Ухвала

від 12.01.2017 по справі 904/1804/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2017 Справа № 904/1804/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Нерудпром", м.Київ

про усунення перешкод в користуванні вагонами

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 894 від 11.01.17р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

18.03.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач-1) в якій просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем напіввагонами №56143381, 55175152, 56103823, 52733409, 53436432, 61633632, 61602835, 52876513, 60416716, 52733417, 56104649 шляхом звільнення їх від наявного в них вантажу на території АР Крим.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача-1.

За результатами розгляду позовної заяви від 17.03.2016 за вих.№8043 ухвалою суду від 21.03.2016 порушено провадження по справі та призначено слухання на 14.04.2016.

Суд оголошував перерву з 14.04.2016 до 21.04.2016.

Суд розгляд справи відкладав з 21.04.2016 на 17.05.2016.

Ухвалою від 21.04.2016 до участі у справі в якості відповідача-2 залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Нерудпром" (04070, м.Київ, вул.Ігорівська, буд.7 літ.А; ідентифікаційний код 36282212).

Суд оголошував перерву з 17.05.2016 до 31.05.2016.

Суд розгляд справи відкладав з 31.05.2016 на 16.06.2016.

31.05.2016 відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження, яке ухвалою суду від 16.06.2016 задоволено. Провадження у справі №904/1804/16 зупинено до набрання рішенням господарського суду по справі №904/4277/15 законної сили.

Ухвалою від 05.12.2016 провадження у справі №904/1804/16 поновлено та призначено в засідання на 29.12.2016, у зв'язку з усуненням обставин, які сприяли зупиненню провадження у справі №904/1804/16. Провадження у справі №904/1804/16 зупинено.

09.12.2016 через канцелярію суду отримано позовну заяву в якій позивач уточнив позовні вимоги і просить суд зобов'язати солідарно відповідача-1 та відповідача-2 усунути перешкоди в користуванні позивачем напіввагонами №56143381, 55175152, 56103823, 52733409, 53436432, 61633632, 61602835, 52876513, 60416716, 52733417, 56104649 шляхом звільнення їх від наявного в них вантажу на території АР Крим.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути солідарно відповідача-1 та відповідача-2.

За результатами огляду позовної заяви в якій позивач уточнив позовні вимоги господарський суд прийняв її до розгляду.

Ухвалою від 29.12.2016 господарський суд продовжив вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, а саме по 16.01.2017; розгляд справи відкладено на 12.01.2017.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 29.12.2016.

Відповідач-1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 29.12.2016.

Відповідач-2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 11.01.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 06.01.2017.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.01.2017 повноважний представник позивача підтвердив, що спірні вагони розвантажені, отже предмет спору відсутній.

Повноважний представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Повноважний представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення по справі та повідомив, що спірні вагони розвантажені, отже предмет спору відсутній.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 12.01.2017 оголошено ухвалу.

В процесі вирішення спору господарський суд встановив, що 02.01.2013р. між публічним акціонерним товариством „АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі по тексту - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Металургтранс» (далі по тексту - відповідач) укладено договір №93 на послуги по організації перевезень вантажів (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 2.1 умов якого у відповідності з умовами даного договору, виконавець зобов'язується за дорученням замовника надавати послуги замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги, які надаються виконавцем. Під послугами розуміється організація перевезень вантажів замовника залізничним транспортом у відповідності з умовами даного договору.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору визначено, що обов'язком виконавця визначено організовувати перевезення вантажів замовника в вагонах по території України, країнам СНГ, Балтії та дальнього закордону на підставі узгоджених заявок.

На виконання укладеного між сторонами договору в грудні 2014 року по заявці відповідача за вих.№234-793 від 27.11.2014р., яка була складена в доповнення до заявки №234-784 від 25.11.2014р. позивачем 25.12.2014р. розпочато організацію перевезення вантажу „вапняк для флюсування» із станції Інкерман-2 призначенням Кривий Ріг - Головний (відправник - АТ „Балаклавське РУ» , одержувач - ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг» ) в 11 полувагонах позивача №56143381, №55175152, №56103823, №52733409, №53436432, №61633632, №61602835, №52876513, №60416716, №52733417 (накладна №47729538), №56104649 (накладна 47727367), з яких:

- полувагони №61633632, №61602835, належать позивачу на праві власності, що підтверджується договором №20кп від 27.03.2013р., укладеним з публічним акціонерним товариством „Дніпровагонмаш» ;

- полувагон №56138381 належать позивачу на праві оренди, що підтверджується договором №36А від 01.12.2014р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю „Укрметалургтранс» ;

- полувагон №55175152 належить позивачу на праві оренди, що підтверджується договором №51А від 21.08.2013р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю „Ост-Вест Логістік» ;

- полувагон №53436432, №52876513, №56103823 належить позивачу на праві оренди, що підтверджується договором №63А від 24.06.2011р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю „ТрансГрупп» ;

- полувагон №52733409, №52733417 належить позивачу на праві оренди, що підтверджується договором №42А від 16.03.2012р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю „ПУТК» ;

- полувагон №56104649, №60416716 належить позивачу на праві оренди, що підтверджується договором №05А від 22.01.2013р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю „Ютал Транс» .

Укрзалізницею (телеграма №ЦЗМ-14/2249 від 26.12.2014р. та телеграма №ЦЗМ-14/2250 від 26.12.2014р.) починаючи з 26.12.2014р. введено обмеження перевезень будь-яких вантажів на залізничному транспорті та порожніх вагонів із території Автономної Республіки Крим, у зв'язку з неможливістю забезпечення безпечного пропуску поїздів.

Отже, вказані одинадцять завантажених полувагонів вимушено зупинені залізницею на шляху прямування по станції Джанкой.

У зв'язку з обставинами, які виникли та з метою уникнення збитків для обох сторін позивач неодноразово звертався до відповідача-1 (лист за вих.№9271 від 15.04.2015р.; лист за вих. №11622 від 07.05.2015р.) та просив прийняти разом з вантажовідправником заходи щодо відправки вагонів в завантаженому стані на раніше визначених умовах або сприяти розвантаженню вагонів.

Відповідач-1 прохання позивача залишив без відповіді та задоволення.

З метою вирішення проблеми, яка виникла позивач звернувся до компетентних органів, а саме Комітету Верховної Ради України з питань транспорту, Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Міністерства інфраструктури України тощо (лист за вих.№28585 від 31.12.2014р.; лист за вих.№28586 від 31.12.2014р.; лист за вих.№28584 від 31.12.2014р.).

Отже, вдалося звернути увагу компетентних органів на суть, обсяг та наслідки проблеми, у зв'язку з чим в червні 2015 року обмеження перевезень із території Автономної Республіки Крим було скасовано частково.

Таким чином, в червні 2015 року із залізничних станцій території Криму Укрзалізницею (телеграма №ЦЗМ-14/776 від 17.06.2015р.) дозволено рух тільки порожніх вагонів, а на завантажені вагони тимчасове обмеження не скасовано.

До грудня 2016 року 11 (одинадцять) полувагонів не мали змоги розпочати рух, оскільки завантажені вантажем для відповідача-1.

Склалися незалежні обставини, за яких позивач не мав можливості з об'єктивних причин виконати заявку на погоджених умовах, що зумовлює обох сторін врегулювати ситуацію та знайти взаємовигідний варіант перевезення вантажу та виведення вагонів з території Криму.

Позивач в черговий раз звертався до відповідача-1 (лист за вих.№13569 від 26.05.2015р.; лист за вих. №11690 від 24.06.2015р.; лист за вих.№19167 від 13.07.2015р.; лист за вих.№22472 від 10.08.2015р.) в яких просив розпорядитися вантажем самостійно або надати відповідне доручення позивачу щоб якнайшвидше вивільнити полувагони від вантажу та вивести їх з території Криму.

Листи та прохання позивача відповідачем-1 залишені без відповіді та задоволення.

Отже, у позивача наявні перешкоди у користування власними або орендованими напіввагонами.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою від 15.02.2016р. за вих.№4393 про усунення перешкод в користуванні вагонами.

Доказом направлення вказаної претензії на адресу відповідача-1 є лист з описом вкладень та фіскальний чек №9297 від 16.02.2016р.

Відповідачем претензію залишено без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що досудовий порядок вирішення спору не дав бажаних результатів позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

В свою чергу, відповідач-1 доказів належного виконання вимог позивача на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Крім того, відповідач-1 скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позов та повідомив наступне.

Враховуючи положення телеграми Укрзалізниці "ЦЗМ-14/2249, №ЦЗ-14/2250 від 26.12.2014р., починаючи з 26.12.2014р. введено заборону щодо перевезень зі станцій, що розташовуються на території Автономної Республіки Крим, за наслідком чого одинадцять спірних полувагонів, що прямують на станцію Кривий Ріг Головний на адресу відповідача-1 простоюють на коліях станції Джанкой (на шляху прямування).

Згідно з інформацією, яка зазначена в заявці за вих.№234-793 від 27.11.2014р. замовником було доручено виконавцю організацію надання порожніх полувагонів для завантаження вантажу "Известняк флюсовый" зі станції Інкерман-2 на станцію Кривий Ріг Головний на адресу відповідача-1.

Відповідно до статті 29 Статуту залізниць України Укрзалізниця має право запроваджувати, за погодженням з Мінтрансом, тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення не розважених транспортних засобів у пунктах призначення.

Згідно положень телеграм №ЦЗМ-14/2249, №14/2250 від 26.12.2014р. введено обмеження на перевезення всіх вантажних та порожніх вагонів з 26.12.2014р. до відміни.

За викладених обставин вбачається введення обмеження на перевезення завантажених вагонів зі станції Інкерман-2, оскільки дана станція, враховуючи її географічне розташування підпадає під заборону, встановлену приписами телеграм №ЦЗМ-14/2249, №14/2250 від 26.12.2014р. саме зі сторони Укрзалізниці.

Як вбачається з інформації, яка зазначена позивачем у позовній заяві одинадцять спірних полувагонів знаходилися на станції Джанкой з 26.12.2014р., у зв'язку з обмеженням перевезення завантажених вагонів з території Автономної Республіки Крим.

Відповідач-1 наголошує, що спірні вагони, що простоювали на станції Джанкой, через обставини, що не залежать від відповідача-1, не перебувають у власності останнього, а знаходяться в оперуванні позивача, а вантаж є предметом договору поставки, який укладено між відповідачем-1 та відповідачем-2, а отже не перебуває у власності відповідача-1, що виключає можливість розпоряджатися спірними вагонами з вантажем.

Відповідач-1 стверджує, що зважаючи на відсутність факту доставки спірних вагонів, завантажених вантажем для відповідача-1, зі сторони відповідача-2 на станцію Кривий Ріг Головний вбачається порушення виконання зобов'язання саме зі сторони позивача.

Відповідач-1 вказує, що вимоги на вчиненні яких наполягає позивач і які направлені на очищення вагонів від вантажу, що перевозиться в них не можуть бути виконані зі сторони відповідача-1, так як виконання таких дій не передбачено умовами укладеного між сторонами договору, суперечать суті взятих на себе зобов'язань з боку позивача та не можуть бути виконані з огляду на наступне:

- дії направленні на перевезення / розпорядження з вантажем, що знаходиться у спірних вагонах не могли бути виконані відповідачем-1, у зв'язку з відсутністю у останнього повноважень, а також зважаючи на факт того, що такий спосіб організації перевезень вантажу за заявкою відповідача-1 в рамках укладеного між сторонами договору не передбачено;

- відповідач-1 вказує, що позивач не довів факт права власності на спірний вантаж саме у відповідача-1;

- відповідач-1 стверджує, що у останнього відсутнє право власності на спірний вантаж, отже вчинення дій з боку відповідача-1 є такими, що направлені на ущільнення та обмеження права власності у третіх осіб.

Відповідач-1 вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, протиправними та такими, що посягають на права третіх осіб, направлені на обмеження таких прав, порушують положення діючого в Україні законодавства та не можуть бути задоволені з підстав відсутності на те, як передбачених законом можливостей так і зважаючи на той факт, що вчинення дій на яких наполягає позивач, призведе до наявного факту порушення прав третіх осіб, а отже до вчинення правопорушення.

Відповідач-1 наголошує, що за наявними у справі фактичними та документальними доказами належним чином обґрунтовано відсутність факту протиправної бездіяльності зі сторони відповідача-1, отже дії до вчинення яких наполягав позивач жодним чином не могли бути вчинені зі сторони відповідача-1, зважаючи на положення укладеного між сторонами договору.

Відповідач-1 зазначає, що не вчинив жодних дій направлених на перешкоджання позивачу у користуванні останнім орендованим майном (вагонами), дана обставина, на яку посилається позивач не має жодного фактичного та документального підґрунтя.

Отже, на думку відповідача-1, позовні вимоги позивача до відповідача-1 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні 11 напіввагонами вважаються належним чином не обґрунтованими та аргументованими, є протиправними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач на відзив відповідача-1 надав свої пояснення та повідомив наступне.

Позивач позбавлений можливості використовувати свої 11 напіввагонів, що завантажені вантажем для відповідача-1 та які простовали на території Криму (станція Джанкой) з грудня 2014 року, не через введення Укрзалізницею заборони перевезень з території Автономної Республіки Крим на материкову частину України, а через бездіяльність відповідача-1 в ігноруванні ним численних звернень та пропозицій позивача щодо вчинення спільних дій для вивільнення спірних одинадцяти напіввагонів від вантажу з метою їх вивезення з території Криму.

Заявка відповідача за вих.№234-793 від 27.11.2014р. позивачем виконана частина в обсязі 27029 тонн у зв'язку з введенням Укрзалізницею 26.12.2014р. обмеження перевезень будь-яких вантажів із території Автономної Республіки Крим.

Позивач звертає увагу, що Укрзалізницею з червня 2015 року дозволено вивезення із території Криму виключно порожні вагони. В даному випадку спірні напіввагони завантажені вантажем для відповідача-1, а тому не можуть бути вивезені в такому стані.

Станом на час розгляду справи обмеження перевезень будь-яких вантажів із території Автономної Республіки Крим, введене Укрзалізницею з 26.12.2014, повністю не скасовано, однак з червня 2015 року дозволено вивезення із території Криму порожніх вагонів.

Позивач наголошує, що неодноразово, як усно так і письмово звертався до відповідача-1 - одержувача вантажу за договором №93 про надання послуг з організації перевезення вантажу від 02.01.2013р. з проханням прийняти спільні заходи для вирішення проблеми, розпорядитися вантажем самостійно або надати позивачу відповідне доручення для вивільнення спірних напіввагонів від вантажу з метою вивезення їх з території Криму.

Позивач звертає увагу, що саме через те, що спірні напіввагони завантажені вантажем, призначеним відповідачу-1, позивач не має змоги їх вивезти з території Криму, а отже позбавлений права їх використання і змушений нести збитки за їх простоювання у зв'язку з бездіяльністю відповідача-1.

На думку позивача, відповідач-1 за договором №93 про надання послуг з організації перевезення вантажу від 02.01.2013р., який укладено з позивачем є одержувачем вантажу, що також підтверджується накладною №47729538 та накладною №47727367, які містяться в матеріалах справи.

Отже, саме відповідач-1 у взаємовідносинах з позивачем зобов'язаний звільнити від спірного вантажу спірні одинадцять напіввагонів позивача.

