Ухвала

від 10.01.2017 по справі 163/2269/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2269/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Павлусь О.С. Провадження № 22-ц/773/4/17 Категорія: 34 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар Вергун Т.С.,

з участю представника позивача, третьої особи ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 11 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 11 листопада 2015 року в даній справі позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Модел Транс" (далі - ТзОВ "Модел Транс") 26532,17грн. відшкодування завданої майнової шкоди. 18 листопада 2015 року додатковим рішенням Любомльського районного суду Волинської області в даній цивільній справі стягнуто з ОСОБА_2 в користь ТОВ "Модел Транс" 1218грн. сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення незаконним і необґрунтованим, вбачає неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права. Таким чином, суд дійшов помилкового висновку про стягнення різниці між вказаним позивачем розміром шкоди та страховою виплатою. Просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

Апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 травня 2015 року на 504км автодороги М-07, в с.Старовойтово Любомльського району Волинської області, сполученням Київ-Ковель-Держкордон, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів „PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та Renault Premium , реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 16 липня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/2781915 від 06.11.2014р ОСОБА_2 застрахував цивільно-правову відповідальність у приватному акціонерному товаристві Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп .

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Premium становить 37494грн. ПрАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп виплачено позивачу 04.08.2015р. страхове відшкодування у сумі 10961,83грн. по даному страховому випадку.

ТзОВ Модел Транс користувався вантажним автомобілем марки Renault Premium 2006 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2, який належить ТзОВ Володимирська фабрика гофротари на підставі договору оренди транспортних засобів №18/02-14 від 18.02.2014 року.

Зі змісту ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача завданої майнової шкоди у розмірі 26532,17грн.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Потерпілий як кредитор вільно обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Відповідно до ст.29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Позивач подав суду докази, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 37494грн., а саме рахунок на оплату по замовленню № 82 від 28 травня 2015 року, розрахунок суми страхового відшкодування від 03 травня 2015 року. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №13 від 09.03.2016р., проведеної експертом Волинського НДЕКЦ МВС України, встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Renault Premium , 2006 року випуску, складає 40648,27грн. Крім того, під час розгляду справи в апеляційному суді позивач відремонтував пошкоджений автомобіль і витрати на відновлювальний ремонт становили 46396,98грн.

Пояснення відповідача в суді апеляційної інстанції, що до стягненню підлягає різниця між розміром матеріального збитку і виплаченим страховим відшкодуванням не заслуговує на увагу і спростовується вищенаведеним. Так, відповідно до висновку додаткової судової автотоварознавчої експертизи №114 від 16.07.2016року вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, завданого власнику транспортного засобу марки Renault Premium , 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 26.05.2015р. може складати 22763,59грн. Виходячи з принципу повного відшкодування шкоди потерпілому, суд першої інстанції, з'ясував фактичний розмір заподіяної шкоди. Суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача різниці між заявленою до стягнення фактичною вартістю відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 11 листопада 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: