Ухвала

від 16.01.2017 по справі 2-4389/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 2-4389/11

провадження 2-др/201/1/17

УХВАЛА

16 січня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала вказана цивільна справа.

01 червня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, яким позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року заяву про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

Ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року цивільна справа повернута до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для ухвалення додаткового рішення.

У зв'язку закінченням строку повноважень судді Шелестова К.О. вирішення вище вказаного питання, згідно встановленого законом порядку, було розподілено автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судді Антонюку О.А.

Сторони у справі, у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про ухвалення додаткового рішення суду за відсутності цих осіб.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення по справі цим складом суду не має, при цьому виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною першою статті 208 ЦПК України передбачено, що судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Згідно ч. 2 ст. 208 ЦПК України питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках, передбачених статтями 389-6 та 389-11 цього Кодексу, - постановленням ухвали.

Частиною 1 статті 220 ЦПК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли судом повинно бути ухвалено додаткове рішення.

Судом в судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2012 року, позовні вимоги задоволено під головуванням судді Шелестова К.О., тобто з зазначеного витікає, що справу було розглянуто іншим складом суду (головуючий Шелестов К.О.), однак в ч. 1 ст. 220 ЦПК України зазначено, що ухвалити додаткове рішення, може суд, що ухвалив рішення, а не інший склад суду.

Крім того відповідно до п. 20 постанови № 14 Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що передбачених законом підстав для ухвалення цим складом суду додаткового рішення не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 210, 220, 293 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Передбачених законом підстав для ухвалення цим складом суду додаткового рішення не має.

Суддя -