Позивач посилається на статтю 607 Цивільного кодексу України відповідно до якої зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає. В даному випадку це заборона перевезень будь-яких вантажів із території Крим, введена Укрзалізницею.

Позивач наголошує, що не мав на меті змінювати станцію призначення та одержувача і не пропонував відповідачу-1 переадресувати вантаж, а запропонував вчинити спільні дії для найскорішого перевезення / доставки відповідачу-1 іншим шляхом, наприклад, поромною переправою.

Отже, неправомірності у прийнятті спільних заходів відповідачем-1 та позивачем для перевезення спірного вантажу з території Крим іншим шляхом (наприклад змішаним залізнично-паромним) за первісним призначенням, не доведено відповідачем-1 та в принципі не існує.

Відповідач-2 скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позов та повідомив наступне.

Відповідач-2 вказав, що позивач звертався до нього з вимогою про усунення перешкод в користуванні вагонами, однак позивачу було надано відповідь відповідно до якої обґрунтовано зазначено, що вимога про усунення перешкод у користуванні вагонами не може бути пред'явлена до відповідача-2, у зв'язку з тим, що єдиною зобов'язаною особою перед позивачем є відповідач-1.

Позиція відповідача-2 ґрунтується на відсутності в нього будь-яких правових підстав для розпорядження вантажем вапняку флюсового завантаженого у спірні вагони, оскільки права власності на даний вапняк належать відповідачу-1.

Даний висновок відповідача-2 підтверджується договором №1515 від 08.04.2014р., який укладено між відповідачем-1 та відповідачем-2 та специфікацією до нього №16 від 27.11.2014р.

На підтвердження відповідачем-2 позиції, що право власності на спірний вантаж належить відповідачу-1 посилається на статтю 334 Цивільного кодексу України.

Таким чином, як стверджує відповідач-2, з 25.12.2014р. (дата календарного штемпеля станції Інкерман ІІ в перевізних документах) власником спірного вантажу, який знаходиться в одинадцяти спірних напіввагонах є відповідач-1.

Згідно з частиною другою статті 4 3 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 по справі №904/4277/15 встановлено наступне.

08.04.2014 між ТОВ "Смарт-Нерудпром" як постачальником та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" як покупцем укладено договір №1515, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю вапняк флюсовий, а покупець - прийняти товар в погодженій сторонами кількості та оплатити його на умовах даного договору.

За п.3.2 договору умови поставки товару згідно з правилами Інкотермс - 2000, зокрема, виробництва АТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" - FCA - ст. Інкерман-2 Придніпровської залізниці.

У відповідності до пункту 3.5 договору сторонами погоджено, що товар, який постачається відвантажується виробником і супроводжується вантажними документами (залізнична накладна) та сертифікатом (паспортом) якості.

Відповідно до п.8.6 договору постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю всі транспортні та інші витрати, пов`язані з простоєм вагонів.

За п.3.7 договору датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній (квитанції про приймання вантажу до перевезення) на штемпелі станції відправлення в підтвердження приймання вантажу до перевезення.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем по факту поставки з відстрочкою платежу протягом 20-ти календарних днів з дати поставки, в національній валюті України, по банківським реквізитам постачальника, зазначеним в договорі.

27.11.2014 позивач та відповідач склали і підписали специфікацію №16, відповідно до якої загальна сума поставки складає 24760711,34грн. Умови поставки згідно зазначеної Специфікації: виробництво ПАТ "Євпаторійський завод будівельних матеріалів" - FCA - ст. Євпаторія товарна: виробництва АТ "Балаклавське РУ" - FCA - ст. Інкерман-2.

Судами встановлено, що ТОВ "Смарт-Нерудпром" передало перевізнику для відвантаження ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 4748,90 тн вапняку флюсового виробництва АТ "Балаклавське рудоуправління".

Згідно підписаного сторонами акту прийому-передачі вапняку №5510 від 25.12.2014 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" отримало товар у кількості 1746,30тн.

На оплату отриманого відповідачем товару позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 5510 від 25.12.2014 на загальну суму 264417,76грн.

Суди встановили, що отриманий товар оплачено відповідачем частково у сумі 111296,32грн., внаслідок чого у відповідача виник борг на суму 153121,44грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що у зв`язку із тривалим складанням зі сторони постачальника оригіналів документів, необхідних для митного оформлення товару, відбулася затримка вантажу по станції Мелітополь Придніпровської залізниця та списано з відповідача плату за простій залізничного рухомого складу.

17.10.2014 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" зверталося до ТОВ "Смарт-Нерудпром" та повідомило про готовність розподілити порівну витрати за простій залізничного рухомого складу.

Також судами встановлено, що підписаних сторонами актів прийому-передачі товару за рештою залізничних накладних матеріали справи не містять.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 234197,64грн. на оплату товару, відвантаження якого здійснювалось за залізничними накладними від 23.12.2014 №47675863, від 24.12.2014 №47707096, від 25.12.2014 №47724695; №47727367; №47729538, від 25.12.2014 №47728514, які відповідач не оплатив.

...

Як встановлено судами, фактична поставка решти товару до ст.Інкерман-2 не відбулась внаслідок введення з 26.12.2014 Державною адміністрацією залізничного транспорту України заборони на залізничний рух вагонів, які переміщуються з окупованої території Криму на підставі Конвенції Укрзалізниці (телеграми-розпорядження) ЦЗМ-14/2249 від 26.12.2014.

...

Таким чином, як правильно вказано місцевим господарським судом, позивачем передача товару не відбулась.

Враховуючи положення п.5.1 договору, за яким оплата за товар здійснюється покупцем по факту поставки, місцевим господарським судом правильно відмовлено в задоволенні первісного позову повністю.

...

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що введення відповідних обмежень (заборон) на залізничні перевезення та переміщення вагонів підпадає під ознаки обставин, за які не відповідає жодна із сторін договору №1515 від 08.04.2014 та у зв`язку з існуванням якої виникає неможливість виконання договірного зобов`язання, що є підставою для його припинення в розумінні ст.607 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, вимоги зустрічної позовної заяви ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про припинення правовідношення задоволено місцевим господарським судом правомірно.

Відповідач-2 в судове засідання, яке відбулося 29.12.2016 через канцелярію суду надав залізничні накладні та повідомив, що спірні вагони розвантажені, отже відсутній предмет спору.

Відповідач-1 в судовому засіданні, яке відбулося 29.12.2016 повідомив суд, що спірні вагони розвантажені, отже відсутній предмет спору.

Позивач в судовому засіданні, яке відбулося 12.01.2017 визнав факт розвантаження спірних вагонів, а отже відсутність предмету спору.

Враховуючи позиції сторін та фактичні обставини справи господарський суд констатує, що у даній справі, станом на 12.01.2017, відсутній предмет спору, у зв'язку з усуненням перешкод в користуванні позивачем напіввагонами №56143381, 55175152, 56103823, 52733409, 53436432, 61633632, 61602835, 52876513, 60416716, 52733417, 56104649 шляхом звільнення їх від наявного в них вантажу на території АР Крим.

Враховуючи положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України та фактичні обставини справи господарський суд визнав справедливим судовий збір у розмірі 1378,00грн. в рівних частинах покласти на відповідача-1 та відповідача-2.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України „Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі №904/1804/16 припинити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе, будинок 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, місто Дніпропетровськ, площа Леніна (ОСОБА_2), будинок 1; ідентифікаційний код 33074226) 689,00грн. (шістсот вісімдесят дев'ять грн. 00 коп.) судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Нерудпром" (04070, м.Київ, вул.Ігорівська, буд.7 літ.А; ідентифікаційний код 36282212) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, місто Дніпропетровськ, площа Леніна (ОСОБА_2), будинок 1; ідентифікаційний код 33074226) 689,00грн. (шістсот вісімдесят дев'ять грн. 00 коп.) судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя ОСОБА_3