) встановлено, що грошове забезпечення складається з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу, органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім місячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Відповідно до п.6 Постанови КМУ від 03.08.06 року №1080 Про затвердження положення про Міністерство оборони України, МОУ видає, з питань, що належать до його компетенції, нарма- тивно-правові акти, які є обов`язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і громадянами.

Таким чином, Пенсійний фонд України, функціонуючи на підставі Указу Президента України від 01.03.2001 року №121 Положення про Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і, як і всі його підрозділи, повинні виконувати вимоги чинного законодавства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (зі змінами та доповненнями) Міністру оборони України надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям в межах асигнувань, що виділяються на їх утримання.

Згідно з Указом Президента України від 03.10.1992 року №493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Як вбачається з заперечень ГУПФ України в м. Києві, накази Міністерства оборони України №576, №50 та №355 не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, вони є внутрішніми документами іншого відомства - Міністерства оборони України, оскільки носять оперативно-розпорядчий характер (разове доручення), та спрямовані на організацію виконання власного рішення Міністерства оборони України (наказ Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зареєстрований у МЮУ 14.07.2008 за №638/15329 (із змінами), не містять нових правових норм і є чинними без державної реєстрації (а.с.15-16).

Таким чином, накази Міністерства оборони України №576, №50 та №355 не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, вони є внутрішніми документами іншого відомства - Міністерства оборони України, а отже не породжують підстав для перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.63 Закону України №2262-ХІІ.

Керуючись ст.ст.9, 69-71,94,97,158-163 КАС України, п.6 Постанови КМУ від 03.08.06 року №1080 Про затвердження положення про Міністерство оборони України, пунктами в та д пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 №731 (із змінами), ч.2 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1995 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, наказ Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зареєстрований у МЮУ 14.07.2008 за №638/15329 (із змінами), суд-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в позові до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов`язання проведення перерахунку та виплати пенсії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі..

Суддя: